“Серденько лишилось там, де Токмак”…

“Сéрденько ли́шилось там, де Токмáк…
…стискáється, плаче… і кров’ю стікає…”

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

Сéрденько ли́шилось
там, де Токмáк…
стискáється, плаче…
і кров’ю стікає…

Рідні, ріднесенькі,
Ви там як?…
Серце болить,
Бо все відчуває…

Війна розколола нам нáвпіл життя…
Нас від корíння свого відірвала…
Спомини серце рвуть на шмаття…
В рóзпачі дýші повíльно вмирáють…

Рідне містечко в квітучих садах —
У снах повертаюсь щораз у Токмáк…
Рідні обличчя, свій рідний дах…
Де шлях додому?… Знайти його як?…

Серце стискáється, плаче й болить,
Серце й душа шлях додому шукають…
Серце стискáється й кров’ю стікає…
Рветься додому, у рідний Токмак…

Сéрденько ли́шилось
там, де Токмáк…
стискáється, плаче…
і кров’ю стікає…

🇺🇦 ✠ 🇺🇦
Віримо в ЗСУ!
Україна переможе!
Слава Україні!
Героям слава!
🇺🇦 ✠ 🇺🇦