«Щедрик» і Микола Леонтóвич


 

❃ «Щедрик» і Микола Леонтóвич ❃

 

Шануймо великих Українців!


У ХІХ столітті за два тижні до Різдва в Україні народився митець, якому ми зобов'язані одним із символів цього свята.

13 грудня 1877 року (1 грудня 1877 за старим стилем) в селі Монастирок Брацлавського повіту на Поділлі (зараз Вінницької області) народився український композитор і хоровий диригент Микола Дмитрович Леонтóвич, що прославився своїми обробками народних пісень, автор всесвітньовідомого «Щедрика».

Саме завдяки Миколі Леонтовичу український «Щедрик» став найпопулярнішою різдвяною мелодією у світі.
Український «Щедрик» в усьому світі відомий, як «Carol of the Bells», «Ukrainian Bell Carol», «Ukrainian Carol».

♫II► «Щедрик» (Микола Леонтóвич)

 

 

Порівняти дві версії можете в цій казковій анімації:
♫II► «Carol of the Bells» & «Щедрик»

 

 

А почалося все з того, що в жовтні 1921 року український хор виконав щедрівку в обробці Леонтовича у провідному американському концертному залі Карнеґі-Хол, Нью-Йорк.
Пісня так вразила слухачів, що один з них — американець українського походження Пітер Вальговскій — через майже 15 років написав до неї текст англійською мовою.
Відтоді щедрівка, в якій так дзвінко і святково переливаються дзвіночки, відома під назвою «Carol of the Bells».
Пісня так міцно вкоренилася в західній культурі, що мало хто взагалі підозрює про її українське походження, вважаючи споконвічно своєю. Існує величезна безліч інтерпретацій цієї пісні, вона не раз ставала саундтреком до різдвяних кіноісторії.
Зокрема, її можна почути в комедії «Сам удома», «Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку» а також в фільмах «Гаррі Поттер», «Сімейка Адамсів» і «Міцний горішок 2», та навіть в «Сімпсонах», «Гріффінах» і так далі.
II► «Щедрик» — перший запис 1922 року в Нью-Йорку у виконанні Українського національного хору

 

 

❃ ❃ ❃

❃ «Щедрик» (оригінал)

Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,
При́летіла ла́стівочка,
Ста́ла собі́ ще́бетати,
Го́сподаря ви́кликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то половá,
В тебе жінка чорноброва.»
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

 

❃ «Carol of the Bells»

Hark how the bells,
sweet silver bells,
all seem to say,
throw cares away

Christmas is here,
bringing good cheer,
to young and old,
meek and the bold,

Ding dong ding dong
that is their song
with joyful ring
all caroling
One seems to hear
words of good cheer
from everywhere
filling the air

Oh how they pound,
raising the sound,
o'er hill and dale,
telling their tale,

Gaily they ring
while people sing
songs of good cheer,
Christmas is here,

Merry, merry, merry, merry Christmas,
Merry, merry, merry, merry Christmas,

On on they send,
on without end,
their joyful tone
to every home

Ding dong ding… dong!

 

❃ «ЩЕДРИК» — Різдвяне flash-привітання.
Неймовірно гарне Різдвяне flash-привітання з чудовою картиною-іллюзією, яку змалював художник Олег Шупляк.
Зверніть увагу на 3-D-ілюстрації змальований композитор “Щедрика” Микола Леонтович.
Перейдіть за лінком.

Справді казкове різдвяне флеш-привітання з добіркою різдвяних пісень: “Щедрик” у двох версіях виконання від камерного хору «Київ» та тріо «EVA» та англомовна версія “Carol of the Bells” від «Pentatonix».
Додаткові ефекти виникають за кліком на зірці, дзвониках і церковному куполі.
Насолоджуйтесь та тіште рідних і близьких!

 

«Щедрик і Микола Леонтóвич» Oleg-Šuplâk

❃ «ЩЕДРИК» — Різдвяне flash-привітання

 

Різноманіття Різдвяних Дзвоників

«Щедрик» виконується багатьма виконавцями у різних інтерпретаціях.
#Щедрик, #Carol_of_the_Bells, #Ukrainian_Bell_Carol, #Ukrainian_Carol
Чарівний та зворушливий мультфільм Степана Коваля з піснею «Щедрик» у виконанні Олега Скрипки та «Ле Гранд Оркестр».
♫II► Олег Скрипка та «Ле Гранд Оркестр» — «Щедрик» (мультфільм)

 

 

♫II► Oleg Skrypka — «Carol of the Bells» & «Shchedryk» | Олег Скрипка — «Щедрик»

 

 

Надзвичайний кліп в етно-стилі:
♫II► «Воплі Відоплясова» — «Щедрик»

 

 

♫II► Ukraine #EuroMaidan — «Щедрик» («Carol of the Bells») #ЄвроМайдан

 

 

♫II► Хор «Bel Canto» з Вільнюсу в підтримку ЕвроМайдана

 

 

♫II► Руслана і Львіський Хор — «Щедрик» | Михайлівський Собор, Київ, 4.01.2014

 

 

♫II► Український Щедрик 2016
Різдвяна казка, відзнята на лінії фронту навідником танку Юрієм Величко.

 

 

♫II► Тіна Кароль — «Щедрик»

 

 

Справжні хлопчики-янголятка чарівно виконують різдвяну пісню
♫II► «Carol of the Bells»

 

 

Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту «The piano guys»:
♫II► «The Piano Guys» — «Carol of the Bells» (for 12 cellos)

 

 

Популярний американський гурт-акапелла «Pentatonix» виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі Youtube.
♫II► «Pentatonix» — «Carol of the Bells»

 

 

«Щедрик» навіть виконується однією американською групою українською мовою. Зауважте, що ця група "Pink Martini" — не українська, тобто вона не складається з американських українців.
♫II► «Pink Martini» — «Shchedryk»

 

 

♫II► «ROCK-H» — «Щедрик» «РОКАШ» (з оркестром) Львів

 

 

♫II► «SHARAVARABAND» — "Carol of the Bells" / «ШARAVARABAND» — "Щедрик"

 

 

♫II► Celtic Woman — «Carol of the Bells»

 

 

♫II► «Carol of the Bells»

 

 

♫II► «Сам удома» | «Home Alone» — "Running Home" ("Carol of the Bells")

 

 

...Вбите Різдво...

Яким же був життєвий шлях людини, яка подарувала нам різдвяну казку?
13 грудня 1877 року (1 грудня 1877 за старим стилем) в селі Монастирок Брацлавського повіту на Поділлі (зараз Вінницької області) народився український композитор і хоровий диригент Микола Дмитрович Леонтóвич, що прославився своїми обробками народних пісень, автор всесвітньовідомого «Щедрика».

Раннє дитинство майбутнього композитора минуло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту.
Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати навчила Миколу народних пісень.
У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. У 1888 році, через брак коштів, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував спів по нотах і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах.
1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії в Кам'янці-Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти народні мелодії, беручи за взірець обробки М. Лисенка.
Так почався творчий шлях, що привів сільського вчителя до світової слави. Куди б не йшов працювати Леонтович, він скрізь організовував аматорський хор або оркестр, для яких поступово почав створювати оригінальний репертуар на основі народних пісень.
Восени 1904 року покинув Поділля і переїхав на Донбас, де влаштувався викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революції 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів.
Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор.
Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року російськими "бєлоґвардєйцамі" ("дєнікінцамі"), які переслідували українську інтелігенцію, змушений повернутись до Тульчина.
Засновує першу в Тульчині музичну школу.
1919—1920 років працює над першим великим симфонічним твором — народно-фантастичною оперою «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Б. Грінченка.
Восени 1920 року в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К. Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капела виконувала твори Леонтовича.
В останні місяці життя Леонтович закінчував оперу «На русалчин Великдень».
На жаль, Микола Леонтович до світового визнання його творчої спадщини не дожив... Доля у Миколи Дмитровича виявилась вельми трагічною...
Композитора, який створив для нас різдвяну казку, підступно вбили чєкісти лиш за «Щедрик»...

 

✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

Постер з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

 

В ніч з 22 на 23 січня 1921 року (з 10 на 11.01 за старим стилем) композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Афанасієм Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом.
Зі свідчень одного з найближчих друзів Леонтовича, Гната Яструбецького:
Непроханий гість називав себе на прізвище Гріщенко. Як був зазначений він у документах, ніхто не відає, бо Микола Дмитрович єдиний, хто роздивлявся документи, нікому нічого не говорив з цього приводу... Звук пострілу розбудив отця. Була 7.30 ранку. На ліжку під вікном сидів напівзігнутим Леонтович і зляканим голосом допитувався: "Що це, вибух?" Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Гріщенко. Він був босий, в одній білизні. В руках тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Дома ще були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв'язував руки. Він одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5000 карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі. І з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі була калюжа крові. На крик пана-отця прибіг учитель, інші люди. Вони розв'язали руки Леонтовичам, наклали пов'язку на рану потерпілого. Рана була з правого боку. Рвана рана. Леонтович ще встиг сказати: "Тату, я помираю". Була восьма година ранку, неділя 10 січня 1921 року. Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий. 12 січня (за старим стилем), коли ховали композитора, у Марківці мела дуже сильна завірюха...

 

Загибелі Миколи Леонтовича упродовж 80 років було присвячено найбільше публікацій. У своїх деталях усі ці розповіді часто ґрунтуються на оповідях свідків-родичів і різко контрастують та суперечать одна одній. Це чітко виявилося уже з поваленням радянсько-комуністичної влади в часи незалежності України, коли стали доступні засекречені матеріали тих часів, які показали спотвореність та заангажованість публікацій у радянські часи, якими приховували знищення талановитого українського композитора тодішніми владними структурами — так званим ВЧК. Єдине, що так і не стало зрозумілим, — через що чекісти вдалися до такого жорстокого акту, яка була причина вбивства композитора?
Лише наприкінці ХХ століття вдалося частково відкрити завісу пропагандистської машини радянських каральних структур.
Як бачимо, наші вороги завжди намагаються знищити не лише Україну і Українців, але навіть Різдво святкувати забороняли, вбивши творця різдвяної пісні...

 
«Щедрик»
 

❃ ❃ ❃

 

...Згадуються розповіді Бабусі про те, що Різдво "при Совєтах заборонялось, за колядки, щедрівки були жорстокі покарання".
А «Щедрик» був під суворою забороною, принаймі, у нас на Запорожжі.
Лише у 90-х роках ХХ століття пішла знов мода ходити по хатам колядувати. Але це були не ті різдвяні колядування й щедрування, як в давні часи... Це вже була безґлузда постсовєтська калька з кацоязычнымі "Дайтє дядька пятака, а лучьше руб желєзный!"
Й досі в наших провінціях дітвора та великі вже лобуряки-колядуни ходять та побираються таким чином.
Моя Бабуся не сприймала такі псевдо-колядування.
Спочатку радо зустрічала усіх, особливо малечу, усвідомлюючи, що нíкому було їх вчити справжнім колядкам — заздалегідь готувалась, пекла багато пряників, пиріжків усіляких, купу цукерок та солодощів для колядників готувала, щоби кожному по жменці роздати.
Але вони просили лиш гроші...
Одного разу вже майже дорослі лобуряки-колядуни, пробурчавши "дайтє тётка руб желєзный", невдоволено отримали солодощі і, вийшовши за хвіртку, ці скацаплені покручі почали жбурляти ногами свіжі пиріжки, пряники, цукерки...
Бабуся, переживши три голоди Великого Голодомору, вельми боляче сприйняла цю подію і більше ніколи не відкривала хату колядникам...
А от справжнім колядкам та щедрівкам Бабуся і Дідусь намагались вчити змалку мене.
Отже, «Щедрик» я знаю змалечку! Вельми вдячний Бабусі, що навчила.
Хоч я атеїст, але Різдво та «Щедрик» для мене священні...
Всіх вітаю з прийдешніми різдвяними святами.
Щиро бажаю, щоб свята пройшли спокійно і мирно...
 

© Дмитро Дзюба
2015.12.14

4 коментарі до “«Щедрик» і Микола Леонтóвич

  1. Сповіщення: Вкрадене Різдво – Порохівниця

  2. Сповіщення: Володимир Івасюк — Українець, що знайшов Червону Руту – Порохівниця

  3. Сповіщення: «VV» — МУЗІКА КРАY̆НИ МРІЙ – ПОРОХІВНИЦЯ

  4. Сповіщення: Микола Леонтóвич – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментувати не дозволено.