“Ніколи знову”
Уроки Ⅱ Світової війни
для уникнення Ⅲ Світової війни

Міністри закордонних справ Естонії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Чехії та України опублікували спільну колонку в «New York Times», в якій закликали Вільний Світ не допустити тих самих помилок, які призвели до вибуху Другої Світової війни. Щоб уникнути Третьої Світової війни, має бути відповідальність за агресію, не має бути жодних сфер впливу агресора, а “Свобода має бути озброєна краще, аніж тиранія”.

“Ніколи знову”
Уроки Другої Світової війни
для уникнення Третьої Світової війни

80-та річниця закінчення Другої Світової війни в Європі…

Як лідери країн, які зазнали значних страждань під час і після війни, ми надаємо великого значення цій даті. Ми пам'ятаємо наших загиблих батьків, дідусів, бабусь та інших родичів, які захищали нашу свободу від двох тираній минулого століття. Ми пам'ятаємо всіх загиблих, включно із щонайменше шістьма мільйонами Євреїв, убитих під час Голокосту нацистами та їхніми спільниками. Ми пам'ятаємо мільйони жертв совєтських репресій, які безперервно тривали на іншому боці "Залізної завіси" тоді, як Європа об'єднувалася та відбудовувалася після війни.

Сенс вшанування пам'яті полягає в тому, щоб винести необхідні уроки й запобігти повторенню помилок. Уроки Другої Світової війни: ми маємо п'ять із них, якими хочемо поділитися. Ці уроки є критично важливими для розуміння того, як відновити та підтримувати тривалий і справедливий мир та безпеку в Європі сьогодні, коли вони знову під загрозою.

Як і великі війни в минулому, повномасштабна агресія росії проти України, що почалася 24 лютого 2022 року, розділила XXI століття на "до" і "після". Незважаючи на переважаючі сили противника, Україна змогла відбити напад і звільнити більше половини нещодавно окупованих територій. Але навіть після понад 950 000 російських солдатів, убитих і поранених у бою, росія не відмовилася від своїх агресивних планів.

путін сподівається використати нинішній геополітичний момент на свою користь і отримати поступки від України та її партнерів. москва все більше залучає до війни інші режими-ізгої, як-от Іран і КНДР, загрожуючи безпеці не лише європейського континенту, а й Індо-Тихоокеанського регіону та Близького Сходу.

Засвоєння уроків минулого є критично важливим сьогодні, коли Україна, ЄС і США працюють над досягненням миру. Війна росії зруйнувала архітектуру безпеки після Другої Світової війни та міжнародну систему, засновану на Статуті ООН і Гельсінських угодах. Її завершення сформує основу для нової архітектури. Ми пропонуємо уроки Другої Світової війни, які необхідно врахувати, якщо ми хочемо створити міцний мир в Україні, а не паузу перед наступним потенційно катастрофічним глобальним конфліктом.

Умиротворення агресора призводить до більшої агресії, а не до миру. Поступки щодо незаконних територіальних претензій — це катастрофічна помилка. Поділ Чехо-Словаччини у 1938 році лише розпалив апетит нацистської Німеччини й призвів до Світової війни. Враховуючи цей урок, Україна ніколи не погодиться на легітимізацію російської окупації та анексії будь-якої частини території України. Повага до територіальної цілісності є фундаментальним принципом міжнародного права. Сталого миру та безпеки не буде ціною Українського народу, Незалежності, суверенітету чи територіальної цілісності.

Сфери впливу ніколи не приносять мир і стабільність.
Сфери впливу приносять гноблення. Друга Світова війна почалася, коли нацистська Німеччина вторглася в Польщу 1 вересня 1939 року, через тиждень після підписання пакту молотова-ріббентропа та секретних протоколів до нього між Совєтським Союзом і Третім Рейхом, які домовилися про поділ Польщі, країн Балтії та решти Європи. Аналогічно, переможці прагнули встановити й закріпити свої сфери впливу на зустрічі у кримському місті Ялта в 1945 році. Припинення вогню в Європі 8 травня 1945 року не принесло свободи багатьом європейським народам. Вони залишилися під совєтською окупацією та контролем і десятиліттями зазнавали міжнародних злочинів, гноблення та відсутності свободи. Для багатьох наших держав і наших народів цей кошмар закінчився лише через п'ять десятиліть, із відновленням нашого суверенітету та Незалежності в 1989-1991 роках.

Сьогодні путін фантазує про іншу Ялту, де він може малювати кордони на карті Європи, знову підриваючи міжнародне право та право націй по сусідству з росією робити власний вибір і приймати власні рішення. Ми ніколи не повинні цього допустити. Наша принципова позиція полягає в тому, що жодна третя країна не має права вето на вибір союзів і альянсів України чи будь-якої іншої нації. Україна вже зробила свій вибір — Європейський Союз та НАТО — і не кремлю його заперечувати.

Відсутність відповідальності породжує майбутні звірства.
Нацистські злочини були широко розкриті, засуджені, розслідувані та переслідувані, на відміну від совєтських. Дуже важливо, щоб обидві тоталітарні ідеології — нацизм і совєтська — отримали належну оцінку в Європі. Більше світла має бути пролито на злочини совєтського режиму, включаючи депортації та страти політичних в'язнів у наших країнах, знищення центру Києва та Дніпровської гідроелектростанції під час совєтського відступу в 1941 році, масштабні депортації наших людей до Сибіру, жорстоке придушення членів антисовєтських рухів і геноцид Кримських Татар через депортацію з їхньої рідної землі в 1944 році, і це лише деякі приклади. Сотні тисяч людей були примусово вивезені зі своїх домівок, багатьох упакували у вагони для худоби й відправили у віддалені регіони Сибіру лише з країн Балтії. Злочин геноциду Голодомору, під час якого загинули мільйони Українців, повинен мати більш помітне місце в європейському історичному розумінні.

Совєтські злочини мають бути належно засуджені, включно з тими, що були скоєні під час окупації Європи після Другої Світової війни. Нездатність росії належно засудити сталінізм, компенсувати окупаційні збитки та загальне відчуття безкарності призвели до реваншизму та агресії проти Грузії та України. Цей випадок підкреслює важливість відповідальності за нинішні злочини росії, зокрема після майбутнього падіння режиму путіна.

Історичні маніпуляції мають бути виправлені.
Оскільки росія продовжує свою війну проти України та посилює ворожі дії проти демократичних європейських країн, необхідність просувати спільні європейські наративи пам'яті по всьому континенту і за його межами стає все більш нагальною. Правдива оцінка та глибоке розуміння історії формують фундамент демократичної стійкості суспільства. Ми всі готові протистояти російським дезінформаційним діям і спробам росії переписати європейську історію.

росія не має права монополізувати перемогу над нацизмом, яка була досягнута багатьма державами та народами. Навіть "червона армія" була багатонаціональною, зі щонайменше шістьма мільйонами Українців, які боролися в її рядах. Замість вшанування жертв Другої Світової війни режим путіна створив потворний культ "перемоги", використовуючи колективну перемогу над нацистами для виправдання своєї нинішньої агресії та звірств проти Українців. Парад 9 травня, під час якого росія щорічно відзначає совєтську перемогу над нацистською Німеччиною, розроблений як прославлення цього культу. путін використає його, щоб зібрати більше росіян на передову, зміцнити свій режим і створити враження, що його міжнародна ізоляція зникає. Ці плани повинні провалитися.

“Свобода повинна бути краще озброєна, ніж тиранія”.
У нинішньому серйозному дефіциті безпеки достатні оборонні можливості є необхідністю. Si vis pacem, para bellum (Якщо хочеш миру, готуйся до війни). Україна ніколи не погодиться на будь-які обмеження своїх збройних сил, оборонних можливостей чи оборонної допомоги. Натомість Київ працює над розширенням оборонно-промислового виробництва та досягненням оборонної самодостатності.

Засвоєння цих простих, але важливих уроків Другої Світової війни є критично важливим як для запобігання спалаху Третьої Світової війни, так і для відновлення справедливої міжнародної системи з реальними гарантіями безпеки для мирних демократичних держав, яка забезпечує відповідальність агресорів та їх стримування.
Ми повинні уникнути повторення помилок, які призвели до Другої Світової війни та подальшої Ялтинської системи.
Ми впевнені, що за достатньої рішучості зможемо зробити краще, захистити наші принципи та забезпечити вільну, об'єднану та безпечну Європу.
Ми продовжуватимемо працювати разом для досягнення цього.