Свої для своїх про своє!
Українська діяспора в Чехії відновила у місті Брно Меморіял полеглим Українцям-воякам Першої Світової війни та Української Галицької Армії.
Про це повідомила «Ukrajinská iniciativa Jižní Moravy» — українська діяспорянська орґанізація в Чехії.
...продовжувати читання "✠ Меморіял полеглим Українцям-воякам Ⅰ Світової війни і воякам УГА відновлено в Чехії"
14 грудня 1840 року народився Михайло Старицький — батько українського театру і драматургії, один із засновників українського Театру Корифеїв, автор п’єси „За двома зайцями” та автор відомої пісні „Ніч яка місячна, зоряна, ясная”.
Михайло Старицький розгорнув масштабну за розмірами та значенням літературну, видавничу, театральну та громадсько-просвітницьку працю, суцільно підпорядковану єдиній великій меті — піднесення із занепаду Української Нації.
...продовжувати читання "Михайло Старицький — батько українського театру і драматургії"
Григорій Чечет — один з перших українських авіаконструкторів, винахідник-самоук, — народився 150 років тому в селі Каї-Кулак поблизу Токмака на Запорожжі.
...продовжувати читання "Перший український авіаконструктор Григорій Чечет"
12.ХІ.1890 народився Андрій Мельник — український державний, військовий та політичний діяч, Голова Проводу Орґанізації Українських Націоналістів, другий голова ОУН.
Один з найближчих соратників Полковника Євгена Коновальця.
Один з організаторів Січових Стрільців, Української Військової Організації, Українського Національного Комітету, Української Національної Ради.
Ініціятор створення та ідеолог Світового Конґресу Вільних Українців.
Багатолітній в’язень польських тюрем, в’язень концтабору Заксенгаузен.
Послідовний прихильник відновлення на всіх українських етнічних теренах Незалежності Української Самостійної Соборної Держави.
Борець за Незалежність України у ХХ сторіччі.
...продовжувати читання "✠ Андрій Мельник"
7 грудня 1892 року народилася Олена Степáнів — перша в Світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера; четарка жіночої чоти Леґіону Українських Січових Стрільців; четарка Української Галицької Армії. Українська історик, ґеоґраф, громадська та військова діячка. Сестра Ананія Степаніва, дружина генерал-хорунжого Армії УНР Романа Дашкевича, мати науковця Ярослава Дашкевича. В'язень московських россійсько-імперських і совєтсько-россійських концтаборів.
Життєпис, історичні світлини, унікальні інтерв'ю першої жінки-офіцера у тогочасній пресі, россійсько-імперський та совєтсько-россійський полон і трагічна доля в совєтській окупації…
...продовжувати читання "✠ Олена Степáнів — перша в Світі жінка-офіцер"
7 грудня 1900 року народилась Катерина Білокур (1900—1961) — справжня Чарівниця Українського Всесвіту, видатна українська художниця, майстриня декоративного живопису з трагічною й сумною долею…
Батьки Катерини забороняли їй малювати, палили її дитячі малюнки. Після її спроби втопитися в річці, батько з прокльонами погодився на заняття доньки малюванням. Її не приймали нікуди вчитись через відсутність документа про закінчення семирічки. Над нею сміялись односельчани, але у холодній хаті із земляною долівкою, без світла та їжі, під каганцем Катерина все одно творила й писала неймовірної краси полотна, відтворюючи Чарівний Український Всесвіт…
...продовжувати читання "Катерина Білокур"
Випчина — найвище село Гуцýлії та України.
Стародавнє гуцульське село Випчина знаходиться на висоті 1100 метрів, туди так і не дійшла електрифікація та дороги, в совєтську окупацію там знаходили прихисток селяни з дóлішніх сіл, а чєкісти виганяли селян на низ, руйнуючи п’єци в хатах і хрести на цвинтарі…
Проте, Гýцули все одно повертались у рідне село…
Нині село Випчина, на жаль, вимерло… Останні мешканці дожили свого віку на початку ХХІ століття, молодь ластівками розлетілась дóлішніми селами та великими містами… Але раз на рік вихідці Випчини повертаються у рідне село на храмове свято…
За підтримки Українського Культурного Фонду два бойових побратими, ветерани нинішньої війни, львів’яни Юрій Калиняк і Юрій Вовкогон створюють документальний фільм “Випчина. Село одного дня”, про зникання частини верховинського буття і ставлення до цього самих горян-Гýцулів, про трансформації карпатського характеру…
...продовжувати читання "Випчина — найвище село України"
28.Ⅺ.2020 в День Пам’яті жертв Голодомору справжній Верховний Головнокомандувач і Президент України Петро Порошенко вшанував промовою пам’ять жертв Голодомору…
...продовжувати читання "Президент України Петро Порошенко — в пам’ять жертв Голодомору…"
28.Ⅺ.2020 в День Пам’яті жертв Голодомору Президент України Віктор Ющенко вшанував глибоким і пронизливим текстом пам’ять жертв Голодомору…
...продовжувати читання "Президент України Віктор Ющенко — в пам’ять жертв Голодомору…"
Картини української художниці Ніни Марченко, написані нею у 1990-х роках на основі усних розповідей людей що пережили Голодомор і бачили те що змальовано в цих картинах на власні очі…
...продовжувати читання "Живопис Ніни Марченко про Голодомор"
87-ті роковини найжахливішого геноциду людства…
Навесні 1933-го…
…щохвилини помирало 17 Українців…
…щогодини помирало 1000 Українців…
…щодоби помирало 25 000 Українців…
В цю останню суботу листопада о 16:00 запали Свічку Пам’яті…
Раніше їх міг врятувати хліб…
Тепер нас врятує пам’ять…
...продовжувати читання "ГОЛОДОМОР …тепер нас врятує пам’ять… 2020"
Сергій Бригар
Мої дідусь і бабуся по татовій лінії походять з Миколаївщини (село Бондарівка Веселівського району), бабуся по маминій — з Вінничини (село Болган Піщанського району).
І всі вони розповідали, що Голодомор 1932—1933 років був настільки страшним, що навіть вони, діти, очікували на смерть… Бачили померлих і розуміли, що так, напевно, буде і з ними…
...продовжувати читання "„Навіть діти очікували на смерть…“"
Сергій Осока
Наша велика родина, за тодішніми господарськими мірками, заможною не була. Землі – обмаль, синів, невісток і онуків – купа. Проте в найми не йшли, на багатших не батракували, попідтинню не вмирали. Обходилися своєю працею…
...продовжувати читання "“…і виведуть з двору корову…”"
2020 рік — рік Василя Вишиваного.
15 листопада 2020 року у місті Золочів відбулось урочисте відкриття Меморіялу Василю Вишиваному на вулиці Січових Стрільців, при вході у Навчальний Центр Національної Гвардії України, який розташований на теренах колишніх австрійських казарм.
✠ Меморіял Василю Вишиваному відкрито у Золочеві
Меморіял присвячено до 125-ї річниці з дня народження Вільгельма фон Габсбурґа — Василя Вишиваного (1895—1948) та 105-ій річниці прибуття Ерцгерцоґа Австрійського на військову службу у місто Золочів в 13 полк уланів.
Львівська газета “Ратуша” присвячує матеріял Василю Вишиваному.
...продовжувати читання "Габсбурґ, який став щирим Українцем"
Гліб Лукінов
Іноді людське життя починається та закінчується майже в одному й тому ж місці земної кулі. Питання, що людина встигає зробити від народження до смерті, як проживає своє життя, що лишає по собі та як далеко по земній кулі знатимуть про твої добрі справи.
Ніл Хасевич — український художник, ґрафік, суспільний діяч, визначна особа у Об'єднанні Українських Націоналістів (ОУН), Українській Головній Визвольній Раді (УГВР) та Українській Повстанській Армії (УПА). Ця людина з могутнім духом зробила та поширила світом візуальний образ Других Визвольних Змагань, альбоми з його ґрафічними творами прижиттєво ходили по руках делегатів у новоствореній Організації Об'єднаних Націй (ООН) в Америці навіть у 1950-х роках, десятки експозицій його робіт ще до Другої Світової війни проходили великими світовими столицями, слава про митця декілька разів облетіла Світом, а народився та загинув Ніл Хасевич на Волині.
46 років життя, 32 км від місця народження до місця, де його було вбито…
...продовжувати читання "„Без жертви немає перемоги“ — Ніл Хасевич"
У селі Згурівці на Київщині, на батьківщині ідеолога українського націоналізму Миколи Міхновського, 20 листопада 2020 року урочисто відкрили величний пам’ятник.
Кошти на побудову монумента збирали всією громадою.
...продовжувати читання "Пам’ятник Миколі Міхновському народним коштом"
2020 рік і в Україні, і в Австрії — рік Вільгельма фон Габсбурґа — Василя Вишиваного.
Дійсний член Наукового Товариства імені Шевченка пан Ярослав Середницький на інтернет-медія-порталі ОУН(б) «Український Погляд» публікує есей „Гуцульська подорож і Перша Світова війна Ерцгерцоґа Вільгельма фон Габсбурґа“ за матеріялами науково-дослідного видання пана Юрія Терещенка і пані Тетяни Осташко „Український патріот із династії Габсбурґів“.
Перед есеєм, до уваги Вельмишановнього Панства — спомини самого Ерцгерцоґа Вільгельма фон Габсбурґа — Василя Вишиваного…
...продовжувати читання "✠ Гуцульська подорож і Перша Світова війна Ерцгерцоґа Вільгельма фон Габсбурґа"
15 листопада 2020 року у місті Золочів відбулось урочисте відкриття Меморіялу Василю Вишиваному на вулиці Січових Стрільців, при вході у Навчальний Центр Національної Гвардії України, який розташований на теренах колишніх австрійських казарм.
Меморіял присвячено до 125-ї річниці з дня народження Вільгельма фон Габсбурґа — Василя Вишиваного (1895—1948) та 105-ій річниці прибуття Ерцгерцоґа Австрійського на військову службу у місто Золочів в 13 полк уланів.
...продовжувати читання "✠ Меморіял Василю Вишиваному відкрито у Золочеві"
Бучацький Колеґіум при Монастирі отців Василіан у місті Бучач має давню та глибоку історію, про яку можна розповідати нескінченно довго, а багато вихідців Колеґіуму стали достойниками та увійшли у Історію…
Трапилось на очі свідчення про витівки студентів Колеґіуму у Бучачі в 1760-1770 роках, тож, слушно буде нагадати про старовинний освітній центр України, та схилити голову перед одним з сучасних видатних учнів Колеґіуму…
Бучацький Колеґіум крізь призму часу, в старовину і нині, від витівок до героїзму студентів…
...продовжувати читання "Бучацький Колеґіум крізь призму часу"
Нещодавно у Львові вийшла збірка спогадів і досліджень про діячів бандерівської ОУН, підготована за ініціативи і зусиллями інформаційно-видавничого сектора Проводу ОУН(б) з нагоди 80-річчя створення Революційного Проводу ОУН.
До книги „Бандерівці: провісники Держави“ увійшли матеріяли про Ярослава Стецька, Мирослава Симчича, Василя Підгородецького, Василя Кука, Михайла Сороку, Антона Олійника, Євгена Горошка та інших достойників авторства Валерія Марченка, Андрія Гайдамахи, Ярослава Сватка, Євгена Сверстюка, Валентина Мороза.
Офіційний «Націоналістичний Портал» ОУН (бандерівців) пропонує до уваги Вельмишановнього Панства передмову до книги „Бандерівці: провісники Держави“ від одного з її упорядників, пана Ярослава Святка.
...продовжувати читання "„Бандерівці: провісники Держави“"