МурáЛ в Токмаку

 
Мурáл — це по-модньому стінóпис.
В Токмаку на Запорожжі урочисто відкрили стінóпис — по-модньому — мурáл. Подія пересічна, не варта уваги, але чомусь мурáл попри свою корисну концепцію "не зайшов" містянам.
Ба більш того, в Токмаку з'явилось аж ДВА мурáЛи: перший урочисто відкрили за участі "радниці крєпкоґо хозяйствєнніка-мЭра" (тої, що з річним окладом в 300 000 ₴), а другий мурáЛ з кривою ізбою малювала "ісполкомовская золотая маладьож".
Перший мурáЛ через креативність "не зайшов" місцевому населенню, другий мурáЛ через кривість навпаки "зайшов"!
Щоправда, мало хто з містян взагалі усвідомлює, скільки їхніх же коштів з міського бюджету пішло на чергове замазування очей.


Навесні 2021-го по місцевих групах у соцмережах якась ГО розкидала голосування для створення "мурáлу" в одному з 4 міст "на південному сході країни". Мовляв, яке місто набере найбільше голосів завдяки активності мешканців у голосуванні, там "імениті міжнародні художники створять мурáл!" Токмак, Каховка, Слов'янськ і ще якесь місто на Донеччині мали позмагатись за те, щоб через якусь молодіжну ГО були вкрадені отримані західні ґранти на це креативно-концептуальне діло.
Все як завжди, зрештою.

Хто зна, чим там завершилось те голосування і які результати, але зрештою організатори повідомили, що від щедрот своїх створять "мурáли" у всих чотирьох містах. (Нащо було тоді всю весну засмічувати медія-простір тими голосуваннями?)

Ну, добре, бажає хтось створювати стінóписи — мурáли по-новомодньому — зрештою, непогана справа. Інше питання, що на цій справі зазвичай "пиляються" західні ґранти, але такі вже реалії життя. Отримати від дурненьких та наївних європейців значну суму західного ґранту, щоби потім дешево та сердито, без ґрунтовки і основи тупо зафарбувати дешевою чорною фарбою та задути баллончиками шмат стіни на совєтській общаґє — зрештою, це теж "мистецтво".
Хто ми такі, щоб засуджувати "митців"-ґрантокрадіїв? 😉

При цьому, варто зауважити, що безпосередньо до художників, які залучаються до створення стінописів, власне, претензій жодних.

Отже, в Токмаку з'явився стінóпис — мурáл по-новомодньому, під назвою “ARTIFAKE”.
Насправді, стінóпис непоганий і вельми корисний, містить в собі концепцію розвінчування неправди та побрехеньок ЗМІ — фейків по-новомодньому. Концептуальна абстракція містить у собі фальшиві та правдиві тези, змальовані відповідно помаранчевим та блакитним кольорами на чорному тлі крученим шрифтом. Читати складно, але можливо. Щоправда, насамперед кидається у вічі теза про "русскоґаварящіх", але такі вже реалії, і неправдива теза про "ущємлєніє" спростовується правдивою тезою про те, що ніхто в Україні ніяк не "ущємляєт русскоязичних". (За логікою, та помаранчева теза про "ущємлєніє русскоязичних" має неабияк тішити місцеве ватяне насєлєніє!)

Цей мурáл відкрито "под патронатом" "власті крєпкіх хазяйствєннікав". Звісно, це означає, можливість створити мурáл ГО "Інтерньюз-Україна" отримала саме після того як "крєпкіє хазяйствєннікі" дозволили їм щось малювати на стінах (а можливо й отримали якийсь зиск за це), не забувши головний пунктик: пропіаритись.
Відтак, всі місцеві ЗМІ зарясніли заголовком "Токмак стає містом креативних індустрій". (Майн Ґотт! Хто їм вигадує ці гучні заголовки?)
Ну, почитаймо! 😉

До речі, "мерська радниця по інвестиціям" Криворучко Н.В. так завзято бігала по фейсбук-коментарях і закривала всім роти, що аж раптом у тіж таки коментарі втрапив скан із заробітньою платою "радниці по інвестиціях".
Мало хто в Токмаку отримує 300 тисяч!
Не всі ж "радники по інвестиціях"!

Отже, як бачимо, отримавши ґранти від зазначених ґрантодавців, якась молодіжна ГО "Інтерньюз-Україна" швидкоруч малює обумовлену кількість "муралів", фоткається для звітності, ну а справжні власники цієї ГО дають можливість попіаритись місцевим можновладцям, можливо, в обмін на якісь свої "плюшки". Бо ж, як бачимо, увесь наш "ісполком" вкупі з місцевою риґо-маладьожкой ОПЗЖ табуном побігли на відкриття "муралу", понадавали одне одному "ґрамот", а потім ще й встигали бігати по коментарях місцевих групок та відбиватись від коментарів очманілого від креативу місцевого населення, котре точно ніц не тямить у високому мистецтві. Цього разу навіть місцеві ватніки чомусь не були у захваті від "патронату" любимого "мера", якось не зайшло простолюдинам це абстрактне та незрозуміле мистецтво муралів.
"Мура!" — плювались навіть ватяні аборіґєни й питали де котєлок гроші ховає?
Пролєтаріі, шо з них взяти? 😉

Ба більш того, миттєво у місцевих групах вигулькнув простенький фотошоп.

Позаяк таке високе абстрактне мистецтво не терпить примітивізму, довелось народний фотошоп повторити реплікою, але трішки якісніше, з використанням шрифтів, а не від руки. Ним і проілюстровано цю коротеньку публіцистику.

Тим часом, "крєпкіє хазяйствєннікі" продовжують грабувати місто.
І окрім награбованих державних коштів, виділених на "подолання депресивності", чиновники-казнокради ще ж і отримують немалі державні заробітні плати, надбавки та премії. Ще б пак!
Наприклад, "мер"-крадій котєлєвскій поначисляв собі 100% щомісячної надбавки за високі досягнення у праці до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу, щомісячне преміювання в розмірі 10% місячного фонду оплати праці, а також виплати до державних і професійних свят та ювілейних дат, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та для оздоровлення. Національне агентство з попередження корупції склало на міського голову протокол за ст. 172-7 КУпАП (порушення щодо конфлікту інтересів) вказавши, що у того був інтерес отримувати додаткові виплати і він при розгляді питання про умови оплати про нього не повідомив. Але "самий чесний в мірє Токмацький районний суд" (дивно, району вже рік не існує, а "районний суд" виносить "рішення"), за повідомленням все тих же підкотнрольних "меру" ЗМІ, "не встановив конфлікту інтересів при затвердженні надбавок до зарплати міському голові Токмака Ігорю Котелевському".

Власне, якби цей стінопис був не "под патронатом крєпкіх хазяйствєннікав", можливо, й реакція містян була би більш стриманішою. Бо образились містяни за попередній "патронатний" арт-об'єкт з сердець, на котрому "крєпкіє хазяйствєннікі" вкрали 300 000 ₴.

Тож, думки містян щодо абстрактного стінопису розділились.
Більшість плюється, (втім, вони на все завжди плюються), а комусь навпаки стінопис сподобався, навіть фотографуються на його тлі.

В Токмаку створюється ще один мурáЛ на вулиці Центральній — зрозумілий для більшості населення, бо там буде вже затяганий малюнок з піксарівського мультфільму "Уверх!" — будинок на повітряних кульках, і його вже створює місцева "молодіжка" (вчорашні "молодиє рєґіони"), тож, це вже точно буде гучне відкриття "под патронатом крєпкіх хазяйствєннікав" і за кошт міського бюджету, тобто, з кишень мешканців міста. Як "сєрдца" за 300 000 ₴.
Скільки сотень тисяч вкрадуть з міськбюджету на "домік"?
Хоча, хто там дізнається?
Красіво же?
Фотозона!

ОНОВЛЕННЯ:
МурáЛ від "ісполкомовской золотой молодёжи" таки презентували 😉
Тільки не подумайте що цей мурáЛ ще не завершений — мурáЛ закінчений! Причому, мурáЛ кінчений в усих сенсах цього слова! Мало того що він тупо примітивний, мало того що будинок схожий на ізбу, так ще й грубо порушена перспектива! Навіть початківці дитячої художньої школи знають, що таке перспектива в малюнку. Схоже, ті "художніки" що мазюкали на стіні затягану картинку з мультика, навіть з основами малюнку не знайомі, а що таке перспектива не знають і поготів!

У палких дискусіях найбільшої міської групи, де цей мурáЛ презентували, думки містян розділилися й деякі палко захищають невідомих "дітей", що оце ніби-то малювали. За будь-яку критику та зауваження до перспективи кидаються немов оскаженілі!
Наприклад, цілком слушні зауваження щодо помилки з перспективою зробив пан Володимир Бут — доволі відомий ілюстратор зі світовим іменем, між іншим, — уродженець Токмака пан Володимир Бут створює неймовірні ілюстрації, бокс-арти для моделей автомобілів і військової техніки найвідоміших західних виробників. (Щоправда, в Токмаку мало хто про це знає). Але місцеві аборіґени немов дикуни кидаються на слушні зауваження від справжнього художника!
"Нє смєть! Сдєлай лучше! Наши дєті рісавалі! Ватэта жи фантазія!"
Ну-у, Кіса, скажитє как художнік художніку..."
Або як там, "художніка обідєть может каждий!"

Втім, проблема радше не у примітивності другого мурáЛа, а у банальному питанні, скільки коштів міського бюджету було виділено\вкрадено на цю мазню на стіні?
Враховуючи той факт, що на "арт-об'єкт-фотозону с сєрдцамі" з міського бюджету було вкрадено 300 000 ₴, то тут скоріш за все "скромнєнько" десь на 100 000 ₴ потягнуло, але це не точно. Зрозуміло, що пару тисяч довелось витратити на фарби, по-мінімуму, бо на хмарки вже не вистачило, а решту звісно ж поклали собі в кишені місцеві "крєпкіє хазяйствєннікі".

Вочевидь, стінопис мав виглядати так, як на картинці нижче, але чомусь ну геть не склалось, не намалювалось…

Наостанок лишається лиш сумно констатувати.
В Токмаку ніколи не з'являться українські патріотичні стінóписи.
В Токмаку ніколи не буде стінóпису з легендарним земляком, генерал-хорунжим Армії УНР Марком Безручком, який врятував Європу від совєтської окупації в 1920 році, і з Василем Вишиваним стінóпису ніколи не буде!
В Токмаку ніколи не буде стінóпису із Захисниками України — хлопцями-земляками з Токмака, які віддали свої життя за те, щоб Токмак не опинився в окупації — майже всі вони 20-річні юнаки, фактично діти…
Доки в Токмаку при владі сєпари й більшість населення сєпари — для них "нєт нікакой вайны!", а місцева риґомаладьожка буде малювати "муралы внє палітікі", без натяку на українське.
Бо Токмак, як і увесь край Запорожжя — в окупації!…