Свої для своїх про своє!
Ніколи такого не було і ось знову! 😉
"Токмацький районний суд" взяв та й "оправдав" головного корупціонера міста Токмак на Запорожжі — лідера місцевої ОПЗЖ і "мэра крєпкоґо хазяйствєнніка" іґоря котєлєвскоґо.
...продовжувати читання "Токмак: “суд” “оправдав” мера-корупціонера котєлєвскоґо"
На початку жовтня 2021-го виповнюється 40 років з дати відкриття унікальної усипальниці половецького аристократа в Чингульському кургані. Це поховання поблизу села Заможне у передмісті Токмака на Запорожжі археологи знайшли в недоторканому стані, значна частина виявлених коштовностей експонується у Скарбниці Національного Музею Історії України.
Чим здивував Чингульський курган — на сайті Національного Музею Історії України розповідає археолог Віталій Отрощенко.
...продовжувати читання "Чингульський курган під Токмаком — 40-річчя відкриття"
Унікальна подія! 30.ІХ.2021 в Запорожжі, у виставковому залі Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки (ЗОУНБ) відкрилась виставка українського ґрафіка і художника Олега Кіналя (Тернопіль) “Лицарі віри і шаблі” про козацьку добу XVII століття за книгами „Книга Сили“, „Воля“ і „Віра“ запорізького письменника Валентина Терлецького.
...продовжувати читання "“Лицарі віри і шаблі” — у Запорожжі відкрилась виставка ґравюр Олега Кіналя"
Запорожський історик, провідник науково-дослідницького центру «Спадщина», кандидат історичних наук пан Юрій Щур розповідає про агітаційну роботу ОУН на Запорожжі в роки Другої Світової війни.
...продовжувати читання "Агітаційна праця ОУН на Запорожжі"
Запорожський фотоґраф Олексій Толмачов зазнімкував у ранковому серпанку останні Дніпрові Пороги…
...продовжувати читання "Хортиця. Дніпрові пороги"
Запорожський історик, провідник науково-дослідницького центру «Спадщина», кандидат історичних наук пан Юрій Щур, як постійний автор “Архівів КДБ” у “Depo.Запоріжжя”, вже традиційно підсумовує місяць пройдешній.
Нинішній вересень не сприяв активності науковців-істориків, але кількома важливими подіями все ж позначився.
"Смак радянського" у Львові та сторіччя музею в Мелітополі: Чим позначився вересень.
Підсумки вересня 2021-го…
...продовжувати читання "Юрій Щур: “Чим позначився вересень 2021-го”"
„Як тебе не любити, рідний Токмак…“
Ви не повірите, але в Токмаку знов нема води! Вкотре…
"Золоту трубу" Токмака знову "порвало" в тому ж місці де й завжди, а відтак, вкотре на "рємонт" з бюджету йдуть невідомі тисячі, щоб знову затицяти трубу ганчір'ям та замотати "резинкою" до наступного разу. Наступний раз, вочевидь, буде через пару тижнів чи місяць, це залежить від апетитів "крєпкіх хазяйствєнніков".
"Золота труба"!
...продовжувати читання "“Токмак, вода і золота труба”"
“Вершина Друга — свідоме українське село на Запорожжі” — так звався великий оглядовий матеріял «Порохівниці» за жовтень 2017-го.
І ось вже на Верхню Берду з усього краю їздять туристи та юнацтво вирушає у етноґрафічну експедицію, щоби дізнатись наживо про український побут селян на Запорожжі.
Запорожський крайовий центр туризму провів етноґрафічну експедицію для юних краєзнавців Запорожського краю тереном Верхньої Берди.
...продовжувати читання "Експедиція юних краєзнавців на Верхню Берду"
„Як тебе не любити, рідний Токмак…“
За рідним містом Токмак на Запорожжі дедалі боляче спостерігати…
Вщент розграбоване, сплюндроване й принижене, рідне місто й надалі потерпає від знущань місцевої "власті крєпкіх хазяйствєннікав".
Свято 30-річчя відновлення Незалежності України містяни Токмака мусили зустрічати у суцільній темряві, розсівшись по краю брудного басейну з вимкнутим фонтаном та слухаючи давно набридлий прісний репертуар місцевої самодіяльності навпіл з рассєйской рок-музичкою якихось узкоязичних шмаркачів, привезених з Бердянки за немалі міські бюджетні кошти "хазяйствєннікамі-рєґіаналамі".
Й хоча зазвичай "власть крєпкіх хазяйствєннікав" влаштовує неабиякої помпезності "празднікі" на совєтські дати "пабєдабєсія", з салютами, підсвіченим фонтаном та ілюмінацією, натомість одне з головних державних свят для місцевих ватніків і "власті" — це "нє празднік", а відтак 30-річчя відновлення Незалежності України місто Токмак зустрічало аскетично і в суцільній темряві.
...продовжувати читання "Токмак святкував 30-річчя відновлення Незалежності України у темряві"
Мурáл — це по-модньому стінóпис.
В Токмаку на Запорожжі урочисто відкрили стінóпис — по-модньому — мурáл. Подія пересічна, не варта уваги, але чомусь мурáл попри свою корисну концепцію "не зайшов" містянам.
Ба більш того, в Токмаку з'явилось аж ДВА мурáЛи: перший урочисто відкрили за участі "радниці крєпкоґо хозяйствєнніка-мЭра" (тої, що з річним окладом в 300 000 ₴), а другий мурáЛ з кривою ізбою малювала "ісполкомовская золотая маладьож".
Перший мурáЛ через креативність "не зайшов" місцевому населенню, другий мурáЛ через кривість навпаки "зайшов"!
Щоправда, мало хто з містян взагалі усвідомлює, скільки їхніх же коштів з міського бюджету пішло на чергове замазування очей.
...продовжувати читання "МурáЛ в Токмаку"
Вкрай сумно спостерігати здалеку, як знищують рідне місто…
Рідне місто вкотре зганьбили, роздмухавши бульку інформаційної істерики задля прикриття бездіяльності місцевих можновладців. Як "крєпкіє хазяйствєннікі" десятиліттями грабують місто, використовуючи адмінресурси, прикриваючись інформаційним шумом в ЗМІ та взагалі не ґребуючи жодними методами — це все можна побачити на прикладі нещасного, розграбованого й спаплюженого міста Токмак на Запорожжі.
Спробуємо ретельно проаналізувати, що відбулось в Токмаку…
...продовжувати читання "Токмак, вода і чорний “цвєт смєрті”"
Пані Ірина Фаріон у історико-просвітницькому проєкті “Ген Українців” висвітлює історичну постать леґендарного полковника, а згодом — генерал-поручника Армії УНР Олександра Вишнівського.
Пані Ірина Фаріон у своїй програмі презентує й наше перевидання книги “Повстанський рух і отаманія” (2020) до 130-річчя Народин запорожця з народження й по духу Олександра Вишнівського.
...продовжувати читання "“Ген Українців” — Олександр Вишнівський"
Запорожський історик, провідник науково-дослідницького центру «Спадщина», кандидат історичних наук пан Юрій Щур, як постійний автор “Архівів КДБ” у “Depo.Запоріжжя”, вже традиційно підсумовує місяць пройдешній. Підсумки липня 2021-го знову присвячені не лише курортному сезону, але й нагадують, що навала "орків" не припиняється, війна проти України триває восьмий рік, і щодня за Незалежність віддають свої життя Захисники України…
...продовжувати читання "Юрій Щур: “Роздуми про не курортний липень”"
Перша українська газета на Запорожжі — “Січ” — народжена у вирі Української Революції та Перших Визвольних Змагань.
Перша і єдина українськомовна часóпись Запорожжя вийшла з друку 1.Ⅴ.1918, друге число часóписі “Січ” вийшло 5 травня 1918 року…
Через 100 років в архіві її знайде запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур (Yuriy Shchur). На сторінках запорожського видання «Depo.UA» історик гортає для нас шпальти унікальної першої української і єдиної українськомовної газети Запорожжя 1918 року…
Вітання з Великóднем, есеїстика Українських Січових Стрільців, які перебували на Запорожжі разом із Василем Вишиваним навесні 1918-го, повідомлення про Берестейський Мир та місцеві новини визвольного травня 1918 року — у №2 часóписі “Січ”.
...продовжувати читання "“Січ” — есеї Українських Січових Стрільців у першу українську часóпись Запорожжя"
Перша українська газета на Запорожжі — “Січ” — народжена у вирі Української Революції та Перших Визвольних Змагань.
Перша і єдина українськомовна часóпись Запорожжя вийшла з друку 1.Ⅴ.1918, друге число часóписі “Січ” вийшло 5 травня 1918 року…
Через 100 років в архіві її знайде запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур (Yuriy Shchur). На сторінках запорожського видання «Depo.UA» історик гортає для нас шпальти унікальної першої української і єдиної українськомовної газети Запорожжя 1918 року.
...продовжувати читання "“Січ” — перша українська газета на Запорожжі провадила лагідну українізацію"
Запорожський історик, провідник науково-дослідницького центру «Спадщина», кандидат історичних наук пан Юрій Щур, як постійний автор “Архівів КДБ” у “Depo.Запоріжжя”, вже традиційно підсумовує місяць пройдешній. Підсумки червня 2021-го знову присвячені намаганням українського суспільства усвідомити й сприйняти власну історію. Суперечки науковців навколо історичних подій, як-от проголошення Акта відновлення Української Держави — цілком нормальне явище. Інша річ — політичне тло, яке, на жаль, формують "з-за порєбріка"…
...продовжувати читання "Юрій Щур: “На думку ворога не зважають: Як ми маємо відзначити 80-річчя Акта відновлення Української Держави”"
У 2019 році запорізькі краєзнавці та археологи знайшли стели з кладовища протестантів-менонітів ХІХ–початку ХХ століття, які "красноармєйци" вмурували у фундамент старої комори. Також науковці припускають, що надгробки навмисно заховали у фундамент самі ж меноніти, щоб зберегти пам’ять про своїх пращурів.
В березні 2021 року в Запорожжі знайдено Меморіал Сторіччя Хортицької колонії меннонітів.
Поступово пам'ятники Фольксдойчеменнонітів в Запорожжі відновлюють.
24.Ⅵ.2021 в Запорожжі за підтримки партії “Європейська Солідарність” відбулося урочисте відкриття меморіального комплексу “Загублене кладовище Хортиці”.
...продовжувати читання "В Запорожжі створили меморіал Хортицьких менонітів"
Ох і буремні ж були часи на Запорожжі 100 років тому!
Звитяжна боротьба за Незалежність України, Перші Визвольні Змагання і Українська Революція, славетний Кримський похід Запорожців Болбочана і спільне перебування Запорожців та Українських Січових Стрільців Василя Вишиваного на Запорожжі…
Але звільнення від першої совєтської окупації Запорожжя спаплюжив совєтський коллаборант махно, котрий привів окупантів на славну козацьку землю Запорожжя…
Втім, наш "простой народ™" все одно любить свого "народного батька", а особливо всілякі байки про "батька" махна!
Що ж, маємо байку про те, як "батько" махно авіацією заволодів!
...продовжувати читання "“Махно — великий авіатор!” ;)"
У Гуляй-Полі на Запорожжі місцеве "насєлєніє" фанатично вклоняється божку-недомірку! Об’єкт фетишизму й фанатизму Гуляй-Поля — напівграмотний недомірок метр-пійсят-в-папахє, злочинець, мародер і вбивця, совєтський коллаборант, комбріґ "красной арміі" нєстор махно. Смішними карикатурними пам’ятниками-істуканчиками совєтському недомірку щільно втицяно все селище Гуляй-Поле, іменем махна перейменовано колишню головну вулицю лєніна, все пронизано духом та іменем махна, а місцеві аборіґєни буквально моляться на свого "батька"! Звісно, не всі, на щастя, але переважна більшість…
Вйо до Гуляй-Поля, аби в цьому пересвідчитись…
...продовжувати читання "Культ махна в Гуляй-Полі: божок-недомірок"
У Гуляй-Полі на Запорожжі місцеве "насєлєніє" фанатично вклоняється божку-недомірку! Об’єкт фетишизму й фанатизму Гуляй-Поля — напівграмотний недомірок метр-пійсят-в-папахє, злочинець, мародер і вбивця, совєтський коллаборант, комбріґ "красной арміі" нєстор махно. Смішними карикатурними пам’ятниками-істуканчиками совєтському недомірку щільно втицяно все селище Гуляй-Поле, іменем махна перейменовано колишню головну вулицю лєніна, все пронизано духом та іменем махна, а місцеві аборіґєни буквально моляться на свого "батька"! Звісно, не всі, на щастя, але переважна більшість…
Уявну "вселенську значущість" недоміркуватого божка й карикатурного "батька анархіі" роздмухують деякі так звані "історики".
Вкотре в цьому довелось пересвідчитись…
...продовжувати читання "“Махновщина” на Запорожжі: божок-недомірок"