Як герой коміксу рятував Українців від голоду

 
Його звати Тентéн, він репортер і разом із песиком Мілу мандрує по всьому Світу і бореться зі злом.
Цього героя коміксів створив бельгійський художник Ержé у 1929 році. За своє життя автор намалював 24 альбоми пригод невгамовного журналіста. Сьогодні Тентéн — один з найпопулярніших вигаданих героїв у Світі і офіційний символ Бельгії.
„Тентéн. Репортер ХХ Віку у Країні Сов’єтів“ — історія про подорож Тентéна до СССР уперше переклали і видали українською.
Комікс презентували у Києві спільно з Музеєм Голодомору, де у листопаді відбудеться низка лекцій, присвячених виданню.

«Освіторія» розповідає юнацтву і педагогам про те, як юний бельгійський репортер у першому в Світі коміксі рятував Українців від голоду…

 

Тентéн у цифрах
Три роки тривали перемовини з великим бельгійським видавництвом «Casterman» щодо прав на переклад і видання українською мовою.
24 альбоми коміксів пригод про Тентéна створив художник Ержé.
Українське видавництво «PNZL» планує перекласти і видати їх усі.
За 1,5 мільйона доларів на аукціоні в США цього року продали першу обкладинку коміксу, власноруч намальовану Ержé.

Іван Рябчій
— перекладач, директор видавництва «PNZL», у якому вийшов комікс

Справжнє ім’я художника Ержé — Жорж Ремí. Він почав малювати комікси в 17 років, а коли вийшов перший «Тентéн» йому було заледве 20. Темою для першої історії Ерже обрав "Країну Сов'єтів" — СССР, і це не випадково. Бельгія була присутня на території царської Росії — там було багато бельгійських заводів (зокрема, на українському Донбасі), бельгійці прокладали залізниці й трамвайні колії, з Маріюполя до Брюсселю навіть ходив потяг! Після большевицького перевороту в Росії бельгійські компанії втратили свої гроші і майно. Тому ставлення Бельгії до Совєтського Cоюзу можна уявити. Але водночас наприкінці 1920-х років російська пропаганда працювала в Європі вже дуже потужно. Тож Ержé отримав від редакції газети «ХХ століття» завдання написати про країну СССР.

Дитячий комікс виходив додатком до дорослої преси, тому важливі політичні теми подавали дітям у веселій легкій формі. Найбільше мене зачепив епізод, коли Тентéн стає свідком того, як в українських селян забирають зерно. Він переодягається "красноармєйцем", краде зерно селян у большевиків і віддає людям. За це його засуджують до розстрілу, але він це передбачив, тож замінив кулі армійців на несправжні. Він робить героїчний вчинок — ціною життя готовий боротися за справедливість, адже є людиною моральною.
Цей комікс викликав у Кремлі таку лють, що в Бельгії альбом не перевидавався аж до середини 1980-х років.

Самого Ержé можна порівняти із Жюлем Верном, бо він так само майже ніколи не подорожував, але намалював цілий світ. Для кожного коміксу Ержé проводив власне дослідження — читав праці людей, які були в тій країні, і на основі цього створював свій правдивий твір на топову на той час тему.

Алекс Ленартс
— Посол Королівства Бельгія в Україні, за сприяння якого видали комікс українською

Комікси про пригоди Тентéна видані 70 мовами по всьому Світу, і ось уперше його переклали українською. Альбом „Тентéн. Репортер ХХ Віку у Країні Сов’єтів“ побачив світ рівно 90 років тому. Це дуже цінно з історичної перспективи, адже книжка засвідчує всі жахіття совєтського режиму: фіктивні вибори, конфіскація майна в селян, репресії, переслідування журналістів, а герой Тентéн показує приклад боротьби за справедливість. Його пригоди — не просто розважальний комікс, а джерело важливої історичної інформації, яка представлена в легкій гумористичній формі. Я сам почав читати пригоди Тентéна, коли мені було 5 років. Геній Ержé в тому, що малюючи для дітей, у його альбомах завжди є друге прочитання — для дорослих. Для кожного епізоду художник проводив ґрунтовне дослідження культури тієї країни, про яку малював альбом, тож часто його комікси критикували інші диктаторські режими у світі.

 
https://www.facebook.com/IrbisComics2015/videos/329476720984713/

 
Ніна Лапчинська
— заступниця директора Інституту з досліджень Голодомору

Голодомор як геноцид готувався совєтською владою задовго до 1932 року. Відомий американський дослідник голодоморів розробив 10 кроків Стентона: коли влада планує вчинити злочин геноциду, то починають з того, що поширюють практику приниження жертв. Радянська влада саме наприкінці 1920-х років робила все, щоб показати українських хліборобів ницими, нікчемними, злісними ворогами і навіть поширювала термін "куркуль".

Комікс про Тентéна дуже влучно показав злочинну політику радянської влади. Як це вдалося авторові? Він використав книжку, яку написав бельгійський консул, що працював у Ростові-на-Дону і був свідком того, що відбувалося в Україні. Усе це Ерже опрацював і виклав у такій емоційній формі, як комікс. Саме мальовані історії доносили до європейського читача правдиву інформацію про події в Україні. У той час репортажі таких журналістів, як Ґарет Джоунс, поливали брудом через проплачених радянською владою людей. А що можна зробити вигаданому персонажу коміксу? Герой Тентен у цій книжці якраз і викриває брехню радянської пропаганди і показує, як окупаційна влада готувалася здійснити великий геноцид 1932–33 років. Тому Музей Голодомору планує провести низку лекцій, пов’язаних із виданням коміксу про Тентéна.

Юрко Позаяк
— письменник, літературний редактор коміксу

Здавалося б, що може бути простішим за переклад пригодницького коміксу? Але проблема почалася із заголовка: за словниками ми би мали написати "країна рад" у назві книжки. До 1991 року обидва ці слова писалися з великої літери. Але такий варіант має радянські позитивні конотації. Можна було вжити "совіти" — але це варіант західноукраїнський, тож він також не підходив. Врешті вирішили подати так, як це звучить у європейських мовах — "країна Сов’єтів", тобто взяли західну назву Совєтського Союзу і перенесли на наш ґрунт.

По-друге, Тентéн має бути саме Тентéном, а не Тінтіном, бо саме так ім’я героя транслітерується із французької.

Повною несподіванкою для мене стали вигуки. Виявляється, в українській мові повна катастрофа із цим. Питомі українські вигуки були русифіковані: українською качка каже не "кря-кря", а "ках-ках", свиня — "рох-рох", а котик — "няв-няв". А як каже потяг? Українською — "чих-пах". А як говорить автомобіль або автобус, коли відчиняє двері, або літак, коли пролітає над містом? Як говорить водопровідний кран? Усі ці звуки і вигуки доводилося відшуковувати і додумувати.

Тим часом в Європі розвивалися комікси, і їхні автори самі створили десятки вигуків. Ми зараз усі знаємо — "z-z-z-z-z" означає, що людина спить. В українському перекладі ми написали "хр-хр-хр" — наче людина хропе, а англійське "bang-bang" — це по-нашому "пах-пах"…

Летеринґ до перекладу мальованої історії створив художник Олександр Ком’яхов. Також у книжці використали його шрифт — KomSans, розроблений спеціально для коміксів українською мовою.

Першоджерело матеріялу:
© «Освіторія» © Катерина Кисельова
Графіка і відео:
© Tintin
© «Пінзель»\«PNZL»
© «Ірбіс Комікси» - «Irbis Comics»