Перейти до контенту

₴ — Українська гривня

₴ — Українська гривня

 
У 2021 році Україна відзначає 30-річчя відновлення Незалежності України, а офіційна українська валюта — гривня — відзначає 25-річчя свого відновлення.
Українська гривня має свій міжнародний символ — ₴.
Перші банкноти української гривні друкувались в 1992 і 1994 роках у Канаді й Великій Британії.
Українська гривня є невід’ємним символом Державності і Незалежності України. Хоча українська гривня святкує 25-річчя, насправді цій грошовій одиниці набагато більше років. Набагато…


Національна валюта України святкує 25-річний ювілей!
2 вересня 2021 року виповнюється 25 років з дня, коли гривня стала національної валютою України.
Проте, історія гривні така ж тисячолітня, як і історія України-Руси.
Гривня була й за часів Київської Русі, відродилась і з проголошенням Незалежності України в 1918 році, і знову відновилась вже з відновленням Незалежності України у наш час.
Зовсім нещодавно, під час низки дат Українського 100-річчя, Україна відзначала 100-річчя національної валюти (5.Ⅰ.1918) і 100-річчя української гривні (1.Ⅲ.1918).

Часи Київської Русі

Історія гривні почалася задовго до 1990-х.
Хоча українська гривня святкує 25-річчя, насправді цій грошовій одиниці набагато більше років. Набагато…

Гривня вважається однією із найстаріших грошових одиниць у Європі. З’явилась гривня у Київській Русі. Її назва походить від старослов’янського “гривна” — це були прикраси у вигляді намиста чи браслета. У свою чергу, “гривна” веде своє походження від праслов’янського “griva — “грива”, “шия”, оскільки такі прикраси у вигляді обруча носили саме на шиї. Є версія, за якою “гривна” походить від санскритського “griiv’aa” (“потилиця”).

Вважається, що поява гривні як грошової одиниці збігається з періодом хрещення Київської Русі. Тоді на Русі виник дефіцит грошей, тому почали активно відливати нові монети. За зразок для них послужили тогочасні гроші Візантії. На більшості монет Київської Русі зображено князя Володимира, що сидить на престолі.

У VIII—ІХ століттях гривня була мірою ваги та лічби. Срібна вагова гривня важила близько 200 грамів. Лічильну одиницю називали “гривнею кун”. В цієї назви теж цікаве походження — грошова одиниця “куна” походить від шкурки куниці, оскільки хутро в ті часи використовувалося як платіжний засіб. Втім, куна була вже не хутром, а монетою. Одна лічильна гривня в ХІ столітті дорівнювала 25-ти кунам, а у ХІІ — вже 50-ти кунам. Вагова й лічильна гривні спочатку мали однакову вартість, проте згодом, через те, що монети не мали фіксованої ваги, срібна гривня стала дорівнювати 4-м кунам. Уявляєте, якою непростою була система розрахунків? Система кун існувала, допоки відновилося карбування монет на межі XIV-XV століть. Цікаво, що в Горватії й досі грошовою одиницею є куна.

У XII-XIV століттях Київська Русь переживала період феодальної роздробленості, а карбування монет припинилося. Роль грошей виконували переважно срібні злитки, що називалися “гривнями”.

У другій половині ХІІІ століття київську срібну гривню під час татаро-монгольської навали дикі ординці з багнищ Залісся почали рубати навпіл — саме так з’явилися "рублі" — від слова рубати.

Після тривалої перерви у середині XIV століття на українських землях відродився не тільки монетний обіг, а й ненадовго карбування монет — червоноруських півгрошей у Львові і срібняків Володимира Ольгердовича у Києві. Гривні поступово зникли з обігу, перетворившись на грошово-лічильне поняття.

Пізніше відродити власне карбування монет планував Гетьман Богдан Хмельницький. Ще від початку Визвольної війни 1648—1654 років Гетьман прагнув проводити самостійну фінансову політику, вважаючи її однією з основних ознак Державності. Чи вдалося Гетьману реалізувати задум, не знаємо, адже писемні згадки до цього часу не підтверджені археологічними знахідками.
Втім, повернімось з глибини віків до нашої гривні.

Доба Перших Визвольних Змагань
Української Революції 1917—1921 років

В добу Перших Визвольних Змагань Української Революції 1917—1921 років у щойнопроголошеної Самостійної Української Народньої Республіки першою валютою спочатку став карбованець, що випустив Український Державний Банк 5.Ⅰ.1918. Але вже 1.Ⅲ.1918 Центральна Рада України ухвалила закон про запровадження національної валюти — гривні.
Гривня поділялася на 100 шагів та дорівнювала половині карбованця.
Аж ось настав квітень 1918-го, і Гетьман Павло Скоропадський знов проголосив карбованець основною грошовою одиницею Української Держави. Проте, у грудні 1918 року Директорія УНР, очолювана Симоном Петлюрою, повернула гривні звання офіційної валюти УНР.

Вельмишановнє Панство, докладніше дізнатись про українську національну валюту доби Перших Визвольних Змагань Української Революції 1917—1921 років та побачити українські гроші того часу можете в історико-освітніх матеріялах «Порохівниці»:
➔ · 5.Ⅰ.1918 — 100-річчя національної валюти
➔ · 1.Ⅲ.1918 — 100-річчя української гривні

Національний Банк України також має огляд історії гривні.

Доба Других Визвольних Змагань

Тривала боротьба вояків ОУН-УПА за Незалежність України вимагала постійної допомоги від населення. У ті часи розраховувалися саморобними “бофонами” — однобічними (рідше двобічними) грошовими документами з національною символікою та символікою ОУН і УПА й відповідними написами (або тільки із символікою, без написів), із фіксованими номіналами чи без номіналів. Крім суто фінансової ролі бофони також виконували агітаційну функцію, тому їх використовували в повстанській пропагандистській роботі.
“Бофон” — “бойовий фонд”.

Одна з найвідоміших серій “бофонів” отримала назву “Волинська серія” — емісія командування ОУН у 1945—1946 роках. Були номінали 5, 10, 20, 50, 100, 300, 500 і 1000 крб. Ескіз знаків виготовив один із найталановитіших графіків ХХ століття — Ніл Хасевич.

Окремі купюри передруковувалися в загонах ОУНівців на периферії, де майстри на пластинках із грушевого дерева і ясена різали кліше для серійних випусків грошей. Відомі святкові різдвяні серії бофонів, на яких зображувалися мрії і сподівання українських повстанців.
На великодніх серіях з'являється надія в те, що Україна буде Незалежною Державою, про що свідчать написи: “Христос Воскрес! Воскресне Україна! Воля народам! Воля людині! Смерть тиранам!”.

Загалом, за 1939—1954 роки виготовлено близько 500 різновидів “бофонів”, які перебували у вжитку щонайменше у дванадцяти областях України та Білорусі, а також частково на території Австрії, Німеччини, Польщі, Словаччини та Чехії.

Часи відновленої Незалежності

1991 року Україна відновила свою Незалежність.
Карбованець повернувся 12.ХІ.1992, прийшовши на зміну купонокарбованцям, котрі були запроваджені паралельно з совєтськими рублями у останній рік існування квазідержавного утворення "СССР".
Власне, одразу після відновлення Незалежності України національною валютою мала бути впроваджена гривня. Президія Верховної Ради ще 14.ХІ.1991 затвердила постанову “Про національну валюту в Україні”, згідно якої гривня мала з'явитися у першій половині 1992-го року. Однак її появу раз-у-раз відкладали через економічну нестабільність. Є версія, що карбованець, котрий був тимчасовою валютою, захистив гривню від усіх проблем тих років, в першу чергу від гіперінфляції, котра у 1994-му перевищила 10 000%. Втім, є також інша версія, котра запевняє, що якби гривню запровадили одразу, не сталося б таких фінансових негараздів. Проте, насправді, гіперінфляція була наслідком активного розкрадання всього, що можливо було розікрасти в уламках совєтської імперії, й займались цим вчорашні совєтські партфункціонери, комсомольці, кримінал, котрі зрештою зрослися у єдиному симбіозі кримінального оліґархату, продовжуючи розкрадати Україну всі останні 30 років…
Втім, українській гривні вдається триматись…

Відновлення української гривні

2 вересня 1996 року розпочалося введення в обіг національної валюти — гривні.

25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні”. Відповідно до Указу Президента України грошова реформа проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100 000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій.

100 гривень в 1996 році були значною сумою!
Офіційний курс ₴ до $ становив 1:1,76.

Впродовж 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено, і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня. З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.
Українська гривня отримала свій міжнародний символ — ₴.

2 вересня 1996 року Українці вперше взяли у руки справжню українську національну валюту — гривню, а не строкаті "фантики" купоно-карбованців з багатьма нулями. Дотепер багато хто не забув перший дотик до справжніх високоякісних банкнот з ворсинками та свіжим друкарським запахом, а якість перших, друкованих в Канаді українських гривень була надзвичайно високою, й банкноти на дотик були такими ж, як американських долляр, хрусткими й рельєфними. Дехто й досі жалкує, що не лишив собі ті, найперші банкноти українських гривень, адже нині вони є нумізматичною рідкістю!

Грошова реформа 1996 року стала надзвичайною подією для України, в результаті якої було створено один з невід’ємних атрибутів Державності і Незалежності України — національну валюту гривню.

Цікаві факти про гривню ₴:
— Ідейним натхненником нової валюти був голова НБУ в 1991—1992 роках Володимир Матвієнко, а дизайн розробив художник Василь Лопата.
— Спочатку планували, що в обігу будуть банкноти номіналом 3 гривні та 25 гривень, проте згодом вирішили випускати 2 гривні та 20 гривень, щоби не калькувати номінали совєтських рублєй.
— Обмінний курс гривні до карбованця був 1:100 000.
— Коли гривня щойно з’явилася у відновленій Незалежній Україні, офіційний курс ₴ до $ становив 1:1,76.
— Українська гривня за дизайном вважається однією з найкрасивіших валют.
— У 2019-му гривню визнано лідером у світі за темпами зміцнення стосовно основних конвертованих валют.
— За 30 років відновленої Незалежності України гривня багато разів змінювала дизайн, проте персони, зображені на банкнотах, не змінювалися жодного разу.

Цікаво, які зразки дизайну не затверджено?
Цікаво згадати, якими були гривні на початку їх існування?
Гайда проведемо історичний екскурс!

₴ — Українська гривня — 25 років

Перші гривневі банкноти для Незалежної України друкували в 1992-му в Канаді за участі Королівського Монетного Двору Канади, фірмою «Canadian Bank Note Companу». Цьому посприяла українська діяспора і новопризначений посол України в Канаді Левко Лук’яненко. Це були банкноти від 1 до 20 гривень.
У Канаді вони й зберігалися, очікуючи свого часу. Причому, грошей Канаді за виготовлення матриць Україна не платила: допомогли іноземні фонди, значну роль відіграла українська діяспора, яка в Канаді була й залишається чи не найпотужнішою.
А от перші банкноти номіналом 50 і 100 гривень — друкувались компанією «Thomas De La Rue» в 1994-му у Великобританії. Собівартість виготовлення однієї тисячі банкнот становила близько 26 доларів, що майже вдвічі дешевше, ніж витрати на виготовлення тисячі німецьких марок.

З 2 по 16 вересня 1996 року в Україні проведено грошову реформу. Гривня знов повернулася. Нацбанк випустив банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень, та монети 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. До речі, копійки могли бути зовсім не копійками: їх пропонували назвати шаги, соті чи навіть “різані”. Монети карбували на монетних дворах Великобританії та Італії, а також на Луганському верстатобудівному заводі.
Операція з транспортування грошей з-за кордону до сховищ НБУ здійснювалася спецпідрозділом «Альфа» і називалася “Щит України”.
Втім, вже у 1994 році відкрилася українська Банкнотна фабрика, а в 1998 році — Монетний Двір України.

Українська гривня — одна з найкрасивіших валют Світу!
У 2008 році комісія з естетики Міжнародного Фінансового Банку визнала українську гривню однією із 5 найкрасивіших грошових одиниць Світу.
Експерти розглянули понад 50 варіянтів з різних країн Світу. Серед критеріїв оцінювання були: естетичне оформлення, платоспроможність, банківське забезпечення, а також історичне значення особистостей та архітектурних споруд, які зображені на банкноті.
У п’ятірку найкрасивіших також потрапили валюти Австралії, США, Болгарії та євро Євросоюзу.

Дизайн перших банкнот української гривні, ті що друкувались у Канаді і Великобританії, розробили художники Василь Лопата і Борис Максимов.

За 30 років відновленої Незалежності України українська гривня змінювалася у дизайні та оформленні неодноразово.
Наразі Національний Банк України випустив чотири покоління банкнот гривні: Ⅰ (1992), Ⅱ (1994—2001), Ⅲ (2003—2016), Ⅳ (2014—2021).
Розглянемо зміни дизайну та невтілені ескізи.

Невтілені ескізи гривні

Ескізи гривень, які не були затверджені, містили у собі систему номіналів таку ж, як і "звична" на той час система номіналів 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 совєтських рублєй. Добре, що таку номінальну систему не було запроваджено, інакше б ми були ще більше прикуті до совєтського минулого такими номіналами, як 3 гривні чи 25 гривень.
Хоча дизайн таких гривень цікавий, але однотиповий і надто простий.
А валюта любить справжній захист!
Отже, глянемо на дивні гривні.

Ескізи створив Василь Лопата.
Як бачимо, спочатку Князь Володимир мав бути з московською бородою і в шапці.
Князь Ярослав Мудрий теж мав спочатку московську бороду.
Втім, вже на затверджених ескізах київські князі мали нормальні українські козацькі вуса.
До речі, вийшов і курйоз з портретами.
Портрет Князя Володимира Великого для купюри номіналом 1 гривня малював художник Василь Лопата. Але, коли виявилося, що достовірних портретів Князя не знайти, художник просто вирішив використати власний автопортрет. Можливо, тому намагався приховати своє обличчя за бородою? Чи все ж, московські бороди малювались свідомо?
А от із портретом Гетьмана Івана Мазепи, який дивиться на нас із 10 гривень, вийшла інша історія. Коли художники Олександр та Сергій Харуки запропонували кілька варіантів портрета Гетьмана, серед них випадково виявилося зображення іншого видатного політичного діяча — Пилипа Орлика. І, уявіть собі, саме цей портрет і затвердили для перших 10-гривневих купюр. "Какая-разніца"?

Князь Данило Галицький взагалі не був затверджений!

Проте, головним і обурливим фактом є зміна зовнішності персоналій на купюрах. За часів промосковських криміналізованих режимів при владі було замінено дизайн перших банкнот, з 1 гривні прибрали Херсонес, а київські князі з українськими вусами раптом знову "відростили" московські бороди!

Серед не затверджених, також виявились банкноти номіналом 50 і 100 гривень першого покоління 1992 року. В обігу ці банкноти не були, але обертаються серед нумізматів як нумізматична рідкість і вартують немалих коштів.


Українська гривня за 25 років

Українська гривня така ж жива, як і українська мова, відтак, постійно оновлюється у своєму дизайні. Незмінними лишаються лиш історичні особи, зображені на банкнотах. Хоча, як вже зазначено, у декого чомусь повідростали московські бороди, а Херсонес теж зник за кілька років до нинішньої війни.

₴ 1 гривня

Одна гривня змінювала дизайн тричі. На ній завжди був зображений Князь Київської Русі Володимир Великий. У 2004 році з незрозумілих причин портрет Князя Володимира зазнав кардинальних змін: "виросла" московська борода, зачіска теж стала московською, та й московська шапка не княжа корона!
Водночас зі зворотнього боку купюри зник Херсонес!
У 2006-му банкнота із зеленкуватої стало блакитно-жовтою.

₴ 2 гривні

Двогривнева банкнота із князем Ярославом Мудрим змінювалася двічі, й у 2004-му році у князя з'явилася борода.

₴ 5 гривень

На п'ятигривневій банкноті зображений Гетьман Богдан Хмельницький у своїй славнозвісній шапці зі страусячим пір’ям. На банкноті зразка 2004 року Гетьман трохи змінився, наче постаршав, та й пір’їн майже не видно.

₴ 10 гривень

Десятигривнева банкнота змінювала свій дизайн тричі, й вона чи не найкольоровіша з усіх. Купюра 1992-го року мала фіолетове забарвлення, 1994-го — взагалі стала різнокольоровою, а в 2004-му прибрала звичної для нас червоної палітри. Іще раз дизайн змінився у 2006-му, коли банкнота стала більш контрастною. Цікавий факт: є версія, що на 10 гривнях зображений не Гетьман Іван Мазепа, а його наступник, Гетьман Пилип Орлик, автор Першої української Конституції. Портрети обох Гетьманів неабияк схожі між собою.

₴ 20 гривень

Двадцятигривнева банкнота теж змінювалася тричі; із сіро-брунатної в 1992-му вона перетворилася на різнобарвну в 1997-му, а в 2003-му стала зеленою. Ще раз вигляд купюри змінився у 2018-му. А у 2016-му тиражем 1 мільйон була випущена пам’ятна банкнота до 160-річчя Івана Франка.

₴ 50 гривень

П’ятдесят гривень найпершого зразка, 1992-го року, в обігу не були, так само як і сто гривень першого друку. Тож звичною 50-гривневою банкнотою для Українців є фіолетова, а не червона, якою вона мала бути спочатку. На банкноті Михайло Грушевський зображений у 1996-му з лисиною, а у 2004-му вже має зачіску. Найновіший зразок купюри датований 2019-м роком.

₴ 100 гривень

На аверсі стогривневої банкноти — Тарас Шевченко; спочатку, на гривнях зразка 1996-го року, Кобзар зображений у поважному віці; а в 2005-му — молодим. Ще раз оновився дизайн банкноти у 2014-му. Зображення на реверсі, на відміну від інших банкнот, змінювалося чи не щоразу: якщо на першій купюрі, що так і не була в обігу, мала бути Верховна Рада, то на другому зразку була зображена дзвіниця Софійського собору в Києві, на третьому — Дніпро та кобзар із хлопчиком-поводирем, а на четвертому — Київський національний університет ім. Шевченка.

₴ 200 гривень

На 200-гривневій банкноті зображена Леся Українка. Банкнота змінювалася двічі, у 2007-му та 2019-му, та стала більшого розміру, порівняно із першим зразком.


₴ 500 гривень

Банкнота номіналом п'ятсот гривень з'явилася у 2006-му, на ній зображений Григорій Сковорода. Дизайн банкноти змінився у 2015-му.

₴ 1000 гривень

Дебют 1000-гривневої банкноти відбувся у 2019 році.
Зображений на ній Володимир Вернадський.

Українська гривня — файна й практична

Змінювалися не тільки зовнішній вигляд, дизайн та кольори: із кожним поколінням гривня ставала не лише більш гарною, практичною, але й більш захищеною. Українські гроші друкують на сучасному обладнанні із застосуванням найновіших технологій. По-перше, використовується спеціальний банкнотний папір та рельєфний друк, тож справжні гривні можна відрізнити на дотик. По-друге, кожна банкнота має водяні знаки, наскрізні елементи та захисну стрічку, котрі можна побачити проти світла. По-третє, для друку нових поколінь банкнот використовують оптично-змінні фарби: коли дивитеся на банкноту під різними кутами нахилу, спостерігаєте зміну кольору.

Паперові банкноти мають доволі короткий термін життя. І що менший номінал, то швидше вони зношуються.
Так, купюри номіналом 1, 2 і 5 гривень служать лише 6-8 місяців, від 10 до 100 ₴ — до 3 років, а от 200, 500 і 1000-гривневі банкноти можуть протриматися 5 років і довше.
Щороку Нацбанк через зношеність утилізує до чверті всіх банкнот, які перебувають в обігу. Вартість вилучених з обігу грошей становить десятки мільярдів гривень.

Гривневі монети

Від початку існувало 7 номіналів монет: «срібні» (насправді із нержавіючої сталі) 1 та 5 копійок, алюмінієві 2 копійки, та «золоті» (латунні та бронзові) 10, 25, 50 копійок та 1 гривня. У жовтні 2019-го вилучені з обігу 1, 2 та 5 копійок, а наступного року і 25 копійок.

У 2018-му Нацбанк анонсував введення в обіг монет номіналом 1, 2, 5 та 10 ₴, які мають поступово замінити банкноти.

27.Ⅳ.2018 з’явилися “срібні” одногривневі монетки, котрі прийшли на зміну “золотим”, що були в обігу до жовтня 2020 року. Втім, “жовтими” металевими гривнями й досі можна розплатитися, тож не ведіться, коли у крамниці відмовляються їх приймати. Тоді ж з'явилася і монета номіналом 2 гривні.

20.Ⅻ.2019 року в обіг ввели 5-гривневу монету. Вона дуже гарна: єдина з-поміж українських монет, що має секторальне рифлення на гурті, тобто не кругла, а 10-гранна.

3.Ⅵ.2020 року з'явилися монети номіналом 10 гривень.

Незабаром НБУ планує змінити дизайн монет номіналом 1 та 2 гривні, щоб зробити їх більш зручними для розпізнавання.
Історія продовжується, розвиток гривні триває. Тож з оптимізмом дивімося в майбутнє, поважаймо й шануємо нашу рідну Україну та свою валюту, гарну та неповторну, найкрасивішу у Світі!

Матеріял укладено з відкритих джерел:
© Національний Банк України
© «Гард-City»
© «Історична Правда»
© «5 канал»