„Цінності“
Мальва Хортицька
Є такий рівень, як цінності.
Не треба їх шукати в програмі зеленського, виписаній геніальними піарниками. Його справжній світогляд — в жартах, що він згодовує глядачам багато років. Я не можу назвати їх гумором, бо гумор — це з площини інтелектуального, і масовим попитом не користується. А в Зеленського самі знущання з людей за статевою, національною, мовною, ознакою. Збиткування з жінок, ЛҐБТ-людей, виставляння Українців недолугими "хохламі", а україномовних — дурниками-колгоспниками, — дистильоване манкуртство і дурний смак.
Зеленський — не Українець, але й не космополіт. Він — типовий "homo soveticus" — особа зі зламаною програмою самоідентифікації. Він порівнює свою країну з порноакторкою, і навіть не думає за це перепросити в співгромадян (не розуміючи, що в цьому не так, бо глядач "хаває" його сексистські жарти, аж за щоками тріщить). А от перед кадировим він одразу втрачає свій ґонор і ладен вибачатись за невдалі жарти. Бо від кадирова прилетить, а нарід — стерпить. Це в Аміни Окуєвої був характер і принципи, але ж зеленський не якась там жінка!
Я не хочу, щоб мене і мою країну на міжнародному рівні представляв президент-боягуз, який вже виявив свою слабкість. Мені страшно навіть думати, як він плазуватиме перед путіним. Чим він замирятиметься з ним — "федералізацією", здачею ще кількох областей? Скільки мені особисто коштуватимуть ці амбіції?
Але уникає зеленський не тільки кадирова.
В першому турі він тріумфально "переміг" Порошенка, маючи шалену і безумовну підтримку. І при цьому боїться вийти один на один з чинним Президентом і захистити свою "програму". А голова України буде змушений дивитись в очі більш жорстким супротивникам, ніж переможений Петро Олексійович.
Мовне питання. Це мій біль. Бо зеленський мову не захистить, а до чого може привести офіційна двомовність — бачимо на прикладі Білорусі.
Фактично, можемо попрощатись з українською культурою, яку зачавлять в зародку, а те, що не зможуть — запхнуть "в шаровари", щоб гигикати над недолугим "хохлом".
Неосвіченість. Все, що я чула від зеленського за час його кампанії — саме невігластво і дилетантство. Сумніваюсь, що він знає, бодай, якусь іншу мову, окрім російської. Якщо українська йому так складно дається, мені лячно думати, яка ж там англійська.
Мої цінності — європейські, а в зеленського — совкові.
За його імовірної каденції не приймуть Стамбульської конвенції, не будуть захищати права ЛҐБТ-людей і ромів та говорити про безбар'єрні міста для людей з інвалідністю (бо з кого ж тоді "гигикати"?!). Він зупинить ментальну декомунізацію, і до нас повернуться "23 фєвраля", "дєнь пабєди" і "бєссмєртний полк". Ну й серіал "свати", як єдине можливе кіно "украінскоґо проізводства".
Естетично все, що він продукує — для мене чуже та неприйнятне. Я завжди не переносила дешевий ширпотріб, лубок і сортирний гумор. Я повставала проти невігластва та некомпетентності. Я не знаю, як і де житиму після 21 квітня. Але в цей день обов'язково прийду на вибори…
© Malva Khortytska
© «ПРОСВІТА» Запорожжя
Фото: „Піанист“
© Маркіян Мацех, Олег Мацех, Андрій Меаковський