Презентація книги Степана Бандери
“Перспективи Української Революції”

 
У Центрі Національного Відродження, в День Пам’яті Героїв Крут, а згодом — під час VIII “Бандерівських читань”, відбулися презентації збірки творів Провідника Організації Українських Націоналістів Степана Бандери “Перспективи Української Революції”.

30.І.2021 у Києві відбулися VIII “Бандерівські читання” — “Український націоналізм в сучасному ідеологічному протистоянні”.

У своїх виступах головний редактор «Шляху Перемоги», видавець Віктор Рог, історики-дослідники Олександр Сич, автор передмови до видання, та упорядник Микола Посівнич, Юрій Сиротюк наголошували на значущості творів Степана Бандери.

Особливо виокремлюється сказане доктором політичних наук Олександром Сичем, що нині дуже часто Бандері й Бандерівському руху приписують те, чого Провідник не говорив, не робив і не сповідував.

Зокрема, чомусь прийнято вважати, що очолювана Бандерою Організація була тоталітарна, що у ній людина нічого не важила.
Це абсолютна брехня! Дай, Боже, нинішнім партіям такої внутрішньої демократії, яка була в ОУН, очолюваній Степаном Бандерою. Він був лідером. Але не був лідером-авторитаристом, одноособовим. Він був лідером від імені провідної частини Організації, яка делегувала йому ті повноваження. Якщо щось не подобалося, то з Бандерою дискутували. І в цій дискусії народжувалася істина.

Так само брехнею є те, що Бандера й ОУН пропонували тоталітарну організацію майбутньої Української держави. Хибною також є думка, що в націоналістичній організації людина нічого не означає. Адже в усіх творах Бандери систематично зустрічаємо словосполучення Нація і Людина. Свобода Нації і свобода Людини.

Неправда й про Бандеру як шовініста, який украй негативно сприймав національні меншини. Політика ОУН базувалася на принципі адекватності: як ви до нас — так ми до вас. Як національні меншини ставилися до розбудови Української держави, так українські націоналісти ставилися до них.

Є ще ряд міфів, які не відповідають дійсності. І щоб їх розвіяти потрібні праці Бандери. Відтак, чергова поява книжки Провідника ОУН є вкрай актуальна для українського суспільства.

Найпершими збірку праць Провідника видали Степан Ленкавський і Данило Чайківський 1978 року. Через понад двадцять років її перевидали в Україні, видавництво «Відродження» та Інститут національного державознавства.

Минуло знову понад двадцять років. Цього разу книжку перевидало видавництво «Наш формат». Вона доповнена іменним та географічними покажчиками, глосарієм рідковживаних, малозрозумілих і діалектних слів, світлинами та коментарями.

• Презентація книги Степана Бандери “Перспективи Української Революції”

Степан Бандера
“Перспективи Української Революції”

Зібрання статей Степана Бандери,
що вийшло друком у Мюнхені 1978 року

Автор: — Степан Бандера
Бібліографічний опис: — На відміну від інших репринтів, у цій книжці додано передмову О. Сича, глосарій рідковживаних, малозрозумілих і діалектних слів, іменний і географічний покажчики. Також за допомогою QR-кодів читач зможе потрапити в онлайн-медіатеку, де зібрано оцифровані видання середини минулого сторіччя, у яких публікувався автор. А ще там можна побачити десятки зображень, пов’язаних із життям Степана Бандери та діяльністю ОУН, і навіть почути живу мову Провідника.
Видання здійснюється з дозволу родини Бандер та завдяки сприянню Центру національного відродження імені Степана Бандери.
Видавництво: — «Наш формат»
Дата: — 2021 — Київ
Ціна: — 300 ₴ (гривень)

Придбати книги можна, зголосившись за адресою:
01054 м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9 п. 4
тел. 050-443-53-69, (044) 279-81-33,
[email protected]

Тексти і контексти творів Степана Бандери

Олександр Сич

Вітаємо наших читачів зі знаменною подією. В Києві з ініціативи ОУН (б) друком вийшов збірник праць Провідника ОУН Степана Бандери “Перспективи Української Революції”. 664 сторінки концентрованих і досьогодні актуальних текстів допоможуть зрозуміти мету і сенс боротьби ОУН, зрештою, зрозуміти з першоджерел, хто був Степан Бандера і за що він боровся.

Пропонуємо нашим читачам передмову до збірника доктора політичних наук Олександра Сича, а бажаючим придбати розкішне видання рекомендуємо звертатися на адресу редакції нашого сайту.

Твори Степана Бандери є нелегкою лектурою для пересічного читача. Для того, щоби опанувати його тексти, треба володіти контекстом тих умов, в яких вони писалися.

Квінтесенцією більш аніж 10-річної інтелектуальної творчості Степана Бандери є титульна праця збірника його творів “Перспективи української національно-визвольної революції”. Надзвичайно аналітично і структуровано вибудувана, вона ввібрала ввесь той життєвий підпільно-революційний досвід та концептуальні ідеї щодо справи національного визволення, якими автор встиг поділитися протягом попередніх 10-ти років і які ніби поспішав у лаконічній формі зафіксувати незадовго до своєї трагічної смерті. Якщо потенційний читач в силу різних обставин не матиме змоги прочитати весь збірник, але прагне мати враження про нього і про світогляд та спосіб мислення Степана Бандери, то він повинен ознайомитися принаймні в першу чергу з цією працею.

Отож, праці Бандери слід читати, застосовуючи для повного розуміння метод історизму, тобто накладання його думок і окремих суджень на сучасну для нього поточну політичну ситуацію. Очевидно, що не володіючи знаннями про згадані вище історичні контексти, читачеві важко сприймати зміст його творів. А особливо це стосується всього комплексу тогочасного еміграційного життя. І якщо сьогодні в читача вже не мало б виникати проблем із прочитанням загальної історії ОУН, то історія її Закордонних Частин (ЗЧ ОУН) ще висвітлена недостатньо системно і повноцінно. А що вже казати про політичну історію української еміграції загалом!

Загалом, в працях Степана Бандери можна виділити два типи суджень. Перший — це його реакція на актуальні події суспільно-політичного життя на еміграції, на прояви різних тенденцій у національно-визвольному русі чи на міжнародні події і зміни в політиці СССР. В той же час другий — це концептуальні ідеї, які мають значимий інтерес для дослідників теорії націоналізмознавства та практиків сучасного націоналістичного руху. Доброю ілюстрацією для цього є його “Слово до українських націоналістів-революціонерів за кордоном”. З одного боку в ньому висвітлені деякі дискусійні питання політики ОУН на початковому етапі війни (створення Українського національного комітету (УНК), проголошення Акту відновлення Української держави 30 червня 1941 р., створення УГВР) та процеси політичної консолідації за кордоном і відношення ОУН-р до Української національної ради (УНРада) як надпартійного координаційного органу. А з іншого — в ньому порушені такі концептуальні питання як можливий устрій Української держави, людина і нація в національно-визвольному русі і в ідеології націоналізму, заперечення тоталітарних методів в організації державного та громадсько-політичного життя.

Власне другий тип суджень Бандери особливо цікавий для аналізу сучасних процесів і він є тим продуктом, якого зазвичай шукають в творах класиків націоналізму сучасні визнавці його ідеології. Щоправда, й аби віднайти його в масі поточних політичних характеристик, читач мав би докласти достатніх зусиль.

А тому праці Степана Бандери треба читати, тримаючи також в уяві сучасні політичні процеси в Україні і зокрема в націоналістичному таборі. Бо ж часто виникають проблемні ситуації, майже ідентичні до тих, які свого часу обмірковував Провідник.
І як тут не згадати древніх: “Історія — вчителька життя”!

У цій частині тексту максимально надамо слово самому Бандері. Для прикладу, ось такі його слова могли б стати влучною відповіддю на теперішні тотальні нарікання в патріотичних середовищах щодо змарґіналізованого стану українства:
“Для того, щоб могти і вміти повести успішну працю для опанування широких мас, треба брати їх такими, якими вони є в дійсності, це значить, також з усіма їхніми хибами і недомаганнями. Підходячи до мас, не слід розраховувати тільки на високовартісні чи вже вироблені елементи і тільки такими займатися, а на інших махнути рукою.”

А щодо актуальної в усі часи української Незалежності теми "консолідації за всяку ціну здорових національних сил", то Степан Бандера категорично виступав проти "механічного об’єднання", вважаючи, що "політична консолідація не може бути самоціллю", а тільки "засобом, політичним інструментом" для досягнення поставленої політичної мети. Й тому "першою і головною передумовою участи в політичній консолідації є те, щоб політичні угрупування керувалися одним основним політичним імперативом змагання за здійснення головної мети". Для його покоління такою метою було здобуття УССД, для сучасного — утвердження і розбудова Української Держави.

Не менш актуальною залишається і ось така іронія Степана Бандери:
“Так тісно, що не можна протовпитися, може бути тільки при політичному чи суспільно-громадському “жолобі”. Натомість у боротьбі і при праці є дуже багато місця для всіх, більше, ніж охочих і доброї волі.”

А от наступний його вислів влучно надається для характеристики нинішнього стану російсько-української війни “Кожне продовжування війни – це погіршування умов миру”. До слова кажучи, автор більш аніж критично оцінював можливість отримати допомогу для української національно-визвольної справи від Заходу і тому також немов рекомендаційно для нинішніх очільників Української держави застерігав від "бажання зв’язати справу визволення України з політикою західніх держав і до того достосовуватися до них під різними оглядами".

В цьому контексті цікавими навіть для характеристики теперішнього стану тотального насаджування у всьому світі західного зразка ліберальної демократії є такі думки Степана Бандери:
“Боротьба за панування у світі тієї чи тієї державно-устроєвої і суспільно-політичної системи, за такий чи інший лад в інших державах, в інших народів є в дійсності боротьбою передусім за свої власні, егоїстичні цілі держави, яка ставить себе за безкорисливого захисника даної системи.”

Не менш актуальними для характеристики сучасного світового порядку є й судження автора про значення в його укладі національного інтересу головних суб’єктів:
“Деякі люди втратили зрозуміння того, що насправді діється в світі. Вони не розуміють, що головними рушіями всіх міжнародніх взаємин є в першу чергу змагання кожного народу за свої власні інтереси, за здобуття та забезпечення собі життєвого простору, землі, всяких дібр, потрібних для всебічного розвитку й добробуту за досягнення можливо великої політичної, економічної, і мілітарної безпеки та могутности.”

Збірник творів Степана Бандери дозволяє спростовувати цілий ряд міфів про нього самого і про український націоналістичний бандерівський рух.

Одним словом, не шукайте у працях Степана Бандери легких шляхів. Шукайте поживу для живого українського державницького інтелекту й збагатитеся життєвим багажем людини високої ідеї, чину, глибокого інтелекту, майстерного аналітичного мислення і немислимої самопожертви.

Бандера в першоджерелах

Владислав Кириченко

Минуло понад сорок років відтоді, коли у Мюнхені побачила світ збірка статей Степана Бандери.

Ми вдячні родині Бандер та Центру Національного Відродження імені Степана Бандери за сприяння і дозвіл опублікувати цю книгу. Для нас велика честь видати праці людини, яка все життя присвятила боротьбі за Українську Державність.

«Перспективи Української Революції» ми вирішили відтворити з упорядкуванням Степана Ленкавського і в редакції Данила Чайковського, як вона і вийшла 1978 року. Але при цьому намагалися полегшити сприйняття тексту для сучасного читача. Тому для зручності ми уклали глосарій рідковживаних, малозрозумілих і діалектних слів.

У пропонованому виданні збережено оригінальну орфографію та пунктуацію писань Степана Бандери відповідно до першоджерел.

Також ми подаємо іменний та географічний покажчики, які полегшать роботу з текстом.

Як і в автентичному виданні, коментарі до тексту належать Степану Ленкавському.

Готуючи до видання “Перспективи Української Революції”, ми не могли втриматися від спокуси вийти за межі традиційної книги і доповнили її ілюстративними та інформаційними матеріалами, які допоможуть сучасному читачеві більше дізнатися про постать Провідника і діяльність ОУН.

Зокрема було зібрано й упорядковано десятки номерів різних газет, у яких публікувався Степан Бандера. Ви зможете їх знайти, відсканувавши QR-код, що розміщений біля кожної статті у книжці. На нашу думку, перегляд цих періодичних видань як не що інше дасть можливість зануритися в інформаційну атмосферу тих часів.

Також додано вклейку із фотокартками, які показують життя Степана Бандери та діяльність ОУН; створено медіатеку, де можна погортати зображення, послухати живу мову Провідника чи побачити відео з музею Степана Бандери в Лондоні. Потрапити туди можна за допомогою QR-коду, розміщеного у фотовклейці.

Майже весь використаний контент взято із таких джерел:
— Архів ОУН
— електронний архів Українського Визвольного Руху
— електронна бібліотека Diasporiana

Деякі фотокартки люб’язно надала родина Бандер; вони публікуються вперше.

Висловлюємо подяку тим, хто долучився до цього видання:

Юрію Сиротюку — голові Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», «Культурно-освітній фундації Дмитра і Марії Гулей» при Фундації «Будучність» та Дослідному Інституту «Україніка» (Канада), родині Борців (Австралія), Роману й Тетяні Захарякам (Австралія), Одарці Брецко і Тереновому Проводу ОУН (б) (Австралія), Михайлу Ратушняку – голові Ліги підприємців «Українська справа», Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини.

 
© «Націоналістичний Портал»
Офіційний портал ОУН (бандерівців)
Internet Radio “Holos fm”
“KoshoveNko TV / UA”

 
 
— ОУН(б) — Презентації творів Бандери у Києві
— ОУН(б) — Презентація книги Степана Бандери “Перспективи Української Революції”
— ОУН(б) — Степан Бандера “Перспективи Української Революції”
— ОУН(б) — Бандера в першоджерелах
— ОУН(б) — Тексти і контексти творів Степана Бандери