До Бóярки повернувся
полковник Армії УНР Марко Безручко!

У місті Бóярка на Київщині гідно вшанували й увічнили командира VI-ї Січової Стрілецької Дивізії Дієвої Армії УНР, полковника, а після оборони Замостя — генерал-хорунжого Дієвої Армії УНР Марка Безручка.
10.Х.2020 в місті Бóярка, поблизу бóярського залізничного двірця, на фасаді Бóярської дитячої школи мистецтв, де 100 років тому розмістився штаб VI-ї Січової Стрілецької Дивізії, урочисто відкрито меморіяльний барельєф на честь полковника Армії УНР Марка Безручка!

Полковник Армії УНР Марко Безручко
на чолі штабу VI-ї Січової Стрілецької Дивізії Дієвої Армії УНР
Малюнок учасника І Визвольних Змагань Леоніда Перфецького

У травні 1920 року розпочався легендарний спільний визвольний похід Армії Української Народньої Республіки та Війська польського до Києва. Союзницькі війська мали звільнити столицю України від совєтсько-російсько большевицьких загарбників.

В аванґарді війська до Києва просувалася і VI-та Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням (на той час) полковника Армії УНР Марка Безручка.
6 травня 1920 року підрозділи дивізії зайняли станцію Бóярка і облаштували свій штаб поблизу бóярського залізничного двірця (вокзалу) у великому, просторому особняку Александрової, де нині розміщується комунальний позашкільний навчальний заклад Бóярська дитяча школа мистецтв (Бóярка, вулиця Вокзальна, 33).
7-8.V.1920 штаб Марка Безручка перебував в Бóярці, звідси готувалось подальше просування на Київ і визволення столиці України від совєтських окупантів.
Саме на фасаді цієї будівлі 10 жовтня 2020 року, о 10:00 урочисто відкрито меморіяльний барельєф на честь полковника Армії УНР Марка Безручка.

Марко БЕЗРУЧКО
Ілюстрація з перевидання книги генерал-поручника Армії УНР Олександра Вишнівського
„Повстанський рух і отаманія“
(книжкова серія „Повернута спадщина“)

✔ Історична довідка:

Безручко Марко Данилович [❃31.Х.(12.ХІ).1883 — ✞ 10.ІІ.1944] — генерал-хорунжий, начальник VI-ї Січової Стрілецької Дивізії Армії УНР.
Народився у місті Великий Токмак тодішнього Бердянського повіту Таврійської губернії (нині місто Токмак на Запорожжі).
Завершив учительську семінарію у місті Переяслав, Одеське піхотне юнкерське училище (1908), вийшов підпоручиком до 106-го піхотного Уфимського полку (Вільно). Завершив Миколаївську військову академію за 1-м розрядом (1914).
На початок Першої Світової війни служив у 106-му піхотному Уфимському полку. На фронті дістав поранення та контузію. З 20.І.1915 — офіцер для доручень штабу 3-го армійського корпусу. З 14.VIІ.1916 — старший ад’ютант штабу 42-го армійського корпусу. З 20.VIІІ.1917 — штаб-старшина для доручень штабу 30-го армійського корпусу. Останнє звання у россійсько-імперській армії — капітан (з 14.VI.1916).

На службі Україні.
З 08.ІІІ.1918 — помічник начальника персонального відділу Головного управління Генерального штабу Армії УНР, згодом — Армії Української Держави. З листопада 1918 року — військовий старшина.
З 15.ХІІ.1918 — начальник персонального відділу Головного управління Генерального штабу Дієвої Армії УНР.
З 12.ІІІ.1919 — начальник штабу Окремої Запорізької бригади ім. Симона Петлюри Дієвої Армії УНР.
З 26.ІV.1919 — начальник штабу Корпусу Січових Стрільців Дієвої Армії УНР. 07.ХІІ.1919 був інтернований польською владою.
З 08.ІІ.1920 — начальник 1-ї (з 21.ІІІ.1920 — VI-ї Січової) дивізії Армії УНР, що формувалася у фортеці Брест-Литовська з вояків Армії УНР, інтернованих польською владою на початку грудня 1919 року.
21.ІV.1920 був підвищений до рангу полковника.
З 05.Х.1920 – генерал-хорунжий Дієвої Армії УНР.
У 1921–1924 рр. був членом Вищої Військової Ради УНР.

Після ліквідації таборів інтернованих мешкав у Варшаві. Працював у польському військовому картографічному інституті. Був головою Українського клубу, редактором та видавцем військово-історичного мемуарного збірника «За Державність». Помер у Варшаві, похований у православній частині міського цвинтаря «Воля».

Джерела: Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: "Темпора", 2007; Szagala R., Kolanczuk A. Cmentarz prawosawny na Woli w Warszawie. Ggroby ukrainskie. Przewodnik. Wydanie zrealizowano dzięki finansowej pomocy Parafii Prawosławnej św. Jana na Woli w Warszawie – Warszawa, 2002 – S.50

Увічнено видатного українського полководця Марка Безручка меморіяльним барельєфом, який створив талановитий скульптор Олександр Михайлицький. Це його п’ята скульптура у місті Бóярка.

— Хоча ми знаємо Марка Безручка як генерал-хорунжого українського війська, тим не менш сьогодні його на меморіальному барельєфі увіковічили як полковника, адже саме в такому ранзі легендарний полководець був присутній у Боярці навесні 1920 року, — зазначив голова правління благодійного фонду «Героїка» пан Павло Подобєд.

Барельєф виготовлено і встановлено коштом Бóярської міської ради, з ініціятиви Андрія Ковальова, члена правління Благодійного фонду «Героїка».

На встановлення меморіяльного барельєфу прибули патріоти України й свідомі Українці з різних куточків Держави, прийшли містяни Бóярки, школярі, молодь, інтеліґенція, священики, історики, які вивчали історію Бóярки та власне Марка Безручка, і навіть внучатий племінник полководця пан Анатолій Безручко, який сам зараз проживає у Бóярці. Про те, що нащадок Марка Безручка віднедавна мешкає у Бóярці організаторам стало відомо буквально за день до урочистостей. За словами пана Анатолія, він за велінням долі нещодавно переїхав у Бóярку, і зараз це можливість побути на такій урочистій події, коли вшановують його пращура.

— Час має своє на то бажання… Треба пам'ятати тих, хто за Україну віддав своє життя… — зауважив внучатий нéбіж полководця пан Анатолій Безручко.

В урочистостях приймали участь реконструктори військово-історичного клубу «Повстанець», історики, громадські діячі, патріоти України, освітяни й діячі культури, місцеві урядовці й мешканці.
Окрім цього на святі був присутній гурт «Хорея Козацька», соліст якої, пан Тарас Компаніченко виконав тогочасні пісні, які створювалися саме VI-ю Січовою Стрілецькою Дивізією Дієвої Армії УНР.

Урочисте відкриття меморіяльного барельєфу на честь командира VI-ї Січової Стрілецької Дивізії Дієвої Армії УНР, полковника Дієвої Армії УНР Марка Безручка в місті Бóярка організоване Благодійним фондом «Героїка» і всеукраїнським історично-музичним фестивалем «Під Покровом Тризуба» за підтримки Бóярської міської ради та за участі військово-історичного клубу «Повстанець» і видавництва Марка Мельника «MarkoBook».

До уваги Вельмишановного Панства — світлини з урочистостей відкриття меморіяльного барельєфу полковнику Дієвої Армії УНР Маркові Безручку в місті Бóярка, котрі оприлюднили Благодійний фонд «Героїка», оргкомітет фестивалю «Під Покровом Тризуба», та ВІК «Повстанець».

Урочисте виконання Славню України
„Ще не вмерли України ні слава, ні воля…“

Почесна варта ВІК «Повстанець» дає вогонь на честь полковника Армії УНР Марка Безручка

Почесна варта ВІК «Повстанець»

Гурт «Хорея Козацька» і Тарас Компаніченко виконують тогочасні пісні, які створювалися саме VI-ю Січовою Стрілецькою Дивізією Дієвої Армії УНР.

Нащадок полковника Армії УНР Марка Безручка, внучатий нéбіж, пан Анатолій Безручко і управлінець БФ «Героїка» пан Андрій Ковальов із Визвольним Прапором України з Марком Безручком з рідного міста полководця, із написом „Токмак. Марко Безручко“

«5 канал» був присутній на урочистостях і має невеличкий репортаж:

(панночка Олександра Адамчук вочевидь стажерка-журналістка й вельми хвилювалась, можливо це її перший репортаж, тож, пробачимо це хвилювання).

Цілу годину аматорського відео з заходу виклав Голова Київського Осередку «Пласт» пан Даниїл Майоров:

На вшануванні Марка Безручка анонсували вихід нової книги.
Ініціятор відзначення — член правління «Героїки» пан Андрій Ковальов презентував сигнальний примірник своєї нової книги. У науково-популярному виданні «Як гартувалась державність» автор розповідає про Перші Визвольні Змагання в околицях Києва. Фундаментальна праця на 600 сторінок, ілюстрована тисячею зображень, вийде друком за кілька тижнів у видавництві Марка Мельника «MarkoBook».

Ремарка:
Вдячність всім, хто організував створення і встановлення барельєфу на честь полковника, а згодом генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка, зокрема: Бóярській міській раді, всеукраїнському історично-музичному фестивалю «Під Покровом Тризуба», Благодійному фонду «Героїка», військово-історичному клубу «Повстанець» і видавництву Марка Мельника «MarkoBook».
Коли в місті влада про-українська, то й Герої України там шануються!

Барельєф! Не простенька "кладбіщенська табличка", замовлена за 100 гривеників у похоронному бюро кума-свата, а виготовлений вручну скульптором барельєф!
А ось в рідному місті Токмак леґендарного земляка "вшанували" саме так, дешевою "кладбіщенською табличкою"…
➥ Ідея вшанування Марка Безручка у рідному місті Токмак
➥ Вшанування Марка Безручка у рідному місті Токмак…
Місцева сєпар-"власть" корчами корчилась на сесії, коли запропонувалось до 100-річчя оборони Замостя вшанувати леґендарного земляка Марка Безручка — "дєнєх нєт!" вони волали.
Зате помпезно, під мега-салют зі стотисячним розкраданням бюджетних коштів встановили дешеві пластмасові "сєрдца" за 300 000 ₴…
Соромно за рідне місто Токмак…