„У степу й хрущ — м'ясо, і коник за коня!“

 
Українську мову вивчати на прикладі народної мудрості вельми цікаво. Зустрічаєш багато приказок, які в дитинстві можна було почути від наших Бабусь. І більшість з приказок іронічні.

 
Замість кацапомовної кальки "На бєзрыбьє і рак рыба" говори українські прислів'я:

— У степу й хрущ м’ясо.
— Де немає співця, послухаєш і горобця.
— Як скінчилась паляниця, то й перепічка за хліб.
— Їж, кóзо, лозу, коли сіна немає.
— Голодному й опеньки м’ясо.
— На безлюдді й Хомá чоловік.
— В степу люлька за жінку, а чебрець за тютюн.

Як було не проілюструвати іронічним постером? 🙂
Крім того, згадалась наша ж публікація „Сарана“, за репост якої чомусь ФСБук відправляє в бан аж на місяць, бо ж, бачте, деякі "узкоязычныє" з виду сараноподібних дуже "оскорбілісь чуйствамі".
Ну, „Коли наїсться сарана?“ — питання, звісно, риторичне… Проте…
Дивіться, нешановні чужинці саранчові, від коників відрізнити зможемо, а найбільш нахабні можуть і гаплик отримати, як на картинці.

Вчимо українську мову! 🙂