„Дебальцеве“

Документальна стрічка „Дебальцеве“ – третій фільм Генерального Штабу Збройних Сил України із циклу про основні події російсько-української війни.
До перших роковин битви на Дебальцівському плацдармі Генеральний штаб ЗСУ підготував та виклав в інтернет документальний фільм „Дебальцеве“ і спеціальну відеоінфографіку, присвячену цим боям. 12-хвилинне відео складається зі статистичних таблиць, гіперактивної мапи бойових дій, цитат начальника Гештабу Віктора Муженка, інших командирів та бійців, прес-секретаря Верховного Головнокомандувача і Президента України.

Зима 2014—2015…
Рівно рік минув з чорних лютневих днів розстрілу Героїв Небесної Сотні в центрі Києва.
Рівно через рік терористичне квазідержавне утворення "РФ (россія-фашистская)" вело бої проти Збройних Сил України на сході, в районі транспортного вузла Дебальцеве. Ворог намагався ліквідувати Дебальцевський плацдарм і змусити Україну пітти на політичні поступки, що загрожували дестабілізацією по всій країні…

Оборона Дебальцевого. Жорстока битва, яка розгорнулася на початку 2015-го року та завершилася 18-19 лютого, коли українськими військами було залишено оточений плацдарм. Правда про один з найбільш кровопролитних і суперечливих епізодів війни на Сході. Неймовірні історії подвигів, факти героїзму і зради. Маловідомі деталі та свідчення учасників подій. Неприємна і страшна правда, невигадана історія про сучасних героїв.

Битва за Дебальцеве є однією з ключових подій у протистоянні України російсько-фашистській аґресії. Вона мала значні як військові, так і політичні наслідки.

Бої під Дебальцевим загострилися після Першого мінського перемир'я з жовтня 2014 року. Транспортний вузол Дебальцеве тривалий час знаходився у виступі, своєрідному "котлі", оточений з трьох сторін окупованими россійсько-фашистським квазіутворенням теренами України, перетвореними на квазіреспубліки "ДНР" і "ЛНР".
З нового 2015 року россійсько-фашистська пропаґанда почала активно роздмухувати істерію про "котёл", неодмінно згадуючи Іловайськ і тицяючи мапами з "дебальцевскім котлом" та вихваляючись мріями про "ліквідацию бандеровскіх каратєлєй кієвской хунты".
З початку лютого 2015-го ситуація почала стрімко загострюватись, і причиною тому була підготовка міжнародної коаліції до підписання Комплексу заходів з виконання Мінських Угод. Ворог намагався ліквідувати Дебальцевський плацдарм і змусити Україну пітти на політичні поступки: "фєдєралізация, услышать житєлєй Донбасса", тощо.

Та не так сталося, як москалям гадалося.
Зірвати перемовини і підписання Мінських Угод та залякати Україну і Європу путіну не вдалось. Захопити Дебальцеве до початку перемовин в Мінську не вдалось. Взяти в оточення Захисників України і утворити омріяний "котёл" теж не вдалось.

До документального фільму „Дебальцеве“ увійшла інфоргафіка.
Стилістичний момент: в совєтській "традиції" на військових мапах противник зображався синім кольором, а своя сторона — червоним. Такої ж совєтської "традиції" за інерцією дотримувались і в МО України до 2015 року.
Вперше Генштаб ЗСУ опублікував мапу бойових дій згідно міжнародних стандартів, позначивши ворога червоним кольором. Раніше користувались совєтськими стандартами і "своїх" позначали кольором "красной армії".
Нарешті в Генштабі України вирішили вирішили відійти від цієї практики та застосувати підхід, прийнятий у державах НАТО: ворог зображується червоним.

Саме так у військовій картографії прийнято фіксувати ворога — червоним кольором на військових мапах позначається аґресор, синім кольором позначаються миротворці, захисники.
І лише у совєтській військовій картографії було навпаки — "наши всєґда красныє"! Звісно ж, бо "красная армія" завжди була аґресором!
Так, ворог — червоний, бо це кривавий агресор!
Цей ворог завжди був "красный"!

Проте, Українці ніколи не ставали на коліна перед одвічним ворогом з мєщёрскіх багнищ.
Збройні Сили України — це „Сила Нескорених“
Захисники України дали гідну відсіч окупантам!
Слава Україні!
Героям слава!

Триває 5 рік війни терористичного квазідержавного утворення "РФ (россія-фашистская)" проти України.
Чим далі події Майдану й початку цієї війни, тим краще видно, як все починалось. Вже давно зрозуміло, що кремль готувався до цієї війни фактично з 1991 року, а події зими 2013—2014 все глибше й глибше аналізуються…
Варто озиратись назад, аби більш чітко проаналізувати події…
Подібні публікації буде містити гештеґ Хроніки війни з РФ
Перелік категорій та позначок публікацій «Порохівниці», в яких висвітлюються хроніки війни з РФ