✠ 75 річниця створення УПА

14 жовтня — 75 річниця створення Української Повстанської Армії.
УПА були єдиною в Другій Світовій війні армією, яка ставила собі завданням захист Українців. Її вояки справді виконали його, попри чисельну перевагу ворогів.
100 тисяч солдатів та півмільйона волонтерів — такою була єдина в ІІ Світовій війні армія, що представляла українські інтереси.

14 жовтня є символічним днем створення Української повстанської армії. Ця дата була визначена самими повстанцями — відповідне рішення ухвалив підпільний парламент — Українська Головна Визвольна Рада.

ДОВІДКА:
Українська Повстанська Армія — військово-політична формація українського визвольного руху, озброєне крило Організації Українських Націоналістів (ОУН).
Стояли на захисті та боролись за Незалежність Соборної України протягом 1942 — 1953 років, окремі вогнища спротиву велись до початку 1960-х років.
УПА заснована в кінці 1942 року, діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років. Стратегічною метою діяльності УПА було відновлення української державності, відповідно боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому. Протягом усього часу існування УПА головним ворогом вважався Совєтський Союз (СССР), як окупаційна держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат – масові політичні репресії, три хвилі Великого Голодомору, депортації населення. Поруч з тим УПА із самого початку творилася як реакція населення на нацистський окупаційний терор Третього Райху, тому протягом всього періоду нацистської окупації велася активна антинацистська боротьба.

В 1939 році Україна опинилась між двох вогнів, між двох тоталітарних систем.
15 березня 1939 року першими в Європі відсіч нацистам Третього Райху та їх поплічникам з Угорщини і Польщі дали Українці Карпатської України. В той же час зростав польський геноцид Українців на етнічних Західних Теренах України, окупованих Польщею. Поляки вирізали цілі українські села, починаючи ще з початку 1930-х років, а з 1939 рівень аґресії стрімко зріс. На додачу до польського геноциду Українців та окупацію Карпатської України пронацистською Мадярщиною розпочалась ІІ Світова війна, Польща була розділена між СССР і Третім Райхом. Совєтська окупація західної України змінилась нацистською окупацією в 1941 році.

УПА стала відповіддю на жорстоку окупаційну політику, що змусила Українців організуватися у збройні підрозділи, котрі стали частинами Української повстанської армії. Армії, через яку пройшло понад сто тисяч осіб, за участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СССР було репресовано понад півмільйона людей.

В період Другої Світової війни формування українських партизанських з'єднань на Волині та Поліссі розпочали відразу три політичні сили. Перші загони народної самооборони "Українська Повстанська Армія — Поліська січ" напередодні німецького вторгнення створив Тарас Боровець (Бульба), який заручився підтримкою уряду УНР у вигнанні. Проте його спроба здобути для свого формування статус національного збройного відділу не знайшла підтримки у німецької окупаційної влади і у листопаді 1941 року "УПА-Поліська Січ" була офіційно розпущена.
Але вже весною 1942 року Боровець відродив УПА (без доповнення "Поліська січ") як партизанські загони для боротьби з нацистами, згодом реорганізовані в Українську Національно-Революційну Армію (УНРА). Через півроку свої збройні підрозділи створила ОУН Андрія Мельника під командуванням Миколи Недзвецького (псевдо Хрін) та бандерівці — Поліським загоном командував Сергій Качинський (Остап), волинським — Григорій Перегійняк (Довбешка-Коробка). Саме діяльність останніх і дозволила ОУН(б) прив'язати дату створення УПА до 14 жовтня 1942 року, що мало на меті показати тяглість історії українського війська від доби Гетьманщини, коли покровителькою козацького війська була Покрова, свято якої припадало саме на 14 жовтня.

“— Відповідь нескореного народу. Таким є гасло інформаційної кампанії і так ми пояснюємо феномен УПА. Підпільної армії, котра боролася з тоталітаризмами найдовше в Європі”, — розповідає історик Володимир В’ятрович, Голова Українського Інституту Національної Пам’яті.
“— Від самого початку повстанська армія проголосила головною метою створення незалежної української держави. Ця мета суперечила планам усіх інших учасників війни, але її безкомпромісне відстоювання повстанцями перетворило їхню армію в окремий український чинник у Другій Світовій. Український визвольний рух став суб’єктом міжнародної політики, рахуватися з яким змушені були всі учасники війни.”

За сучасними підрахунками через лави УПА пройшло близько 100 тисяч бійців, ще близько півмільйона Українців зазнали репресій за підтримку визвольного руху. Армія оперувала на території 150 тисяч км² із населенням 15 мільйонів осіб. Підпілля ОУН діяло по всій Україні, в тому числі в Криму і на Донеччині.
Виснажлива війна проти совєтського та нацистського режимів тривала понад десятиліття без зовнішніх джерел постачання.

“Секрет виживання УПА полягав у підтримці людей. Вони постачали повстанцям харчі, одяг, коней, переховували вояків, утримували поранених, вели розвідку. Під господарствами облаштовували бункери для підпільників і склади”, — йдеться у виставці “УПА — відповідь нескореного народу”, яку кияни можуть оглянути на площі біля Національного музею історії України (вул.Володимирська, 2).

Масова підтримка УПА Українцями змусила обох окупантів (нацистів та комуністів) не лише відмовитися від частини своїх планів щодо використання місцевого населення, але й вдаватися до лукавої пропаганди, представляючи себе "справжніми захисниками".
УПА діяла від 1942 року, перший бій — бій із нацистами відбувся 7 лютого 1943 року біля містечка Володимирець на Волині. У 1949-му році Головний командир Роман Шухевич реорганізував армію. Невеликі збройні відділи, які продовжили боротьбу — мобільніші, значно легше маневрували та краще надавалися для ведення диверсійних дій та протидії радянській пропаганді. Цей етап боротьби тривав до полонення останнього генерала і командира підпілля Василя Кука у 1954 році.
Останній відомий історикам бій повстанця і чекістів відбувся у 1967 році. Окремі підпільники, як Ярослав Галущак та Ілля Оберишин, не здалися до відновлення Незалежності України у 1991 році.
У 2015 році Україна визнала Українську Повстанську Армію, надавши законом її бійцям високий статус борців за Незалежність України. Із 2015 року на Покрову 14 жовтня відзначається потрійне свято: День Захисників України, День Українського козацтва і день створення Української Повстанської Армії.
75 річниця УПА урочисто відзначається на державному рівні.

Впродовж року заплановано висвітлити інформацію про головні фронти боротьби УПА — антинацистський та антикомуністичний, про що розкажуть виставки та міжнародна наукова конференція. Інститут також бере участь в підготовці нового законопроекту про реабілітацію жертв політичних репресій. Державне агентство України з питань кіно планує провести спеціальний кінофестиваль.

Як свідчать результати соціологічних опитувань, оцінка Українцями діяльності УПА залежить від рівня поінформованості про неї. Впродовж семи десятиліть архівні дані про українських повстанців були засекречені. Вільний доступ громадянам до документів КҐБ та конфіскованих спецслужбою матеріалів УПА Україна відкрила щойно з 2015 року. Тож, на переконання Українського Інституту Національної Пам’яті та громадських діячів, існує потреба донесення до громадськості фактів з історії боротьби ОУН та УПА під час та після Другої Світової війни.

Документальний фільм «Хроніка Української Повстанської Армії 1942-1954» у двох частинах розповідає про історію Української Повстанської Армії 1942-1954 років крізь призму свідчень тридцяти чотирьох очевидців та безпосередніх учасників подій (з понад сто опитаних).
Творці стрічки пропонують подивитися на український повстанський рух з перспективи "простих людей", без пафосу, містифікацій та пропаґандистських кліше. Усні історії відкривають нетрадиційний погляд на природу боротьби УПА, дають змогу відчути атмосферу та дух епохи, зануритися у вир бурхливих подій.
Історичний нарис у фільмі не претендує на вичерпність, водночас намагається дати відповіді на питання: що змушувало людей йти зі зброєю до лісу, в чому полягав феномен самоорганізованості під час створення УПА, в чому криється причина довготривалості повстанської боротьби і чому залишилися незнищенною ідея, за яку боролися Українці.
Любов та ненависть, відданість та зрада, героїзм та слабкодухість — все це поєдналося в історії Української Повстанської Армії, не залишивши місце тільки для чорних, або білих фарб.
Документальний фільм «Хроніка Української Повстанської Армії 1942-1954» створено в рамках проекту "Документалістика" від ГО «Українська Галицька Асамблея», режисер Тарас Химич.

— «Хроніка Української Повстанської Армії 1942-1954»
Офіційний український трейлер
https://www.youtube.com/watch?v=G5wEtNmqdJo

— «Хроніка Української Повстанської Армії 1942-1954» Частина Перша

— «Хроніка Української Повстанської Армії 1942-1954» Частина Друга

Більше про антинацистську боротьбу — у розробленій Українським Інститутом Національної Пам’яті, Центром Досліджень Визвольного Руху та Українським Кризовим Медіа-Центром інфографіці “Антинацистський фронт УПА”.
За лінком можна завантажити повнороздільну інфографіку про УПА.