“Б'ють тулумбаси — бам! бам!”
(Смерть москалям!)

Українці — співоча Нація!
В часи війни Українці підтримували себе піснями, як сумними, так і веселими, підбадьорювали маршами та коломийками.
Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та Пісні Української Повстанської Армії — яскраве тому свідчення.

Пісня-заклик!
“Б'ють тулумбаси — бам! бам!
Смерть москалям!
Смерть москалям!”

Тулумбаси завжди сіяли паніку серед ворогів України.
Час знову привчати ворогів боятися не лише звуку тулумбасів, але й самого слова, щоби шарахались від кожного гучного звуку.
Час вже нагадати, що триває війна, котра підходить до свого пекельного апогею, і саме від нас залежить наша Перемога!
Час вчити слова нових військових маршів для Українців!

Повстань, Україна! Українці, повставайте!
“Б'ють тулумбаси — бам! бам!
Смерть москалям!
Смерть москалям!”

“Б'ють тулумбаси — бам! бам!”
(Смерть москалям!)

Чуєш, заграли сурми десь там?
Б'ють тулумбаси — бам! бам!
Небо палає червоним вогнем —
Ми вже йдем! Ми вже йдем!

Хвиля єднання нас понесе —
Україна в серці — понад усе!
Б'ють тулумбаси — бам! бам!
Смерть москалям!
Смерть москалям!

За Україну ти повстань,
На її захист пліч-о-пліч стань!
Бачиш, вогнем палає небокрай,
Бий в тулумбаси, бий і знай

Гей, побратиме, осторонь не стій,
Бий в тулумбаси, бий! Дій!
Україну боронíмо від ворогів —
Бий москалів! Бий москалів!

ТУЛУМБАСИ або ЛИТАВРИ

ДОВІДКА:
ТУЛУМБАСИ або ЛИТАВРИ — клейноди українського козацтва, ударний музичний інструмент з визначеною частотою звуку. Це мідна чаша (казан), обтягнута з відкритого боку шкірою. Натягується шкіра, а при потребі й регулюється, системою гвинтів.
Добувають звук ударами по шкірі товкмаком (токмак, товкмачка, довбня, колотило).
Довбиш — так називали литавристів у Запорізькій Січі.
Литаври, також відомі серед вояк у турецькомовному варіанті тулумбас, широко використовувалися запорозькими козаками. Вони виконували ряд функцій:
✔ По-перше, як військовий інструмент. Удари в литаври сигналізували про небезпеку, литаври були засобом зв'язку між козацькими загонами — спеціальними умовними сигналами під час бою передавали накази по війську, кошу тощо.
✔ По-друге, як ударний музичний інструмент в полковій музиці Війська Запорозького.
✔ По-третє, як священна, сакральна річ. Литаври входили до клейнодів Запорозької Січі. Вони належать до речей національної символіки.

Для Запорожського козацтва литаври були священною річчю. Тулумбас був невід’ємною частиною воєнного побуту козаків Запорожської Січі. Ним скликали раду козаків чи старшин, повідомляли про загрозу ворожого нападу, навіть передавали накази по кошу чи полку під час бою.

Вирушаючи в похід, зв’язкові полкові брали з собою литаври, прив’язуючи їх до сідла. Вони входили до клейнодів Запорожської Січі. Висловлюючись сучасною термінологією, можна сказати, що литаври належали до речей національної символіки. Речей таких було небагато: хоругви (корогви), бунчук, гетьманська булава, печатка і музичний інструмент — литаври, що мали соковиту козацьку назву — тулумбас. Козаки часто ще називали цей інструмент словом "котли".

Ударами в литаври збирали козаків на раду. Ця традиція була на Запорожжі такою. Кошовий наказував литавристові бити в "котли", збиралося козацтво. Осавул ішов у церкву, брав хоругви і ставив їх перед козацтвом на видному місці. Коли всі збиралися, литаврист повинен був тричі дрібно пробить (тремоло). Після цього перед козацьким зібранням виходили кошовий з палицею, що символізувала його владу, суддя з печаткою, писар з каламарем, осавул з малою палицею. Вони кланялися в усі боки козацтву, і починалася рада.

Литаври були неодмінним учасником церемоній передачі гетьманської влади. За спогадами літописця, церемонія входження у владу Богдана Хмельницького проходила так: після того, як на Січі в 1648 рік було обрано гетьманом Богдана Хмельницького, одразу від кошового послали до скарбниці військового писаря з кількома курінними отаманами та іншим "значним товариством", де вони взяли і принесли в раду військові клейноди і урочисто вручили їх Б.Хмельницькому. А клейнодами тими були: вишита золотом хоругва (корогва), бунчук з позолоченою "чолкою" і древком, срібна з позолотою, майстерно оздоблена камінням булава, срібна військова печать і нові великі мідні котли... Все це свідчить про те велике значення литавр, яке вони мали в житті Війська Запорожського.

Тулумбаси були різних розмірів. У найбільші з них били одночасно вісім чоловік. Їх називали ще набатом і тримали лише в Запорожській Січі. Є свідчення, що гучні, як гарматні постріли, поодинокі звуки набату разом з гулом тулумбасів та пронизливою тріскотнею бубнів сіяли паніку у ворожому війську.
Це ще одна з причин широкого побутування ударних інструментів у війську.

Паніку серед ворогів України тулумбаси сіють і в наші дні.
Яскравим прикладом цьому є випадок, що трапився рівно за рік до початку війни в Чернігові, на День Соборності України 2013 року.
Чорні Запорожці на Красній Площі!

Так-так, не дивуйтесь. Є в Чернігові Красна Площа (не плутати з московською), і саме туди з тулумбасом увечері 24 січня 2013 року прибули козаки 1-го Кінного Полку Чорних Запорожців щоби до Дня Соборності України показати чернігівцям козацькі тулумбаси.
Зимовий січневий вечір, пуста Красна Площа Чернігова, і на ній Чорні Запорожці з тулумбасом! Із зацікавленістю почали підтягуватись люди, з дітьми, знімати на відео, фотографуватись, розпитувати, пробувати разом із козаками бити в тулумбас...
Але в часи донбасской кримінальної окупації України довго таке дійство тривати не могло на головній площі обласного центру, і вже рівно за п'ять хвилин прибігло два відкормлених мєнта з переляканими пиками "ватэта чьто за палітічєская акция?" й почали забороняти, допитуватись "разрєшеніє", кидати на всі боки "камєру убєрі, нє снімай, тєбє ґаварят".
Ач, як боявся кримінальний режим дамбасян звичайних козацьких тулумбасів! І лиш одна поява декількох козаків в однострої Чорних Запорожців з Тризубами й чорним прапором "Україна або смерть!" до смерті перелякала прислужників кримінального режиму!

Козацькі тулумбаси і Чорні Запорожці були також і на Майдані.

Саме ці факти надихнули до написання пісні-заклику “Б'ють тулумбаси!”.
Зізнаюсь відверто, бо немає сенсу приховувати, слова склались самі на відомий мотив відомої пісні часів Майдану. Втім, впевнений, що при зацікавленості текстом, будь-який професійний музикант і композитор зможе створити вже свою, ориґінальну мелодію для композиції, звісно ж, враховуючи що пісня про славетні козацькі тулумбаси.
Тож, без сурм і літаврів ніяк! 🙂

“Б'ють тулумбаси — бам! бам!
Смерть москалям!
Смерть москалям!”