Джордж Орвелл
та його подарунок Українцям

 
В західній окупаційній зоні Німеччини 1947 року американські військові затримали незвичайний вантаж: кілька тисяч свіжовидрукуваних примірників книж­ки незрозумілою їм мовою. На палітурках можна було побачити загрозливого вигляду свиню з батогом у ратиці, а також ім’я автора латиницею – George Orwell.

Солдатам, певно, пояснювали, що видання призначено для сотень тисяч українських біженців у таборах переміщених осіб (DP) – певного часу в західній зоні таких людей налічувалося 118 тисяч 625. Однак Американці вирішили, що Українці – це справа комуністів, і передали літературу представникам совєтських репатріаційних комісій.

Ті потрактували книжечку під назвою «Колгосп тварин» як пропаганду й конфіскували. Одначе винахідливі Українці змогли тоді врятувати частину накладу видання, яке було першим перекладом іноземною мовою нового твору британського письменника Джорджа Орвелла «Animal Farm» («Тваринна ферма»). Цей роман (чи, як казав сам автор, казка) згодом приніс йому визнання письменника світового рівня.

Український переклад 1947 року мовою ориґіналу:
➥ George ORWELL — «КОЛГОСП ТВАРИН»

Сатира на сталінізм

Чекісти не помилилися. Це справді був небезпечний для Кремля твір – гостра сатира на сталінізм. Українці попросили Орвелла звернутися до читачів особисто з передмовою, щоб біженці, які були і свідками, і жертвами багатьох брудних комуністичних пропагандистських кампаній, знали, що роман має автора, який відповідає за свої слова.

Орвелл погодився й навіть виділив частину власних грошей на друк книжки в українському видавництві «Прометей» у Німеччині з такими словами унікального авторського звернення:

„Я отримав прохання написати передмову для перекладу «Animal Farm» на українську мову.
Я добре свідомий того, що пишу для читачів, про яких нічого не знаю, та й вони, мабуть, ніколи не мали нагоди довідатись про мене.

Від мене, мабуть, чекають, щоб я розповів у цій передмові, як появився мій «Колгосп Тварин».
Перед цим мені доведеться сказати дещо про себе та про події, що крізь них я дійшов до моїх політичних поглядів.“

(Ґеорґ ОРВЕЛЛ — передмова Автора до українського видання «Колгосп Тварин»)

Це був один із небагатьох випадків, коли Джордж Орвелл описував своє дитинство й пояснював іншим, як формувався його світогляд. Можливо, єдиною іншою такою сповіддю стало його посмертно опубліковане есе «Such, Such Were the Joys» (1953) («Такі, такі були радощі»).

Уроки колоніалізму

Ерік Артур Блер, відомий світові під псевдонімом Джордж Орвелл, народився в англійській сім’ї в Індії 1903 року. Він мав стати членом привілейованого істеблішменту Британської Імперії, а натомість із нього виріс незалежний інтелектуал-інакодумець.

Цілком імовірно, ще в дитинстві від був достатньо кмітливим, щоб зауважити, як його незаможні батьки намагалися дотримуватися неписаних правил життя "сахіб" у колоніальних володіннях. Таким дітям зазвичай пояснювали, що тубільці – дикуни, від яких краще триматися чимдалі, але з них можна винайняти й підготувати прислугу.

Сім’я Блер повернулася до Англії, і в 1917–1921-му хлопець навчався в найпрестижнішій і найдорожчій школі Сполученого Королівства. Несприйняття соціальних і расових бар’єрів в Еріка лише посилилося, коли 1922-го він спробував вступити на службу до британської колоніальної поліції в Бірмі. Там перед його очима постало те, чого не могли бачити й не бажали розуміти чимало англійців, – небажання народів підкорятися колонізаторам, навіть якщо чужинці були «культурними» й будували руками тубільців модерні залізниці. Орвелл покинув службу й, повернувшись до Європи, подався досліджувати злидні в робітничих районах Лондона та нетрях Парижа.

Іспанський переворот

Окрім загостреного несприйняття соціальної несправедливості, Джордж Орвелл одним із перших людей на Заході зіштовхнувся із загрозою тоталітаризму в його фашистському, нацистському, а потім і комуністично-радянському різновидах. Коли в Іспанії спалахнула громадянська війна, Орвелл разом із дружиною поїхав боротися на боці тамтешнього уряду.

Півріччя його участі у війні документально зафіксоване в книжці «Homage to Catalonia» («Данина Каталонії»), що побачила світ 1938 року. Саме на Піренейському півострові він на власні очі побачив, що таке сталінізм:

„Через ряд випадкових подій я вступив, як більшість чужинців в Еспанії, не до міжнародньої бригади, а до міліції Р.О.V.М., до т. зв. еспанських троцькістів. Таким чином в половині 1937 року, коли комуністи здобули контролю (чи часткову контролю) над еспанським урядом і почалося переслідування троцкістів, ми обоє з дружиною опинились між переслідуваними. Ми справді мали щастя, що нам вдалося покинути Еспанію живими та ще й не бувши ні разу арештованими; багато з поміж наших друзів розстріляно, інші просиділи довгий час по в’язницях чи просто позникали. Ці переслідування в Еспанії йшли поруч з великими чистками в СССР і були лише їх відгомоном.“

В есеї – рецензії на «Mein Kampf» Джордж Орвелл 1943 року чи не вперше порівняв Гітлера і Сталіна. Американська дослідниця біографії і творчості Орвелла Андреа Халупа стверджує, що на той час багатьом це не вкладалося в голову і саме тому написану в 1944-му «Animal Farm» – сатиру з натяком, що Джуґашвілі узурпував російську революцію і зрадив соціалістичні ідеали, спочатку було майже неможливо надрукувати. У 1945-му книжку наважилися опублікувати «Secker and Warburg». Орвеллу заплатили тільки £100 за невеличкий наклад, але розійшлася вона блискавично.

Спадщина Джонса

Повстання тварин у казці-антиутопоїі «Animal Farm» відбулось у господарстві фермера Джонса. Є припущення, що прізвище автор обрав не випадково, як нагадування про свого колегу й сучасника, журналіста Ґарета Джонса, який першим із західних журналістів передав у світ репортажі про жахи Голодомору в Україні та сталінські репресії в СССР.

Орвелл згодом визнавав, що ніколи сам не був у "Країні Сов’єтів", а його інформація про те, як діяла комуністична система, очевидно, базувалися на репортажах Ґарета Джонса та на власних поневіряннях в Іспанії.

„Увесь цей досвід був для мене цінною наукою: він показав мені, як легко тоталітарній пропаганді керувати думкою освічених верств у демократичних країнах.“

У «Данині Каталонії» Орвелл згадує про одного з агентів совєтських спецслужб, який потім виявився причетним до трагічної Джонсової долі. Журналіста вбили 1935 року далеко від рідного Уельсу, в Манчжоу-Ґо, за обставин, які досі викликають чимало запитань.

Джордж Орвелл чудово знав, на що здатні господарі Кремля та їхні прислужники в найдальших закутках світу. Він марно тоді намагався пояснити співвітчизникам загрозу жадібного експансіонізму Сов’єтів, прикритого пропагандистськими маніпуляціями.

„Та мені незвичайно залежить на тому, щоб люди на Заході, Европи побачили совєтський режим таким, яким він є. Більш-менш від 1930 року я не бачу жадної ознаки, що СССР дійсно поступає в напрямку чогось, що можна б обосновано назвати соціалізмом, зате я помічаю дуже багато ознак, що СССР перетворився в гієрархічне суспільство, де володарі мають не більше причин відректися від влади, як яканебудь інша панівна кляса. Назагал робітники та інтеліґенти у країні такій як Англія не розуміють, що СССР сьогодні зовсім інший як у 1917 році частково тому, що не хочуть цього зрозуміти (себто тому, що хочуть вірити, що насправді соціялістична країна десь таки існує), а частково також тому, що відносна свобода і мирність їхнього життя робить тоталізм для них незрозумілим.“

Голос Орвелла залишався майже самотнім і малопочутим іще кілька років після Другої Світової війни. Та згодом на початку 1950-х його «Animal Farm» почали використовувати в інформаційних кампаніях під час Холодної війни з Совєтським Союзом ті, хто раніше відмахувався від застережень прозаїка.

«Скотський бунт»

В українського письменника Миколи Костомарова є невеличке оповідання, уривки з якого можна було б вважати цитатами з «Animal Farm»:
„Браття-воли, сестри й дружини-корови! Шановна худобо, яка заслуговує кращої долі, ніж той талан, який ви несете волею невідомого жеребу, яким вас віддано у рабство людині-тирану! Довго, так довго, що не нашій тваринній пам’яті прикинути, як довго, п’єте ви з цебра лиха і допити його до кінця не зможете!“

Притча Костомарова ви-явилася застереженням: революція, учасники якої не вміють користуватися її здобутками, залишається бунтом, що швидко закінчується трагічним чином для багатьох революціонерів. І в Костомарова тварини повстають проти господарів-людей, але Орвелл іде набагато далі й показує, що навіть не з-поміж ворогів, а із самих революціонерів постають тирани.

Біографічна нота

Джордж Орвелл – Ерік Артур Блер 1903 року народився на території нинішнього штату Біхар в Індії. 1911-го родина повертається до Англії.

У 1917–1921-му хлопець навчається в престижній Ітонській школі. 1922–1927-й – служба в Британській імперській поліції в Бірмі. 1933-го – перше літературне визнання за книжку «Фунти лиха в Парижі й Лондоні» – про власний досвід життя в злиденних нетрях західноєвропейських столиць. 1937-го – участь у війні в Іспанії, поранення в горло. Спогади «Данина Каталонії» буде визнано одним із його найкращих творів. 1939 року Орвелла не взяли в армію через стан здоров’я (іспанське поранення й сухоти). 1944-го – закінчив писати «Колгосп тварин», але видати його зміг лише 1945-го. Казка-антиутопія відкрила рахунок бестселерів і комерційних успіхів для автора. 1947-го в Німеччині виходить перший переклад цього твору іноземною мовою – український. 1949-го Орвелл закінчив найамбітнішу річ у своєму доробку – роман «1984». 1950-го – помер у лікарні в Лондоні від туберкульозу. В останні дні життя стверджував, що мав у голові задуми ще принаймні п’яти книжок.

© Богдан Цюпин
© «Український ТИЖДЕНЬ» № 43 (260) від 25 жовтня, 2012
Ілюстраційні постери:
© Dem'än Dzüba — «Porohivnyçä»

➥ George ORWELL — «КОЛГОСП ТВАРИН»
➥ «КОЛГОСП ТВАРИН» — анімація і радіопостановка
➥ «КОЛГОСП ТВАРИН» — актуальні нині цитати