Наукове Товариство імені Шевченка
150 років

150 років тому, 23.Ⅻ.1873 у Львові засноване Наукове Товариство імені Шевченка — оберіг української науки.

Наукове Товариство імені Шевченка 1873 року засноване у Львові з ініціативи громадських діячів Наддніпрянщини та Галичини як літературна організація під назвою Товариство імені Шевченка. У перші десятиліття існування Товариство мало на меті сприяти розвитку української літератури й науки в обхід перешкод уряду россійської імперії ("валуєвський циркуляр" 1863 та ін.).

Створення Товариства було відповіддю на переслідування української мови та культури й представників національно свідомої інтелігенції на Великій Україні. Початково творилось як Літературно-наукове Товариство і мало на меті зближення та єднання літературних потуг Східної і Західної України. Переломним для Товариства став 1892 рік, коли згідно оновленого статуту Товариство перетворилось у Наукове Товариство ім. Т. Шевченка (НТШ). Тоді було утворено три секції — філологічну, історично-філософську та математично-природописно-лікарську, в межах яких сформовано більше десятка комісій. Цього ж 1892 року почали виходити “Записки НТШ”. Товариство започаткувало також низку інших україномовних періодичних видань з різних наукових напрямків. У 1894 році до Львова переїхав Михайло Грушевський і очолив історично-філософську секцію, а з 1897 року став головою НТШ. Михайло Грушевський реформував Товариство, розгорнув широку видавничу діяльність, реорганізував та інтенсифікував роботу комісій. Саме за його керівництва НТШ отримало міжнародний престиж серед науковців і неформальне визнання як національної академії наук. У цей період було обрано 32 академіки, залучено до праці всіх видатних українських вчених і багатьох іноземців, створено умови для підготовки українських наукових кадрів.

У роки Першої Світової війни внаслідок погрому, вчиненого московитськими військами, та обмежень, що їх накладав польський окупаційний режим, Наукове Товариство імені Шевченка зазнало значних кадрових, матеріальних та організаційних втрат.
Розуміючи значення для нації вищої освіти, і для того, щоби нівелювати намагання польської влади не допускати Українців до вищих навчальних закладів, НТШ на початку 1920-х ррків бере участь в створенні у Львові таємних (тобто підпільних) українських університету та політехніки.
Дещо підірвав значення НТШ як національної академії також виїзд багатьох науковців в совєтську Україну і створення в Києві УАН. Проте вже з 1930-х років, після погрому в УССР української науки, цей неофіційний статус знову повернувся до Товариства.
Загальний творчий доробок НТШ до 1939 року, в умовах відсутности державної підтримки, вражаючий — 1172 томи (!) різних видань.

Наукове Товариство імені Шевченка у Львові з приходом совєтських окупантів 14.І.1940 було розігнано, а майно пограбовано. Не дозволяли діяльність української наукової установи також і нацистські загарбники. Тому праця НТШ була нелегальною та невеликою. І лише після завершення Другої Світової війни, у березні 1947 року, на еміґрації в Західній Німеччині, де опинилась достатньо велика група дійсних членів Товариства, НТШ відновило свою діяльність.
Згодом на Заході сформувалось чотири центри діяльності Наукового Товариства імені Шевченка — у Франції, США, Канаді та Австралії.