Любов до японського аніме в Україні
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

Популярний вид японського мистецтва став мостом в Україну, зв'язавши студентів, косплеєрів та кінодистриб'юторів навіть під час кризи, спричиненої російським вторгненням.
Українська версія японського медія «NHK» розповідає Японцям про любов до японського аніме в Україні.

🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

Допис Амбасади України в Японії у Twitter цитує покійного манґаку Мацумото Лейджі:
„Ми не маємо воювати. Ми народжені не для того, щоби вмирати. Ми народжені, щоби жити.“

20.Ⅱ.2023 ЗМІ повідомили про смерть відомого японського художника манґи Мацумото Лейджі. Цього ж дня Амбасада України в Японії розмістила у Twitter наступну цитату Мацумото — людини, яка зробила своєю життєвою місією донести “дурість війни” через свої комікси:

— „Ми не повинні воювати. Ми народжені не для того, щоби вмирати. Ми народжені, щоби жити.“

Культурний аташе Амбасади України в Японії пояснює:
— „Японське аніме набуло великої популярності в Україні та спонукало багатьох людей почати вивчати японську мову. Аніме мало величезний вплив.“

Ось три історії, які показують, наскільки сильний цей зв'язок.

“Аніме надає мені почуття комфорту”
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

Лілія Скороходова
у інтерв'ю для NHK

— „Я мало що розуміла японською, і в мене не було тут близьких друзів, тому цілий місяць після того, як ми евакуювалися до Японії, я щодня плакала вдома“, — розповідає 20-річна Лілія Скороходова, яка родом з містечка на околиці Києва.

Ця студентка університету евакуювалася до Японії у березні 2022 року на вимогу своєї матері, яка переживала про те, що може статися з дочкою, якщо та залишиться в Україні.
Зараз Лілія навчається у Японському економічному університеті у місті Дадзайфу в префектурі Фукуока.

Жити одній у незнайомій країні і далеко від родини нелегко…

— „Я досі не можу повірити, що війна йде, що це не просто страшний сон, — каже Лілія. — Я завжди хвилююсь про те, куди вдарять ракети, і іноді мені не хочеться нічого робити. У такі моменти аніме та манґа приносять мені втіху.“

Лілія любить аніме та манґу, і саме це змусило її вибрати Японію.

З раннього віку вона знала роботи студії «Ґіблі» 株式会社スタジオジブリ, у тому числі «Мій сусід Тоторо», яка транслювалася по телебаченню переважно російською мовою. Пізніше, у 15 років, вона познайомилася з манґою «Наруто» художника Кішімото Масаші, яка стала її улюбленою і пробудила інтерес до японської мови та культури.

Японський економічний університет прийняв близько 70 таких студентів, які, як Лілія, були евакуйовані з України. За словами куратора програми, більшість із них назвали аніме та манґу причиною свого інтересу до Японії.

У рамках проекту «Японське аніме для України» було представлено два фільми.

Переклад аніме українською
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

Минулого року Лілія брала участь у спільному проекті між університетом і школою підготовки перекладачів з перекладу двох японських аніме-фільмів українською мовою.

У п'ятимісячному проекті взяли участь 23 студенти, які були поділені на команди для роботи над перекладами. Лілія каже, що спочатку їй було важко знаходити правильні висловлювання для передачі нюансів японської мови, але вона продовжувала.
Фільми з українськими субтитрами вийшли у листопаді 2022 року.

Студенти з України в Японії разом працюють над перекладом аніме

Лілія поділилася радістю, яку вона відчула, коли отримала схвальні відгуки від українських друзів, які переглянули фільми.
— „Я вперше перекладала, і це було важко, але це був справді цікавий досвід.“

У лютому-2023 Лілія вперше після евакуації відвідала Україну.
— „Я щиро вдячна за цей досвід. Після закінчення війни я хотіла би повернутися в Україну і розпочати кар’єру викладання мови дітям. Ще дуже мало манґи та аніме українською мовою, тому я сподіваюся, що зможу перекладати знову.“

Кокава Нацумі, японський дистриб'ютор українського анімаційного фільму «Викрадена принцеса»

Поширення анімаційних фільмів з України
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

Кокава Нацумі вважає, що культура аніме може бути предметом двосторонніх обмінів. Кокава працює у кінодистриб'юторській компанії в Токіо, і у неї виникла ідея показати анімаційні фільми з України глядачам у Японії.

Кокава запропонувала своїй компанії придбати права на поширення фільму «Викрадена принцеса», дитячого фентезі, який вийшов в Україні у 2018 році.

— „Мене дуже вразила техніка комп'ютерної графіки, використана у цьому фільмі, і я думаю, що він символізує мирний час.“

Начальство відхилило її пропозицію, але Кокава не здалася. Звільнившись із роботи, вона вклала майже всі свої особисті заощадження на придбання прав на поширення фільму.

У вересні 2022 року Кокава Нацумі запустила спільнокоштову кампанію, щоб покрити витрати на виробництво японської дубльованої версії українського мультфільму. Хоча проект не досяг своєї мети в 17 мільйонів єн, зараз триває підготовка до виходу українського мультфільму на екранах Японії влітку 2023 року на зібрані 9,3 мільйони єн.

— „Це фільм, який може сподобатися і дітям, і я сподіваюся, що він викличе інтерес до України, — каже пані Кокава. — Я бачу свою місію у тому, щоб пов'язувати людей через фільми.“

Популярні аніме в Україні
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

— „Я знав, що аніме «Сейлор Мун» особливо популярно в Україні, і що «Євангеліон» було перекладено українською мовою, але гадки не мав, що «Босоногий Ґен» теж транслювали в Україні“, — каже Хірано Такаші, який живе в Україні вже 15 років. Він працює редактором япономовного видання «Укрінформ». Досліджуючи історію та культуру України, Хірано поставив у Twitter питання про те, які японські аніме українці дивилися у дитинстві. Респонденти назвали понад 25 аніме.

Хірано пояснює, що затяті фанати аніме є в Україні вже давно. Останнім часом інтернет-аудиторія дивиться такі популярні японські шоу, як «Атака титанів» та «Вбивця демонів», а також дубльовані версії анімаційних фільмів у кінотеатрах, зокрема, «Твоє ім’я» Макото Шінкай.

Хірано Такаші говорить:
— „У магазинах у центрі Києва продаються товари, які пов’язані з аніме, а нещодавно перший том манґи «Сталевий алхімік» був перекладений українською мовою та з’явився на книжних полицях. Хоча цей тренд не став величезним та не охопив усі покоління, популярність манґи та аніме стрімко зростає.“

Хірано Такаші, редактор япономовного видання «Укрінформ»

Проте, воєнне вторгнення руйнує цю культуру.

Однією з таких жертв війни стало найбільше в Україні косплей-шоу «Comic Con Ukraine». Дводенний захід зібрав 40000 осіб у 2019 році, але минулого року війна змусила організаторів відмовитись від його проведення.

Косплеєри на попередніх заходах Comic Con в Україні

Хірано каже, що хоча громадянське життя у місті відновило певну подібність стабільності, все ще час від часу лунають сирени повітряної тривоги, і це ускладнює проведення заходів на відкритому повітрі, які могли б залучити велику кількість людей.

Проте організатори «Comic Con Ukraine» не втрачають надії, обіцяючи провести скорочену версію у вересні 2023 року.

— „Можливо, цього року ми зможемо провести невеликий косплейний захід для кількох сотень людей у місці, де є бомбосховище. Ми також сповнені рішучості подолати ці труднощі та провести «Comic Con Ukraine» після Перемоги України.“

За словами Хірано, культура аніме стала невід'ємною частиною життя багатьох людей.

— „Протягом війни Українці продовжують дивитися японське аніме. Люди перекладають та дублюють контент та займаються своїми повсякденними справами. При цьому вони намагаються робити внесок у перемогу своєї країни. Вони не просто терплять, а живуть та насолоджуються життям. Я вважаю, що країна з таким сильним духом навряд чи зазнає поразки. Українці можуть виборювати справжню свободу.“

«Наруто» українською мовою

Улюблені аніме Українців
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

🇯🇵 «Босоногий Ґен» • 『はだしのゲン』 (1983)
🇯🇵 «Могила світлячків» • 『火垂るの墓』 (1988)
🇯🇵 «Мій сусід Тоторо» • 『となりのトトロ』 (1988)
🇯🇵 «Відьмина служба доставки» • 『魔女の宅急便』 (1989)
🇯🇵 «Порко Россо» («Кнур Багряний») • 『紅の豚』 (1992)
🇯🇵 «Принцеса Мононоке» • 『もののけ姫』 (1997)
🇯🇵 «Віднесені привидами» • 『千と千尋の神隠し』 (2001)
🇯🇵 «Мандрівний замок Гаула» • 『ハウルの動く城』 (2004)
🇯🇵 «Рибка Поньо» • 『崖の上のポニョ』 (2008)
🇯🇵 «Позичайка Аріетті» • 『借りぐらしのアリエッティ』 (2010)
🇯🇵 «З макових схилів» • 『コクリコ坂から』 (2011)
🇯🇵 «Вітер дужчає» • 『風立ちぬ』 (2013)
🇯🇵 «Небесний замок Лапута» • 『天空の城ラピュタ』 (1986)
🇯🇵 «Летючий корабель-привид» • 『空飛ぶゆうれい船』 (1969)
🇯🇵 «Галактичний експрес 999» • 『銀河鉄道999』 (1979)
🇯🇵 «Ловець карт Сакура» • 『カードキャプターさくら』 (2000)
🇯🇵 «Чюнібьо теж хочуть кохати!» • 『中二病でも恋がしたい!』 (2012)
🇯🇵 «Сейлор Мун» • «Sailor Moon» • 『美少女戦士セーラームーン』 (1992 — 1997)
🇯🇵 «Євангеліон» • 『新世紀エヴァンゲリオン』 (1995)
🇯🇵 «Дораемон» • 『ドラえもん』 (1973 \ 1979 — 2005)
🇯🇵 «Покемон» • «Pokémon» • 『ポケットモンスタ』 (1997 — )
🇯🇵 «Бджілка Майя» • 『みつばちマーヤの冒険』 (1975)
🇯🇵 «Пригоди діґімонів» • 『デジモンアドベンチャー』 (2000)
🇯🇵 «Крутий учитель Онідзука» • «GTO»『グレート・ティーチャー・オニヅカ』
🇯🇵 «Спіді Гонщик» • 『マッハ』 • «GoGoGo Махха» (1967 \ 1997)
🇯🇵 «Кулак Полярної Зорі» • 『北斗の拳』 (1986)
🇯🇵 «Сталева тривога!» • 『フルメタル・パニック!』 (2003 — 2006)
🇯🇵 «Сталевий алхімік» • 『鋼の錬金術師』 (2003 — 2004)
🇯🇵 «Вбивця демонів» • 『鬼滅の刃』 (2019)
🇯🇵 «Король шаман» • 『シャーマンキング』 (2001)
🇯🇵 «Б'якуґан» • 『爆丸』 (2007 — 2008)
🇯🇵 «Перлина дракона» • «Dragon Ball» • 『ドラゴンボール』 (1989 — 1996)
🇯🇵 «Ванпанчмен» • «One Punch Man» • 『ワンパンマン』 (2015 — )
🇯🇵 «Ван Піс» • «One Piece» • 『ワンピース』 (1999 — )
🇯🇵 «Бліч» • 『ブリーチ』 (2004 — )
🇯🇵 «Токіо Манджі» • 『東京卍リベンジャーズ』• «Токійські Месники» (2020 — )
🇯🇵 «Наруто» • 『ナルト』 (1999 — 2014)
🇯🇵 «Боруто» • 『ボルト』 (2016 — )
🇯🇵 «Моя Академія Героїв» • 『僕のヒーローアカデミア』(2016 — )
🇯🇵 «Людина-бензопила» • 『チェンソーマン』(2022)
🇯🇵 «Атака титанів» • 『進撃の巨人』 (2013 — 2022)
🇯🇵 «Перехрестя» • 『Ｚ会「クロスロード」』 (2014)
🇯🇵 «Твоє ім'я» • 『君の名は』 (2016)
🇯🇵 «Дитя погоди» • 『天気の子』 (2019)
🇯🇵 «Судзуме» • 『すずめの戸締まり』 (2022)