День пам’яті Степана Чубенка…

25 липня 2014 року.
(або 27.Ⅶ.2014 — дата загибелі точно не встановлена).
Двадцять два кілометри від Донецька. Село Горбачово-Михайлівка.
В цей день тут розстріляли шістнадцятирічного Степана Чубенка…

Ще раз. Дорослі скоти з "русскім міром" замість мізків розстріляли дитину!…
Розстріляли за жовто-блакитну стрічку на рюкзаку і за те, що любив свою Україну…

Ще раз. Адепти "русскоґо міра" розстріляли школяра, який любив читати, писав вірші і грав в футбол.
Більше того, є свідчення, що Степан до останнього стояв на своєму і не просив помилувати…

Я не буду приплітати сюди політику, просто хочу, щоб ви розуміли: коли ваші знайомі чи "друзі" кажуть, що "нє всё так адназначна", що треба миритися, шо "россія нє враг", вони раз за разом натискають на спусковий гачок і стріляють вже в мертвого Степана і таких як він…

У мене особисто в бік россіі тільки один вигук — хто ви? Йдіть до біса, я вас не знаю! Мордор має бути знищено!
А ми маємо пам’ятати тих, хто віддав найдорожче і вже не може дати за себе відсіч цим гнилим вбивцям.

Пробач, Стьопо, що не вберегли… Пробачте, Сталина Чубенко…

„Я стояла біля могили і поки її розкопували, подумки чіплялася за останню надію: а раптом це помилка? І навіть коли дісталися до тіла сина (воно було загорнуте в целофан), ще не вірила, що це він… Однак чим більше його розглядала, тим більше переконувалася, що це моя дитина… Побачила, що вбивці зняли з нього кросівки… А ось руки, пов'язані скотчем за спиною, перед розстрілом, не розв'язали…“
— мама Степана — Сталина Чубенко

25 липня 2014-го сєпари вадім поґодін, юрій москальов, максім сухомлінов після жорстоких знущань застрелили 16-річного хлопця з Краматорська Степана Чубенка…
Вбили за те, що він — Українець…

Степан навчався в краматорській загальноосвітній школі № 12, захоплювався футболом. Був воротарем юнацької команди “Авангард” і прагнув стати професіональним спортсменом.
На початку війни Степан Чубенко брав участь в мітингах на підтримку цілісності України, носив воду і продукти українським військовим, які прибули в місто. Ризикуючи життям, Степан зняв з міською площі прапор так званої "ДНР".
З метою безпеки батьки відправили Степана до Києва. Після звільнення Краматорська від бойовиків "ДНР" підліток вирішив повернутися в місто, проїздом через окупований Донецьк.
З собою в рюкзаку він віз жовто-блакитну стрічку і шарф футбольного клубу “Карпати”, який йому подарували в Києві.

Про те, що трапилося з підлітком пізніше родичам розповів один з керівників сепаратистів через 3 тижні після його зникнення. Степана Чубенко за його проукраїнську позицію спочатку катували, а потім розстріляли…

За словами свідка злочину:
„Затриманого юнака, поки той сидів, пов'язаний, під комендатурою, били ногами. Вибили зуби. Після, утрьох повели до берега річки. Там йому скрутили руки скотчем за спиною, футболку натягнули на голову. Хлопець не плакав та не просив помилування.
Кросівки в нього були гарні тому з Нього перед розстрілом їх зняли і забрали собі. "Кєрчь" вистрілив в потилицю. Юнак впав але був ще живий. Тому "Кєрчь" вистрілив знов. Всього пострілів п'ять…“

Трійка вбивць Степана Чубенка

Тіло Степана сепаратисти віддали батькам через 3 місяці…

Вбивць підлітка — вадіма поґодіна, колишнього комбата батальйону "Кєрчь" і його бойовиків юрія москальова і максіма сухомлінова в 2018 році заочно засудили до довічного ув'язнення.
А знаєте за що ще по душі шкребе: "у квітні 2017 у Чебоксарах(Росія) на 72 години був затриманий юрій москальов. Однак, не дочекавшись відповідних документів від України про екстрадицію, російські правоохоронці відпустили вбивцю".
Вбивцю Степана відпустили, бо українська сторона… провтикала подати запит.
Убивці досі на волі. Один в Криму, два на РФ. Ніхто видавати їх не збирається.
Станом на 2021: змін немає. Убивці на волі…

Юний воротар “Авангарду” в 2017 році указом Президента України посмертно був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.

5 пострілів в 16-річного Українця…
Пам'ятайте ціну…

Чергові роковини вбивства Степана Чубенка.
Світлий і сильний духом хлопець заплатив життям за те, що був чесним, чуйним, сміливим і любив Батьківщину.
У Степана попереду було ціле життя і точно суперська спортивна кар'єра. Однак цьому завадив "русскій мір", який своїм чоботом пройшовся по багатьох українських родинах, і родині Чубенків зокрема.

Сподіваюся місцеві депутати невдовзі ухвалять рішення і в Краматорську твоя рідна школа нарешті носитиме твоє ім'я.

Пробач нам, дорослим, Степане, що ми тебе не вберегли…