“Пам’ять про Крути не згине”

Пам’ять про Крути не згине.
Хлопчики, вам по сто літ.
Лине долиною, лине
білий калиновий цвіт…

Галина Потопляк

Доброго ранку, Крути.
Земле моя, спочивай.
В час революцій і смути
хлопці полинули в рай.

Юні серця перестали
стукати, жити, цвісти.
В небо вони відлітали,
у недосяжні світи.

Пам'ять про них і донині.
Сум і скорбота в очах.
І прапори жовто-сині
на обгорілих житах.

Через століття лунає
Голос і Правда Землі.
Знову хлопчина вмирає.
Знову регочуть в кремлі…

Спіть, мої сестри і браття.
Пухом Вам рідна земля.
Схід весь обірваний в шмаття,
стогін лунає здаля.

Ваші священні могили
нас зобов'язують жить.
Рвати кайдани, і жили,
землю під хліб скородить.

Пам’ять про Крути не згине.
Хлопчики, вам по сто літ.
Лине долиною, лине
білий калиновий цвіт…