日本・ウクライナ交流史1915—1937年
“Історія японсько-українських відносин
1915—1937”
🇺🇦🇯🇵🇺🇦

У 2021 році побачив світ український переклад моноґрами Окабе Йошіхіко 岡部芳彦・おかべよしひこ — 日本・ウクライナ交流史1915—1937年 • “Історія японсько-українських відносин 1915—1937”.

За сприяння Українсько-японського центру Науково-технічної бібліотеки Університету нещодавно Видавництво Львівської політехніки випустило у світ український переклад книги “Історія японсько-українських відносин 1915–1937 рр.”, написаної Президентом Асоціації україністів Японії, професором економічного факультету японського університету Кобе Ґакуін, доктором економічних наук Окабе Йошіхіко.

Переклад з японської мови здійснила викладачка кафедри іноземних мов Інституту гуманітарних та соціальних наук Надія Гораль.

У книзі розглянуто японсько-українські відносини 1915–1937 років. Проаналізовано японське сприйняття української культури на основі відгуків про гастрольне турне театральної трупи Кармелюка-Каменського в Японії у 1916 році. Досліджено тему Голодомору за свідченнями японців, котрі стали його свідками в Україні, та їхнє бачення тогочасної ситуації. Також розглянуто політичні погляди Українців у Харбіні та позицію Японців стосовно українського національного руху. На основі статей з “Маньджурського Вісника” (1932–1937) показано життя, побут і відносини Українців з Японцями у тогочасній Маньчжурії (Манчжу ді Ґо).

Чудовий огляд моноґрами Окабе Йошіхіко “Історія японсько-українських відносин 1915—1937” здійснив запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур.

Юрій Щур
Огляд книги японського дослідника Окабе Йошіхіко про історію японсько-українських відносин у першій половині ХХ століття.

Погляд на українську історію з Країни Вранішнього Сонця

Досить позитивним явищем є зацікавлення закордонних дослідників новітньою історією України. Маємо на увазі не представників української діаспори, яких часто намагаються показати заангажованими, а саме тих дослідників-іноземців, які обрали україністику сферою своїх зацікавлень.

Загалом, цей напрямок можемо вважати досить "молодим", оскільки до 1991 року основна увага таких авторів була скерована на вивчення совєтської системи і власне українська проблематика виокремлювалася зовсім рідко. Та за роки Незалежності України ситуація значною мірою "вирівнялася". Станом на сьогоднішній день маємо значну кількість книжок, опублікованих на Заході, а деякі з них вже й перекладені українською мовою, зокрема дослідження Роберта Конквеста, Джеймса Мейса, Тимоті Снайдера, Джорджа (Юрія) Лібера, Тері Мартина тощо.

Однак сьогодні звертаємо увагу на книгу, яка "прийшла" до нас зі Сходу, з Країни Вранішнього Сонця. 2021 року у Видавництві Львівської політехніки надруковано книгу “Історія японсько-українських відносин 1915—1937” за авторством професора економічного факультету університету Кобе Ґакуін, доктора економічних наук Окабе Йошіхіко. Принагідно зауважимо, що оригінальне видання японською мовою побачило світ також 2021 року, відповідно маємо приклад дуже швидкого перекладу книги на українську (Надія Гораль) і друку, а не "звичного" кількарічного очікування. Автор книги тісно пов’язаний з Україною, є Президентом Асоціації україністів Японії, заслуженим професором Національної академії державного управління при Президентові України, тощо.

岡部芳彦・おかべよしひこ • Yoshihiko Okabe • Окабе Йошіхіко

Отже, про що книга? Вона присвячена довоєнним японсько-українським відносинам у 1915-1937-му роках. Серед іншого, у книзі проаналізовано як у Японії сприймали українську культуру на підставі відгуків про гастрольне турне театральної трупи Костянтина Кармелюка-Каменського у Японії 1916-го року. Більшість номерів репертуару трупи складали українські народні танці, пісні й музика. Також деякі оперети та драми на сцені японського театру виконувались українською мовою. Із історією також мереживом переплітається сучасність. Автор пише, що паралельно з Українцями тоді в Японії перебувала російська балетна трупа Смірнової. З нагоди урочистого святкування 100-річчя від того короткотривалого візиту російське посольство в Токіо провело низку урочистих заходів. Поруч із тим, згадок про успішне гастрольне турне української трупи Каменського, що тривало не три дні, як турне Смірнової, а аж два місяці поспіль, практично немає. Не можемо не погодитися із Окабе Йошіхіко, що таке збайдужіння поступово призводить до втрати значного культурного пласту в історії українсько-японських відносин. Від себе додамо, що такі речі є повністю прерогативою влади й дипломатичного корпусу, які цього разу вочевидь не спрацювали на належному рівні.

Окремий розділ книги присвячено проблемі Голодомору у сприйнятті Японцями, які стали його свідками в Україні, та їхньому баченню тогочасної ситуації. Автор проаналізував усі доступні публікації у тогочасних японських ЗМІ, де згадувався Голодомор, і дійшов висновку, що автори публікацій все ж наголошували саме на українському характері страти голодом...

Окабе Йошіхіко має моноґраму про Голодомор в Україні:
“Голодомор очима Японців”（日本人の目から見たホロドモール）

岡部芳彦・おかべよしひこ • Yoshihiko Okabe • Окабе Йошіхіко

Окабе Йошіхіко також проаналізував політичні погляди Українців у Харбіні й позицію Японців стосовно українського національного руху. Не зайвим буде наголосити, що японський напрямок діяльності був одним з тих, через які ОУН намагалася поширити свою сітку на Наддніпрянщину. Одним із пунктів, через який планувалося переправляти підпільників на територію "УССР", стала Маньчжурія, де від 1934 року діяв осередок ОУН на чолі з Миколою Митлюком (“Луковенком”). Завданням ОУНівців у цьому пункті було налагодження зв’язків із українським населенням Зеленого Клину, з солдатами-Українцями, які проходили службу у "красній армії" на Далекому Сході та політичними в’язнями совєтських концтаборів. Крім того, Провід Українських Націоналістів (ПУ) здійснював спроби через Владівосток установити лінію зв’язку з Києвом. За допомогою маньчжурських членів ОУН Ю. Роя та М. Затинайка функціонувала зв’язкова лінія з "СССР", повертаючись якою у 1936 році із совєтської території, загинув провідник ОУН Микола Митлюк.

Крім цього, Окабе Йошіхіко розглянув життя й побут Українців у Маньчжурії та їхні стосунки з Японцями на основі статей “Маньджурського Вістника” за 1932-1937 роки. Особлива увага приділена комерційній діяльності української громади, а наведені в якості ілюстрацій оголошення з різних випусків “Маньджурського Вістника” лише посилюють інтерес до теми. Загалом, видання багато ілюстроване, як фотографіями діячів українського руху, так й історичними будівлями й витинками із тогочасних японських ЗМІ.

Важливо, що джерела та література, які використав автор, значною мірою написані японською мовою, а отже дослідження самостійне й оригінальне, а не просто чергове переосмислення джерел українського походження.

Абсолютно погоджуємося із авторами анотації до книги, що вона розрахована на широке коло читачів. Цьому однозначно сприятимуть легкий виклад тексту (тут, безперечно, заслуга й перекладачки), багатий фактологічний матеріал і вдало підібрані ілюстрації.

Як придбати моноґрафію Окабе Йошіхіко “Історія японсько-українських відносин 1915—1937”?
На жаль, книга вийшла у світ досить обмеженим накладом.
Видавництво «Львівська політехніка» навіть не розмістили видання у своєму каталозі продукції, у книгарнях шукати книгу теж марно, у продажу її просто не існує через обмежений тираж.
Видавництво «Львівська політехніка» просить зацікавлених у придбанні моноґрафії Окабе Йошіхіко “Історія японсько-українських відносин 1915—1937” звертатися до керівника Українсько-японського центру Національного університету «Львівська політехніка» Ігоря Зорія: [email protected].

Будемо сподіватись, що популяризація видання посприяє появі у вільному продажу унікального історичного дослідження, адже розраховане воно не лише на вузьке коло істориків, а на широкий загал, й до того ж, попереду вихід наступних частин цієї унікальної трилоґії-моноґрафії Окабе Йошіхіко “Історія японсько-українських відносин”.

岡部芳彦・おかべよしひこ • Okabe Yoshihiko • Окабе Йошіхіко

岡部芳彦・おかべよしひこ
Окабе Йошіхіко

Окабе Йошіхіко • 岡部芳彦・おかべよしひこ — громадський діяч, українознавець з Японії, президент Асоціації україністів Японії, професор університету Кобе Ґакуін, фахівець з економічних питань в системі державного управління. Іноземний член Національної академії аграрних наук України (НААН), доктор економічних наук, доктор історичних наук, генерал-полковник Українського реєстрового козацтва.
Йошіхіко-са́ма належить до древнього самурайського роду Окабе.

岡部芳彦・おかべよしひこ • Okabe Yoshihiko • Окабе Йошіхіко — ініціяли в Японії згідно правил японського правопису читаються за традиційним правописом з правої сторони на ліву (зверху вниз, якщо пишеться традиційним письмом), себто, спочатку прізвище, слідом ім'я. Відтак, Окабе — це прізвище, Йошіхіко — ім'я. При звертанні по імені в Японії прийнято після імені обов'язково додати "звертання пошани" — іменний суфікс (日本語の敬称 ніхонґо но кейшьо), відповідний віку та положенню людини.

🇺🇦🇯🇵🇺🇦
日本・ウクライナ交流史1915—1937年
“Історія японсько-українських відносин 1915—1937”
презентація видання

• Презентація в Токіо 31.ІІІ.2021

В Посольстві України в Японії 31.ІІІ.2021 відбулася презентація моноґрафії професора університету Кобе Ґакуін Окабе Йошіхіко “Історія японсько-українських відносин 1915—1937” （日本・ウクライナ交流史1915—1937年）.
Посольство України в Японії поінформувало про цю подію.

На заході були присутніми депутати японського парламенту, включно з Головою парламентської асоціації дружби «Японія – Україна» паном Е.Морі, колишні посли Японії в Україні та японські дослідники.
Посольство України в Японії подякувало професору Окабе Йошіхіко за важливий внесок у розвиток досліджень історії українсько-японських відносин.

• Презентація в Острозькій академії 15.VІ.2021

В Острозькій академії 15.VІ.2021 відбулася презентація моноґрафії професора університету Кобе Ґакуін Окабе Йошіхіко “Історія японсько-українських відносин 1915—1937” （日本・ウクライナ交流史1915—1937年）.

Для широкого загалу в Україні презентація цієї книги пройшла вперше. Організували подію Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара, факультет міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія», Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин і Українське Історичне Товариство. Офіційним медіапартнером виступив Інформаційний портал української діаспори всього Світу «Стожари».

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський, котрий наголосив на важливості здійсненого проф. Окабе дослідження для сучасних українсько-японських відносин, адже книгу було видано початково японською мовою в Японії, пізніше було зроблено українськомовний переклад, який поширюється в Україні. Пан Посол зауважив, що проф. Окабе активно популяризує Україну в Японії, сприяє встановленню та розвитку співпраці між українськими та японськими університетами.

Модераторка зустрічі директорка Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара Національного університету «Острозька академія» Алла Атаманенко представила автора присутнім. Вона відзначила, що книга розкриває важливі аспекти сприйняття японцями української культури, міжособистісний вимір взаємодії. Вона зазначила, що монографія проф. Окабе, написана про минуле, є важливим кроком до взаєморозуміння двох народів і сьогодні. А деякі наведені в ній факти, зокрема про гастролі театральної трупи Кармелюка-Каменського у 1916 р. в Японії можуть стати підставою для відзначення ювілею цієї культурної події.

Професор Окабе Йошіхіко розповів про те, як виникло його зацікавлення україністикою, про завдання дослідження, зміст монографії. Він розкрив процес роботи над книгою, схарактеризував використані в ній різноманітні джерела, закцентував увагу на основних питаннях, порушених у дослідженні, на застосованому дослідницькому інструментарії. Автор також поділився своїми планами щодо подальших наукових досліджень з опрацьованої проблематики.

Майже дві з половиною години відбувалась дискусія щодо цієї важливої книги. Голова Правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, провідна наукова співробітниця відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України Ірина Матяш у своєму виступі розглянула можливості розвитку теми дослідження проф. Окабе з точки зору становлення дипломатичних відносин між Україною та Японією, а також запросила автора до Києва з метою опрацювання архівних фондів, що зберігаються в Україні.

Слухачі активно ставили запитання шановному автору, ділилися своїми думками про значимість його праці. До дискусії активно долучились ветеран дипломатичної служби України, Надзвичайний та Повноважний Посол Ігор Турянський, завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Валентина Піскун, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук, професор Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Олександр Музичко, доцент Сумського державного університету Валерій Власенко, заступниця директора Музею історії Дніпра Світлана Павленко, студенти Національного університету «Острозька академія» та ін. Відповідаючи на питання, Окабе Йошіхіко також розповів і про сучасний стан україністики в Японії, діяльність японської Асоціації україністів.

— Я дізнався багато нової інформації після прочитання книги Окабе Йошіхіко “Історія японсько-українських відносин 1915—1937”. А в ході презентації видання мені сподобалася розповідь автора про те, як він займався процесом її написання, радо було чути про його подальші наміри щодо розвитку українознавства в Японії. Вважаю також дуже корисним те, що ця книга також була опублікована японською мовою, що в свою чергу дозволить японському читачеві краще зрозуміти історію японсько-українських взаємин і трагічні сторінки в історії України, які раніше замовчувалися перед світом, зокрема Голодомор в 30-ті роки минулого століття. Крім того, дуже добре, що монографія багата на ілюстративний матеріал», — поділився враженнями студент факультету міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія» Назар Приймак.

Орґкомітет висловив щиру подяку професору Окабе Йошіхіко за співпрацю та дарунок бібліотеці Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара примірників авторської монографії.

Завдяки сприянню Окабе Йошіхіко 28.V.2021 було підписано угоду про співпрацю між Університетом Кобе Ґакуїн (Японія) та Національним університетом «Острозька академія».

Історія японсько-українських відносин триває!