Перейти до контенту

Позначка: особисті історії

1

Опубліковано 1 Коментар до ❄ “Щедрий Вечір, добрий вечір…”

❄ “Щедрий Вечір, добрий вечір…” ❄

 
Різдвяні Святá, як і Паска — були найголовнішими та найсвітлішими святами для Бабусі й Дідуся.
Я називав такі свята — Бабусині Святá. Затишні, тихі, суто родинні, в рідній хаті, в рідних стінах, під теплою грубкою, під лагідні усмішки та добрі очі Бабусі й Дідуся. Зі смаколиками та гостинцями, із запашною бабусиною Паляницею!
Відзначали Різдвяні Святá Бабуся й Дідусь за звичкою, як і на початку ХХ століття, себто, за юліанським календарем.
Вечір 6 січня це Святвечір, Різдво. А вечір 13 січня це Щедрий Вечір, на ранок Миланка, Василя і Старий Новий Рік.
Вони мало розумілись на розбіжностях часу в календарях, відтак, святкували тоді, коли звикли святкувати ще зі свого Дитинства початку ХХ століття…

❄ „Щедрий Вечір, добрий вечір, ❄
❄ Добрим людям на здоров'я!…“ ❄

...продовжувати читання "❄ “Щедрий Вечір, добрий вечір…”"

Опубліковано

KASÄ

 
Vona prožyla z namy 12 rokiv…
Ulüblenyçä vsiєї rodyny, ridna, laskáva, nižna, puhnasta…
Prymhlyva, Nezaležna, z Harakterom, Sama pó sóbi, i v toĭ že čas — ručna, kimnátna, lübläča lasku ĭ teplo…
Kasä…
...продовжувати читання "“Kasä” (“Кася”)"

1

Опубліковано 1 Коментар до Вечорниці

❄ Вечорниці ❄

 

《Ой, як же було ізпрежди віка...》

Різдвяні свята — найчарівніші й найказковіші у Світі саме українські! Споконвічні традиції, що сягають коріннями у сиву давнину, в ізпрежди віка…
Попри війну не варто забувати про наші українські Різдвяні Свята, і бодай для діток влаштовувати їх, щоби передати їм на Майбутнє наш український Дух Різдва! Та й дорослим не варто забувати наші традиції, а радше згадувати їх. Звісно, не святкувати на широку ногу, ніби й немає ніякої війни, але й не забувати привітати рідних, близьких, потішити діточок і привітати наших Захисників України, адже саме для того, щоб ми мали змогу під мирним небом відсвяткувати, вони тримають для нас це небо…
І саме знищити наші споконвічні українські свята, насамперед Різдво, завжди прагнули наші споконвічні вороги кацапи!
Не варто дозволити їм це…
...продовжувати читання "Вечорниці"

3

Опубліковано 3 Коментарі до „Не зрікайтесь Матері…“

Бабуся Дуся

❃ Не зрікайтесь Матері…

 
…28 листопада у нашої Бабусі Дусі День Народження — 80 років… …мало би виповнитись у 2016… 🙁
7 листопада 2010 року Бабусі не стало…
Нашої доброї, веселої, душевної, простої, відкритої, улюбленої Бабусі, котра віддавала всю себе близьким і рідним для неї людям — її більше немає…
Бабуся Дуся померла …від образи… Від гіркої материнської образи…
...продовжувати читання "„Не зрікайтесь Матері…“"

6

Опубліковано 6 Коментарів до Мені Бабуся про Голодомор розповідала…

Мені Бабуся про Голодомор розповідала…

 
...Ми всі чули розповіді бабусь про ті страшні роки…
Скупі, небагатослівні розповіді... З сухими сльозами на очах…
Наші бабусі завжди тримали вдосталь наготовані крупи, сіль, господарське мило та сірники… "Раптом голод!"…

З раннього Дитинства закарбувались розповіді Бабусі про Голодомор… Закарбувались у підсвідомості, ніби розпечене тавро навіки вкарбувало ці страшні свідчення…
...продовжувати читання "Мені Бабуся про Голодомор розповідала…"

Опубліковано

Севастополь — спомини Дитинства
про совєтський "закрытый ґорад™"

 
Оповідання про "сєвастопольскіє скрєпы", товаріща сталіна у віночку зі страусячого пір’ячка, а також про бурную молодость совєтскіх строітєлєй комунізма в Африці та їхнє житіє на пенсії у Севастополі.

Розповім спомини Дитинства про свою подорож в "заповєднік Совка" — "закрытый ґорад Сєвастополь™" — де чи не вперше у житті зіткнувся з еталонною сталінщиною, з ватяністю, "совком головного мозґа" та махровою українофобією і ненавистю до жертв Голодомору зокрема та до Українців взагалі…
Так, про сумне і веселе, як і належить в будь-якій історії…
Ласкаво прошу Вельмишановнє Панство любителів читати чужі історії та спомини, вмощуйтесь зручненько, налийте собі філіжанку кави або горнятко гарячого узвару — кому що до душі, кутайтесь в коцик та читайте…
...продовжувати читання "Севастополь — спомини Дитинства про совєтський “закрытый ґорад™”"

Опубліковано

«Масковскіє ґості, або "Трі наґі у ґуся!"»

 
Пам'ятаю, в дитинстві дядько з Маськви свою жонку привозив 🙂
Це був перший і останній раз коли батьків двоюрідний брат приїздив в Україну зі своєю маськовскай жоной і зовсім малим тоді ще синком. Їхали вони поїздом до Мелітополя, це вже потім дядя Юра ще двічі-тричі приїздив сам на автівці. Бо однієї подорожі "на Украйну" для "карєнной масквічкі хватіла с ґалавой"!
...продовжувати читання "«Масковскіє ґості, або “Трі наґі у ґуся!”»"