Перейти до контенту

Степан Бандера та Польща, Третій Райх, Совєти і Ізраїль

Степан Бандера
та Польща, Третій Райх, Совєти і Ізраїль

 

Посол Республіки Польща Бартош Ціхоцкі і Посол Держави Ізраїль Джоель Ліон засудили вшанування Українцями національного Героя — Степана Бандеру, а разом із ним інших видатних діячів Визвольного руху — Андрія Мельника, Юрія Липу… Обізвали національних героїв України "нацистскімі коллаборантамі, пособнікамі нацистов, ксєнофобамі і антісємітамі".
Дивинá. Ніколи Україна нікому не вказувала, як їм шанувати своїх героїв, а нам постійно вказують, і чомусь роблять це з незмінною кремлядською риторикою.
Доведеться нагадувати сторінки історії забудькуватим "діпломатам"


„ПОСЛЫ ПОЛЬШИ И ИЗРАИЛЯ ОБЕСПОКОЕНЫ ЧЕСТВОВАНИЕМ ПОСОБНИКОВ НАЦИСТОВ В УКРАИНЕ“ — повідомляє такий собі "самый популярный еврейский сайт Украины" «Jewish news».
Такі да, і шо, пойті і кінуться головою у навоз? 🙂

Власне, ось ця спільна заява посла тієї країни, де цілеспрямовано винищували Гебреїв, і тієї країни, що зветься Ерец Ізраель.
Заява опублікована на сайті посольства Польщі в Україні.

Ой-вей, шоб ми всі так жили, як нам тут такі расчосивають нєрви підмоскалені лях і жид 😀
„Кацапи з ляхами завжди, але тепер іще й жиди?“
Ой-всьо, такі вибачайтє за "нєтолєрантносць", бо у нас тут не ЗМІ. 😉

Схоже, ненависть до України поєднала у спільній українофобній риториці россійсько-фашистську пропаґанду, Польщу і навіть деяких політиканів Ізраїля.
Який дивний і неприродній тріумвірат: жаба, гадюка і такі хто?

Позаяк заяви послів означають офіційну позицію держав, то виходить, Польща та Ізраїль офіційно вказують Україні, кого і як нам вшановувати, офіційно забороняють Україні відроджувати свою історію…
Зокрема, Польща та Ізраїль через цю спільну заяву послів незадоволені тим, що 1 січня — у день народження Бандери — на будівлі КМДА з'явився банер з його зображенням. Засудили й те, що 24 грудня Львівська обласна рада схвалила виділення державних коштів на вшанування пам'яті Андрія Мельника, політичного діяча Івана Липи та його сина — Юрія Липи — одного з ідеологів українського націоналізму.

Провідників ОУН Польща й Ізраїль вважають "нацистскімі коллаборантамі", а Івана та Юрія Липу — "ксєнофобамі і антісємітамі". Дипломати закликали українські держустанови до "діалогу та тіснішої співпраці", щоби "запобігти спотворенню історії".

Ой-вей, "спатворення історіі"? Та шо ви гаварітє?
Та так як кацапи й ляхи спотворюють історію ще повчитись тре!
Що ж, нагадуємо сторінки історії.

Забули історію? Нагадуємо.

Варто нагадати польському та ізраїльському "дипломатам" коротенько історичні події та ставлення до Гебреїв в Польщі.

Далеко заглиблюватись не станемо, вистачить ХХ століття.
Перший значний гебрейський погром стався 1914 року у Львові, коли ще австрійський Лемберґ (Львів) зайняли россійсько-імперські війська.

Другий великий гебрейський погром стався теж у Львові, вже 1918 року.
Що найперше зробили поляки, відбивши у Українських Січових Стрільців українське місто Львів? Так, того ж дня, 22 листопада 1918 року почався гебрейський погром у Львові… За те, що Гебреї підтримували Українців!
Європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми Гебреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали…
Й досі ніхто не може знайти точну кількість жертв гебрейського погрому у Львові 1918 року — польські офіційні дані, зменшені у рази, вагаються з кількістю жертв від 75 до 150 осіб, неофіційні — сягають тисячі…
А хто ж це робив?
А робили це польські окупанти Львова.

Гебрейський погром у Львові 22.ХІ.1918, вчинений польськими окупантами

В той же час Українська Народня Республіка стала першою у Світі державою, де у 1918 році в Центральній Раді України і в уряді немалою фракцією була представлена ціла окрема єврейська партія, де в уряді було ціле міністерство єврейських справ, а на перших банкнотах національної валюти були дубльовані написи номіналу не лише українською, але й москвинською, польською та іврітом!
І, до речі, до 100-річчя української валюти на Різдво 2018 року Нацбанк України запустив у обіг ювілейну банкноту 100 гривень з відтворенням тієї самою купюри номіналом 100 карбованців з написами польською та іврітом. Так ,це сталось під час правління Порошенка, в майданівській Україні, під час тієї самої "бандеровской Кієвской Хунти", ага.
В якій країні ще у 1918 році друкувались гроші на івріті?

Чи були гебрейські погроми на теренах України? Так, були, від початку Першої Світової війни і під час визвольної боротьби проти польських і совєтських окупантів. Негативне ставлення до гебрейського населення у більшості випадків формувалось тим, що частина жидів йшли служити совєтським окупантам, це факт, але є одне але. Погроми при цьому частіше влаштовували якраз совєтські окупаційні сили або ж "чєрносотєнцы" та "дєнікінцы" (на рахунку "дєнікінцев-чєрносотєнцев" понад 400 гебрейських і українських погромів лише за рік), а також всілякі "батьки-отаманчики", котрі не бажали підпорядковуватись УНР і воювали лиш з метою мародерства, — ці погроми засуджувались урядом УНР та Симоном Петлюрою і по мірі можливостей винні карались.

Попри те, що погроми чинили окупанти України, антиукраїнська пропаґанда різного штибу, від совєтської до польської і навіть французької, постійно покладали всю провину за гебрейські погроми на Україну та Українців, внаслідок чого за століття такої діяльності у світовій історіографії сформовано стійку тезу про "антисемітську" Україну. Натомість, найсильніші прояви антисемітизму завжди спостерігались у москалів і поляків. Загарбали польські окупанти Львів — влаштували гебрейський погром, загарбали Київ "красныє" москалі — влаштували гебрейський погром, загарбали Київ "бєлыє" москалі — влаштували гебрейський погром… Але при цьому завжди в "антісємітізмє" звинувачувалась тільки Україна!
Втім, найбільша кількість гебрейських погромів та найтриваліший період погромів тривав якраз в сусідній Польщі.

Ідеолог польського націоналізму, відомий нетерпимістю польський шовініст, національний польський герой Роман Дмовський — вважав Гебреїв, Українців, Білорусів, Литовців, Чехів і Словаків "недонародами". І це при тому, що безпосередньо на польських етнічних теренах проживали близько 3 мільйонів Гебреїв, а в межах Другої Речі Посполитої кількість Гебреїв становила 10,5% від загального населення. Втім, польська політика не збиралась враховувати інтереси народів, чиї етнічні терени було окуповано Польщею зі згоди Антанти та при протекції Франції, тому активно проводилась політика асиміляції, полонізації та "пацифікації", замішана на крові постійних погромів невгодних національних меншин.

Це той антисемит та ідеолог польського шовінізму, котрого Польща щороку вшановує і носить на руках, але Ізраїль чомусь цього не помічає! Це той "ідеолог", що вимальовував мапу Великої Жечі Посполитої, в межах котрої знаходились Литва і Білорусь та половина України з Києвом, але чомусь ніхто, ні Ізраїль, ні Євросоюз не помічають цього факту і не забороняють Польщі вшановувати свого "великого" шовініста.
То чому ж Україні всі забороняють гідно вшановувати борців за Незалежність? Чому Україні забороняють відроджувати власну історію? Чому не хочуть помічати загальновідомі історичні факти?

Погроми й переслідування Гебреїв, а також Українців, тривали в Польщі всю добу так званого Міжвоєння, і спалахнули ще більше після укладання "пакту про ненапад" з Третім Райхом, ще більше спалахнули з початком Другої Світової війни і навіть по її завершенню ще два роки ці погроми тривали!

Варто нагадати польському та ізраїльському "дипломатам" коротенько хроніку ніжної дружби-любові Польщі з Третім Райхом, а також нагадати що найдовше та найбільше гебрейських погромів відбулося саме в Польщі з 1918 по 1947 роки, і саме Польща є єдиною країною, де й напередодні, й по завершенню Другої Світової війни тривали невпинно гебрейські погроми!
І тільки в Польщі у вищевказаний період відбувались погроми виключно Гебреїв та Українців!
І саме Польща найпершою набивалась у союзники та була з 1934 по 1939 роки найближчою союзницею Третього Райху!
Польща була єдиною країною після Третього Райху, де існував закон, який захищав ім’я Гітлера від образ і він діяв.
Нижче коротенька хроніка цієї палкої дружби Білого Орльотки і нацистського Орла.

Хроніка дружби Польщі й Третього Райху

☑️ 1934 рік — Третій Райх і Польща: "пакт про ненапад" — Пакт Гітлера-Пілсудського.
26 січня 1934 року за ініціативи Пілсудського та Гітлера було підписано „Декларацію про незастосування сили між Німеччиною та Польщею“ („Deklaracja między Polską a Niemcami o niestosowaniu przemocy“). Даний документ підписали у Берліні міністр закордонних справ Німеччини Константін фон Нейрат та посол Польщі в Німеччині Юзеф Ліпскі.
В червні 1934 року "пакт про ненапад" було остаточно затверджено під час особистої зустрічі Юзефа Пілсудського і Йозефа Ґьоббельса у Варшаві.
15 червня 1934 року Юзеф Пілсудський приймав у Варшаві міністра пропаганди Третього Рейху Йозефа Ґьоббельса.

☑️ травень 1935 — Адольф Гітлер у берлінському кафедральному соборі влаштовує прощальну месу біля символічної труни Юзефа Пілсудського.

☑️ жовтень 1938 — Польща і Третій Райх розділили Чехо-Словаччину.
Гітлер подарував полякам Тешинську Сілезію.

☑️ весна 1947 — Польська Народна Республіка та СССР — операція "Вісла" — етнічна чистка Українців на Західних Теренах України, "подарованих" Совєтами Польщі — Підляшшя, Холмщина, Надсяння, Лемківщина — нині окуповані Польщею.

Польща: забутий союзник Третього Райху

Фотохроніка дружби Польщі й Третього Райху

Зустріч двох Юзиків: 15 червня 1934 року Юзеф Пілсудський приймав у Варшаві міністра пропаганди Третього Рейху Йозефа Ґьоббельса

1934 — підписано Пакт Гітлера-Пілсудського

Міністр закордонних справ Третього Райху Ріббентропп в Польщі

Польський маршал Едвард Ридз-Сміґли тисне руку нацистському аташе полковникові Богіславу фон Штудніцу на параді з нагоди Дня незалежності у Варшаві 11 листопада 1938 року. Через місяць після захоплення польськими військами Тешинської Сілезії.

Райхсмаршал Ґерман Гьорінґ в Біловезькій Пущі

Фюрер Третього Райху Адольф Гітлер і міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек

Фюрер Третього Райху Адольф Гітлер у Берлінському Катедральному Соборі влаштовує прощальну месу біля символічної труни Маршала Речі Посполитої Юзефа Пілсудського

На похорон Юзефа Пілсудського приїхала численна німецька делегація на чолі з Германом Ґьоринґом, який йшов за труною в першому ряду.
У зв’язку зі смертю Пілсудського Адольф Гітлер оголосив в Третьому Райху всенародний траур і надіслав телеграму польському президенту, де писав:
„Я глибоко зворушений звісткою про смерть маршала Пілсудського і висловлюю Вашій Високоповажності та польському урядові мої щирі співчуття. Польща втратила в покликаному в вічність Маршалі творця своєї нової країни та її найвірнішого сина. Разом з польським народом і німецький народ оплакує смерть цього великого патріота, який через своє всеохопне співробітництво з німцями зробив велику послугу не тільки нашим країнам, а й надав неоціненну допомогу в заспокоєнні Європи.“
Дружині Пілсудського Олександрі Гітлер писав:
„Сумна звістка про смерть чоловіка, Його Високоповажності маршала Пілсудського, дуже глибоко мене вразила. Вельмишановна пані та її родина, прийміть запевнення в моєму глибокому співчутті. Образ померлого я навічно збережу в своїй вдячній пам’яті.“
Схоже, що Гітлер не перебільшував з приводу щирості своїх почуттів, бо навіть наказав організувати в берлінському кафедральному соборі месу біля символічної труни Пілсудського. Після відспівування німецька почесна варта віддала труні військові почесті.
Подейкують, що це був останній раз, коли Гітлер брав участь в богослужінні. Про глибоку прихильність Гітлера до Пілсудського свідчать і його слова, сказані 1 вересня 1939 року: „Якби Пілсудський був живий — війни б не було!“

Коли в у 1939 році німці зайняли Краків біля могили вождя Пілсудського була виставлена ​​почесна варта.

Із щоденника райхсміністра пропаганди доктора Ґьоббельса:
18 серпня 1935 року. Фюрер щасливий. Розповів мені про свої зовнішньополітичні плани. вічний союз з Англією. Хороші відносини з Польщею. Проте розширення на Сході.
29 грудня 1935 року. Спогади про Пілсудського. Життя бійця! Що за час, в якому живуть такі люди! Я прямо гордий, що є сучасником цієї великої людини.“

Яка ніжна "любов-марков" між Польщею і Третім Райхом!
Втім, третій зайвий завжди, тому у не менш ніжній любові Третього Райху і СССР вочевидь Польща була зайвою, тож, недовго Польща тішилась отриманою від пошматування Чехо-Словаччини Тешинською Силезією, вже у серпні 1939-го жадібне польське Біле Орльотко було полюбовно пошматоване між Третім Райхом і СССР.

У той час Степан Бандера:

☑️ 1934—1935; 1936—1939 роки — Степан Бандера опиняється за польськими ґратами через діяльність в ОУН, яка застосовувала ті ж методи боротьби, що і свого часу Польська військова організація.

☑️ липень 1941 — совєтські спецслужби розстрілюють батька Бандери, священника УГКЦ — отця Андрія…

☑️ липень 1941 — 32-літній Степан Бандера — політв'язень, керівник підпільної організації поневоленого народу бере відповідальність за проголошення Акту відновлення Незалежності України і залишається незворушним перед Третім Райхом, перед котрим від страху аж трусилися керівники європейських держав.

☑️ січень 1942 — після невдалих спроб змусити Бандеру відкликати акт Незалежності України його перемістили у камеру № 73 концтабору Заксенгаузен у спецблоці № 9, де утримували особливо важливих в’язнів.

☑️ 1942 — братів Бандери — Василя та Олександра — закатували поляки в Освенцимському концтаборі. Брат Богдан загинув від рук совєтських солдат у 1944 році на півдні України…

☑️ кінець 1944 — після звільнення Бандера наполягає у зреченні нацистами претензій на українські землі.

☑️ 1945 — після перемоги союзницьких військ у Другій Світовій війні Степан Бандера залишається на чолі підпільної організації, що найдовше з усіх веде боротьбу з совєтським окупаційним тоталітарним режимом.
„Альпійські курорти та баварські криївки Бандери“

☑️ жовтень 1959 — Степана Бандеру вбивають в Мюнхені совєтські спецслужби…

В'язень нацистського концтабору Заксенгаузен — Провідник ОУН Степан Бандера

Москвинські кремлядські тези про "нацистскіх коллаборантов, пособніков нацистов, ксєнофобов і антісємітов", котрі так радо в унісон озвучили польський та ізраїльський посли, розбиваються об той простий факт, що Степан Бандера, як і решта ключових лідерів ОУН, майже всю війну, з 1941 по середину 1944-го були ув'язнені в різні нацистські концтабори як особливо важливі в'язні.
Всю війну Степан Бандера просидів у концтаборі Заксенгаузен, а його два брата були вбиті польськими коллаборантами нацистів у інших концтаборах. Попри допити, тиск і вбивство рідних, Бандера все одно не погодився на коллаборацію з нацистами.

Вочевидь польский та ізраїльський посли забули ще один вагомий факт, так само як постійно про це забувають, а вірніше, замовчують москалі — попри вимоги СССР, Нюрнберзький Трибунал НЕ визнав ОУН і УПА нацистськими коллаборантами, натомість підкресливши у протоколах. що ОУН і УПА чинили й чинять опір нацистським і совєтським окупантам.

Ба більш того, серед ключових лідерів ОУН був Гебрей за походженням Лев Ребет.
Лев Ребет, ключовий діяч ОУН єврейського походження, один з трьох лідерів ОУН нарівні зі Степаном Бандерою і Ярославом Стецько, заступник Голови Українського державного правління (уряду проголошеної 30 червня 1941 Української Держави).
Оскільки ж Бандера, Ребет, Стецько та інші керівники Українського державного правління відмовилися відкликати Акт відновлення Української Держави, нацисти відправили їх до концентраційних таборів — гестапівці заарештували Ребета у вересні 1941 року і допровадили до Краківської тюрми, а згодом і до концтабору Аушвіц, де він був ув'язнений до грудня 1944 року.

В'язень нацистського концтабору Аушвіц — один з лідерів ОУН Лев Ребет — Гебрей за походженням

До речі, Гебрей за походженням Лев Ребет за часів панування тоталітаризму і авторитаризму виступав з лекціями майже в усьому Світі, проголошуючи тези за демократію, політичні свободи і, що дивно, за Українську політичну націю, стверджуючи:
„…Український народ, будучи в Східній Європі народом з найстаршою землеробською культурою, має дані бути також речником передових думок людства на цих теренах. Україна може і повинна стати зразком політичної культури для всіх сусідів і замість тиранії, яку сторіччями на Сході представляла російська — біла і червона — імперія, показати зразок модерної демократичної держави, де свобода і гідність людини не порожній звук…“

Україна має право на вшанування
національних Героїв

1 січня 2020 року Україна святкувала 111-у річницю з дня народження видатного політичного діяча, головного ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху ХХ століття, голови проводу Організації Українських Націоналістів — ОУН(б), символу українського спротиву — Степана Бандери.

Марші на честь 111-ї річниці від дня народження лідера Організації українських націоналістів (революційної), символа українського спротиву Степана Бандери 1 січня пройшли в Полтаві, Рівному, інших містах України.
У Львові на площі Михайла Кропивницького біля пам’ятника Степану Бандері також відбулося віче, під час якого львів’яни поклали квіти до пам’ятника голові проводу ОУН, виконали державний гімн та молитву за Україну.

Попри розповсюджений міф, Степан Бандера ніколи особисто не очолював УПА.
Український Інститут Національної Пам’яті пояснює, що Бандера очолював Організації Українських Націоналістів (революційну), вона ж ОУН(б) — бандерівці — і Закордонні частини ОУН у 1946—1959 роках.
Українською Повстанчою Армією (УПА) безпосередньо командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич і Василь Кук.

Бандеру називають "нацистом", хоча саме нацисти кинули його в концтабір Заксенгаузен, де поляки вбили його рідних братів. Сталін уклав із Гітлером пакт Молотова-Ріббентропа і окупував Західну Україну разом із нацистами.

Час вже визнати — міф про Бандеру створений совєтською і россійською кремлядською пропаґандою, щоб виправдати геноцид проти Українців — Голодомор, щоб виправдати змову з Гітлером і окупацію Західної України, щоб виправдати совєтський терор, щоб виправдати терор ҐПУ-НКВД-КҐБ в Європі проти лідерів українського опору, і найголовніше — щоб відмовити Українцям у праві на збройний опір. Щоб зганьбити саму ідею відсічі терору Москви. Щоб дискредитувати саму думку про боротьбу за свободу.
Польща залюбки підхоплює московську риторику, позаяк Польщі також необхідно приховати свою провину за геноцид Українців на окупованих Польщею Західних Теренах України, етнічні чистки, погроми, "пацифікацію"…
Чому Ізраїль підхопив кремлядську риторику спільно з поляками — ось що дивно, адже саме москалі і поляки найсильніше знущались з Гебреїв, і хіба що нацистський Голокост зміг перекрити це, та й то, в Польщі найактивнішу участь у знищенні Гебреїв під час Голокосту приймали саме поляки! (Звісно ж, не всі такі антисеміти, половина цивілізованих Поляків рятували життя Гебреям, ризикуючи власним — це теж факт, ніхто під сумнів його не ставить).

Втім, спільна заява польського та ізраїльського дипломатів в риториці кремлівської пропаґанди є просто неприйнятною!
Вельми цікаво, як би на заяву ізраїльського посла Джоеля Ліона відреаґувала киянка Ґолда Меїр?
Доволі прикро, що до спільної кремлядської риторики Москви і Варшави долучився ще й Ізраїль.
Зовсім не дивно, що кремлядську риторику підхоплюють і представники режиму зє-коллаборантів, котрі захопили нині владу в Україні. Так, новопризначений зє-коллаборантами голова УІНП товаріщ Дробовіч (теж з гебрейською зовнішністю, між іншим), заявив, цитата: "допускаю поновлення відносин з російськими істориками, існує потреба діалогу навіть з ворогом, навіть з країною, що на нас напала". Чи будуть такі особи захищати Україну? Однозначно ні. Вони готові вкатати в асфальт всі здобутки: історичні, мовні, культурні, політичні, безпекові. Зробити з України безлику та нікому не потрібну буферну територію між ЄС та Росією — "малорóссію".
Ну і звісно ж, Україну та Українців будуть клеймити "антісємітізмом" звідусіль всі, хто тільки забажає.
Це політика подвійних стандартів, коли справжній антисемітизм не помічається, зате з усіх боків ліпиться "антісємітізм" до України!
Не вказуйте нам, як вшановувати нам наших національних героїв, і ми не вкажемо вам напрямок руху, куди вам потрібно пензлювати!

© Dem'än Dzüba
© «Porohivnyçä»
Ґречна вдячність, пані Maryna Mirzaeva, за укладену коротку хроніку:
© Maryna Mirzaeva
В публікації також використані матеріяли з відкритих джерел:
© «5 канал»
© Андрій Смолій
© «Zbruč» — „Скорботний ювілей“
© «Глобальна аналітика» — „Гітлер та Пілсудський“
© «WikipediA» — „Історія євреїв у Польщі“
© «WikipediA» — „Юзеф Пілсудський“