Перейти до контенту

“Квартальная фєдєралізация” або “боснійський сценарій” для України

"Квартальная фєдєралізация"
або "боснійський сценарій" для України

 
А ось і "фєдєралізация"!
Омріяний Хуйлом "боснійскій сценарій", показаний в сєріалє "слуґа народа" стає реальністю — Україна вже скоро може бути пошматована хоч на 30, а хоч на 330 "народных рєспублік" — все залежить від "сєпарських пажеланій на мєстах"!


"Боснійскій сценарій" України

Омріяний Хуйлом "боснійскій сценарій" намагались втілювати з самого початку війни — "хоть тушкой, хоть чучєлком" так званої "наварóссіі".
Всі ці 6 років за порєбріком вимальовували різноманітні мапи пошматованої України, котрі у неймовірній кількості тепер видають пошукові системи навіть по українськомовному запиту "мапа України", вже не кажучи про англомовні, а тим паче, москвоязичниє пошукові запити.

Що таке "боснійскій сценарій"?
Це перетворення України на Боснію і Герцеґовину.
Під час юґославських війн, де РФ гібридно приймала найактивнішу участь на стороні Юґославії, себто, Сербії, була задіяна така ж тактика утворення квазірєспублік, на кшталт "днр\лнр", тільки всі вони звались "српска крайна" — дві "српскіх крайны" було на окупованих теренах Хорватії, одна "српска крайна" була утворена на теренах Боснії-Герцеґовини.
Хорватам вдалось перемогти у війні та ліквідувати квазідержавне утворення.
А ось Боснії-Герцеґовині не вдалось…
Захід пішов на поводу Кремля і квазідержавне утворення "српска крайна" було леґітимізоване.
Відтоді Боснія і Герцеговина за формою державного устрою є "федеративною" державою. Згідно з конституцією Боснії і Герцеговини 1995 року "федерація" складається з двох утворень (ентитетів): Федерації Боснії і Герцеговини та леґітимізованого квазіутворення "српска крайна", котре отримало назву "республіка српска".
Наразі, "федералізована" Боснія і Герцеґовина має дві столиці — Сараєво у Федерації Боснії і Герцеговини, "српска крайна" має поруч свою "столицю" Істочне Сараєво (де є проспект путіна, пам'ятник Ґаврілє Прінципу і взагалі все просякнуто страшной любовью до рассєі-матушкі). Терен Федерації Боснія і Герцеґовина поділений на квазірєспубліку "српска крайна" з двох частин, що єднається "особливим округом Брчко", що є "мостом до Сербії", а поруч два маленьких хорватських анклави Федерації Боснії і Герцеговини. Боснія-Герцеґовина не просто пошматована, а має дві столиці, одна з яких сепаратистська, дві країни, одна з яких є леґітимізованим квазіутворенням, два парламенти і по чотири "президенти" та "прем'єри", що представляють кожен етнос окремо, включно з окупаційним сербським.
Зрозуміло, що немає й мови про євроінтеграцію чи шлях до НАТО, позаяк фактично Держави Боснія-Герцеґовина не існує, а натомість є малозрозуміла пошматована сіра зона, в котру перетворено цю нещасну балканську країну і яка може спалахнути немов порохова діжка будь-якої миті!

Власне, про аналогічне пошматування України, за аналогічним принципом, здійсненим з окупованою Боснією-Герцеґовиною, і мріяв з початку війни плюгавий недомірок в кремлі. Хуйло й не приховувало цього, і неодноразово озвучувало словосполучення "боснійскій сценарій" та "Украіна вторая Боснія".
В Україні квазіутворення "наварóссія" мало відігравати роль "српской крайны", але поява Верховного Головнокомандувача і Президента України Петра Порошенка зруйнувала кремлядські хуйлові мрії та поставила хрест на проекті "наварóссія".

Коли в Україні владу захопили Зє-колаборанти, реанімація дохлого трупіка "наварóссіі" та "фєдєралізациі" стала цілком можливою, тому Зє-колаборанти в "турборєжимє" втілюють всі "хотєлкі" плюгавого хуйла.

"Зєлёная" копіпаста і ополовничок лайна

Власне, законопроєкт про децентралізацію влади було внесено Президентом України Петром Порошенком на розгляд Верховної Ради ще минулого скликання, але законопроєкт було відхилено через визначення ОРДЛО, як власне, окремих районів Донецької і Луганської областей, тимчасово окупованих РФ. Тобто, ще тоді більшість нардепів завалили закон про децентралізацію, фактично не визнавши ОРДЛО тимчасово окупованими теренами України.

Зє-колаборансткий режим запропонував свій "законопроект" №2598 "про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади", в якому за основу взято (банальним плагіатом, копіпастою, або, простіше кажучи, вкраденим) законопроєкт порошенківський, але із суттєвими відмінностями не на користь України.

Така собі "зєлёная" копіпаста, куди додано добрячий ополовник, якщо не цілісінький совок лайна!
(Копіпаста — від словосполучення copy & paste — скопіювати і вставити.)
Лайно, звісно ж, було щедро продуковане в кремлі, позаяк кремлядські вуха, хвости та інші "чрєсла і мудя" аж стирчать з того лайна, котре з горою навалено в "зєлёный законопроект".

В разі критики з боку своїх 73%-прихильників, завжди можна буде сказати, що цей "закон порошенківський, він був поганий, але ми ось його доробили, насправді він тепер хороший став". В разі овацій 73% стада можна взагалі промовчати про копіпасту й плагіат основи "законопроекта" та видати це як суцільне власне досягнення.

Ну а щоб ніхто не встиг розібратись, що там за зміни до Конституції України забажали зробити Зє-колаборанти (вірніше, їх "хазяєва" в маськвє на лубянкє), Зє-колаборанти спочатку зареєстрували цей "законопроект" на сайті парламенту взагалі без будь-якого тексту!
Тим часом, вся увага суспільства відволікалась масовими арештами Захисників України у шитій білими нитками "справі вбивства журналіста Шеремета", проводились показові телевізійні "суди" у прайм-тайм без перерв на рекламу з вечора до ранку, влаштовувались шоу бійок псів авакяна проти псевдонаціоналістів авакяна, тощо.

Стало очевидним, що готуються зміни до Конституції України щодо "фєдєралізациі", і під загрозою опинились Незалежність, Соборність, Державність і унітарність Держави України.
Зє-колаборанти планували швиденько протягнути під Верховно-Радянським Куполом цей "законопроект" в "турборєжимє", але щось пішло не так.

"Турборєжим" по ліквідації місцевого самоврядування

Те, що готується "фєдєралізация" і повний демонтаж Державності України, було очевидним ще напередодні "нормандського формату" в Парижі.

Власне, це було зрозуміло з тієї миті, як показали ось цю мапу пошматованої України в сєріалє "слуґа народа".
Вони показали ЩО вони хочуть зробити, але 73% зєбілів їх все одно вибрали і тепер вони втілюють мєчту 73% сєпарів.

Що ж саме хотіли Зє-колаборанти прийняти в "турборєжимє" миттєвим "голосованієм монобольшинства" під Верховно-Радянським Куполом?
Щойно став відомий текст "зєлёной" копіпасти, як цю антиукраїнську антидержавну маячню почали ретельно аналізувати фахівці.

Схоже, "нормандія" виходить боком Україні…

• Ірина Фріз
Обіцянки про непорушення червоних ліній виявилися брехнею

Стають зрозумілими причини та сенс миттєвого "розкриття" справи Шеремета та показового затримання ветеранів та волонтерів 13 грудня. Саме за цими процесуальними діями того ж дня, майже непомітно для населення, Зеленським був внесений проект змін до Конституції України щодо "децентралізації".

📌 Текст з’явився лише у понеділок (16.ХІІ.2019) перед початком погоджувальної ради в парламенті. Навіть побіжний аналіз цих змін свідчить про згортання децентралізації за європейською моделлю та закладання основ для федералізації, а ймовірно й конфедералізації України. Разом з тим, за цими змінами так зване ОРДЛО зможе де-юре отримати автономію, як і будь-яка інша область України простою більшістю у 226 голосів, звичайним законом, а не Конституційними змінами, як це вимагає Основний Закон зараз.
Тобто ці зміни — погана калька з федералізації Московії.

📌 Цинізм "влади" в тому що назва "законопроекту" про одне, а зміст про інше. Більше того, після скорочення кількості депутатів до 300, що вже майже зроблено, зробити "автономію" можна буде 151 голосом народних обранців. Адже якщо парламент визначатиме устрій і правовий статус окремих адміністративно-територіальних одиниць, то це можливість наділяти їх ознаками автономій.

📌 Пропозиції щодо введення посади префекта, як президентського контролера за місцевими органами самоврядування видаються утопічними, адже ця персона з точки зору права та повноважень не зможе зупинити сепаратизм, а його дії будуть легко блокуватися рішенням "Баришевского суду". В разі створення антинародної коаліції, роль префекта взагалі буде зведена до нуля, адже рішення у 226 голосів в залі зробить його банальним спостерігачем за політичними процесами.Більш того, в сучасних реаліях судової системи зробити ефективний механізм стримок та противаг є неможливим.

📌 Хтось скаже, що це збіг двох подій в часі, але мені видається, що відволікання уваги громадян на гучне затримання з дискредитацією ветеранів та волонтерів було цинічно зроблено владою для протягування на цьому тижні змін до Конституції за рецептом Путіна!

❗️ Україну перетворюють на Малоросію.👺
Таким чином, обіцянки про непорушення червоних ліній виявилися брехнею. 🤢

© Iryna Friz

• Володимир Ар'єв
«Війна — це мир. Свобода — це рабство. Неуцтво — це сила.»

Орвелл втілюється у змінах до Конституції. Цю "децентралізацію" із закріпленням прямої одноосібної президентської вертикалі ще будуть аналізувати.
Але є один реальний очевидний СИГНАЛ ТРИВОГИ.

На прямолінійну зміну статусу ОРДЛО у Зеленського не наважились. Вирішили заховати.
Отже, Конституція України:

Стаття 92. Виключно законами України визначаються:

ЧИННА РЕДАКЦІЯ:
16) статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

ПРОПОНУЄТЬСЯ:
16) адміністративно-територіальний устрій‼️, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць‼️; правовий статус міста Києва як столиці України;

Привіт узаконене ОРДЛО простою більшістю ВР (226 голосів замість 300) у статусі, який визначать потім. А далі можна і фактичну федералізацію під таке формулювання, якщо домовляться. Кількаходовочка.

Я казав, всі основні дії зі злиття України під вимоги Путіна будуть не в Парижі. Треба стежити за руками потім. Ось, будь ласка, фокус номер раз…

© Volodymyr Ariev

• Олена Подгорная
Що поганого в "Зє-законопректє"?

📌 "Вибори глав обласних і окружних рад терміном на 1 рік".
1 рік! Ні, "простому аБЫЧнаму народу" це зайшло б "на ура", хто ж сперечається. А ось здоровому глузду — ніт!
Мало того, що вибори — це витрати, то й люди не встигнуть увійти в курс справи. Тільки почав і вже пора йти. Або засипати гречкою виборчий округ. І так — раз на рік.
Хаос і популізм — ось що це таке. І свавілля виконкомів, які будуть стригти купони в короткі терміни.
Та й термін "ротація" в нашому законодавстві відсутній.

📌 "Рішення про розпуск місцевої ради або громади приймається після рішення Конституційного Суду".
Звучить красиво, але є нюанси.
Конституційний Суд ніколи не розглядає конкретні випадки. Цей суд трактує Конституцію.
Зрозуміло, що освіта, отримана "слуґамі" в Трускавці не припускає таких глибоких знань питання. Але й перевіряти наявність освіти і совісті у суддів КС таким способом чогось теж не хочеться.

📌 "Виконавчу владу в округах хочуть віддати територіальним органам центральних органів виконавчої влади".
Чуєте, як шипить і надувається ця бульбашка бюрократії? Кожне міністерство своїм невеликим апаратиком прийде в кожну громаду. А межі повноважень між цим всім не врегульовані. І знову — управлінський хаос і популізм.

📌 Префекти.
Префекти при Порошенко і при зєлєнском — дві великі різниці.
При Порошенко планувалося дати їм наглядову функцію, що б місцеві ради не начудили з територіальним устроєм і державною безпекою.
Зараз, в "законопроектє зєлєнскоґо" префектам делеговано набагато більше повноважень. Аж до зупинки повноважень голови громади. Вплив на склад ради громади, окружної та обласної рад.
Це що б мати можливість приїжджати і стукати тапочком по трибуні, як було в Борисполі. Не інакше.
Подібний інструмент (перфект, а не тапочок, звісно) загрожує знищенням самого поняття децентралізації та самостійності регіонів.
"Царь, очєнь пріятно, царь!" (©)

А тепер найголовніше.
📌 Загроза цілісності України — ось вона.
Стаття 85
дає парламенту право створювати і ліквідувати громади, округи і області, встановлювати і змінювати їх межі та інше.

Вчиталися?
Сьогодні перелік кордону і назви ОБЛАСТЕЙ встановлені КОНСТИТУЦІЄЮ. Не парламентом. Якщо ці зміни приймуть, то "зєлёноє монобольшинство" зє-колаборантів можуть спокійно вирішити питання з ОРДЛО і їх статусом 226 голосами. Створити автономні області, наприклад. Дві штуки. Поки дві.
Або й одразу "автономныє народныє рєспублікі — днр і лнр" — в межах Донецької і Луганської областей.

226 депутатів так само зможуть створювати громади. Навіть без згоди місцевого населення. Власним рішенням зверху.
У проекті Порошенко ОТГ створювалися виключно на добровільній основі через зацікавленість і спеціальні фінансові стимули.
Але "простому аБЫЧнаму народу" свобода немила. Дайте "крєпостноґо права" і побільше.

Стаття 92
дає парламенту право звичайними законами вносити зміни і визначати адміністративно-територіальний устрій, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць.

А як статус міста Києва, як столиці України? А де Севастополь?
А ще це означає, що правовий статус Донецької області може бути перетворений в "особливий" теж звичайним законом. Формулу Штайнмайера нам впхають без шуму і пилу, без пошуку 300 голосів і складнощів зміни Конституції.
Чим загрожує неоднорідний статус областей України потрібно проговорити? Або і так зрозуміло?
Так. Це і є загроза справжнього сепаратизму, в порівнянні з яким ОРДЛО здасться дитячим лопотанням. Тому що багато хто запитає: а чому це Донецьк з Луганськом особливі? Ми теж куди-небудь хочемо. Які області захочуть першими?
Тобто, а там можна "автономію" давати будь-якій області, де про це попросить "прєфєкт". А можна область розділити на дві, три, шість…

📌 І улюблена іграшка Бубочькі — референдум, чи то пак, "РФ-рєндум".
Закона про "рєфєрєндум" ще немає, але "слово красівоє, пусть будєт".
"На конституційному рівні закріплюється право громади на безпосереднє здійснення місцевого самоврядування шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив та в інших формах, визначених законом." (цитата "зєлёноґо законопроекта")

Нічого несподіваного в "зєлёном законопроектє" немає. Загалом все, як і передбачалося. "Мір любой ценой", так — "русскій мір"!

© Олена Подгорная

Зє-децентралізація чи Зє-фєдєралізация?

Михайло Савчин, доктор юридичних наук, професор Ужгородського національного університету, аналізує небезпечний для України "законопроект" зє-колаборантів.

Зєлєнскій знімає запобіжники перед "особливим статусом" у Конституції

Зєлєнскій зареєстрував у Верховній Раді "законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади".
Цей "законопроект" зареєстровано в апараті Верховної Ради із номером 2598.
У пояснювальній записці Зєлєнскій зазначає, що "конституційні зміни спрямовані на децентралізацію влади та оновлення конституційного регулювання здійснення місцевого самоврядування й організацію адміністративно-територіального устрою згідно з вимогами Європейської хартії місцевого самоврядування".
Цей "законопроект" декларує "прагнення вдосконалити територіальну організацію влади та посилити конституційно-правовий статус місцевого самоврядування".

Частина положень дублюють проєкт конституційних змін щодо децентралізації, пропонований Президентом України Петром Порошенком у 2015 році. Втім, є низка принципово важливих відмінностей.

Зокрема, Офіс Президента вилучив із проєкту пункт прикінцевих положень, котрий визначав, що особливості місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях визначаються окремим законом, — саме через цю норму Порошенковий проєкт і не був схвалений.

Натомість Банкова пропонує прийняти такі конституційні зміни, котрі дозволять затверджувати "особливі статуси" і без внесення змін до Основного закону — а через звичайний закон, 226 голосами.

Так, Зєлєнскій пропонує наділити Верховну Раду повноваженнями ухвалювати закони про "…адміністративно-територіальний устрій, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць; правовий статус міста Києва як столиці України…".

Проєкт закону від Зеленського також вилучає із Конституції перелік областей. У такий спосіб нарешті відчиниться вікно для перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей. З іншого боку, оглядачі заявляють про загрозу виходу чи виведення окремих областей з-під державного суверенітету.

"— Усі ми із завмиранням серця чекали, чи з’являться там окремі рядочки, що якимось чином регулюватимуть окремий статус окремих районів (або і всієї території) Донецької і Луганської областей. Читаємо. Не з’явилося. Можна видихати? Перемога? Аж ні. Читаємо уважніше далі. А там написано, що "адміністративно-територіальний устрій, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць" пропонують визначити законами. Тобто для особливого статусу ОРДЛО не потрібно відтепер 300 голосів, вистачить і 226".
"— Ще з Конституції пропонують забрати сталу кількість і назви областей. Тепер це також може на свій розсуд встановлювати Верховна Рада простою більшістю. Про драконівські повноваження префектів і можливість без суду призупиняти повноваження голів і рад громади – вже і так багато написано."

Олександр Черненко,
народний депутат ВР VIII скликання

Приховані провалля Зє-децентралізації

"Законопроект" про децентралізацію влади від "Офісу Президента" є переважно копіпастом аналога канцелярії Петра Порошенка. Але є два але.

Перше. Більш класично інтерпретується принцип субсидіарності, як це склалося спершу у канонічному праві від часів Альтузія у XVI столітті, хоча його розуміння не дотягує до сучасного його трактування у Протоколі про пропорційність і субсидіарність до Лісабонського договору ЄС.

Друге. Немає доповнення у вигляді зловісного пункту у "Перехідних положеннях" щодо особливостей місцевого самоврядування (а точніше, його заперечення) в окремих районах Донецької і Луганської областей, зокрема з можливостями створення підрозділів міліції (саме так! — етимологія слова відома, під яким мається на увазі загони самооборони) та призначенням прокурорів незалежно від відповідних органів охорони правопорядку України. Можна припустити, що таке може здійснитися ординарним законом — конституційний білль для цього має достатньо лазійок.

Більшість переваг і вад конституційного білля пов’язані із аналогічними перевагами і недоліками семіпрезиденціалізму. Як і доктрина субсидіарності, яка пронизує законопроєкт, семіпрезиденціалізм є динамічним явищем.

Як натепер, ми маємо концентрацію влади в "Офісі Президента", адже діє пропрезидентська більшість у парламенті і пропрезидентський уряд.

Є інший варіант — період "співіснування" між "преЗєдентом" та урядом, який спирається на парламентську більшість. Це якщо пропрезидентські партії не можуть отримати достатньо голосів для призначення прем’єр-міністром свого кандидата. Тоді розпочинається гостре протистояння.

Вся ця система автоматично переноситься на регіональні та місцеві влади.
І це елементарно. Чому?

Префект призначається за результатами консультацій між прем’єр-міністром та "преЗєдентом", котрий ухвалює остаточне рішення. Префект здійснює в області чи в окрузі адміністративний нагляд, поряд із функцією координації діяльності публічної адміністрації на місцях. З метою забезпечення законності він може одночасно зупиняти дію та оскаржувати акти органів місцевого самоврядування до суду.

Однак у разі порушення органами місцевого самоврядування Конституції України або якщо такі посягають на суверенітет і територіальну цілісність України чи становлять загрозу національній безпеці Україні, то префект ініціює перед "преЗєдентом" вжиття надзвичайних заходів. Вони полягають у достроковому припиненні повноважень голови громади та ради в громаді, окрузі чи області та призначенні тимчасового державного уповноваженого з одночасним зверненням до Конституційного Суду, який перевіряє конституційність акта органу місцевого самоврядування. Доволі незвичним нюансом є те, що так званих виконавчих органів рад (так і залишився цей спадок совєтчини у системі публічної влади) не розпускають, хоча вони можуть бути просякнуті духом сепаратизму та інституційно здійснювати заходи, спрямовані проти конституційного порядку України.

За наявності таких повноважень "преЗєдентом" так і не введено контрбалансу — можливості громад чи груп індивідів звертатися до Конституційного Суду зі скаргою про захист прав місцевого самоврядування, що знають правні системи Німеччини, Словаччини.

З позитивів "законопроекту" є введення поняття громади (бо назва громади, як сільська чи селищна рада, — доволі ретроградне), зміна совєтського поняття району на округ (хоча виступали про поновлення традиційної назви — повіту).

А от введення родового поняття області без їхнього переліку в умовах воєнного конфлікту з Росією, анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя може бути розцінене як ліквідація статусу міста Севастополя. У статті 133 конституційного білля згадки про місто Севастополь немає, хоча окреме положення про місто Київ зарезервоване. Адже білль з цього питання передбачає новацію — вирішення питань щодо громад, округів та областей на рівні ординарного закону (Конституція передбачає органічний закон лише стосовно державних символів, який ухвалюється принаймні двома третинами від загального складу парламенту).

Загалом, "законопроекту" про децентралізацію не долає кардинальної інституційної вади, яка закладена імпліцитно у семіпрезиденціалізм. Він є конфліктогенним, оскільки вносить конкуренцію повноважень у цій сфері між "преЗєдентом" і прем’єр-міністром, особливо у період їхнього "співіснування". Відсутність у громад і органів місцевого самоврядування доступу до Конституційного Суду вносить дисбаланс у забезпечення права на місцеве самоврядування. "Законопроект" поглиблює механізми дирижизму "преЗєдента", тобто його прямого втручання у публічні справи місцевого значення. Це містить потенційні виклики для місцевого самоврядування на грані заперечення сутності змісту такого права.

Потенційне вирішення питань територіального устрою на рівні ординарного закону в умовах російсько-української війни несе потенційну загрозу унітаризму та територіальній цілісності України.

Відсутність інклюзивності процесу підготовки "законопроекту", особливо конституціоналістів та фахівців з проблем територіального устрою, підриває засади його демократичної легітимності…

Михайло Савчин
доктор юридичних наук, професор, Ужгородський національний університет
© «Zbruč» © «Zbruč»

З кулуарів Верховної Ради пані Ірина Геращенко повідомила, що "зєлёный законопроект" не підтримав навіть зє-комітет, де розглядалась ця копіпаста.
"— Колега з комітету місцевого самоврядування Максим Саврасов повідомив феєричну новину: комітет розглянув запропоновані Зєлєнским зміни до Конституції в сфері децентралізації і …не підтримав їх. Ріалі, вже навіть "слуґі" розуміють, що підсовують їм з ОП з вимогою голосувати в турборежимі… І не хочуть брати на себе відповідальність за відверто безграмотні закони. А дані зміни до Конституції несуть загрозу унітарності країни і європейській моделі децентралізації.

© Iryna Gerashchenko

Огляд укладено за матеріялами вказаних відкритих джерел