„Іди в АТО!“

Гліб Бабіч

А пам'ятаєш, як в чотирнадцятому році, замість класичного "А ти хто такий?", перед тим, як вчепитися один одному в горлянку, хом'яки кричали один одному — „Іди в АТО!“.

У АТО вони не йшли, звичайно. Але це, за їхньою шкалою, було щось схоже на смертельну образу. Куди страшнішу, ніж просто "Пішов, на …".
Для них це було за гранню.

У АТО розлючений обиватель (нарівні з скривдженою елітою) відправляв всіх.
Не тільки нас, жителів АТО. Всіх, хто заважав спокійно існувати.

У АТО відправляли бабки біля під'їзду, дрібні чиновники в ЖЕКах, великі чиновники в "мерсах", балаболи з депутатськими значками, синєносі стратеги з пивних, диванні патріоти, кухонні генії, чварні сусіди посеред скандалу, офісний і пафосний планктон (пережовуючи повістку), жваві пенсіонери з совєтським союзом в голові, монументальні тітки з ринку, бойовий люмпен всіх сортів, мажори з нічних клубів, та інша, "уставшая ат вайны" частина країни.

Ні. Це не побажання встати на захист.
Це — сакральне прокляття!
Уособлює все страшне, незрозуміле, і протиприродне для ліверної маси.
Це — симбіоз смерті, пекла, вічної муки, і місця звідки не повертаються.
Туди скидали не тільки нас, тих хто виринув з самого АТО.
Туди хотіли відправити (для комплекту) злочинців, негідників, вбивць, злодіїв, ледарів, і т.д. А також надмірно активних і "дуже розумних".
„Іди в АТО!“ — це найвищий ступінь прокляття.
Найстрашніше, ніж "Щоб ти здох!".
Тобто, це, звичайно передбачає "Щоб ти там здох, в цьому АТО!".
Але "в АТО" передбачає — "здохни важко". По вищому ступіню жаху й болю.

І зараз "в АТО" із запальним жаром відправляють ті ж, хто сюсюкає про "мір" і "хлопчиків, що гинуть".
Суть не у мирі.
Суть в тому, щоб здохли всі (боляче і страшно), хто заважає конкретному "вінцю творіння" здійснювати вищу діяльність — жерти і перетравлювати.
І вживати шоу.

Саме це не дало нам остаточно стати Нацією.
Саме це опускає людей до рівня "псевдорозумного шлунка".
Саме це ліпив з нас телевізор, наляканий тим, що ми вийшли в реальність.
Саме про це напередодні говорив душевний тато "найбільшого лідера сучасності".

Їм не тільки не зрозуміла війна, як акт самозахисту нації.

Вони не знають, що з нами робити!
З тими, хто брав Свободу руками, вдихнув, і навіть прийняв її в себе разом з кулею або уламком.
Ми для них всі — "контужені".
Контужені Свободою і Гідністю.

Тому, їх зараз буде розривати на шматки — разом з шаблонами.
Як?
Як припинити війну за будь-яку ціну? І одночасно втратити місце, куди нас можна послати з очей геть?
Пекло не підходить — без АТО воно втрачає фізичну сутність страждань.
Потрібно щось істотніше.

О! Тюрма!
Хлопчики і дівчатка, без можливості махнути рукою, і відправити вас "в АТО", де ви або здохнете, або знайдете собі ще якихось пригод — в'язниця, кращий варіант.

Тому, коли на вас почнуть пачками клепати дикі справи — більшість сприйме це з полегшенням і захопленням.
Іди до в'язниці. Відвоював? Тепер відсидь!
Тільки не заважай.

Якби була посередині країни яма з левами й крокодилами, замінована в чотири шари, і наскрізь прострілювана з ДШК — її б на референдумі назвали "АТО".
Щоб було куди відправляти нас з тобою.

Але, знаєш що? Нам з тобою там буде навіть комфортніше.
Чим з цими…
Принаймні — чесніше…