Свої для своїх про своє!
Це Україна, синку… Це Дніпро…
Дніпро — майбутня Хірошіма…
❗️Репетиція ядерного удару по Дніпру…
21.Ⅺ.2024 вранці терористичне квазідержавне утворення "рф" для удару по місту Дніпро застосувало міжконтинентальну ракету РС-26 "рубєж" ("орєшнік"), що належить до типу стратегічних ядерних ракет "ярс".
❗️Україна — перша у Світі країна, по якій безкарно нанесено удар міжконтинентальною балістичною ракетою ядерного типу…
...продовжувати читання "“Лист із Хірошіми”"
10 років триває війна проти України…
Трилоґію “Назад у Майбутнє” всі бачили?…
Уявімо ситуацію зустрічі із самим собою, згадаймо свої настрої у 2014-му й порівняємо з настроями 2024-го…
...продовжувати читання "“Часово-просторовий континуум”"
Вечеряти доводилось під каганцем…
Каганець жеврів і відбивався у вікні Бабусиної Хати…
У світлі вогника тіні грайливо бігали по стінах з кута в кут та до вікна, немов воліючи вирватись подалі від світла крізь шибки у глупу ніч…
На темній вулиці подекуди у вікнах хат теж жевріли свічки чи каганці, і жодних ліхтарів навколо… До відключень світла вже звикли…
Темні Часи зі споминів Дитинства…
...продовжувати читання "“Вечеря під каганцем”…"
Дощ, дощ. Сонце. Дощ. Сонце. Ніч. Ранок. Дощ. Сонце…
Живеш на простирадлі без жодного шва. Туди перекотишся, там на мить замреш — різниці жодної, бо все однорідне, як дощ…
Знову можна купатися, перекидатися у воді, ловити легенькі дрижаки, розстилати ряднину на березі, ставити ятері, завертати корову. Ніщо не закінчується, ніщо по-справжньому не пізнається. Так, просто живе собі, завішене переломленою мальвою, рожеве. Поклади обидві долоні на борошно — підніми долоні — побачиш, що жодних слідів немає…
...продовжувати читання "“Дощ, дощ…”"
4.5.0. Тримаймо спокій, шановнє панство, тримаймо стрій…
Свідомим Українцям треба гідно тримати спокій і прагнути до Перемоги!
Ніколи не здаватися! Пам’ятати уроки Минулого. Тримати спокій.
4.5.0. Keep calm, шановнє панство, keep calm…
45.0…
...продовжувати читання "45.0"
“Сéрденько ли́шилось там, де Токмáк…
…стискáється, плаче… і кров’ю стікає…”
...продовжувати читання "“Серденько лишилось там, де Токмак”…"
🇺🇦 Токмак — це Україна! 🇺🇦
І жодна окупація не змінить цей факт!…
Два роки рідний Токмак під рф-окупацією…
Серденько лишилось там, де Токмак…
Стискається, плаче і кров'ю стікає…
...продовжувати читання "Серденько лишилось там, де Токмак…"
Наше рідне місто Токмак в окупації з 26.Ⅱ.2022…
7.Ⅷ.2022 нам з Мамою пощастило вирватись з рф-окупації…
Виїхати з окупації, вирватись з мороку “руzzкоґо міра” було практично неможливо… Люди неабияк ризикували, прориваючись крізь безліч блокпостів орків до єдиного виїзду з усих окупованих теренів України — це блокпост окупантів у Василівці й сумнозвісна “Дорога Життя” через струмок Янчекрак у Кам'янському…
Кожну колону цивільних людей, які рятувались, на цій “Дорозі Життя” “на прощаніє” обстрілювали орки…
Але нам “пощастило” вирватись з рф-окупації…
Отже, свідчення про “Дорогу Життя”…
...продовжувати читання "“Дорога Життя” і виїзд з рф-окупації…"
18.Ⅶ.2023 в Токмак прилетіла Бавовна по телевежі.
Вперше по телевежі Токмака Бавовна прилітала 31.Ⅻ.2022.
18.Ⅶ.2023 внаслідок удару телевежа в Токмаку пошкоджена, а за повідомленнями мешканців окупованого міста, взагалі зруйнована…
ЗСУ мусили цілити по телевежі окупованого міста, оскільки окупанти використовували ретрансляторну вежу для розташування ворожої РЕЗ\РЕБ, внаслідок чого на великий радіус здійснювались ворожі радіоелектронні розвідки та придушення зв'язку, а також кореґувався вогонь як по позиціях ЗСУ, так і по мирним містам України.
Відтак, телевежу з ворожим обладнанням РЕЗ\РЕБ необхідно було знешкодити… Іншого виходу не було…
Життя Українців і Захисників України важливіше телевежі…
...продовжувати читання "В Токмаку Бавовна по телевежі"
Батьки моєї Мами…
Лагідні й найдобріші Бабуся Марія та Дідусь Михайло…
Мене виховували й засівали зернятка українства свідки проголошення Незалежності України, розквіту й падіння УНР, Визвольних Змагань на Запорожжі, які пережили війни й три хвилі Великого Голодомору…
Бабуся Марія знала про цю війну ще за 20 років до її початку…
...продовжувати читання "Бабуся Марія…"
15 квітня — міжнародний день аніме.
В Японії манґа і аніме — визнані види мистецтва.
Манґа і аніме набули популярності також і в Україні, на щастя.
Любителі аніме і манґа мають свої смаки й можуть невпинно розповідати за героїв улюблених тайтлів аніме і танкобонів манґа.
Коротенько розповім і свою аніме історію…
...продовжувати читання "アニメの日 • День аніме"
26.Ⅱ.2022 — Tokmak, Zaporožžä, UKRAЇNA.
Notatky na zgadku pro Temni Časy v rašystśko-fašystśkiĭ okupaçiї…
...продовжувати читання "“Şodennyk okupaçiї” (Dem’än Dzüba — Tokmak)"
10 лютого 1895 року народився Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Лотрінґен — полковник Леґіону Українських Січових Стрільців Василь Вишиваний.
В місті Токмак на Запорожжі на честь Василя Вишиваного названо найдовшу вулицю Європи!
Нині Токмак під рф-окупацією…
Насамперед окупанти й колаборанти прибрали ненависну їм назву вулиці Василя Вишиваного…
Але Україна повернеться в Токмак!
Ми повернемо Василя Вишиваного в Токмак!
Бо Токмак — це Україна! 🇺🇦
...продовжувати читання "Ми повернемо Василя Вишиваного в Токмак!…"
🔥 Сила Вогню…
Весь час війни свою Ненависть викохував мов квіточку вогняну. 🔥
Я не давав своїй Ненависті спалити мене…
Бо тоді й я перестав би існувати…
...продовжувати читання "“Сила Вогню і Ненависть…”"
…Змалку завжди чув Різдвяні Дзвоники!…
…Ще напередодні Різдвяних Свят, коли вже Бабуся готувала оселю до Різдвяних Свят — тоді починали тихесенько дзвеніти Різдвяні Дзвоники! Лунали дзвінко, але ледь чутно, ніби нізвідки. Й чомусь дорослі їх майже ніколи не чули. А я, малеча, чув! Й завжди чув Різдвяні Дзвоники напередодні Різдвяних Свят! Вони завжди дзвінко лунали…
До війни і окупації…
...продовжувати читання "“Різдвяні Дзвоники не чутно…”"
Якось, мабуть рочків 7 мені було, був у Бабусі.
Спостерігаю собі за живністю що вештається по двору, аж раптом сусідський дід Білорус гукає до свого обійстя:
— Хадзíм, я табє пакажу які є у мєня трýсікі!
Воно звісно стрьомно було, втім, я розумів, що вочевидь, поважного віку дід точно не ті "трусікі" показуватиме.
Бо він же не москвинською це сказав…
...продовжувати читання "“Трýсікі”"
Це сі стало… Ноуту гаплик…
Мій ноут-пенсіонер осліп і мабуть помирає…
Відтак, на невизначений термін лишаюсь суттєво обмежений у можливостях працювати, публікуватись, спілкуватись, тощо…
Про що й повідомляю Вельмишановнє Панство.
Повідомив не з метою просити допомоги, а щоби було відомо причину, через яку не зможу тимчасово створювати макети книг, писати й укладати довгописи на “Порохівниці”, абощо…
Такі справи…
...продовжувати читання "Повідомлення редактора"
Полтавський письменник Сергій Осока́ пише чудові есеї!
Проте, найбільш щемливі та життєві з есеїв митця — спомини його Дитинства…
Кожен такий автобіографічний есей розкриває всю сутність українського світу, життя на селі, миттєво повертає читача у власні спомини, у власне Дитинство…
...продовжувати читання "“Спомин про Бабусю…”"
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека оприлюднила архівну світлину 1980-х років з сільським "шкільним автобусом" — повний дітьми дерев'яний віз, запряжений лошицею з малим лошам поруч на ґрунтовій дорозі…
Сучасні користувачі соцмереж не ймуть віри, що це світлина 1980-х, й перепитують, чи це точно 1980-ті?…
Точно… Це 1980-ті роки…
...продовжувати читання "“Шкільний автобус” на селі у 1980-х"