Свої для своїх про своє!
День Святого Миколая — це день, коли відбуваються дивá…
Починаються Різдвяні Святá й починаються Різдвяні Дивá!
Любі Діти, хлопчики й дівчатка, дорослі й малятка, ласкаво просимо з нагоди Дня Святого Миколая у казкову подорож до „Країни Мрій“!
...продовжувати читання "❄ „Країна Мрій“ — «VV» ♫♪"
Місто Лева… Ясновельможний і аристократичний Львів — столиця Галичини і західна столиця України.
Ґонорове місто Лева із файними панянками, ґоноровими батярами, зі смачною чоколядою й запашною кавою у затишних кав'ярнях, з яких лунали батярські джаз-банди у добу Інтербеллуму…
У 1930-х роках найпопулярнішою у Львові й на Галичині була джаз-капела «Ябцьо-Джаз», у складі якої перебували пісняр, композитор і акордеоніст Богдан Весоловський („Бонді“), скрипаль Леонід Яблонський („Ябцьо“), акордеоніст Анатоль Кос-Анатольський та солістка Ірина Яросевич.
У полум'ї Другої Світової війни й у повоєнні роки старі добрі пісні майже забулись…
Повернути в наші дні творчу спадщину Богдана Весоловського до України зміг Олег Скрипка, який на основі знайдених в Торонто музичних матеріялів композитора записав два альбоми „Серце у мене вразливе…“ (2009) і „Жоржина“ (2011).
...продовжувати читання "„Жоржина“ Олега Скрипки — батярські пісні Львова"
Місто Лева... Ясновельможний і аристократичний Львів — столиця Галичини і західна столиця України.
Вузенькі вулички старого Львова манять поетів, художників, фотографів, кінематографістів та кліпмейкерів.
Ці вулички багато кого й чого бачили на своєму віку, від ворогів до справжніх патріотів; цими вуличками ходили Андрій Шептицький і Василь Вишиваний, Євген Коновалець, Степан Бандера і Роман Шухевич; львівська бруківка пам'ятає і Леґіон Українських Січових Стрільців під час Листопадового Чину, і чисельних загарбників... Львівські кав'ярні пам'ятають файних панянок та бешкетних батярів, а нині десь, у любителя антиквару, старий патефон зі старої платівки заграє батярську пісню...
До уваги вельмишановного панства, у сьому дописі презентовано добірку сучасних виднограїв про місто Лева та відзнятих у Львові, для яких Серце Галіції стало яскравим емоційним фоном.
То є Львів! Ґонорове місто Лева зі смачною чоколядою й запашною кавою у затишних кав'ярнях.
І не забувайте — файні королеви є лиш у місті Лева!
Гарного галицького настрою!
...продовжувати читання "„То є Львів — місто Лева!“ Файні виднограї, відзняті у Львові"
Славень ОУН „Зродились ми великої години…“ з 24 серпня 2018 року є офіційним Маршем Збройних Сил України.
Славень, з яким на захист України йшли у бій Герої Визвольних Змагань, вояки ОУН і УПА.
Саме 24.VIII.2018 на урочистому військовому Параді „Марш нової армії“ з нагоди Дня відновлення Незалежності України, Славень „Зродились ми великої години…“ у новому аранжуванні був презентований як офіційний Марш ЗСУ.
„Марш Нової Армії“ вперше було офіційно презентовано 6.ХІІ.2017 до Дня Збройних Сил України.
А найпершою була презентація 14.ІІІ.2017 до Дня Добровольців України.
...продовжувати читання "„Марш Нової Армії“ — „Зродились ми великої години…“"
♪ II► Христина Соловій — „Под облáчком“
Для тих, хто святкує Івана Купалу — одна з найліпших лемківських пісень „Под облáчком“ у виконанні незрівнянної Христини Соловій.
Українці — співоча Нація!
В часи війни Українці підтримували себе піснями, як сумними, так і веселими, підбадьорювали маршами та коломийками.
Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та Пісні Української Повстанської Армії — яскраве тому свідчення.
...продовжувати читання "“Б’ють тулумбаси — бам! бам!”"
Українці — співоча Нація!
В часи війни Українці підтримували себе піснями, як сумними, так і веселими, підбадьорювали маршами та коломийками.
Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та Пісні Української Повстанської Армії — яскраве тому свідчення.
...продовжувати читання "“Повстанські чичері”"
Українці — співоча Нація, навіть в тяжкі часи війни…
Велика Війна, роздмухана у 1914 році Россійской Імпєрієй і Францією тривала й після 1918-го на теренах України, а згодом спалахнула вже Другою Світовою війною.
Втім, з початку Ⅰ Визвольних Змагань, попри їх поразку, Українці не переставали боротись з польськими, совєтськими і нацистськими окупантами… Поступово учасники Визвольних Змагань поєднались під крилом Української Головної Визвольної Ради (УГВР), Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії.
Стрілецькі пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та пісні доби Перших Визвольних Змагань, попри всі заборони й намагання стерти їх з народної пам'яті, вижили в буремному ХХ столітті й дійшли до наших днів.
Пісні УСС підхопили повстанці ОУН і УПА у Ⅱ Визвольних Змаганнях, а потім нащадки стрільців і повстанців, рятуючи ці пісні в діяспорах по всьому Світові, донесли їх нам у ХХІ століття.
Бо ж, „Як поборем вороженьків — не буде в нас лиха!»
„Зійде зоря, настане воля…“
Добірка пісень Української Повстанської Армії доби Ⅱ Світової Війни (1939—1945) та Ⅱ Визвольних Змагань (1939—1959) до уваги Вельмишановнього Панства…
...продовжувати читання "✠ Пісні Української Повстанської Армії"
Стрілецькі пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та пісні доби І Визвольних Змагань, попри всі заборони й намагання стерти їх з народної пам'яті, вижили в буремному ХХ столітті й дійшли до наших днів.
Пісні УСС підхопили повстанці ОУН УПА у Ⅱ Визвольних Змаганнях, а потім нащадки стрільців і повстанців, рятуючи ці пісні в діяспорах по всьому Світові, донесли їх нам у ХХІ століття.
Бо ж, „Як поборем вороженьків — не буде в нас лиха!»
„Зійде зоря, настане воля…“
Добірка пісень Леґіону Українських Січових Стрільців доби початку Великої Війни (1914-1917) та І Визвольних Змагань (1917-1921) до уваги Вельмишановнього Панства…
...продовжувати читання "✠ Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців"
…3 серпня 1987 року відійшов у Зáсвіти геніяльний український кіномитець Іван Миколайчук…
Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком…
...продовжувати читання "Пам’яті Івана Миколайчука…"
У 2016 році Світ широко дізнався про геноцид Киримських Татар совєтським режимом.
Музичну композицію “1944” виконала киримтатарська співачка Джамала, представляючи Україну на міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» в Стокгольмі. Потужна композиція, в якій Джамала переповіла історію рідної прабабусі та трагедію цілого народу, була виконана напередодні першого офіційного відзначення Дня Пам'яті жертв геноциду Кирим-Татарського народу. Як і фільм «Хайтарма», пісня Джамали “1944” викликала справжню істерику Кремля! І ця композиція перемогла на «Євробаченні»!
Цього року, вже в Києві, Світ вдруге почув цю композицію на «Євробаченні».
Нарешті весь Світ дізнався про злочини совєтського режиму...
Пронизлива пісня, душа від якої завмирає, стискається з першого ж звуку мугаму, з перших же слів про чужинців, які заходять в твій дім і всіх вбивають...
Перехоплений подих виривається сльозами на пронизливому приспіві:
《Yaşlığıma toyalmadım...
Men bu yerde yaşalmadım...》
《Я ж без юності залишилась...
Жити в спокої не змогла...》
...продовжувати читання "“1944”"
«Україна або смерть!»
Це девіз чорношличників — Чорних Запорожців.
Чорні Запорожці — легендарний полк Армії УНР!
Чорних Запорожців боялись і "бєлоґвардєйцы" і "красноармєйцы".
У вирі І Визвольних Змагань майже ніхто з Чорних Запорожців не вижив — не така в них мета була, щоб вижити.
Символом куреня Чорних Запорожців був християнський символ — череп з кістками на чорному прапорі.
"Плоть нічтоже — дух животворить"
...продовжувати читання "Пісні „Чорних Запорожців“ і “ґєтто” Олега Скрипки"
"Любий юначе! Ось тобі музіка!" — пам'ятаєте? Саме з таких слів почалось тріумфальне повернення українського гурту "VV" зі Франції у 1996 році. М'який голос Олега Скрипки запрошував слухача до "КраY̆ни мрій", і одразу після лагідного запрошення переливами баяну розливалася "Весна"...
"Весна, Весна, весна прийде. Весна, весна, весна вгамує...
Буй-буй-буй, бу-бу-бу бу-бу-буй..."
"Всесвіту пронозливий, відкрий правди трішечки, чи не вистачить мене загинути по весні..."
...продовжувати читання "«VV» — МУЗІКА КРАY̆НИ МРІЙ"
4 березня 1949 року народився видатний український композитор, поет, творець української естради Володимир Івасюк.
Українець, який прожив всього 30 років, за своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальних твори, створив музику до кількох спектаклів. У 1970 році склав композицію „Червона Рута“.
Окрім цього, Володимир Івасюк — професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Відомий як музикант, Володимир був і неординарним живописцем…
...продовжувати читання "Володимир Івасюк — Українець, що знайшов Червону Руту"
Шануймо великих Українців!
У ХІХ столітті за два тижні до Різдва в Україні народився митець, якому ми зобов'язані одним із символів цього свята.
13 грудня 1877 року (1.ХІІ.1877 за старим стилем) в селі Монастирок Брацлавського повіту на Поділлі (зараз Вінницької області) народився український композитор і хоровий диригент Микола Дмитрович Леонтóвич, що прославився своїми обробками народних пісень, автор всесвітньовідомого «Щедрика».
Саме завдяки Миколі Леонтовичу український «Щедрик» став найпопулярнішою різдвяною мелодією у світі.
Український «Щедрик» в усьому світі відомий, як «Carol of the Bells», «Ukrainian Bell Carol», «Ukrainian Carol».
...продовжувати читання "«Щедрик» і Микола Леонтóвич"
♪ II► Христина Соловій — „Хто, як не ти?“
«Марш Запорожців», «Запорожський Марш» або «Козацький Марш» — музичний твір сліпого бандуриста Євгена Адамцевича.
Відомий в обробці та оркестровці Віктора Гуцала.
«Козацький Марш» — один з офіційних основних маршів Збройних Сил України.
...продовжувати читання "✠ «Козацький Марш Запорожців»"
На Волині створили мультфільм «Український тАТО» про те, як живуть більшість сімей тих, хто воює.
Неймовірно пронизливий анімаційний фільм під музичну композицію Lea Michele — «Papa can you hear me».