„Кожному своє“

Сергій „Вітер“ Авдєєв

Серед ріки між заходом і сходом
За тьмою днів, що склалися в роки —
Одні гребуть у напрямку свободи,
А інші вперто тягнуть в батраки.

Небачене хитросплетіння долі,
Як тільки день — всі наче заодно,
Заходяться у прагненні до волі…
А тільки ніч — знов лізуть у багно.

І не було б нічого в тім страшного
Якби мав кожен свій окремий пліт,
Щоб обирати власноруч дорогу
Чи навіть відшукати інший світ.

Минає день. Ледь-ледь не рвуться жили.
Та знову ніч готує вороття.
Або стрибай і геть пливи щосили,
Або борись із бранцями життя.

Рубай канат! І далі будь що буде.
Ріка сама до берега приб'є.
Кого не змиє, з того будуть люди.
А там як завжди: Кожному своє.

„Кожному своє“ — Сергій Вітер