お正月
❄🇯🇵❄

❄ お正月 · Shōgatsu • Óшьоґáцу — Новий Рік в Японії ❄

❄ Новий Рік в Японії святкують так само, як і в Україні — 1 січня.
Свято Нового року в Японії має безліч ритуалів та унікальних традицій!
Торік «Порохівниця» вже розповідала про お正月 — Новий Рік в Японії й Українці мали змогу познайомитись з традиціями святкування Нового Року в Країні Вранішнього Сонця.
Цьогоріч більш детальніше про お正月 — Новий Рік в Японії розповідає письменник, перекладач, викладач, лінґвіст і український японіст, пан Нейт Щербань (Nate Scherban) на своєму каналі “Японія в деталях”.
До уваги Вельмишановнього Панства — святковий матеріял про традиції святкування Óшьоґáцу в Країні Вранішнього Сонця Ніппон.

❄ ❄ ❄

❄ ❄ ❄

Новий Рік в Японії називається お正月 · Shōgatsu • Óшьоґáцу.
Щоправда, в часи шьоґунáту його відзначали в тих самих термінах, що і в Китаї, тобто приблизно в лютому або наприкінці січня, в залежності від положення місяця.
З 1868 року, з часів Реставрації Мейджí святкувати Новий Рік в Японії також почали спільно зі Світом. При цьому Японці не стали відмовлятися від своїх традицій і просто перенесли їх на новий термін.
Японці завжди оберігали свої традиції!
Але й чужих не цурались.

Втім, перед ознайомленням з японськими новорічними традиціями, варто віддати шану головному новорічному божеству — 年神 — Тошіґáмі-сáма — Божество Року.

⛩️ 年神 ⛩️
⛩️ Тошіґáмі-сáма — Божество Року ⛩️

 
❄ Новий рік в шінтоїстичній традиції має своє божество — Тошіґáмі.
Його ім’я пишеться кáндзі як 年神 — Toshikami — Божество Року.

Тошіґáмі-сáма — опікун родини, і до кола його “обов’язків” належить навідуватися до будинків та приносити щастя. Аби його прийняти як годиться, люди за кілька днів (зазвичай з 13 грудня) до 1 січня проводять генеральне прибирання помешкань, а потім прикрашають їх декораціями й прикрасами, зробленими із сосни та бамбуку — 門松 Кадомацу і しめ飾り Шімеказарі.
На домашньому вівтарі укладають спеціальну пожертву.

В деяких префектурах Тошіґáмі вважають богом рільництва, тому моляться про добрі врожаї на наступний рік. В уявленні людей він є дідусем чи бабусею, тому, наприклад, в префектурі Каґошíма молоді хлопці перевдягаються на старців з білою бородою та розносять дітям рисів’яники — рисові тістечка мóчі 🍡 .

❄ ❄ ❄

❄ クリスマス ❄
❄ Різдво ❄

 
❄ メリクリ! Merikuri — Мерікурі!
Саме так Японці скорочують вітання з Різдвом!

🎄 А ще Японці їдять різдвяні торти з полуницею クリスマスケーキ — Kurisumasukēki й можуть купити курочку チキン (чікін) з “KFC” як різдвяне частування 😉🎄

🍰 Кажуть, що смачні різдвяні торти з'явилися зі святкових тортів на честь дня народження Ісуса Христа.

🍰 Пан Хаяшіємон Фуджі, великий виробник цукерок, почав пропагувати полуничні пісочні тортики в Японії на Різдво. Якось він вирушив до США на навчання, і йому дуже сподобався американський полуничний пиріг.

🍰 Більше того, у полуничному пирозі є два різдвяні кольори: полуничний червоний і кремовий білий. Саме тому він і сподобався Японцям, які обожнюють символізм свята у їжі.

🍗 Що стосується курячих ніжок チキン, то в Японії куряче м'ясо більш поширене, ніж індичка, та й зовні вони дуже подібні. То чому ж не перетворити західну традицію на місцеві реалії?

🎡 Ще одним невід'ємним атрибутом Різдва стали イルミネーション ірюмінеешьон — ілюмінації.

🎡 У більшості християнських країн Світу взимку [冬 · fuyu] ночі набагато довше днів, і бажання висвітлити темряву, надати святкового настрою втілюється в прикрасі вулиць [道 · michi] та будинків [家 · ie] яскравими гірляндами.

🎡 Вперше ілюмінації з'явилися в Японії в епоху Мейджі: місця виставок японського бізнесу в Осаці та Токіо були прикрашені безліччю ілюмінацій.

🎡 Крім того, компанія “Meijiya”, яка займається імпортними товарами, перемістившись в Ґіндзу, взяла за традицію [伝統 · dentō] підсвічувати свої вітрини щоночі з 15 грудня і радувала людей яскравими прикрасами, які з кожним роком ставали все цікавіше і цікавіше.

🎡 Раніше освітлення було умовним під час різдвяного сезону, але в останні роки з поширенням світлодіодів стало можливим користуватися ним у різних місцях цілий рік.

🎡 Але саме взимку японські міста злегка прикрашені невагомим снігом і світлячками ілюмінацій створюють романтичну атмосферу Різдва.

🌹 Так як серед Японців мало християн, то Різдво скоріше просто яскрава західна традиція, яку можна відсвяткувати із коханими чи піти на побачення.

Для Японців Різдво стало одним із улюблених свят.
Для більшості Японців Різдво позбавлене релігійного змісту: для багатьох Різдво — це день візиту Санта-Клауса, і до приходу дорогого гостя дому та вулиці надягають святкове різдвяне оздоблення.
В Японії святковий настрій набагато більше відчувається не в саме Різдво, а напередодні Різдва ввечері 24 грудня.

Святкування Різдва в Японії не пов'язане з народженням Ісуса Христа і існує поза біблійним контекстом, на різдвяну службу ходять лише християни, яких в Японії дуже мало.
В Японії релігійна складова Різдва практично непомітна — це свято більше схоже на барвистий фестиваль, схожий на традиційне японське о-мацурі.

Різдво в Японії проводять або з друзями, або з коханою людиною, це свято асоціюється з веселою та галасливою вечіркою або романтичною зустріччю віч-на-віч.
Оскільки Різдво в Японії — це робочий день, то все найцікавіше відбувається напередодні ввечері. Саме тому напередодні Різдва вважається більш романтичним та святковим днем, ніж саме Різдво. На Різдво не прийнято дарувати подарунки. Два винятки з правил: подарунки батьків маленьким дітям та обмін подарунками між закоханими. Взагалі для закоханих Різдво — це важливе свято, яке можна порівняти з Днем Народження або з річницею знайомства, або навіть весілля.

В Країні Вранішнього Сонця сімейним святом традиційно вважається не Різдво, а Новий Рік — お正月 · Shōgatsu • Óшьоґáцу.
Японські новорічні традиції доволі цікаві й геть не схожі на західні.

❄ ❄ ❄

❄ お正月 ❄
❄ Новий Рік ❄

 
❄ お正月 · Shōgatsu • Óшьоґáцу — Новий Рік в Японії має безліч ритуалів та унікальних традицій!
Описати їх всі швидко доволі важко, тож, оглянемо лиш основні звичаї [習慣 · Shūkan] японського новорічного святкування.

❄ ❄ ❄

🎍 門松 🎍
Кадомáцу

Чи знаєте ви, де в японському домі мешкає кáмі Нового Року?
Божество Нового Року мешкає у новорічній прикрасі 門松 Кадомáцу!

🎍 門松 Kadomatsu — “сосна біля воріт” — японська “новорічна ялинка” — прикраса, що також вважається тимчасовим житлом Божества Року Тошіґáмі-сáма — 年神 Toshikami.

Японці вірять, що у священних гілочках сосни мешкає 年神 — Тошіґáмі-сáма — Божество Року.
Окрім гілочки сосни обов'язковий атрибут Кадомáцу — три гілки бамбуку, які символізують триєдинство Світу — небо, землю і людину, а також довголіття, процвітання та стійкість.
Раніше, коли Японці святкували Новий Рік у лютому, в кадомацу клали й гілочку квітучої сливи Уме, як символ нової весни і Нового Року.

Кадомáцу ставлять біля входу в будинок по обидва боки від воріт, що символізує жіноче та чоловіче начало, а також на домашньому вівтарі.
Біля входу в оселю Кадомáцу має бути дві по обидва боки, а всередині оселі — одна.

Як правило Кадомáцу — це штучна прикраса з бамбуку та сосни.
Елементи прикрас Кадомáцу варіюються залежно від регіону, але, як правило, Кадомáцу виготовляють із сосни, бамбуку та іноді гілочок дерев сливи Уме.
Сосна в японській міфології — священне дерево, в якому живуть кáмі, якраз на неї має зійти божество року і оселитись там. А щоб із інших світів до нас не прийшли злі духи — óні, ми підрізаємо гілки бамбуку дуже гостро, аби óні вкололись і не змогли спуститись донизу.
Як і в ікебані, гілочки бамбуку розташовані на різній висоті і представляють небо, людину та землю.
Червоні, білі та зелені кольори — традиційні кольори Нового Року, а золоті чи жовті квіти надають більшої урочистості та святковості.

Японці кажуть:
「松は千歳を契り、竹は万代を契る」
"Сосна обіцяє тисячу років довголіття, а бамбук — процвітання 10 тисяч поколінь".

Основною функцією японських новорічних церемоній є вшанування та запрошення божества року, яке потім принесе щедрий урожай для фермерів і дасть благословення предків усім.

Прибирають кадомáцу 4, 7 або 14 січня і, щоби заспокоїти кáмі та звільнити їх, спалюють у храмах на свято Кошьоґáцу — Малого Нового Року, що припадає на 15-тий день першого місячного місяця, (або часто на 19 січня).
Ага, ось і ще одна схожість Українців і Японців — два Нових роки! 😁

Окрім Кадомáцу в Японії є ще величезна купа новорічних прикрас-оберегів.
Ще один аналог ялинки — мóчібáна (перекладається як “квіти з мóчі”). Мóчі — це традиційні рисові тістечка. Як колись у нас прикрашали святкове деревце печивом та горішками, так схожим чином і в Японії ці тістечка вішали на гілля верби або бамбуку. Тож, мóчібáна — це як ікебана, але з рисовими кульками.

У наш час до Країни Вранішнього Сонця прийшли ялинки, але мóчібáна — й досі популярний елемент новорічного декору.
Мóчібáна символізує врожай та благодать Богині Сонця Áматерáсу.

❄ ❄ ❄

🎍 しめ飾り 🎍
Шімеказáрі

🎍 しめ飾り · Shimekazari — Шімеказáрі — це прикраса (казáрі) із ритуальної мотузки しめ縄 шіменáва, яка в шінтоїзмі вважається священним оберегом, межею перебування різних божеств кáмі.

Кажуть, що нечисть і злі духи не можуть проникнути в місце, де є шіменáва. Вона діє як бар’єр, який відділяє царство богів від реального світу.

Походження шіменава можна відслідкувати з японського міфу про богиню Аматерáсу. Коли її нарешті виманили з печери, де вона сховалася, то щоби попередити повторну втечу, прохід загородили мотузкою шіменава.

Шіменаву ви можете побачити в різних місцях, біля кадомацу, на воротах до храмів, на вході до будинків — це все повага до божеств, а на новий рік особливо повага до божества року — Тошіґамі.

Тому цей новорічний талісман з мотузки вважається щасливим, бо оберігає від нечистої сили дім. Та й божество року приємніше почувається на території, піклуються про духовну чистоту.

У шімеказáрі є багато різновидів, проте сьогодні я зробив прикрасу із гілочками сосни, яка теж є священним деревом добрих кáмі, з новорічними колоритами: червоно-білими ягідками та квітами, золотавим віялом та блискучими нитками.

Новорічний надпис-привітання японською, який ви бачите на шімеказарі звучить та перекладається так:
謹賀新年 — ґінґа шіннен — „Бажаю вам всього найкращого в Новому році!“

Подякуємо Нейту за побажання на Шімеказáрі й навзаєм побажаємо всього найкращого в Новому році!

❄ ❄ ❄

❄ 年賀状 ❄
Новорічні листівки

🧧 年賀状 · Nengajō — Ненґаджьоо — японські новорічні листівки.
Ненґаджьоо — важливий елемент Óшьоґáцу! Привітання листівкою вважається ознакою поваги й пошани, особливо якщо привітання написане власноруч.

Важливим елементом Óшьоґáцу є розсилання привітальних листівок.
В Японії ця традиція з’явилася на зламі XVII та XVIII століть і є дуже популярною частиною новорічних свят Óшьоґáцу.

В Японії культура листування є однією із важливих моментів в етикеті спілкування. Якраз перед Новим Роком варто розіслали привітальні листівки усім, кому хочеш подякувати за спілкування та турботу. Це і родичі, і друзі, і вчителі, і колеги по роботі. Зазвичай на листівці пишуть новорічні привітання та побажання.

Дуже популярні листівки з 干支 Eto — твариною-символом року.
Як і Китайці, Японці також вірять у східний гороскоп із 12ти річною циклічністю із 12ма тваринами-заступниками року.

🐰 2023 — рік Кролика — 兎 Usagi (усаґі), тому, якщо у вас є друзі-Японці або просто фанати японської культури, ви у своїх стрічках могли побачити онлайн-листівочки із кроликами.

Всі вітальні листівки обов’язково мають надійти до адресатів до 1 січня включно, тож поштові відділення наймають додатково людей на цей час, аби встигнути все доставити. Щоб забезпечити доставку новорічних листівок у день Нового Року, рекомендується надсилати їх до 25 грудня.
Якщо до початку Нового Року не встигли, то можете відправити листівку до Мацуноучі (7 січня) — періоду "новорічних подарунків".

❄ ❄ ❄

鏡餅
Óшьоґáцу

鏡餅 — Óшьоґáцу — один з символів новорічного столу Японії.

Своєрідний символ, який до поїдання є окрасою столу, — рисів'яник Óшьоґáцу 鏡餅 — каґáмі мóчі (мóчі-дзеркальце) — новорічна прикраса, яку традиційно ламають і їдять в ході ритуалу Каґáмі бірáкі (“відкриття дзеркал”).
鏡餅 — каґáмі мóчі — пірамідка із двох мóчі та мандаринки чи апельсинки зверху.

Рисові тістечка мóчі в Японії є улюбленими солодкими смаколиками, їх купа різновидів, від данґо до новорічних каґáмі мóчі та рисового морозива юкімі дайфуку — сніговий рисів'яник.

🍥 На святкових столах у Японців звісно ж немає ніякого “олів’є”!
Традиційно мають бути піснí страви: суп оджóні, різноманітні овочі та морепродукти, і звісно ж рисові пампушки мóчі. При цьому кожна страва чи компонент має свою символіку: боби і горох означають здоров’я, короп — спокій і силу, морська капуста — радість, мандарини — багатство, креветки — довголіття, ікра оселедця — благодатність, тощо.

В наш час окрім традиційних пісних страв присутні й звичайні.
Оніґірі та інші рисові страви, різноманітна локша: рáмен, удóн, місó, також суші, морепродукти, овочі й фрукти та солодощі — всі ці смаколики є на столах Японців в залежності від вподобань.
А ще окрім різних страв із бобів, водоростей чи риби на стіл кладуть смажені каштани, що символізують успіх в будь-яких починаннях.

お節料理
Страви Осéчі

🍱 お節料理 O sechiryōri — Страви Осéчі — одні із традиційних страв японського новорічного столу.

Схожі вони на пишне бéнто, із багатьма інгредієнтами, кожен з яких символізує щось своє.
Наприклад, дайдай 橙 Daidai — японський гіркий апельсин означає побажання дітей в Новому Році; датемакі 伊達巻 Date maki — омлет із рибною пастою — побажання ясних днів; водорості комбу 昆布 Konbu — побажання щастя, бо назва водорості нагадує слово йорокобу 喜ぶ Yorokobu — радіти; а куро-маме 黒豆 Kuromame — чорні соєві боби — побажання здоров'я у Новому Році.

Вважається, що Бог Року Тошіґáмі також присутній при святковій вечері та їсть разом із родиною. Всі страви їдять спеціальними паличками з дерева янáгі, котрі називаються івáібáші — 祝い箸.

Після святкової страви прийнято грати у різні ігри.
Особливою популярністю користується карткова гра кáрýто, шьóґі (шахи), суґорóку (близька до нáрдів) та фукýварáй. В останній ви за допомогою окремих елементів (ніс, очі, вуха, вуса тощо) складаєте дуже смішні обличчя. Також дівчата та жінки грають в ханецýкі, котра подібна до нашого бадмінтону, чи настільного тенісу.

❄ ❄ ❄

⛩️ 初詣 ⛩️
Перший похід до храму

⛩️ 初詣 Hatsumōde — Перший похід до храму.
Вельми важлива традиція Країни Вранішнього Сонця.

Після тихої сімейної вечері Японці вирушають до храму.
Традиція відвідувати шінтоїстські або буддійські храми [お寺 · Otera] у перший тиждень Нового Року побутує в Японії здавна. У храмах моляться за щастя в Новому Році, тут же й зустрічають його перші секунди під звуки великого дзвону. Адже замість 12 ударів курантів опівночі Японці в буддійських храмах чують 108 ударів дзвону 除夜の鐘 · Joya no kane — Джоя но Кáне — Нічні Дзвони, або Новорічні Дзвони.
Чому саме таке 108?
За буддистським уявленням, удари дзвону символізують вигнання 108 людських страстей, якими людина може буде одержима: жадобою, злістю, недоумкуватістю, нерішучістю, жадібністю і легковажністю. Кожен із гріхів має 18 проявів, тобто загалом людство долає 108 злих пристрастей. І кожен удар дзвону виганяє одну із них. Доки лунає дзвін, людина згадує всі свої погані вчинки протягом року.
Останній удар дзвону означає, що неприємності залишилися в минулому, а в Новому Році на всіх чекає нове і, звичайно, щасливе життя. Почувши останній дзвін, кожен Японець відчуває, що дійсно настав Новий Рік.

Зі 108-им ударом настає Новий Рік, і треба обмірковувати добрі настанови на майбутнє. Також вірять, що із останнім ударом Джоя но Кáне на Землю припливає пантеон Богів Удачі, Шічíфукуджíн: Дайкóку несе успішність, Ебíсу — щирість, Бендзяйтéн — дружелюбність, Бішямóн — гідність, Джюроджíн — довголіття, Хотéй — великодушність, Фукýрокýджю — доброзичливість.

❄ ❄ ❄

⛩️ 七福神 ⛩️
⛩️ Сім Богів Щастя ⛩️

⛩️ 七福神 Shichifukujin (Шічíфукуджíн) — Сім Богів Щастя, які приходять до Японців у новорічну ніч на “кораблі скарбів” 宝船 Такарабуне.

У новорічну ніч на Землю припливає Пантеон Богів Удачі, Семи Богів Щастя, Шічíфукуджíн: Дайкóку несе успішність, Ебíсу — щирість, Бендзяйтéн — дружелюбність, Бішямóн — гідність, Джюроджíн — довголіття, Хотéй — великодушність, Фукýрокýджю — доброзичливість.

⛩️ 恵比寿 Ebisu — Ебíсу — покровитель рибалок і торговців, бог удачі та працелюбності, зображується з вудкою і з рибою тай.

⛩️ 大黒天 Daikokuten — Дайкóку — покровитель селян, бог багатства, зображується з молотом, що виконує бажання, і мішком рису.

⛩️ 毘沙門天 Bishamonten — Бішямóн — бог багатства та процвітання, зображується у вигляді могутнього воїна зі списом та у повному самурайському обладунку. Він не тільки бог-воїн, а й захисник, і є покровителем військових, лікарів та юристів.

⛩️ 弁才天 Benzaiten — Бендзяйтéн — богиня удачі, мудрості, мистецтв, любові та потягу до знань, зображується у вигляді дівчини з біва — національним японським інструментом (схожий на кобзу)

⛩️ 福禄寿 Fukurokuju — Фукýрокýджю — бог довголіття та мудрих вчинків, зображується у вигляді діда з дуже витягнутою головою.

⛩️ 布袋 Hotei — Хотéй — бог співчуття і добродушності, зображується як дід з великим животом. Існувало повір'я, що якщо потерти живіт фігурки Хотея 300 разів, думаючи про щось хороше, то задумане обов'язково здійсниться.

⛩️ 寿老人 Jurōjin — Джюроджíн — бог довголіття, зображується у вигляді діда з палицею-сяку, до якого прикріплений сувій мудрості, і журавлем, черепахою або оленем. Іноді зображається п'ючим саке.

❄ ❄ ❄

⛩️ 初日の出 ⛩️
Перший Світанок

⛩️ 初日の出 Hatsumōde — Перший Світанок є ключовим моментом зустрічі Нового Року в Японії.

Ключовим моментом зустрічі Нового Року в Японії є не зміна доби опівночі, а схід сонця на ранок. А щоб зустріти Перший Світанок 初日の出 (Hatsuhi no de — хацýхі-но-дé) і поклонитись Богині Сонця Аматерáсу, Японці відвідують шінтоїстські святилища. Окрім поклоніння Сонцю там можна взяти ворожіння 御神籤 o kamikuji, написати подяку і побажання на дощечках 絵馬 Ema, і купити оберіг — お守りOmamori.

Цього дня теж відвідують храм, ходять одне до одного в гості, а багато звичайних справ стають ритуальними. Як-от: хацýхі-но-дé — перший в році світанок, сіґóто-хаджімé — перша робота, хацуґáма – перша чайна церемонія. Цього дня їдять осéчі, це назва цілого набору із 12-ти наїдків, упакованих в спеціальну коробочку, де кожна страва є символом чогось доброго, чого люди прагнуть мати в новому році.
Батьки в цей день дарують дітям мішечки із грошима.

❄ ❄ ❄

初夢
Перший сон Нового Року

 
❄ 初夢 Hatsuyume — хацуюме — Перший сон Нового Року в Країні Вранішнього Сонця має містичну силу.
Хацуюме — Перший сон Нового Року із 1 на 2 січня може визначити долю людини на весь рік.

Що вам сьогодні наснилося?
Бо у Японії Hatsuyume 初夢 — Перший сон Нового Року має містичну силу!
Існує популярне повір'я, що Перший сон Нового Року із 1 на 2 січня може визначити долю людини на весь рік. Сон в цей час вважається важливим, і аби побачити щось добре, під подушку кладуть зображення “корабля скарбів”.

Щасливі прикмети хацуюме: Фуджі, Яструб та Баклажан.
一富士 二鷹 三茄子
Ichi-Fuji, Ni-Taka, San-Nasubi
“Перше — Фуджі, друге — яструб, третє — баклажан”

Якщо символізм священної гори Фуджі та мужнього птаха цілком зрозумілий, то до чого ж тут баклажан?

Подейкують, що на це вплинуло висловлювання шьогуна Токуґава Іеясу під час його перебування у своєму маєтку в провінції Суруга (сучасна префектура Шідзуока).
Коли шьогун Токуґава дізнався про вартість перших у сезоні баклажанів, він був сильно здивований і сказав, що дорожче (вище) баклажана у своїй провінції лише гора Фуджі (найвища гора Японії) та гора Ашітака (“тáка” — яструб). Також кажуть, що гора Фуджі, соколине полювання та перший у сезоні баклажан були улюбленими речами шьогуна.

Гору Фуджі, яструба та баклажан пов'язують із везінням також за фонетичною властивістю їх назв.
🗻 Фуджі — співзвучно зі словом благополуччя — 福 fuku, слово яструб у японській звучить “тáка” — за звучанням може позначати і “високий, дорогий” — 高い такáі, а баклажан — 茄子 нáсубі із дієсловом 成す нáсу — здійснити, зробити.

Якщо сон з баклажаном реально здається трохи дивним, то по-справжньому Японці бажали побачити сон з Такарабуне 宝船. Це “корабель скарбів”, у якому у новий рік впливають Шічіфукуджін 七福神 — Сім богів щастя.

Культ Такарабуне у Японії існував ще у XV столітті.
У період Едо (1603—1868) листівки із зображенням Такарабуне охоче купували, і новорічну ніч перед сном її клали під подушку.
Щоб наснився щасливий сон, тричі читали спеціальний вірш, який однаково читався як з початку, так і з кінця (часто цей вірш пишуть на листівці).

なかきよの
とおのねふりの
みなめさめ
なみのりふねの
おとのよきかな

永き世の
遠の眠りの
みな目ざめ
波乗り船の
音のよきかな

Nagaki yo no
Too no nemuri no
Mina mezame
Naminori huneno
Oto no yokikana

Вічний мир
Глибокий сон
Прокидаються усі
Корабель пливе по хвилях —
Як приємно це звучить

Якщо сон був приємним, корабель залишали вдома, а коли ні — відпускали за водою, аби він плив подалі і забирав з собою негаразди.

❄ ❄ ❄

❄ Де живе божество року Тошіґáмі? ❄

Чи знаєте ви, де в японському домі мешкає кáмі Нового Року?
Уважний читач одразу з посмішкою скаже: „В Кадомáцу!“
Божество Нового Року Тошіґáмі мешкає не лише у гілочках Кадомáцу.
Каґáмі мóчі! В цій новорічній страві теж мешкає Божество Нового Року!

✨ У день Нового року Тошіґáмі-сáма спускається з високої гори, щоб принести щастя в домівки. У давнину Японці вірили, що духи їхніх предків стають богами полів і гір, а також богами нового року, щоб піклуватися про добробут нащадків.

🍡 Щоби привітати Тошіґáмі виготовлялись прикраси із мотузки шіменава, яка була ніби провідником між світом духів та людей, ставилася у воріт сосна Кадомáцу, бо сосна — священне дерево перебування різних божеств-кáмі, а також готувались Каґáмі мóчі — "дзеркальні рисові пиріжечки". От якраз про них ми сьогодні і поговоримо.

Кругле мідне дзеркало використовувалося з періоду Яйóй і є одним із трьох священних скарбів. Оскільки дзеркала відбивають сонячне світло і сяють, як сонце, їх порівнювали з Аматерáсу Омікамі — Богинею Сонця в японській міфології, і стали вважати місцем, де живуть боги.

Зазвичай страва складається з двох круглих мóчі, де менший мóчі розміщується поверх більшого, і з апельсином-дайдáй зверху, декорується листом папороті, кладеться на підставці санпó · 三宝, на простирадлі шіхоубені · 四方 紅, яке повинне захищати будинок від пожежі протягом наступних років.

Назва дайдáй співголосна із ієрогліфом 代 "покоління" і віщує довгі роки родині. Плід нелегко опадає, навіть якщо він дозріває взимку, тому він може зберігатися протягом кількох років, і оскільки на одному дереві народжується багато поколінь плодів, це означає, що сім’я продовжуватиме процвітати поколіннями.

Але чому саме два шари?
Кругла форма імітує старе кругле дзеркало, як було сказано вище, а також є символом душі. Два яруси, великий і малий, представляють Інь і Янь — Місяць і Сонце.

Папороть — це чисте та невинне серце, а парні листочки подарують гарну сумісність з чоловіком і дружиною, довголіття до сивого волосся.

Мóчі тримають вдома до 11 січня (непарні числа в Японії вважаються щасливими), а потім розбивають на церемонії каґáмі-бірáкі · 鏡開き (розкриття дзеркала), щоб вжити у суп, отримати силу богів і подякувати кáмі за захист.

До цього часу Каґáмі мóчі зазвичай стає досить крихким, на поверхні з’являються тріщини. Мóчі не ріжуть ножем, оскільки різання має негативний підтекст (відрізання зв’язків із людьми), натомість їх розламують руками або молотком.

Страва для поїдання цієї кульки мóчі — це Озóні · お雑煮 і, поїдаючи мóчі, сила божества забиралася в тіло. Також мóчі вживали із надією отримати міцні зуби, бо самі коржики були доволі міцними.

Мóчі також вживаються і в інших новорічних стравах.

❄ ❄ ❄

❄ 良いお年を迎えください! ❄
Щасливого Нового Року!

❄ Щасливого Нового Року!
良いお年を迎えください! · „Yoi otoshi wo mukae kudasai!“ („Йоі отоші о мукае кудасай!“), або просто 良いお年を · „Yoiotoshiwo!“ („Йоі о тоші о!“) — так Японці вітають одне одного з прийдешнім Новим Роком.

А вже після того, як новий рік настає, вітають із "проясненням" та "новим світлом" — 明けましておめでとうございます · Akemashite omedetō gozaimasu („Акемашіте омедетоо ґозаймасу!“), або скорочено „Акеоме!“

Ієрогліф 明ける · Akeru “Акеру” має багато значень, але одне з найголовніших — це “світати”, “розвиднятися”.

Тобто, починається Новий Рік і над нами сходить нове сонце, даруючи нове світло.

Завершуючи розповідати про новорічні традиції Японії, пан Нейт зітхає:
— „Сьогодні мені як ніколи хочеться, щоб в Україні хмари війни розвіялись і настало світло миру. А гріхи наших ворогів не змити навіть священними 108 новорічними дзвонами.“

❄ ❄ ❄

Матеріял укладено з відкритих джерел:
© “Японія в деталях” © Nate Scherban
© “Японія в деталях”
© “Японія в деталях”
© “Японія в деталях”
© “Японія в деталях”
© “Японія в деталях”
© “Японія в деталях”
© “Японія в деталях”
© Nate Scherban
© 日本語 “Palyanitsa” Японська мова онлайн
© “Amanogawa — Аніме українською”
Укладач матеріялу:
ジュバ・デミャン • Dem’än Dzüba
© «Porohivnyçä»
2022—2023