„Заповіт юзера“
Заклик до інтернет-активних Українців.
Присвячено пам'яті Великого Кобзаря Тараса Шевченка.
Кобзаре, Батьку наш, сьогодні Ви б написали це! І Ви надихнули на ці вірші…
В ХХІ столітті практично всі мають аккаунти в соціальних мережах.
В умовах війни РФ (Россії Фашистської) проти України Українці постійно стикаються з переслідуваннями з боку "братьєв рассіян" та "русскаґаварящіх собратєв", внаслідок чого отримують ФСБук-бани, себто, блокування аккаунтів на певний термін.
Можливо, якби Великий Кобзар жив в наш час, то, певно, не обійшов би увагою таке суспільне явище, як Інтернет і соцмережі. Власне, і для свого часу Тарас Григорович Шевченко був вельми прогресивною людиною, йшов поперед часу, тож, в наші дні Кобзар вочевидь був би соціально активним блоґером! Відтак, певно б створив одну з версій легендарного „Заповіту“.
Позаяк, вельмишановний Кобзар спостерігає за нами з Неба, надихнувшись творчістю і постаттю Митця, взяв на себе сміливість написати цей заклик в Кобзареві дні 2016 року. Впевнений, Тарас Григорович не засудив би…
Отже, данина Великому Кобзареві і присвята всім українським юзерам, які страждають від постійних переслідувань в соцмережах з боку "братьєв рассіян" та "русскаґаварящіх саґраждан".
І заклик!
❃ „Заповіт юзера“ ❃
Як помру то поховайте мене не в фейсбуці,
Не "ВКонтакті" — там кацапы лиш одні підлючі!
"Гамнакласніків" тим паче і не споминайте,
Бо як встану з домовини — хто куди тікайте!
Поховайте та вставайте — з диванів і з шанців,
Та порвіть до біса вже всіх отих мокшанців!
Щоб летіли шмаття вати за порєбрік хутко!
Щоб мокші було в болоті сцикотно і жутко!
Поховайте та вставайте, вату ту порвіте,
Болота мокшанські кров'ю вражой окропіте!
І як знищите всю погань, про мене згадайте,
Словом тихим і не злим мовчки поминайте…
В постері до віршу використано ілюстрацію Андрія Єрмоленка.
© Дмитро Дзюба
серія «Дзюбові перлинки»
09.ІІІ.2016
