🇺🇦🇯🇵🇺🇦
『国境を超えたウクライナ人』
“Українці, які здолали кордони”

 
В Японії, у видавництві “Гундзошя” (Токіо) вийшла в світ японською мовою книга письменниці Ольги Хоменко『国境を超えたウクライナ人』— “Українці, які здолали кордони”.

🌸 🇯🇵 🌸
“Українці, які здолали кордони”

Дев'ять філософів українського походження, науковців, композиторів, живописців, політиків, колекціонерів, інженерів, журналістів, істориків, японських дослідників, письменників, операторів та мандрівників.
А ще один князь Габсбурґ, який свідомо обрав українську ідентичність.
Історія тих, хто на межі часів відкрив свої таланти через революцію і дві великі війни. Читаю кожного з них у так звану безмріяну епоху і сподіваюся краще зрозуміти український дух, будучи заохоченими та мотивованими.
Хоч трішки, сподіваюсь, що Японія отримає більше інформації про Україну та покращить уявлення.
Я хочу, щоб ви бачили історії людей, які виживають через стару культуру та історію. Сподіваюся, що вона потрапить до рук більшої кількості людей, оскільки це книга, яку я знову зможу читати і насолоджуватися музикою.
А ідея дизайну обкладинки моя власна, символ спільний для України та Японії.
Дуже дякую.

Ольга Хоменко

🌸 🇯🇵 🌸
『国境を超えたウクライナ人』です。

９人のウクライナ生まれで世界的に有名になった哲学者、学者、作曲家、画家、政治家・コレクター、技師、ジャナリストで歴史家、日本研究者で作家、カメラマンで旅人の女性の人生の出来事を語る。そしてもう一人のウクライナのアイデンテティーを意識的に選んだハブスブルグ系のプリンス。そして締めくくりに危険であって可能性も切り開けるウクライナ人の国境への思いについてのエッセイがある。
時代の変わり目で、革命や二つの大きな戦争を乗り越えて自分の才能を切り開いた人たちの物語。夢がない時代と言われている今はその一つ一つ読んで勇気やモチベーションをもらえながら、ウクライナ人の精神をよりよく理解されることを期待している。少しでも日本ではウクライナについての情報が増えてイメージが良くなることを期待している。特に今の偽情報の時代でウクライナ人はどんな人であるかとウクライナ人に語れたものを読んでいただきたいです。
古い文化や歴史の粘りつよくて生き延びる人の物語を是非手にとってみていただきたいです。また読みながら音楽も楽しめる本になっているので、より多くの人の手にどどくといいですが。そしてカバーのデザインのアイディアは私の独自のもので、ウクライナと日本に共通のシンボルである。どうぞ宜しくお願いいたします。
ずっと一緒に歩いてきて、また出版してくださった「群像社」に心から感謝しています。」

ホメンコ

🌸 🇯🇵 🌸
“Українці, які здолали кордони”

Ольга Хоменко

3 лютого 2022року у Токійському видавництві “Гундзошя” побачила світ моя нова книга японською мовою “Українці, які здолали кордони”. Вона розповідає про дев’ятьох Українців, народжених у Києві, Харкові, Львові, на Харківщині, Одещині та Полтавщині. Людей, які здолали фізичні та ментальні кордони масштабністю свого мислення та своїх дій.
Десятим у цій компанії є Австрієць, один із родини Габсбурґів — принц Вільгельм, який свідомо вибрав українську ідентичність і називався також Василем Вишиваним.

Останній розділ присвячено нашому сприйняттю кордону, який історично для Українців одночасно був і залишається одночасно і загрозою, і простором можливостей: місцем комунікації, торгівлі та обмінів.

На супер-обкладинці, ідею якої майстерно втілила талановита дизайнерка та моя колишня студентка Julia Krylova (вітаю з дебютом в Японії!!!), зображено стилізовану рибу короп — спільний символ наших культур. Це єдина риба, яка вміє плавати, як за течією, так і проти. На звороті, репресована у 30-х роках літера ѓ, як символ усіх талановитих людей, які своєю "інакшістю" підривають загальноприйняту обивательську парадигму. На твердій обкладинці — образ стилізованого сонця — як спільний символ України та Японії: шінтоїське та наше найвище дохристиянське божество.

Мова японська. Наклад — 2000 екземплярів.
Містить також мапу, яка показує траєкторії пересування героїв із України — Світом.
Продається на японському Амазоні.

Ця книга про історію України та культуру через історії її видатних, але часом забутих і зовсім не знаних у Японії, особистостей.
З іншого — вона про дивовижність українського характеру. Стійкість, гнучкість, адаптивність, любов до природи, музики та усього візуального.
Це те, що теж спільне у нас із Японцями.

Україна недо-представлена і недо-артикульована у Японії. Не тільки в Японії, але й у багатьох інших країнах про нас тривалий час розповідав хтось інший.
Це спроба оповіді з перших рук, зрозумілою японцям мовою, категоріями, історичними та культурними аналогіями.

Задля цієї мети, вона також містить хронологічну таблицю, де події української історії та дати народження наших героїв вписані у контекст не тільки світової, але й японської історії. Це дуже стане в пригоді. Бо в Японії у шкільному курсі з історії, є небагато фактів. Зокрема, факти про Київську Русь, а після того відразу — про Чорнобиль та розпад Совєтського Союзу. Цього недостатньо аби зрозуміти, хто такі Українці і яким є наш характер.

Сподіваюсь, що завдяки цій книзі більше Японців дізнається про Україну та Українців, що водночас сприятиме укріпленню взаєморозуміння та позитивного іміджу нашої країни в Японії.

Навіщо це японським читачам? Ми всі вже декілька років знаходимся у складній пандемічній ситуації. А зараз іще й в ситуації спроб відродження мислення та поведінки доби колоніалізму та часів Холодної війни.

Японія ж вже протягом тривалого часу знаходиться у стані економічної рецесії, коли багато людей, особливо молодь, перебуває у стані втрати особистої мрії, яка би рухала її вперед.

Сподіваюсь, що ця книга стане не тільки вікном в український світ, історію, характер, цінності, але й потужним мотиватором для молодих Японців. Де життєві історії людей та сила духу, народжених на українській землі, спонукатиме до дій та народжуватиме бажання творити.

Серед героїв книги є:

• Наш філософ на всі віки — Григорій Сковорода та його ідея "сродної праці". Концепт, який об’єднує нас із Японцями та їх ідеєю 天職 теншьоку — роботи, посланої тобі Небесами. Де я провожу також паралелі у поглядах та життєвій траєкторії Українця Григорія Сковороди та японського філософа Фукудзава Юкічі.

• Забутий в Україні геніальний композитор із Харкова Сергій Борткевич, який вчився у Петербузі та Ляйпцігу. Доля якого випробовувала двома війнами, еміграцією, втратою всіх статків та регалій, а він все продовжував писати могутню за своєю силою та крихку у своїй ліричності музику. Він також першим написав фортепіанний концерт для лівої руки, бо брат його друга-філософа Людвіга Вітгенштайна, Пауль — професійний піаніст, втратив праву руку на Першій Світовій, а разом з нею і сенс життя...
У книзі за QR кодом можна послухати підбірку його творів у виконані світових піаністів, які він присвятив різним людям у переломні етапи свого життя. Вражає легкістю та романтизмом його ноктюрн, написаний в останню проведену у Ялті ніч, напередодні еміграції.

• Нобелевський лауреат Ілля Мечников. Видатний дослідник проблем імунології та геронтології. Якби він жив зараз, я думаю, він би вже давно би вигадав якийсь антидот цьому вірусу. Потужний розум та сенситивний характер. Складне особисте життя, спроби самогубства, перетворення на життєлюба в 40 років, трактати з біології та філософії, світові відкриття, дуже тонка душа.

• Останній український цукровий магнат Михайло Терещенко, представник старого козацького роду із гаслом "заради суспільного блага", останній міністр фінансів та іноземних справ в російському тимчасовому уряді. Видавець, меценат, політик, фінансист, людина слова та просто імпозантний чоловік. Вже на еміграції він особистими зусиллями виплатив взяту на потреби Тимчасово уряду останню фінансову позику, отриману під особисті зобов’язання від іноземних банкірів, переважно у Ротшильдів.

• Неймовірна за своєю колористикою Соня Делоне — перша жінка-художниця, яка мала персональну виставкою у Луврі. Творча жінка, яка відмовлялась бути бідною і займалась маркетингом тоді, коли ще терміну такого не було. Масштабуючи свій талант на свої візерунки й колористику з малюнків у ковдри для сина, вбрання малих іспанських принцес, тканини, шпалери, дизайн інтер’єрів та навіть автівок.

• Ігор Сікорський — син лікаря, київський хлопчик з Ярославого Валу, який спостерігав за повітряними кулями та мріяв навчитись літати. Емігрант, гнаний революцією та війною, який нарешті втілив свої мрії у США. Нащадок українських священників. Великий мрійник та талановитий інженер. Любитель класичної музики й технар. Обласканий владою до революції за свої досягнення та літаки й той, який все втратив після Російської революції. Якому довелось починати все з нуля спочатку Франції, а потім в США.

• Софія Яблонська — українська Марко-Поло. Жінка, що однією з перших здійснила навколосвітню подорож. Жінка, закохана в азійську естетику. Яка поєднувала нашу естетику з азійською і втілювала її у своїх творах, фотографіях, фільмах, вбранні та букетах. Її чудесні подорожні записки про Марокко, Китай, Нову Зеландію не залишать вас байдужими.

• Іван Світ — український журналіст, видавець та історик, який прожив три десятиліття в Азії й зберіг відомості про українську діаспору в Азії. Не володіючи в повній мірі японською та китайською, проте маючи виняткові комунікативні здібності, він зумів навести потужні культурні мости між Україною та Японією в окупованій Маньчжурії.

• Степан Левинський — син відомого львівського архітектора, за будівлями якого можна вивчати топографію сучасного Львова. Випускник львівської політехніки та колоніального політехнічного університету в Антверпені, вивчав японську мову у Парижі. Протягом 1928-1929 років жив у спеціально побудованому для японських студентів "японському домі", про який залишив прекрасний щоденник. Із якого ми багато дізнаємось про те, як наприкінці 1920-х Схід зустрічається із Заходом у Парижі. Як схожа та відмінна ментальність, як наш герой закохується у японську пані та як японські студенти захоплюються європейськими дівчатами. Як смакували японські стави у існуючому й донині паризькому японському ресторані "Ботанья".
Мені вдалось з’ясувати, хто був його сусідами по тій паризькій "домівці". Найвідоміший із них — майбутній уславлений архітектор, а тоді ще студент — Маекава Куніо, який стажувався у майстерні Ле Корбюзьє, а пізніше збудував половину музеїв та бібліотек у місті Токіо.
Степан Левинський пізніше служив економічним аташе у польському консуляті в Харбіні та фінансував видання мапи Зеленої України, дописував до української преси в Маньчжурії, допоміг із формуванням україно-ніппонського словника, залишив декілька оповідань про той період. Пізніше він ще працював в Індокитаї.
Хворів... Помер рано... Залишив мало творів, бо, прагнучи довершеності, багато разів їх переписував...

• Вільгельм фон Габсбурґ — Ерцгерцоґ Австрійський, який загинув у київській Лук’янівській тюрмі й був похований у могилі без таблички. Писав вірші українською мовою, вбирався у вишиванки та кожухи, обрав Україну другою батьківщиною. Рекомендую чудесну книгу про нього від Тімоті Снайдера до прочитання.

Всі вони увібрали у свій характер основні риси Українців: стійкість, гнучкість та позитивне налаштування, які допомагали їм справлятись із труднощами, бути затятими на шляху до власної мрії. Усе це сприяло їхній самореалізації та, врешті-решт, світовому визнанню. Й може служити для багатьох людей прикладом.

国境を超えたウクライナ人-オリガ・ホメンコ
Kokkyō o koeta Ukuraina hito
© Olga Khomenko
© «Аmazon»