“ДНК (День народження країни)” або
“ДНК (День невігласів квартала)”

Совок на Майдані все одно виліз "квартальным бадоєвскім" роликом “ДНК (День народження країни)” під час офіціозу святкування 30-річчя відновлення Незалежності України.
“ДНК (День народження країни)” начебто про історію України, ось тільки це не українська, а совєтсько-малороссійська інтерпретація історії! Абсолютно не показано боротьбу за Незалежність України, не згадано цілу низку історичних подій та осіб, завдяки яким творилась Державність і Незалежність України, "стерті" з історії Ⅰ і Ⅱ Визвольні Змагання за Незалежність України, не прозвучало слово Голодомор, ані слова про ОУН і УПА, анічірік про Майдан-2014, Героїв Небесної Сотні та нинішню війну проти України й що за аґресор її веде.
Натомість, пафосно показано окупаційний совєтський період.
Цілі пласти історії України було "стерто" в цій виставі.
У істориків кров з очей від цієї ганебної вистави!

Що не так з роликом
“ДНК (День народження країни)”

Кандидатка історичних наук пані Тетяна Швидченко проаналізувала цю "квартально-бадоєвскую" постановку “ДНК (День народження країни)”.

Тетяна Швидченко
кандидатка історичних наук

Вчора переглянула ролик “ДНК (День народження країни)” про історію України, присвячений 30-річчю відновлення Незалежності України.

Починається все з того, що маленька дівчинка, яка напевно уособлює Україну, несе квіти поміж фігур давньоруських воїнів. Згадка про легендарну Княгиню Ольгу. Святослав стає Хоробрим, розширює Русь, перемагає хозарів і добивається миру з Візантією. Володимир Хреститель визначає рух Русі до цивілізації. Золоті Ворота, Софія Київська, перша бібліотека Ярослава Мудрого.
Зникає Русь і з’являються лицарі-козаки.
Захищають рідні землі та християнську віру.
Українських жінок представили окремо особою Роксолани, дружини турецького султана.

Богдан Хмельницький створив українську козацьку державу і став першим Гетьманом, а Пилип Орлик написав першу у Світі конституцію з основами державного устрою. Далі Світ ловив Григорія Сковороду. Іван Котляревський надрукував “Енеїду”, а Тараса Шевченка викупили з кріпацтва. Згадка про Миколу Гоголя, Лесю Українку з мавкою, незчулися Українці як Михайло Грушевський очолив боротьбу української інтеліґенції у 1917 році за Незалежну Україну.

Після Крут, однієї з найтрагічніших сторінок історії, у 1918-му Володимир Вернадський став обличчям української науки. А в 1920-му Ігор Сікорський емігрував рятуючись від більшовиків. Далі страшний 1932, геноцид знищив життя мільйонів людей. І після цього Друга Світова війна, що почалася для Українців "у тоді ще польському Львові". Прихід нацистів до Києва у 1941-му, розстріли євреїв у Бабиному Яру, пограбування України.

1950 — "повоєнне відновлення з руїн, республіка розвивається настільки потужно, що до України приєднують знекровлений Крим". До 1970-х Українці жили "з думками про мир і аби лиш не було війни". Десь тут на секунду лунає “Ти признайся мені…” і обривається. На точці 1980 згадуються репресії дисидентів. Загибель Василя Стуса. Потім Чорнобильська катастрофа і боротьба зі смертельним атомом. 1990 — Революція на граніті, перші намети на Майдані.

1991 — "Україна виходить зі складу Радянського Союзу". 24 серпня.
9 золотих медалей на Олімпіаді в Атланті, перший політ українця у космос.
2004 — слово “Майдан” лунає на увесь Світ…

І все, жодного слова про 2014—2021…
Просто кадри з "беркутівцями", Майданівцями, кілька секунд з портретами Героїв Небесної Сотні без пояснень, кадр з кримським прапором і дівчинка йде між військовими. Після 2021 року — фраза “ДНК Українців відвойовує своє”.
Кадри де плаче Зеленський, дівчинка дарує квіти вояку, Зеленський плаче і аплодує. Кадри з Кучмою, Ющенком і Порошенком, Єрмаком, жінкою Зеленського. Все…

Тут не треба бути істориком, щоб оторопіти від такого відверто совєтського трактування української історії. Хоча для істориків кожна фраза і кадр — окреме витончене катування логіки та сенсів. Нехай вже між Руссю і “козаками” було щось туманно неочевидне, а від Хмельницького до Грушевського існувала лише література, але чому демонстративно викинули Івана Мазепу? Це ж буквально відтворення ситуації, коли в Чернігові досі стоїть пам’ятник Мазепі без підпису хто це, щоб "нікого не образити".

Лінія Грушевський—Крути—Вернадський—Сікорський з перестрибом у Другу Світову — це взагалі що було? Де національно-визвольна боротьба з ключовими постатями і подіями? Де Симон Петлюра, Павло Скоропадський, Євген Коновалець? УСС, Армія УНР, УГА? Організація Українських Націоналістів, Українська Повстанська Армія, без яких відновлення Незалежності нікому сьогодні й не снилося б? Роман Шухевич, Степан Бандера, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко —не чули про таких?

І що це за "квітуча республіка" після 1945 року? Без ҐУЛаґу, депортацій і розстрілів. Де, правда, були “дисиденти” без шістдесятників, яких мучили каральною психіатрією. І безвідповідальність, що призвела до Чорнобильської трагедії. Тобто цілий пласт колосально багатої і потужної культури й історії просто нівелювали. Слово “Голодомор” не згадано, роки чітко не артикульовані. Не згадали Революцію Гідності, анексію Криму та війну з РФ. Ресурси, витрачені на ролик, не просто викинули в нікуди, а спрямували на підсилення проросійських міфів.

Здавалося б, нічого такого. Але саме такі речі будуть світогляд мільйонів Українців, яким скоро знову йти на виборчі дільниці. У той час, коли над Державою нависає цілком очевидна і реально страшна загроза…
В час, коли триває війна…

“ДНК (День невігласів квартала)”

Дем’ян Дзюба
історико-освітній майданчик «Порохівниця»

Перформанс на Майдані в день 30-річчя відновлення Незалежності України, влаштований зє-коллаборантами, — це справжня наруга над звитяжною і трагічною історією України, над боротьбою за Державність і Незалежність України, це наруга над пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які гинули на цій бруківці зовсім нещодавно; і це справжній зухвалий "бєнєфіс бадоєвщіны зєльоноґо квартала" — дешева (і надто дорога фінансово) вистава в дусі квартального сєріальчіку "слуґа народа", де "прєзєдєнт" аж "просльозився" артистично і показово на публіку.
Вистава “ДНК (День народження країни)” — це насправді ганебне поп-шоу “ДНК (День невігластва квартала)”.

Не варто думати, що ідею й постановку перформансу крізь час і простір змогли вигадати ці "квартальні" крадії — вони на таке не здатні, вони можуть тільки красти. Як і крадений з американського стендапу номер з роялем (той самий), так і ця ідея подорожі крізь час була вкрадена на заході, й скоріш за все, з відомого британського реклямного ролика відомої старовинної пекарні Лондона, тільки у них хлопчик подорожує крізь час і простір.

Щоправда британська рекляма вклалась у 2 хвилини й не маніпулює історією.
А 13-хвилинна вистава зє-коллаборантів викривила історію України!
Втім, сценарій до цього "перформансу" писали не невігласи і не аби як!
Кожна деталь цієї постановки була ретельно продумана, вочевидь в масквє! Ретельно "отсєяно лішнєє і акцентіровано ґлавноє" — всі тези совєтсько-імперської москальської пропаґанди ненав'язливо замасковані у "щемливому ролику з дівчинкою", від котрого "зєлєнскій плакал".
Власне, від цієї вистави хто завгодно заплаче!

Переглядати 13-хвилинний ролик зникає бажання вже після висловлювання "зникає Русь". Тисячолітня історія України-Руси немов перекреслена цими двома словами, немов підкреслено кремлядську тезу про "страну-404", мовляв, зникла Русь і не було ніякої Держави аж до "квітучої республіки УССР".
До речі, на перших хвилинах ролику, там де ще 965 рік і княжі вояки Русі знаходяться у кадрі — на задньому тлі якийсь дивний портрет на палиці — це що, міністр пропаґанди ІІІ Райху Йозеф Гьоббельс? о_О

Звісно ж, "мір с Візантієй — ето ґлавноє!"
Куди ж без Візантії, "наслєдніцей" якої самопроголосила себе Московія!
Фраза про "мір с Візантієй" — це фраза про "мір с рассієй"!

Куди ж без Роксолани? Певно, це така ключова історична особа, без якої не було би однойменного українсько-россійського серіалу з Ольгою Сумською, еге-ж? Чи все ж, даруйте, "квартальні" сценаристи вставили Роксолану з ремаркою про "рабство" у свою виставу як аллюзію на "квартальну" тезу про "готова дать спєрєді і сзаді"? Щось більш схоже на останнє.
А окрім Роксолани жінок в українській історії немає?

Добре, що згадали першого Гетьмана Богдана Хмельницького, і аж вельми дивно, що не ляпнули про "переяславську раду" та "объєдінєніє братскіх народов".
На диво згадали Першу Конституцію Гетьмана Пилипа Орлика, але "забули" згадати, що Конституція Пилипа Орлика з’явилась, коли Україною керував ще Гетьман Іван Мазепа, і саме Пилип Орлик отримав від Гетьмана Мазепи Гетьманську Булаву.
Але ж від імені Гетьмана Івана Мазепи ворогів корчами корчить!

Великий Кобзар Тарас Шевченко згаданий, але тільки у виплеканому москалями контексті "россіянє выкупілі із рабства", цікаво, в чиєму ж "рабстві" перебував змалку Тарас Шевченко, який окупаційний режим вкоротив віку Кобзареві?…
Котляревський з виданням “Енеїди” — це добре, жаль лиш що не згадали рік, коли Котляревський друкував “Енеїду” — у цей час їхній сяся пушкін ще розважав царя Алєксандра-І ліцейськими кривляннями.
Гоголя не могли не згадати, добре що не оточили персонажами з "квартального" мюзікла "Вєчєра на хуторє"!
Тобто, ніякої боротьби Українці не вели, одні лиш роксолани-письменники. Запорожської Січі немає, Батурина спаленого москалями немає, як козаки москалям сраки надерли у Конотопській битві не згадано, Коліївщини немає, є лише така собі "малороссія лубочная".
І вже якщо згадали Івана Котляревського, Миколу Гоголя, Тараса Шевченка та Лесю Українку, ну як було не згадати Івана Франка? Тим паче, що 165-річниця з народин Каменяра! Але немає Каменяра у виставі, бо він же з Галичини, а цей "шпіктакль" для совков-малорóссов!

Перші Визвольні Змагання і Українська Революція 1917—1921 років теж відсутні у цьому "шпіктаклі" для совков-малорóссов, бо їх корчами корчить від згадок про проголошену 22.Ⅰ.1918 Незалежність України, про Акт Злуки Соборної України 22.Ⅰ.1919 і про боротьбу за Державність і Незалежність України. Натомість глядач бачить Грушевського на тлі чорних "махновських" транспарантів з текстом "Нехай живе автономна Україна"! Не Самостійна Україна, а саме "автономна", тобто, у складі Россії (як спочатку й проголошували українські соціялісти першими універсалами). Тобто, у постановці показано не проголошення Самостійності 22 січня 1918 року, а проголошення одного з перших універсалів. Щоправда, не було тоді таких чорних "махновських" транспарантів, а ось на історичних світлинах тієї доби присутні білі транспаранти з написами “Хай живе Вільна Україна!” та “Самостійна Україна”.

Але не може бути згадок про Незалежну, Самостійну Соборну Україну у цьому "шпіктаклі" для совков-малорóссов. Адже у "квартальних" зє-коллаборантів натомість Вернадський—Сікорський.

Перших Визвольних Змагань взагалі не існує, як і згадок про Петлюру, Скоропадського чи ще бодай кого з тої доби. У версії цієї вистави у трьох словах згадано Грушевського та інтеліґенцію.
На диво, згадали Крýти, але не як звитяжний та трагічний бій за Незалежність України, а як "найтрагічнішу сторінку історії". Хоча Крýти — це насамперед приклад звитяги й самопожертви, коли юнацтво, фактично діти, свідомо йшли на захист України від совєтських окупантів!

Ніяких Перших Визвольних Змагань, ніякої Української Народньої Республіки, ніякої Армії УНР, ні Симона Петлюри, ні Гетьмана Скоропадського, ні Леґіону УСС з Василем Вишиваним, ні УГА, ні українських бронепотягів, панцерників, літаків Повітряної Фльоти і кораблів Військово-Морської Фльоти, ніяких буремних років звитяжної національно-визвольної боротьби…
От просто: Грушевський—Вернадський—Сікорський.
І "автономна", аби не Самостійна!

Голодомор… Це слово так і не прозвучало під час перформансу на Майдані. Мовчки промайнули 1920-ті роки Першого Голодомору з совєтскімі рабочімі в кадрі, мовчки зникло поле з хлібом на тлі цифр 1932…1933…
Кілька секунд на епізод з роками Голодомору без згадки про Голодомор!
Що там, "квартальні" сценаристи боялись ляпнуть "сіньйор"?

І одразу Друга Світова війна.
На диво, Друга Світова війна у них почалась у 1939 році (а не як раніше "22 іюня ровно в 4 утра" в 1941), проте, звісно ж, "у польському Львові"! "Польскій ето важно!" Ненав'язливо так вкинута кремлядська і польська теза про "польскій Львов". Добре хоч про "волынскую рєзню" не згадали, бо довелось би вести мову про УПА.
Про ОУН і УПА, про Євгена Коновальця, Степана Бандеру, Романа Шухевича — взагалі анічірік у "шпіктаклі" для совков-малорóссов!
Ви шо! Шоб ватнічків корчами покорчило?
ОУН і УПА, Других Визвольних Змагань просто не існує у "квартальном шоу", але було "важно вспомніть расстрєл єврєєв в Бабьєм Яру — ето важно, очєнь!" Певно, без цього не пропхати кремлядський проєкт меморіалу в Бабиному Яру, еге-ж? А те що окрім Гебреїв у Бабиному Яру було вбито тисячі Українців, в тому числі й повстанців ОУН-УПА, згадати ніяк було? А те що Бабин Яр спочатку совєтські окупанти використовували як полігон для знищення Українців в роки "красноґо тєррора", потім нацисти там розстрілювали людей, а потім знову совєтські окупанти — це згадати ніяк було? Ну звісно ж ніяк… Бо як і совєтські окупанти, воліли б потім просто затопити Бабин Яр мулом, щоб приховати злочини, щоправда глиняну греблю все одно прорвало зрештою й сталась Куренівська трагедія… Ось про що треба було показати, коли цифирки 1960-х років майоріли.

Але у "квартальних" зє-коллаборантів совєтська доба показана пастельно!
1947 — рік третьої хвилі Голодомору в Україні, коли у селян вщент зруйнованої війною України знову за наказом сталіна відібрали все до останнього й змусили вмирати з голоду, бо сталіну треба було "прикормити" комуняцькі уряди щойноокупованих Совєтами країн Європи, але глядач на екрані вже бачить "щасливих трудящіх у яскравих одежах", а диктор патякає щось про "післявоєнний зріст".

Після цифри 1950 під пафосно-урочисте наростання музики постає вже совєтська квазіреспубліка "УССР" і диктор патякає про "повоєнне відновлення з руїн, республіка розвивається настільки потужно, що до України приєднують Крим". І що всі жили "з думками про мир і аби лиш не було війни".

Дівчинка проходить крізь натовп яскраво вдягнутих "совґраждан" повз совєтські "Волґа ҐАЗ-21", автамат ґазіровкі, самає вкуснає марожинає — все це у пастельно-лампових тонах звісно, і знову ж таки важливим тут є це показово-щасливе оточення "совґраждан", котре вдягнуто у пастельно-ретровий одяг, як у романтичному-ностальгійному совєтському кіно! Невимушено сідають у "Волґу" (про котру й мріяти мало хто міг тоді), невимушено кидають "трі копєйкі" у автамат ґазіровкі, обов'язково у кадр втрапляє ретро-тєлєжечка із "самим вкусним в мірє совєтскім мароженим", і суцільна ейфорія!
Всплєск торжества!
"Какую страну патірялі!"

1991 — у "квартальних" сценаристів "проголошення", а не відновлення Незалежності України!
Бо для зє-коллаборантів та їхніх прихильників не існує ніякої тисячолітньої історії України-Русі, не існує для них боротьби за Волю та Державність, не існує для них проголошення Незалежності України в 1918 році…
Для них "історія" України починається з 1991, а до того була "УССР".
Далі у "шпіктаклі" для совков-малорóссов йдуть кадри, де всі постійно сидять перед телевізорами у квартірах-хрущовках і дивляться то про алєньпіаду в Атлантє ("владік яма, лілєчька падкапаєва"), то про "лабановскава і "дінама кієв", ага... Ну вже б і фьодорича показали, він же найбільш вам платив на корпоративах за піськограйство в саунах.

Можна лишень-бо уявити, ЩО б вони назнімали і який би показали Совок на Майдані, якби лишились ті перші декорації совєтських хрущовок на Алеї Небесної Сотні! Вочевидь, це вже інші декорації совєтських хрущовок, встановлені з боку Лядських воріт серед інших декорацій цього "зєлёного шпіктакля".
Тобто, все одно зє-коллаборанти зробили так, як хотіли, створивши свій потворний "шпіктакль" для совков-малорóссов.
Певно, виплекане під телевізорами населення саме так собі й уявляють сценаристи "квартала", раз у своєму "шпіктаклі" показали народ тупими дебілами під телевізорами за останні 30 років. Частково так і є, звісно, але ж не всі такі телевізорами викормлені.

Дивно що у цій виставі згадали Революцію на Граніті й Майдан-2004, і зовсім не дивно, що й словом не згадали Майдан-2014, просто мовчки показали… Мовчки показали "бєркут", знову "бєркут", ще раз "бєркут", а тоді вже трішки Майданівців, десь далеко реальні портрети Героїв Небесної Сотні і швиденько у повній тиші Киримських Татар та Захисників України…

Про війну проти України та хто її почав і продовжує — анічірік!
Завершили виставу "поверненням з війни" і немов би "завершенням війни", хоча війна триває й буде тривати ще довго, і навіть того дня на фронті були вбиті та поранені, просто "влада" зє-коллаборантів давно вже навіть не згадує про те, що щодня на лінії фронту россійсько-фашистські загарбники вбивають Захисників України…
І у цій блюзнірській виставі цього також не сказали й не показали…
Ось такий був "шпіктакль" для совков-малорóссов.

З 2020 року я не дивлюсь ці блюзнірські офіційні урочистості зє-коллаборантів до Дня відновлення Незалежності України. Достатньо було краєм ока побачити торішній шабаш "ушльопків зі шльопкамі", щоби не виникло бажання взагалі дивитись цьогорічний офіціоз (тому я просто ліг спати опісля нічної роботи).
Проте, обурення у соцмережах змусило витратити час на перегляд та аналіз цього "щемливого ролика з дівчинкою", від котрого "зєлєнскій плакал", як переконують продажні журнашлюшки "позітівних ЗМІ".
До речі, "дівчинкою, що змусила плакати зеленського" виявилась така собі Єсєнія Сєлєзнёва — з команди Джамали в шоу "Голос. Дети-5", її батьки працюють в цьому шоу. Звісно ж, дівчинка не Українка, судячи з ініціялів.
Шукаючи за назвою цей ролик, багато не знайшов — кілька узкоязичних ЗМІ з пафосними заголовками про "плачущую" сциклю та пінчуковське "радіо свабода" з узкоязичною анотацією на ютубі.
Власне, медія-простір завалений "щемливими" й сльозливими заголовками про те як "плакав" сцикун.

“ДНК (День невігласів квартала)” — саме так мав би називатись цей "шпіктакль" для совков-малорóссов і невігласів, але створювали його точно не невігласи, а ті, хто знав, як створюють маніпулятивне "щемливе" відео, адже за плечима неабиякий досвід маніпуляцій в "кварталє" та бидло-сєріальчікамі "свати", "слуґа народа".
Власне, цей "щемливий перформанс з дівчинкою" насправді був всього лише черговим епізодом серіалу "слуґа народа", в якому ми всі знаходимось з квітня 2019-го. І ідея була навіть не вкрадена з британської реклами подорожі хлопчика крізь століття, а ймовірніше, це просто переписаний у кремлі "пєрформанс с дєвочкой в бєлом" з алєньпіади-2014 в Сочі, котра відбувалась саме тоді, коли розстрілювали Героїв Небесної Сотні в Києві!

Сценарій до цього "перформансу" писали не невігласи і не аби як!
Повторюсь, кожна деталь цієї постановки була ретельно й до дрібниць продумана, і вочевидь не в Україні, а в масквє! І вже потім умовні бадоєви-кварталовци зайнялись постановкою цього "шпіктакля" для совков-малорóссов. Ретельно було "отсєяно лішнєє і акцентіровано ґлавноє" — всі тези совєтсько-імперської москальської пропаґанди ненав'язливо замасковані у "щемливому ролику з дівчинкою", від котрого "зєлєнскій плакал".
Власне, від цієї вистави хто завгодно заплаче!
Кривавими сльозами, трясця!

Dem’än Dzüba
«Porohivnyçä»