75 роковини загибелі Романа Шухевича…

 
5 березня 2025 року — 75 роковини з моменту героїчної загибелі головного командира Української Повстанської Армії генерал-хорунжого Романа Шухевича…
Гідного вшанування в "епоху негідності" zє-узурпаторів не відбулось…

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

✠ Роман Шухевич — роковини загибелі…

5 березня 1950 року у нерівному бою з совєтськими окупантами загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич — генерал Тарас Чупринка…

„Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах“
— Роман Шухевич, 5.Ⅲ.1950

Музей Провідника УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича знаходився у Львові на вулиці Білогорща, 76А.
1.Ⅰ.2024, у День Народин Степана Бандери, цілеспрямованою атакою іранськими БпЛА "шахєд" рашисти атакували університет, де вчився Степан Бандера і знищили Музей Провідника УПА Романа Шухевича…
➥ Атака на Бандерштадт — війна проти історії України
➥ Музей Провідника УПА Романа Шухевича

Ⅴ Президент України Петро Порошенко перший ініціював відбудову Музею Головнокомандувача УПА Романа Шухевича, проте, вже рік відбудову Музея Шухевича блокують zє-узурпатори…
➥ Музей Романа Шухевича відбудує Фонд Порошенка
➥ Відбудова Музею Шухевича блокується
➥ Відбудова Музею Шухевича блокується й досі…
➥ Відбудова Музею Шухевича все ще блокується
➥ Бандера і Шухевич заважають zє-узурпаторам

· Софія Федина

Минає 75 років від дня, коли в перестрілці з КҐБістами героїчно загинув один з найвидатніших Українців — головнокомандувач УПА Генерал Роман Шухевич…

Під його керівництвом УПА боролась одразу проти двох тоталітарних режимів — нацистського і совєтського.
Роман Шухевич зміг реорганізувати УПА, створив чітку структуру управління, офіцерські школи та систему звань, що дозволило вести ефективний спротив аж до 1950-х років.

Щоб вбити Шухевича 5 березня 1950 року було залучено 700 співробітників МҐБ.
Будинок, де перебував генерал разом зі зв’язковою Галиною Дідик, оточили чєкісти. Операцію очолював генерал павєл судоплатов — відомий організатор політичних убивств за наказом сталіна.

Як ви знаєте, московити не заспокоїлись навіть після смерті Провідника…
1 січня 2024 року рашистська ракета влучила у будинок в селі Білогорща поблизу Львова. У будинок, який став останнім помешканням Шухевича перед смертю.

Тоді ж Петро Порошенко запропонував коштом Фонду Порошенка відновити приміщення, де Роман Шухевич мав останній бій, і яке стало музеєм вже в часи Незалежності. Але це отримало спротив. На жаль від керівництва Львівської отг. Бо "аби-не-Порошенко"!

І от, через рік і два місяці на місці музею пустка, попри минулорічну обіцянку мера Садового: "Наступного разу ми всі разом зберемося і будемо брати участь у відкритті".

Але реальність паскудна. Жодних робіт не розпочато, жодних дозволів не отримано, і до 75-х роковин загибелі Провідника УПА львівська громада мусить вшановувати пам'ять Романа Шухевича біля зруйнованого приміщення… Соромно і прикро… За Львів і його очільника.
І московитів не треба…

© Софія Федина

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

Зрадити могили своїх — не найкраще рішення

· Юрій Сиротюк

5 березня 2025 року виповнюється 75 років з моменту героїчної загибелі головного командира Української повстанської армії генерал-хорунжого Романа Шухевича “Тараса Чупринки”…

Генерал загинув у стрілецькому бою з московськими окупантами, а його армія ще до 1960-их чинила запеклий організований спротив.
УПА була армією, що боролася проти совєцького та німецького імперіалізму та тоталітаризму під синьо-жовтим стягом і Тризубом за Українську Самостійну Соборну Державу.
Армія, що в найневигідніших геополітичних обставинах врятувала честь Української Нації в роки Ⅱ світової війни.
Армія, памʼять про яку намагаються збезчестити і нині…

Попри те, що майже в кожного українського вояка є шеврон з червоно-чорним Визвольним Прапором УПА, на 34-му році Незалежності та на 12 році російсько-української війни у нас спромоглися відстояти честь і гідно вшанувати ні її Головнокомандувача УПА, ні Верховного Головнокомандувача ОУН.
Степан Бандера та Роман Шухевич навіть звань Героїв України позбавленні у шахрайський спосіб "рішенням" Донецького апеляційного суду за поданням офіційно засудженого російського агента-терориста владіміра олєнцевічя, вже за котрого Президента не можуть повернути історичної справедливості та заслужених відзнак.

На жаль, не має жодної війської формації, що носить імʼя Романа Шухевича чи будь-якого з девʼяти генералів УПА.
Попри численні звернення галицька 80 десантно-штурмова бригада не домоглася надання імені Романа Шухевича…
Так само як саботується присвоєння почесного імені Євгена Коновальця одній з артилерійських бригад.
Саме Євген Коновалець та його соратники були був містком і мотором між Визвольними Змаганнями по звершенню Ⅰ Світової війни й підготовки до здобуття Держави у найближчий сприятливий період який припав на початок Ⅱ Світової війни.

Два з девʼяти генералів УПА були учасниками Перших Визвольних Змагань — Іван Трейко та Леонід Ступницький — і до кінця билися з московсько-большевицькими окупантами.
Це надзвичайно важливо, бо в очах деяких фальсифікаторів історії, ті хто прийшли окупантами в грудні 1917 року, приміром як большевицький окупант ватутін, стали "асвабадітєлями" у 1943 році.
Заяви деяких одіозних діячів про "часткову неправдивість" наративу про те, що Український Визвольний Рух вів боротьбу на два фронти з комуністичним і нациським режимами і непотрібно відбирати в українського народу роль переможця ґулаґу над Бухенвальдом є ганебним маніпулюванням.
Шкода, що частина достойних людей повелася на цю грицаківщину.
(Взагалі дивно як порядна людина може ставити підпис з цим лжеісториком та відвертим антиукраїнським пропагандоном. Детальніше про цю ситуацію на сторінці доктора історичних наук Олега Однороженка).

Бавитися в парадигму "багатонаціональний совєцький народ переможець" — це і є насправді підігрувати російському окупанту і здаватися в полон його наративів.
Грати крапленими картами за чужими правилами завжди програшно.
Нам не має чого соромитися за дії наших предків у роки Ⅱ Світової війни, яка, до речі, почалася для Українців у березні 1939 року героїчною боротьбою “Карпатської Січі” й не закінчилася ні у травні-1945, ні у вересні 1945 року, збройно триваючи до 1960-х років.

Саме ця боротьба надихнула наступні покоління і привела до відновлення Незалежності України.
Зрештою, як виглядає, "россія" продовжує саме цю війну і нині.
Для того щоб виграти у ворога треба чітко артикулювати диспозицію.
Українська Держава була створена 4 універсалом Центральної Ради 22.Ⅰ.1918 і впала у боротьбі з московським імперіалізмом у його большевицькій формі у листопаді 1921 року…
"УССР" ніколи не була українською формою державності, а жорстокою колонією в якій відбувалися жахливі злочини проти Української нації — репресії, лінгвоцид, геноцид — Голодомор та сплановане знищення большевиками Українців у роки Ⅱ Світової війни.
1921—1991 роки були 70 роками жахливої совєтської окупації.
"россія" завжди була ворогом.
І ми ніколи добровільно не жили з нею у "братній сімʼї народів".
Нам не потрібна кривава слава московських завойовників.

Українські комбатанти, які не склали зброї й не зрадили присязі з першого дня окупації УНР вели збройну і підпільну боротьбу проти московських окупантів, ось справжні герої і моральні переможці тієї війни.
Вершиною цієї боротьби була УПА та її очільники, памʼять по яким ми не дамо зганьбити нікому.
Сподіваюся завтра чи в найближчому майбутньому ми побачимо указ про відзначення почесними іменами Романа Шухевича, Євгена Коновальця, Івана Трейка, Леоніда Ступницького, зрештою їхнього Верховного Головнокомандувача Степана Бандери, якого навіть після смерті бояться вороги української нації — найменувань бойових формацій Сил Оборони.
Розумію який спротив чинить цьому внутрішня агентура.
Але шлях нації до себе починається з могил героїв.
З боротьби за їх святе і чесне імʼя…
Зрештою з історичної правди, яка не терпить фальсифікацій навіть з найблагородніших ніби-то мотивів і не потребує жодних виправдань…
Згадайте найдостойнішого для Українців Генерала і його вояків…
Словом і Пострілом у бік ворога.
“Декалог” буде виконано…

© Юрій Сиротюк

Матеріял укладено із зазначених відкритих джерел.
Титульний постер — часопис ОУН(б) «Шлях Перемоги»