Зє-коллаборанти зливають Україну
і під "РФ", і під "КНР"

 
Зє-коллаборанти зрештою почали зливати Україну не лише під терористичне квазідержавне утворення "РФ", але й під квазідержавне утворення "КНР" — "Китайська Народна Республіка" — комуністичний квазі-Китай, утворений за допомогою Совєтів в середині ХХ століття.
Власне, те саме свого часу робили й "рєґіонали", активно зливаючи Україну під "РФ" і "КНР". Як наслідок, комуністичний "Китай" виставив "рахунок" за ті оборудки, що здійснювались "рєґіоналамі" від імені України. І зє-коллаборанти залюбки прийняли вимоги "КНР"!
Таким чином, Держава Україна втрапила у пастку "КНР" і опинилась серед "найбільших боржників Китаю"!
Варто нагадати, що у Світі терористичні квазідержавні утворення "РФ" і "КНР" вважаються найбільшими загрозами.

Два Китаї

У Світі існує два Китаї.
Так, якщо хто не знав та ще й забув, є Республіка Китай, а є комуністичне квазідержавне утворення "КНР" — "Китайська Народна Республіка".

Власне, Китай — історико-культурний регіон, який займає територію сучасної "КНР" без Маньчжурії, Внутрішньої Монголії, Тибету та Східного Туркестану ("Уйгурського автономного округу Сіньцзян").
Тобто, це і є етнічний Китай.

Справжній Китай — Республіка Китай — розташована на острові Тайвань і відома також під назвою Тайвань.
Саме на острові Формоза (Тайвань) зміг врятуватись законний, леґітимний уряд Республіки Китай.

Республіка Китай заснована 1912 року. Вона займала більшу частину материкового Китаю та Монголії. Наприкінці Другої Світової війни, в рамках капітуляції Японії, Республіка Китай збільшила свою територію за рахунок групи островів Тайвань і Пенху. Коли 1949 року Китайська Національна Народна партія (Ґоміньдан) програла громадянську війну Комуністичній партії Китаю, націоналістичний уряд Республіки Китай на чолі з Чан Кайші переїхав на Тайвань до тимчасової столиці Тайбей, в той час як у материковому Китаї комуністи, за підтримки СССР, створили комуністичне квазідержавне утворення "КНР" — "Китайська Народна Республіка" з центром у Пекіні.
Відтоді Республіка Китай контролює Тайвань, Пенху, Цзіньминь, Мацзу та інші дрібніші острови.

Республіка Китай визнана як єдиний законний уряд Китаю на початку Холодної війни багатьма західними країнами та ООН.
Республіка Китай до 1949 року була єдиним міжнародно визнаним представником Китаю, і як така була однією з країн-засновниць ООН і одним з п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН.

Дипломатичне визнання леґітимної Республіки Китай (Тайвань) і комуністичного квазідержавного утворення "КНР" — "Китайська Народна Республіка"з 1949 року.
Синім — дипломатичне визнання леґітимної Республіки Китай (Тайвань).
Червоним — дипломатичне визнання комуністичного квазіутворення "КНР".

Але 1971 року, під тиском СССР, ООН ухвалює резолюцію, згідно якої було визнано право входження до ООН комуністичного квазідержавного утворення "КНР" — "Китайська Народна Республіка" із заміною справжньої Республіки Китай в ООН на комуністичне квазідержавне утворення "КНР". (Це все одно, що Україну в ООН замінять, скажімо, на квазіутворення "днр"!)
Отже, з 1971 року Республіка Китай мусила поступитися місцем в ООН комуністичному квазідержавному утворенню "КНР" — з того часу ООН і велика частина світової спільноти офіційно визнають юрисдикцію "КНР" як над материковим Китаєм, так і над Тайванем! Автоматично, стрімко почала зменшуватись кількість країн, які дипломатично визнавали леґітимну Республіку Китай, натомість, після розриву дипломатичних стосунків, країни починали дипстосунки з комуністичним квазідержавним утворенням "КНР".
Ще раз: після ганебної резолюції ООН 1971 року майже всі країни перестали визнавати справжню Республіку Китай і почали визнавати комуністичне квазідержавне утворення "КНР", частиною якого стали вважати острів Тайвань, на якому залишилась справжня Республіка Китай. (Тобто, це все одно, що "РФ" перетворила нашу країну на "малорóссію", леґітимний уряд все ж зміг врятуватись і перебратись у Львів, але Світ перестав визнавати Україну й почав визнавати "малорóссію" зі "столицею" десь в Донецьку чи Харкові, скажімо, й при цьому вважати залишок леґітимної України частиною цього квазідержавного утворення.)
Зрештою, станом на 2021 рік, всього 19 країн Світу дипломатично визнають справжню Республіку Китай, розташовану на острові Тайвань. Натомість, увесь Світ визнає створене Совєтами комуністичне квазідержавне утворення "КНР" — "Китайська Народна Республіка" з центром у Пекіні.

Страшно уявити, якби у 2014 "РФ" проти України почало повномасштабну війну і леґітимному уряду на чолі з Президентом довелось би переїхати до Львова і дивом змогти врятувати Україну в межах Галичини, скажімо…
А потім пророссійськими політиканами в ПАРЄ, ЄС і ООН замість України була б визнана якась квазідержавна "наварóссія" чи "малороссійская народная рєспубліка".
А ще через пару десятків років усі б, від "істориків" та "геополітиків" до пересічних користувачів соцмереж писали б щось на кшталт: "МНР всємі прізнана, даже ООН, і так называємая Украіна в прєдєлах Галічіны всєво лішь по нєдоразумєнію єщё прізнаётца Канадой і Ватіканом, а на самом дєлє туда просто діктатор Порох сбєжал, і нєт такой страны".
Доля Республіки Китай цілком може спіткати і Україну…

Ось в чому різниця між Республікою Китай на Тайвані і комуністичним квазідержавним утворенням "КНР". Законний Китай перестали визнавати на найвищому рівні з подачі ООН, а натомість почали визнавати комуністичне квазідержавне утворення, чим "леґітимізували" його й надали можливості економічного розвитку та зростання, що "КНР" одразу ж звернуло у русло мілітарізації та створення ядерного арсеналу!
Світ викормив "СССР" і "КНР"! Ціною зради Республіки Китай.
І честь та хвала тим 19 країнам Світу, які все ще визнають леґітимну Республіку Китай.

Республіка Китай є демократичною і капіталістичною, орієнтованою на західні демократичні й ліберальні цінності та захист прав і свобод людей. На відміну від тоталітарного комуністичного квазідержавного утворення "КНР".
Відповідно до Конституції, Республіка Китай не відмовилася від своїх претензій на весь Китай, хоча активно не заявляє про них на міжнародній арені. Зокрема, вже не висуваються претензії щодо відновлення Китаю в кордонах 1912 року, на мить розпаду Імперії Цін, і з Тайваню вже не говорять про приналежність до Китаю Монголії і навіть Тибету.

Тибет до і після окупації квазідержавним утворенням "КНР".
Зеленим показано межу сучасного "автономного району".

1951 року комуністичне квазідержавне утворення "КНР" анексувало також Незалежну Державу Тибет, який проголосив суверенітет у 1912 році, після розпаду Імперії Цін. Територія Держави Тибет на мить анексії в 1951 році була вдвічі більшою за нинішній "Тибетський автономний район", або "Сіцзан", як зве його окупаційний комуністичний режим "КНР".

Аналогічно під окупацією "КНР", за допомогою СССР, опинився і Східний Туркестан, де саме зараз, у ХХІ столітті, окупаційний режим "КНР" проводить геноцид корінного уйгурського етносу.

Дуже серйозний тиск і загрозу із 2014 року з боку "КНР" відчуває на собі демократичний і капіталістичний Спеціяльний Адміністративний Район Гонґ-Конґ (Hong Kong) — фактично, місто-держава, колишня британська колонія, яку, на жаль, у 1998 році віддали на поталу комуністичному квазідержавному утворенню "КНР" за умови "перехідного періоду до 2020 року". Тепер "КНР" бажає поглинути розвинуте капіталістичне і демократичне місто Гонґ-Конґ з приналежними територіями, і встановити у демократичному місті тоталітарний комуністичний режим.
Гонґ-Конґ намагається боротися за свою Свободу методами українського Майдану, але, наразі, сили дуже не рівні. Мешканці Гонґ-Конґу ретельно вивчили тактику протистоянь на Майдані, переглядають фільми про Майдан, надихаються Революцією Гідності і пишаються українським Майданом краще, аніж більшість населення України… Майдан в Україні надихає Вільний Гонґ-Конґ на боротьбу за Волю! Ледь не щодня силові сутички проти мирних Майданцівців Гонґ-Конґу з парасольками, газові атаки, мешканців вільного міста арештовують, постійно забивають кийками, відстежують сучасними технологіями по ґаджетам та навіть по рисам обличчя, знову арештовують, а днями окупаційний режим "КНР" вже заборонив останню демократичну газету Гонґ-Конґа…
Проте, західні демократії та світова спільнота зробились вщент сліпі й глухі відносно потерпаючого від свавілля комуністичних окупантів вільного міста Гонґ-Конґу…

Власне, Гонґ-Конґ, як і Республіка Китай (Тайвань), попри те, що вони були острівцями свободи й демократії в Азії, були зраджені Світом і покинуті на поталу ненажерливому комуністичному квазідержавному утворенню "КНР" — "Китайська Народна Республіка"…
Гонґ-Конґ вже не має сил наодинці протистояти тиранії "КНР"…
Справжній Китай (Тайвань) в одному кроці від воєнного нападу армії "КНР"!…
А Світ відвернувся і нічогісінько не помічає, точно як з Україною в 1933-му…
Світова спільнота без вагань віддала Гонґ-Конґ і Тайвань комуністичній імперії, зі ще більшою легкістю, схоже, віддадуть Україну…

Нині, у світлі подій навколо України, "КНР" за домовленістю з "РФ", оголосили про "відкриття другого фронту" і вже готові не лише "силовими методами подавити" Гонґ-Конґ, але й відкрито погрожують напасти на Республіку Китай (Тайвань).

Ось такі справи на Азійському фронті.

Китайська пастка

На жаль, мова не про стародавню паперову китайську забавку — китайську пастку для пальців, — хоча, принцип дії приблизно такий же.

Приваблива й простенька пропозиція "дешевих грошей" — кредитів чи інвестувань на дуууже привабливих умовах, зовсім не так як у МВФ, і практично можна не віддавати, і дешевою рабсилою "КНР" забезпечить, аби тільки погодились дати "КНР" те, що вона хоче.

Ну дуже привабливі пропозиції, від яких неможливо відмовитись!

Доволі суттєво в поширенні привабливих пропозицій квазі-"Китаю" сприяє така собі велика міжнародна організація "BRICS"\"БРИКС" — група найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються — Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка.
Як вже здогадується український читач, будь-що, де є "РФ" та ще й "КНР" — це вкрай небезпечна субстанція!
І помилки немає!

Завдяки "BRICS" не лише терористичне квазідержавне утворення "РФ" отримало вихід на міжнародні ринки для продажу нафти, газу і зброї.
Насамперед, завдяки "BRICS" комуністичне квазідержавне утворення "КНР" отримало можливість буквально колонізувати країни Азії, всієї Африки і Латинської Америки!

Кредити на привабливих пропозиціях, інвестування, та всебічна і всеосяжна корумпованість місцевих політиканів дали змогу "КНР" доволі швидко буквально привласнити собі цілі країни, особливо в Африці і Латинській Америці.
Після того як кредитні зашморги затягувалися, країна втрапляла у всебічну залежність від "КНР", навіки перетворювалась на вічного боржника, і вихід є хіба що один — ліквідація квазідержавного утворення "КНР".
Але це наразі неможливо, тому зазвичай гинуть ті країни, що втрапили у фінансові зашморги "КНР". Ресурси і надра — це єдине, що цікавить "КНР", доля країн і населення їм не цікаві.
Яскравим прикладом є найбагатша на нафту країна Венесуела з комуністичним режимом, яка у своїх найближчих союзниках має "КНР", "РФ" і "БССР" (та що номінально зветься ще Біларусь). Найбагатша нафтова країна Венесуела вже не перший рік потерпає від страшного голоду, рівень інфляції впевнено наздоганяє Зімбабве, і місцева валюта коштує дешевше паперу, на якому надрукована. Зате коммунізм!

Подібні проблеми починаються і у решти країн Латинської Америки і Африки.
Та що там, Африка. "КНР" заграбастала цілу Чорногорію!
Чорногорія у безвиході: має повернути мільярдний борг "КНР"
А все тому, що про-сербські корумповані політики вирішили покрасти грошеняток.
Соўпадєніє, але промосковська Сербія стала "провідником" "КНР" в Європі ще раніше, і квазі-"Китай" визначив Сербію як майданчик для експансії в ЄвроСоюз.
Пропутінська Мадярщина — "найвірніший партнер" "КНР" в ЄС!
Правда ж, нічого дивного?

Всі пропутінські симпатики ЄвроСоюзу стрімко почали ставати партнерами комуністичного квазідержавного утворення "КНР", після того як між "КНР" і "РФ" уклалась союзницька угода.
ЄСССР стане "західним автономним районом КНР"?
Схоже, це вже питання на майбутнє 😉

Втім, повернíмось до наших баранів.

"Папєрєднікі"

"Партія Рєґіонов" теж зливала Україну під "РФ" і "КНР".
Створена у 1997 році "Партія регіонального відродження України" в 2001-му була "отжата" кримінально-політичним кланом з Донбасу й перетворена вже на "партію рєґіонав".
Офіційною "ідеологією" цієї криміналізованої "партії" було "захист та відстоювання прав етнічних росіян й тих, хто розмовляє російською мовою", фактично ж, россійський шовінізм та українофобія.

У відповідь на Помаранчеву Революцію 2004 року, "партія рєґіонав" зробила неуспішну спробу від'єднати південні й східні області та утворити сепаратистську "Південно-Східну Українську Автономну Республіку" ("ПіСУАР").

2005 року "партія рєґіонав" уклала угоду з такою ж "партією" террористичного квазідержавного утворення "РФ" — "єдіная рассія". Цією угодою "рєґіанали" пообіцяли кремлю надати статус державної мови так званому штучному "русскому язику" та переписати підручники з історії України, вилучивши згадки про Голодомор і національно-визвольну боротьбу Перших і Других Визвольних Змагань, згадки про ОУН і УПА, стерти імена борців за Незалежність України.
Власне, "рєґіаналам" майже вдалось, але на заваді став Майдан!

2011 року "партія рєґіонав" уклала угоду з "комуністичною партією китая".
Наслідками цієї угоди стала стрімка продаж різних об'єктів в Україні, комуністичному квазідержавному утворенню "КНР", зокрема, в Криму і на Донбасі, — бо "рєґіанали" вочевидь чудово знали, що ці території будуть окуповані, а тому, можна взяти гроші у "КНР", пообіцяти їм спільне будівництво морських портів, заводів та іншого, про що домовлялись, а потім ці території все одно б окупувала "РФ", тож, повертати, мовляв, не доведеться.
Зокрема, "партія рєґіонав" встигла гучно анонсувати будівництво китайських промислово-комерційних портів в Криму, поблизу Саки і Новофедорівки, віддавши "КНР" на знищення один з лиманів, а також, у бухті-озері Донузлав, де була розташована українська база ВМФ, між іншим. Насамперед "під Китай" "рєґіанали" віддавали стратегічно важливі для України об'єкти. "КНР" у свою чергу найбільше цікавили українські надра, корисні копалини, зокрема, газ і нафтові шельфи Чорного моря, а також технології, насамперед, ракетне і авіабудівництва.

2014 року, після втечі януковіча на "РФ", "КНР" вимагало у України повернути взяті "рєґіаналамі" три мільярди доларів на закупівлю зерна, котре "КНР" не отримала. Три мільярди, звісно ж, теж пощезли.
Ще 3,5 мільярди доларів стягнути з України бажає "КНР" за інвестицію в "Мотор-Січ", акції якого викуплені китайцями, перебувають під арештом вже три роки.
І це ще про решту взятого "рєґіаналамі" не згадала "КНР".

Зрозуміло, що після анексії і окупації Криму терористичним квазідержавним утворенням "РФ", інше квазідержавне утворення "КНР" навіть не збиралось чогось вимагати у "РФ"! Особливо, враховуючи той факт, що "КНР" приймало участь в будівництві "Кєрчєнскоґо моста"!
Натомість, квазідержавне утворення "КНР" чекало слушного часу, й коли в Україні відбувся реванш антиукраїнських сил та до влади дорвались маріонеткові зє-коллаборанти, за спинами котрих були все ті ж "рєґіанали", — ось тут "КНР" активізувалось і згадало за "старі борги"!

"ПоЗЄры-паслєдовнікі"
Ганебний вчинок зє-коллаборантів

Зє-коллаборанти — це маріонеткова ширма, за котрою відбувся реванш антиукраїнських сил навесні 2019 року. Ще варто буде розібратись, звідки намалювались ті "73%" в бюлетенях і яким чином віртуально-серіальна "партія" з назвою "слуґа народа" раптом з нуля стала домінуючим "бальшинством". Втім, з самого початку, очевидно, що за "ЗЄлёной" маріонетковою ширмою ховалися не лише злочинець-оліґарх бєня каломойскій, але й всі ті "рєґіанали" та навіть посланці кремля.
Популізм — головна зброя зє-коллаборантів.
На популізмі все й тримається.

Після того, як гроші "ковідного фонду" закатали в асфальт "великого крадівництва", режим зє-коллаборантів знайшов новий спосіб продовжувати "велике крадівництво". Залізниці, порти та аеропорти, муніципальне інженерне будівництво хочуть зводити за китайські гроші. Ігноруючи можливі наслідки — які відчули на собі вже чимало країн.

6.Ⅶ.2021 мінінфраструктури повідомило, що ще 30.Ⅵ.2021 очільник відомства Кубраков і "міністр комерції" квазідержавного утворення "КНР" Ван Веньтао підписали "міжурядову угоду" про реалізацію спільних проєктів у сфері будівництва інфраструктури. Серед пріоритетів співпраці – залізничний транзит, аеропорти, порти, комунікації та муніципальне інженерне будівництво в Україні, що підтримуватимуться коштами "КНР".

За це від зє-коллаборантів практично нічого не вимагалось, окрім відкликання від імені Держави Україна підпису під резолюцією ООН щодо геноциду уйгурів в "КНР". Після відмови від засудження репресій уйгурів, зє-коллаборанти мали отримати "дешеві" гроші "КНР".
Що зє-коллаборанти й зробили!

Й хоча зазвичай про всі свої "дипломатичні успіхи" зє-коллаборанти верещать з кожної праски, проте, про таку "вигідну" для них "угоду" з квазідержавним утворення "КНР" зє-коллаборанти приховували аж тиждень, до тих пір, доки "КНР" не похизувалась тим, що зє-коллаборанти від імені України відкликали підпис в ООН і уклали "вигідну угоду".
В "КНР" це виставили як "велику геополітичну перемогу Компартіі".
"КНР" назвала це "перемогою над євроатлантичним шляхом України".

І позаяк цього разу звернути на Пороха аж ніяк не виходило, зє-коллаборанти, стоячи по вуха у власному лайні, випустили на сцену свою ґаварящую абізянку арахмію, щоб та сказала, шо то не лайно, а сичуанський соус!

Ґаваряща абізянка арахмія при посаді "ґлави фракциі "слуґа народа" заявило, що тепер "слуґі будут пєрєнімать опыт компартії Кітая"! Мовляв, "прінципи "слуґ народа" та "компартіі Кітая" збігаються через "служіння народу", а китайські економічні успіхи стали можливими завдяки довгостроковій стабільності проведеної КПК політики. А Китай це наш головний стратегічний партнер!"
Після чого арахмія похизувалось, що воно прочитало (о, воно у вас ще й читає!) "кніґу вошьдя компартіі кітая товаріща Сі Цзіпіна на русском язикє", й потім (за наші з вами бюджетні гроші) надрукувало неабиякий тираж "трудов товаріща Сі Цзіпіна — коммуністічєской "бібліі" в українському перекладі. (Страшно навіть уявити скільки мільйонів "слуґі" витягли з бюджетних коштів на друк непотрібної макулатури!)

Хто б міг подумати, що москальські окупанти в Абхазії виведуть цю огидну ґоворящую обєзьянку арахмію! І вже точно неможливо було уявити, що ця потвора якимось чином опиниться не просто в Україні, а ще й при важелях влади!
Власне, інші ґаварящіє сабачкі не краще.

Ну а своєрідною "вишенькою на торті" в кацапо-китаєзації став внутрішній наказ "зє-секретаріата кабміна" про пошук "русскаґаварящіх кандідатур чіновніков для участія в сємінарє с Кітайской Народной Рєспублікой".
Тобто, знання "русскоґо" тепер знову стає важливим, а подекуди обов’язковим для держслужбовців!

Та не одні зєбіли у нас біда.
Участь у форумі до 100-річчя "Компартії Китаю" нещодавно взяли — наша "бідна сіра мишка" жюлія тімошенко та один з лідерів сєпар-"партіі" "ОПЗЖ" юрій бойко.
Отже, як бачимо, жюлька, риґи й зє-коллаборанти разом як завжди!
Всі антиукраїнські сили тягнуть Україну в бік "РФ" і "КНР"!

● ◉ ●

У другій частині цього оглядового матеріялу варто викласти деякі публікації від громадських організацій і політичних діячів та фінансових експертів щодо питання стрімкого злиття України не лише під терористичне квазідержавне утворення "РФ", але й під квазідержавне утворення "КНР" — "Китайська Народна Республіка".

Ранні симптоми: Україна рухається "під Китай", а не в бік вільного Світу

Ми звертаємо на цю думку увагу, бо Україна опинилася під безпрецедентним тиском "КНР", коли голосували за резолюцію ООН щодо уйгурів. "КНР" не тільки "вакцинним" шантажем змусила Київ відкликати свій підпис, а й розтрубила це на цілий Світ. Щоб більше такого не повторювалося, Київ має припинити загравати з "КНР" і чітко обрати сторону вільного Світу.

Про це пише головний координатор “Free Hong Kong Center” Артур Харитонов — «Texty» транслюють.

▼ Артур Харитонов
“Free Hong Kong Center”

Ганебно. Україна відкликала підпис під документом щодо репресій уйгурів у Китаї. Вочевидь, в обмін на "Coronavac"

Кабмін планує розбудову української зовнішньополітичної стратегії з "КНР" на основі угод януковича: від дозволу на експансію до підтримки Україною агресії КПК проти Тайваню, Гонконгу та уйгурів — і навіть проти українського “Free Hong Kong Center”.

9.Ⅵ.2021 КабМін представив план української зовнішньої політики до 2024 року, який має бути ухвалений РНБО. Ця новина пройшла повз нас через правильність загальних тез щодо вступу до ЄС та НАТО, а також відсічі "РФ" на всіх рівнях.
Однак диявол ховається у деталях — текст документа.

Коли колеги звернули увагу на цей проєкт у розрізі відносин України з "КНР", я знайшов чимало відповідей на питання, чому Україна де-факто розпочала рух на Пекін, а не на Брюссель.

Зокрема, у розділі "розбудова двосторонніх відносин", де визначаються стратегічні пріоритети української зовнішньої політики, є "товстий" абзац про "КНР", який, з огляду на останні події, має викликати занепокоєння не тільки у експертного середовища, а й в усього українського народу.

У ньому Кабмін посилається на "стратегічне партнерство" з "КНР" від 1991 року.

Відразу після цього урядовці посилаються на угоду 2011 року, підписану януковичем та тодішнім китайським диктатором Ху Цзіньтао у нині тимчасово окупованій Ялті.

Важливо відзначити, що документ, повна назва якого "Спільна декларація про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та Китайською Народною Республікою" (від 20 червня 2011 року), відсутній у відкритому доступі.

Принаймні протягом 30 хвилин пошуку у ґуґлі мені знайти його не вдалося (що дуже дивно з огляду на законодавство про доступ до публічної інформації).
Однак головні тези документа є на російськомовних китайських пропагандистських ресурсах, а також у західних медіа.

Отже, перелік жаху, який передбачається цією угодою (2011 року):

Україна підтримує політику КНР щодо “територій”.
Це означає, що ми щонайменше до 2024 відмовляємося від підтримки уйгурів, гонконжців, тибетців, південних монголів тощо – адже всі ці питання "КНР", згідно з китайським законодавством, є такими, що стосуються "територіальної цілісності". У 2020 році у КНР прийняли нове законодавство, згідно з яким теза “Freedom to Hong Kong” є тероризмом та сепаратизмом, за які – або 10 років, або довічно, або розстріл.

Україна відмовляється від підтримки Тайваню.
Далі пряма мова: "Украина твёрдо поддерживает позицию Китая по вопросу Тайваня и считает Тайвань неотъемлемой частью китайской территории. Украина поддерживает мирное развитие отношений между двумя берегами Тайваньского пролива и дело мирного объединения Китая".

Важлива примітка: "КНР" жодного разу в історії не підтримала Україну щодо деокупації Криму та ОРДЛО, голосувала проти український резолюцій в ООН та завжди виступала за Кремль.

Україна де-факто зобов'язується "карати" всіх в Україні, хто виступає проти політики "КНР".
Далі пряма мова: "В декларации говорится, что ни одна из сторон не должна допускать или поддерживать создание или деятельность на своей территории экстремистских организаций или группировок, которые представляют угрозу для суверенитета, безопасности и территориальной целостности другой стороны, а также позволять третьей стране использовать свою территорию для осуществления деятельности, нарушающей суверенитет, безопасность или территориальную целостность другой стороны".

Простими словами, “Freedom to Hong Kong” підпадає під усі "кримінальні ознаки", визначені "КНР" (що, звісно, люта дичина).

Звісно, українське законодавство нас повністю захищає, але невідомо, які дії уряду України будуть, якщо проти нас розвернеться хвиля провокацій та нападів із боку "КНР", як ми це бачимо, наприклад, в Австралії та в інших державах.

Нова "Стратегія 2021–2024" передбачає "реалізації потенціалу" угоди януковича 2011 року. Деталі невідомі.
Далі зє-уряд планує посилення "політичного діалогу" з КНР.

Також передбачається "лібералізація візового режиму" ("КНР" не має безвізу з західними союзниками України через загрозу для безпеки), а також "наповнення" нашої держави китайськими проєктами інфраструктурного, енергетичного, промислового та транспортного характеру.
Процес "безвізу" з "КНР" зє-коллаборанти вже почали наразі!
Варто нагадати, що безвіз України 🇺🇦 з "КНР" автоматично спричинить відновлення візового режиму з ЕвроСоюзом! 🇪🇺

Важливо відзначити й те, що Україна не розглядатиме "КНР" як загрозу для національної безпеки, натомість вбачає агресію "КНР" як винятково проблему США, а не всього Західного Світу, невіддільною частиною якого є Україна. Подібні тези передбачаються вже прийнятою стратегією з нацбезпеки.

Фактично цей документ дає відповіді на питання, чому зє-коллаборанти дозволили "КНР" зробити наступ не тільки на нашу економіку, а й на державну безпеку та суверенітет (з огляду на примушення України відмовитися від підпису під заявою Ради з прав людини ООН щодо геноциду уйгурів, яку очолювала Канада та підтримували всі західні союзники: від США до Литви та Японії).

Розбудова стосунків з азійською квазідержавою-агресором "КНР" на базі "угоди" януковича та Ху (можете сміливо додавати “йла”, бо та угода була розроблена за участі "РФ") від 2011 року — це посягання на свободу, яку Українці відвоювали на Майдані та яку боронять нині від Кремля.

Зє-уряд свідомо взяв за основу документ януковича, щоб просувати те, що "рєґіонали" не змогли втілити через свою втечу на "РФ".
Більш того, геополітична кон'юнктура 2011 суттєво відрізняється від ситуації 2021 року.

Усі обіцянки, прописані "КНР", стосовно зворотної підтримки (щодо Криму та ОРДЛО) були не просто невиконаними — вони були порушені заради утворення союзу зла з "РФ", яка вже нероздільна з "КНР".

Ухвалення цього документа стане ганьбою.
Ще більшою, ніж склалася нині.

© Артур Харитонов — координатор “Free Hong Kong Center”
© «Texty»

"Родствєннічкі"

▼ Артур Харитонов
“Free Hong Kong Center”

"Слуґа народа" заявила китайській пропаганді про спорідненість з "Комуністичною партією Китаю" та оголосила курс на реформи Сі Цзіньпіна …в Україні!

Понад два тижні свідома частина України ніяковіє від наступу китайського комунізму на Україні, який у "КНР" вже оголосили "перемогою над євроатлантичним шляхом" України.
І доки ми роздумували, наскільки глибоким виявиться дно, "ґлава фракциі" “Слуга народу” давід арахамія в українському парламенті, розставляє всі крапки над “і”.

7.Ⅶ.2021 російськомовна редакція комуністичної помийки “Сіньхуа” опублікувала “ексклюзивне” інтерв'ю з арахамією, у якому відкривається правда про сутність останніх геополітичних трансформацій з боку України.

“Досвід КПК в управлінні державою гідний запозичення”, — саме так називається стаття на “Сіньхуа”.
У ній — фактично сповіді давида арахамії — йдеться про наступне:
1. ”Слуга народу” вважає КНР важливим стратегічним партнером.
2. “Слуга народу” планує переймати досвід "Комуністичної партії Китаю" в управлінні економікою та розбудові держави.
3. Арахамія підкреслює, що принципи правлячих партій України та КНР багато в чому збігаються — через “служіння народу”.
4. Арахамія висловив захоплення тим, що Комуністична партія Китаю представлена по всій КНР, у кожному селі та місті; це є партійним взірцем для “Слуги народу”.
5. Арахамія прочитав російською мовою книгу Сі про держуправління, після чого сприяв виданню комуністичної “біблії” українською, аби — пряма мова — “українці змогли дізнатися, як Китай подолав труднощі і домігся стрімкого зростання економіки”.
6. Арахамія зазначив, що Україна буде переймати досвід китайської економіки, адже “побудова мостів та лікарень за декілька днів” — наукова фантастика для Українців.
7. Арахамія резюмував, що КНР є прикладом та стратегічним партнером у модернізації України, яка відбуватиметься за програмою “Один пояс, один шлях”.
8. “Слуга народу” працює над посиленням китайської присутності в Україні та відновленням прямого авіасполучення з "КНР".

***
Ви знаєте, за 2 роки я написав настільки багато матеріалів про злочини китайського комуністичного режиму у регіоні та Світі, що мені — не як фахівцю, а як Українцю — просто дуже огидно.

30 років на нашій українській землі не було комунізму.
Але після декад совєцької окупації, поневолення, двох комуністичних геноцидів (Голодомору та депортації кримських татар), таборів смерті, політичних репресій, тотальної русифікації — та нашої подальшої перемоги над совком й відновлення Незалежності — якась нікчемна "слуґа народа" повертає Україну у пазурі Компартії.
Це вже не кажучи про союз "РФ" та "КНР": економічний, фінансовий, військовий та політичний. Від нового договору “про дружбу та кордони” — до спільної діяльності КНР та Кремля на тимчасово окупованій території Криму.
Верхівка КПК та її органи (в тому числі — бренди) знаходяться між санкціями справжніх стратегічних партнерів України — демократичних. За геноцид уйгурського народу, гібридну окупацію Гонконгу, шпигунську та підривну діяльність проти Західного світу.

"КНР" знаходиться за хвилину до нападу на Тайвань, а відтак — Японію.
"КНР" знищує тисячолітній спадок Тибету.
"КНР" вчиняє замахи на викрадення західних політиків та громадян ЄС.
Тут можна писати чи не безкінечно.
Але, друзі. Важливо навіть інше.
Це — фактична відмова від євроатлантичної інтеграції України!
Бо для ЄС, що заморожує мільярдні інвестиційні угоди з "КНР" — через загрозу для безпеки, та для НАТО, яка оголосила "КНР" — тією самою загрозою, що й "РФ", абсолютно не треба китайська колонія типу Білорусі (БССР), на котру "слуґа народа" намагається перетворити Україну.

Я попереджав вас, що "Китай близько", коли наші побратими у Гонконзі захищали останні брами на шляху до Західного світу.
От момент і настав. “Слуга народу” оголошує себе стратегічною партнеркою КПК, як-то зюганівська КПРФ або смітник забутого всіма симоненка — основного союзника режиму януковича. Скоро, може, і у Комінтерн вступить.
І цей сценарій дуже вигідний "РФ".
Адже ми впустили до нашої хати того “троянського коня”, що може знищити українську мрію про свободу набагато швидше, ніж Кремль.
От тому й "ОПЗЖ" так активно опікувалася “Одним поясом, одним шляхом” та іншими китайськими комуністичними проєктами.

Ганьба. Ганьба історичного рівня.

© Артур Харитонов — координатор “Free Hong Kong Center”

▼ “Рух Опору Капітуляції”

Ґлава фракції "слуґа народу" давід арахамія заявив, що "варто переймати досвід "Комуністичної партії Китаю" в управлінні державою". Він зазначив, що китайські економічні успіхи стали можливими завдяки "довгостроковій стабільності проведеної КПК політики". А сам Китай назвав стратегічним партнером України. Цікаво, як би на таку заяву відреагував наш головний стратегічний партнер — США?
"КНР" наразі є тоталітарним комуністичним квазідержавним утворенням, що запроваджує всередині країни тотальний контроль і проводить репресії. А на міжнародній арені намагається здійснювати стрімку експансію. Цікаво, який саме досвід хоче переймати очільник "монобільшості".
30.Ⅵ.2021 Україна і "КНР" підписали угоду, згідно з якою їхній уряд фінансуватиме українські інфраструктурні проекти. А юлія тимошенко та юрій бойко нещодавно взяли участь у форумі до 100-річчя "Компартії Китаю".
Взагалі, зараз "влада" намагається іти на зближення з Китаєм. А Пекін хоче наростити свій вплив в Україні. Таке поєднання створює небезпечну тенденцію — це ставить під загрозу наші взаємини із західними союзниками та може зробити нас вразливими перед ще однією агресивним квазідержавним утворенням.

© “Рух Опору Капітуляції”

▼ Ігор Артюшенко
“Європейська Солідарність”

„Арахамія збирається переймати досвід "комуністичної партії Китаю" для розбудови "партії зєлєнскоґо".
Чергове свідчення того, що у сучасної влади відсутнє стратегічне мислення. Поки зєлєнскій питає у Байдена, чому Україна досі не в НАТО, арахамія заграє з компартією "КНР".
І я навіть не буду писати про комуністичну ідеологію, про скандал з "Мотор-Січ", відкликання Україною підпису з меморандуму на підтримку уйгурів та шантаж вакциною.
Найголовніше те, що Україна не має вектору руху, а це може закінчитися тим, що ми знову скотимося в так званий "русскій мір".“

© Ігор Артюшенко — офіційна сторінка

Україна потрапила у китайську пастку
Підписано секретний меморандум про залучення кредитів

Сергій Фурса
банкір, інвестиційний аналітик «Dragon Capital»

Тиждень тому нас здивували новиною, що Україна відмовилася підтримати петицію про захист уйгурів від геноциду, який їм влаштовують добрі китайські товариші. Тоді це виглядало як шантаж від Пекіна, якщо Україна стає в один ряд із західними країнами у відстоюванні спільних цінностей, то нам не поставляють китайські вакцини. Це вже було дуже неприємно. І, скажімо так, трохи соромно. Але тут виявилося, що все набагато глибше. І з китайської преси стало відомо, що Україна і "КНР" підписали якийсь секретний меморандум про залучення китайських кредитів на будівництво всього, що тільки можна побудувати. Що вдвічі дивніше, адже в Україні, навіть якщо ви підписуєте лівий папірець з лижним інструктором, то намагаєтеся розповісти про нього всьому світу в той же момент. А тут "цілий Китай" ("КНР", себто). Потенційні мільярди. І тиша.

В Україні часто можна почути від політиків: "Давайте не будемо брати кредити МВФ. Вони нам руки викручують. У світі багато грошей. Давайте візьмемо у Китаю". Ідея брати у Китаю часто циркулює і стає популярною. При цьому ті ж політики, часто говорять про те, що МВФ заганяє Україну в борги, журяться про "піраміди ОВДП" і взагалі вимагають менше брати в борг. Парадокс. І ось він у чому. МВФ дає в борг під умови, що країна буде контролювати свій дефіцит бюджету і цим призведе до скорочення боргового навантаження. Китайці не ставлять таких умов. Таким чином, об'єктивно, в результаті співпраці з Китаєм борг (боргове навантаження) зростає, що легко показати на прикладі інших країн, а з МВФ падає. Але політики, які часто з'являються на проросійських телеканалах (збіг), все одно наполягають, що треба скинути борговий зашморг МВФ і брати в борг у Китаю. Мабуть, як у класово близьких товаришів.

У цьому ключова відмінність. "КНР" дійсно не виставляє умов щодо реформ. Більш того, "КНР" стимулює вас, своїми грошима, не проводити реформи. Адже він дає в борг на інфраструктуру, дозволяючи не зменшувати дефіцит бюджету. А скоріше допомагає роздмухувати прихований дефіцит, дефіцит майбутніх періодів. "КНР" ніби приходить до діабетика з тортом. Ідеальна модель для популістів, які не думають про те, що буде через пару років, але можуть зараз демонструвати турботу про народ. Венесуела стала такою, якою вона стала, в тому числі завдяки тісній співпраці з "КНР".

"КНР" не вимагає від вас змінюватися. У нього інша мета. "КНР" підтримує свої інтереси своїми кредитами. Тому що під китайські кредити уряд наймає китайську компанію, яка привозить китайських робітників, і вони будують щось. В результаті, країна отримує порт або дорогу, китайські компанії отримують прибуток, а країна отримує різке зростання боргу. Але проблема китайського боргу в тому, що за ним вам обов'язково доведеться платити. Державі.

Класичний приклад — це Чорногорія. Країна з населенням в 600 тисяч осіб. Яка раптом взяла кредит у Китаю на $ 800 млн для будівництва дороги. Для Чорногорії — це божевільна сума. Просто зіставте населення двох країн. Для України це було б еквівалентно одному кредиту в $ 40 млрд. Божевільна цифра. В результаті якої боргове навантаження перевищило ВВП Чорногорії вдвічі. Зрозуміло, що віддати такий кредит країна не може. І китайці вже прийшли і вимагають. Кажуть, що їм дуже подобається порт. Наприклад. Чи важливо будувати дороги? Важливо, безумовно. Але чи можна будувати дороги такою ціною? Чи можуть вони хоч колись окупитися? Сумнівно.

"КНР" послідовно реалізує програму в країнах Азії, Африки і тепер дістався до України. І всюди відбувається різке зростання боргового навантаження. На додаток до інших ризиків.

Чи варто нагадувати, що на даний момент в Світі домінує протистояння США і Пекіна. А саме США є нашим основним союзником у протистоянні з "РФ". І в нашій Конституції прописано інтеграцію в ЄС і НАТО. І ми говоримо, що відстоюємо європейські цінності. Що іноді викликає сумніви, згадуючи Татарова або, наприклад, колишнього міністра культури Януковича, якого раптом рухають в керівники Мистецького Арсеналу, але декларуємо ж. Як з цим поєднується дружба з авторитарним Пекіном?

І невже ситуація з "Мотор Січ" нікого нічому не навчила. Один раз потрапити в лещата геополітичного протистояння було невдачею, але повторно лізти туди ж — величезна дурість.

Що ще важливо у співпраці з Китаєм, так це любов Китаю до корупції. Українці часто кивають в сторону Пекіна і кажуть, що дивіться, давайте чиновників розстрілювати за корупцію, як в Китаї. Але біда в тому, що це абсолютно не знижує рівень корупції в Китаї. У китайських державних компаніях. У Китаї дуже високий рівень корупції, перш за все тому, що немає працюючих демократичних інститутів, вільної преси, громадянського суспільства. Саме тому Китаю так комфортно працювати в Африці. Вони розмовляють там на одній мові. І в Україні. Тільки-тільки ми почули про скандал з корупцією при закупівлі китайської вакцини в Бразилії. Та й досвід українських закупівель китайських вакцин через посередників як би натякає. Китайці люблять посередників. Як і українські чиновники. І щільне співробітництво з Китаєм не сприяє боротьбі з корупцією. Цілковито. І дорога, яку будують китайці, може бути в рази дорожча, ніж дорога, будівництво якої контролює той же ЄБРР.

А якщо це хитрий план, скажете ви? Може Київ вирішив шантажувати Білий Ддім дружбою з Китаєм? Вимагаючи більше підтримки в обмін на припинення флірту з Пекіном? Що ж, це було б в шаленому українському стилі. Але важко в це повірити. Особливо після вкрай незручної пози, в яку нас поставила ситуація з "Мотор Січ". Та й методи шантажу у нашої "влади", прямо скажемо, не сильно покращилися. Навряд чи хтось із нас міг би собі уявити, як приходять і шантажують Дона Корлеоне. Або будь-якого іншого дона. Не той рівень. За таке зазвичай б'ють. Сильно.

Сергій Фурса
банкір, інвестиційний аналітик «Dragon Capital»
© «Високий Замок»

"КНР" вбиває президентів?

Доки укладався цей оглядовий матеріял, у Світі сталась подія.
В Республіці Гаїті було здійснено показовий атентант на Президента Гаїті Жовенеля Моїза — в ніч на 7 липня 2021 року Президент Гаїті Жовенель Моїз (Jovenel Moise) був розстріляний у власному будинку! Під час нападу була поранена і перша леді Мартіна Моїз, проте вона вижила і зараз лікується в шпиталі на Флориді.

За що вбили Жовенеля Моїза?
Жовенель Моїз — успішний бізнесмен. Розвиток сільського господарства, енергетика, еко-проєкти, — продовжуючи в тому ж дусі, він міг би принести чимало користі своїй знедоленій батьківщині. Адже Гаїті, як відомо – одна з найбідніших країн Західної півкулі. ЩЕ більше біди в Гаїті накоїв руйнівний землетрус 2010 року, внаслідок якого загинуло близько 300 тисяч гаїтянців і столиця країни Порт-о-Прес все ще лежить у руїнах, включно з президентським палацом. Тому, обраний у 2017 році Президент Гаїті Жовенель Моїз працював у себе вдома.
Основними пунктами програми новообраного Президента були заявлені відновлення економіки на базі розвитку екологічно чистого сільського господарства і екотуризму, створення робочих місць, забезпечення загального доступу до освіти і охорони здоров'я. Ступивши на посаду в лютому 2017 року, Жовенель Моїз взявся до реалізації проєктів з відновленню доріг, систем водопостачання та енергозабезпечення країни. Так, за даними на травень 2018 року, доступ до питної води отримали 42% населення. До закінчення президентського терміну Моїза в 2022 році уряд розраховував збільшити цю цифру до 82%. У червні 2018 року за міжнародної підтримки були запущені турбіни гідроелектростанції "Peligre", потужності якої дозволяють повністю забезпечити електрикою мешканців країни. Президент також розпочав процес створення нової гаїтянської армії (у 1995 році армія була фактично розпущена).
Тобто, Президент Гаїті Жовенель Моїз почав відроджувати свою країну.
І навіть встиг забезпечити половину населення водою і електрострумом.

Але народ все одно був невдоволений.
Мовляв, і реформи погані, і треба все тут і одразу, і вобше він "барига".
Народні настрої роздмухували конкуренти Моїза по виборах, зокрема, з лівацької "Альтернативної ліги за поступ і звільнення Гаїті". Що й зрозуміло.

2018 року в Гаїті розпочалися масові протести з вимогою відставки Моїза через скандал навколо розкрадань коштів на організацію поставок нафти з Венесуели. Причиною маніфестацій послужило те, що чиновники, звинувачені в корупції, дивовижним чином уникли покарання. (Можливо, Президент не перевищував свої повноваження і не втручався у діяльність судової системи). Учасники акцій також звинувачували владу в зростанні інфляції і загальному погіршенні економічної ситуації в країні. Проте Моїз відмовився достроково складати зі себе повноваження. Тоді на Президента було здійснено замах, але йому пощастило вижити.

Останній атентат був підготований значно краще, тому й виявився успішним. Охорона президента з якоїсь дивної причини зникла з резиденції, пропустивши кілерів. А ними, як згодом з’ясувалося, були 26 колишніх колумбійських військовиків, котрі останнім часом спеціалізувалися саме на виконанні схожих завдань з ліквідації людей.

Виходячи з логіки cui prodest, можна стверджувати, що найбільше політичної користі смерть Моїза принесла саме нинішньому прем’єр-міністра Клоду Жозефу, якого Моїз за день до загибелі звільнив з посади і наказав передати справи призначеному наступникові, але цього не сталось і Жозеф тепер виконує президентські обов’язки.

Втім, є ще версії.
Зрозуміло, що експерти, прямо чи непрямо пов’язані з Кремлем, всю провину звалюють на США, мовляв, американці намагаються кинути Гаїті у вир хаосу, щоб потім вивести в президенти свого ставленика.

Але. Існує версія, що Моїза замовила "КНР".
Справа в тому, що Гаїті має доволі тісні взаємини з Тайванем — леґітимною Республікою Китай. Ба більше, Гаїті входить в число дуже небагатьох країн, які досі не визнають комуністичне квазідержавне утворення "КНР" взагалі, натомість маючи дипломатичні стосунки виключно з леґітимною Республікою Китай, що розташована на Тайвані.
Гаїтянці, попри бідність, відмовляються від будь-яких пропозицій економічної допомоги й інвестицій з Пекіна, на відміну від багатьох інших країн Латинської Америки і Карибського басейну. А от тайванська присутність в країні є дуже помітною. А самого Жовенеля Моїза в 2018 році президент Тайваню Цай Інвень нагородив «Орденом Блискучого Нефриту».

Враховуючи, що вбивці-найманці з Колумбії тісно пов'язані з Венесуелою, котра є залежною від "КНР" і "РФ", цілком можливо що саме "КНР" прибрала "нєсґоворчівоґо" Президента, який заважав реалізації якихось "китайських" інтересів, чи то продаж венесуельської нафти, чи енергетичні проєкти.
Тож, не дивно буде, якщо невдовзі Гаїті розірве дипломатичні стосунки з Республікою Китай (Тайвань) і встановить їх з комуністичним квазідержавним утворенням "КНР".

Якщо так станеться, і якщо Світ знову "не помітить" чергового злочину "КНР", то це дасть карт-бланш на подібні злочини всюди, і вже "РФ" та "КНР" зможуть безкарно вбивати невгодних Президентів, встановлювати свої режими в будь-якій країні і взагалі робити що завгодно під мовчазну згоду ООН та інших міжнародних інституцій.

Проблеми у Світі будуть тривати до тих пір, доки Світ буде дипломатично визнавати терористичні квазідержавні утворення "РФ" і "КНР".

● ◉ ●

Висновок?
Висновку не буде…
Світ давно, ще з 2001.9.11, вагітний Третьою Світовою війною, яка, власне, відтоді тихо й триває, спалахуючи як не Сирією, так Україною…
Рано чи пізно всю цю виразку таки зірве…

Питання лише в тому, чи зробить Світ висновки?
Чи почне Світ нарешті вчити уроки історії та виправляти помилки Минулого?
Втім, це питання риторичні…

© Dem’än Dzüba — укладач матеріялу
© «Porohivnyçä»
2021.Ⅶ.10

Матеріял частково авторський (І частина), решта укладено з відкритих джерел:
© «Texty»
«Texty»
© Артур Харитонов — координатор “Free Hong Kong Center”
© Артур Харитонов — координатор “Free Hong Kong Center”
© “Рух Опору Капітуляції”
© Сергій Фурса — банкір, інвестиційний аналітик «Dragon Capital»
© «Високий Замок»
© Ігор Артюшенко — офіційна сторінка
© Олександр Башук
© «Zbruč»
Дотичні посилання у матеріялі гіперактивні.