„Кобзар“ вишиваний
До 205-річчя з Дня Народин Тараса Григоровича Шевченка
Єдина в світі повністю вишита книга — шедевр зроблений в Україні!
І це — „Кобзар“ Тараса Григоровича Шевченка!
Майже рiк працювали над створенням креативної книги, за основу якої взяли перше видання „Кобзаря“ 1840 року, її головний редактор Олена Медведєва та художній редактор Анна Тимошок. За допомогою техніки стебнівки на матеріалі, який в народі називають "диким льоном", майстринi відтворили тексти восьми (без скорочень!) поетичних творів: „Думи мої“, „Перебендя“, „Катерина“, „Тополя“, „Думка“ („Нащо мені чорні брови“), „До Основ’яненка“, „Іван Підкова“, „Тарасова ніч“.
Всі твори вишиті мовою ориґіналу! Збережено абсолютно всі авторські знаки.
Варто зауважити, що в роки життя Шевченка друкувати книжки українською мовою в Россійской Імпєріі було заборонено — Емський указ забороняв окрему українську абетку і українську мову, а до друку допускалися тільки тексти, записані "без отступления от общерусской орфографии". (Цей указ був чинний до 1905 року.) Тому українськомовні книжки друкувались "на общєпанятнам" і це виглядало водночас і принизливо, і кумедно! Українці прозвали таку москальску абетку зневажливим словом "ярижка"!
До речі, саме тому нині кремлядські пропаґандисти тицяють фото титульного листу першого видання „Кобзаря“ або „Енеїди“ Котляревського і кажуть "Вот, відітє, малороссы тоґда на русском пісалі нє было нікакоґо укрАінскґо языка!" Звісно ж, бо українська мова була заборонена, а друкувати українськомовні книжки можна було лише "вєлікоруссцкімі буквамі".
Все це вельми пригнічувало вже хворого Кобзаря…
Для вишивання тексту був розроблений спеціальний шрифт, ідентичний шрифту „Кобзаря“ середини XIX століття. Вісім поетичних творів без скорочень вишили методом стебновка, який дозволяє вільно читати поезії. На кожній сторінці присутній традиційний український орнамент.
Тексти „Кобзаря“ майстрині вишивки доповнили вiдповiдними ілюстраціями, якi вишитi хрестиком. Так, відтворено шість малярських творів Тараса Шевченка, які належать до періоду його ранньої творчості. Майстринi говорять, що найважче було працювати саме над ілюстраціями, адже перевести картини у схеми для вишивки, підібрати кольори, які б сповна відображали Шевченкову гаму, не так уже й просто. Редакторки погоджуються, що найцікавіше, але разом з тим найскладніше, було створити портрет молодого Тараса, його „Катерину“ і маловідому роботу „Визволення Петра Апостола з темниці“, що символізує визволення Шевченка з кріпацтва.
Книга містить 48 сторінок з дикого льону розміром 36,5 х 26 см.
Переплетення і шкіряна внутрішня обробка зроблені за зразком оформлення стародруків.
Вишитий „Кобзар“ важить 3,3 кг, а зберігають його в спеціальній шкіряній сумці-футлярі.
Брати книгу в руки можна тільки в білих рукавичках.
Вишиваний „Кобзар“ можна буде побачити в Музеї книги і друкарства у Києві, Музеї Тараса Шевченка, виставкових залах Рівненського краєзнавчого музею.
Читати вишите Шевченкове слово — те саме, що читати історію життя, біль і віру його народу лише найріднішою мовою — українською, до якої можна доторкнутися тепер навіть пальцями.
Джерело матеріялу:
© «Ukrainian People» — часопис української діяспори США і Канади (Чикаґо)
