Юрій Липа
цитати

Юрій Іванович Липа — громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму — народився 5 травня 1900 року в містечку Старі Санжари на Полтавщині, загинув 20 серпня 1944 року в селі Шутова поблизу Яворова на Львівщині…

„Будь приготовлений до власної історії!“

„Історія, факт який вже стався, його можна знати або не знати, сприймати або не сприймати, вірити або не вірити. Історія – питання віри!“

„Українські герої — це висловники туги і праці багатьох поколінь.“

„Для Українців найголовніший меридіан світу — це той, що проходить через Україну.“

„Ми — нація, сузір'я мільйонів, ми — серце воль, ми — буйна кузня сили.“

„Там, де є Українці — там завжди є мистецтво.“

„Історія нашого духу і крові — то історія наших провідників, нашої еліти.“

„В серці кожного Українця повинна бути його почуттєва Україна, заселена постатями і почуваннями.“

„Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях.“

„В обличчі Держави людина має таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.“

„Велика ціль — річ більша від людини.“

„Людину визволити — велика річ, нарід — свята!“

„Хто може дати право Українцям? Воно в них самих.“

„Це ж така нормальна річ — визначати свій край за середину світу.“

„Свій світ — мірило, критерій для інших світів.“

„Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?“

„Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.“

„Вся історія людства — це боротьба держав віри з державами сумніву — в ім'я перемоги віри.“

„Нема ніяких так званих об'єктивних перешкод до вивищення і утвердження нового великого народу, який мав поразку.“

„Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова "нація".“

„Щоб мати авторитет — треба мати силу!“

„Сила є аргументом, але змістом України є справедливість.“

„Пам'ятай, коли треба, шапку здійми, коли треба, дукатом дзенькни, а коли, то й на шаблю гостру зоприся.“

„Ви чуєте ці кулі, це народ промовляє.“

„Найвищий вислів влади — це отаман, коли ж він є й господарем душ, — це батько.“

„Злу акцію ще можна скерувати на добре, брак акції дасть тільки зле.

„Добре виконувати та добре наказувати — однаково важне в обличчі справи. Хто не вміє одного — не вміє й другого.“

„Засади, взяті від чужинців і не достосовані до української психології й традиції, стають не засадами, а засудами.“

„Шукай у власних глибинах.“

„Мало мати догідні путі, ще треба мати відповідний характер, щоб використати ті путі.“

„Зв'язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.“

„Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.“

„Доцільне господарювання кров'ю — це є перша прикмета державності…“

„Каже кров: з'єднаю! Каже любов: пробачу! Каже віра: веду!“

„А що ж є більше понад віру?“

„Чин хвалить не людина.“

„Ім'я будуччини — чин, хто спинився — той служить тьмі, хто в поході — звитяжить він.“

„Місія письменника в суспільстві — провідництво.“

„Провідник — це той, хто узнає в кожному зі своїх підвладних "дитину", "сина".“

„Все є доцільне, що служить силі українського організму.“

„Втеча від суспільного життя — це зменшення себе.“

„Мова ніколи не створиться бюрократією.“

„Погляд зсередини свого національного "Я" — це єдиний шлях, яким можна вискочити з провінційності.“

„Власна раса є джерелом, і мірилом, і правом.“

„Єсть тільки довічна боротьба за власне "я" і "Я" моєї раси…“

„Найважливіші здобутки людства зростали й зростатимуть в українській расі.“

„Тільки доцільність фізичного збереження раси може бути підставою розуміння державності.“

„Одиниця тоді лишень чогось варта, коли висловлює хоч трохи духу своєї збірноти.“

„Безнадійним є бунт одиниці, що не хоче прийняти расових традицій.“

„Коли тепер існує втеча від України, то вона має характер втечі в хаос, в істерію одиниць.“

„Все, що рідне, то — рідне, вороже — ворожим зостане, йди без вагань і без схибу і вдар там, де треба.“

„Слинна перспектива — "з ворогом по правді жить".“

„Брат ворога — не брат є козакові.“

„Вигнанцем може себе почувати Українець і в самім осередку України…“

„Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати, обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть — право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною. А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю, а московською мовою.“

„Большевизм не розпочав нічого, чого б не провадив або не пробував впровадити царизм.“

„Вільна Україна буде не після звільнення Києва, а після знищення Москви, як столиці російської наддержави.“

„Одне святе є в світі — кров людей хоробрих,
Одні живуть могили — вірних Батьківщині!“

„Найсолодшою смертю є смерть за Отчизну. Вона ж дає зміст життя.“

„Тільки віра вища
І чеснота в будові
Вирве душу з грища
І правду — з крові.“

„Ось лиця всіх до Тебе, Боже,
Звертаються в молитві й ждуть;
Ти вивів нас на роздорожжя,
Щоб ми пізнали праву путь.“
— Юрій Липа „В покорі просять покоління…“ // (Поезія. — С. 15)

„Все буде відомо — даремно ховаєш нужденність
Бажань похітливих, думок без сумління і стра́хи.
Все станеться явним, — даремно втікаєш від себе
У видумку мрій, сорокатий каптан для безумців.“
— Юрій Липа „Простовіч“ // (Поезія. — С. 19)

„Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.“
— Юрій Липа „Призначення“ // (Поезія. — С. 21)

„Пребудь в мені! Вже ближче ночі тінь
І тьма — густіша. Боже, в далечінь
Відходять бла́га й сили помічні, —
Безпомічному поможи мені!“
— Юрій Липа „І прийде час“ // (Поезія. — С. 24)

„Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила,
Як зоря, що високо
Наді мною спинилась.“
— Юрій Липа „До панни Є. К.“ // (Поезія. — С. 87)

„Спалитися в безупиннім
Життю, що в іскрах пливе,
В неопалимій купині,
Що родить вічно нове.“
— Юрій Липа „Три брати“ // (Поезія. — С. 91)

Молитва Юрія Липи
„ Боже народів утвердження, і небес, і землі, і моря, Боже походів і самопожертви, – до Тебе молиться найсамотніший народ у світі, народ найсильніший, бо перетривав і меч, і підлість чужого слизького слова, найсильніший, бо злочини й гріхи своїх дітей перетривав…
Боже, дай нам, щоб усе, що найвеличніше, було в нас. І сповни нарід наш молитвою вічного напруження. Дай так, щоб ніхто в нас не мав замкнених очей, щоб тривога батьківська була в кожному серці, і щоб руки наші училися всіх способів боротьби, щоби уми наші пізнали всі науки, а воля наша знищила всіх противників. За сірість минулих років, за блуканину на роздоріжжях дай нам тепер велику дорогу єдности й молитви.“