Перейти до контенту

Стрілецьке Різдво 1919 року в Києві

✠ Стрілецьке Різдво 1919 року в Києві

 
1919 рік…
„…Доля для України була немилосердна. Тепер цього миру не було. Україна мусіла провадити війну. На Україну наступали зі сходу і півночі совєти, із півдня і південного сходу — біла Росія, а із заходу поляки…“

Командир Гарматної Бриґади Київських Січових Стрільців полковник Роман Дашкевич лишив нащадкам спомини про Різдво-1919:
„На Різдво, коло полудня, приїхали до Гарматної Бриґади СС Головний Отáман Симон Петлюра з отáманом Євгеном Коновальцем і кількома старшинами… Головний Отáман з отáманом Коновальцем і старшинами обійшли помешкання всіх батéрій. Бажали гармашáм “Веселих Свят” та успіхів в обороні України. Зайшли до 1-ої батареї і там засіли до спільного стола з гармашáми…“


…З початком січня 1919 року командир Осáдного Корпусу отáман Коновалець перевів перегляд усіх частин Січових Стрільців. Приїхав до Гарматної Бриґади СС і признав, що в артилерії був таки найкращий порядок.

В українському війську, навіть у самому Києві, не було все в порядку.
Військо при облозі Києва було нашвидку організоване. Річ ясна, не було часу запровадити належно! дисципліни. Хоча це військо складалося з вишколених солдатів колишньої царської армії, але в часі революції, большевицької агітації, ці солдати були здеморалізовані.
Потрібно було деякого часу, щоб військо зробити дисциплінованим. Не лише рядовики, але й деякі старшини не виконували належно своїх обов’язків. Військо, а то й поодинокі вояки мішалися у справи, які до них не належали, а занедбували свої військові обов’язки. Траплялося, що військові переводили ревізії і арешти цивільних людей.

Командир Гарматної Бриґади СС, полк. Дашкевич видав наказ для батéрій, що нікому з гармашíв не вільно мішатися у несвої справи. Не вільно гармашéві нікого арештувати, бо гармашí — це військо, а не поліція. Дійсно, не було випадку, щоб гармашí когось цивільного арештували.
Заборонено було улаштовувати бенкети, пиятики так гармашáм-рядовикам, як і старшинам. Була війна, не було так весело, щоб уряджувати бенкети. Заборонені були старшинські кухні. Старшини повинні були дбати, щоб загальні кухні варили добре для рядовиків і для старшин. Зроблено це тому, щоб не дати причин до ворожої аґітації.

Гармашí Гарматної Бриґади Київських Січових Стрільців

На Різдво 1919 року видано на батéрії святочні приділи, щоб кожна батéрія уладила різдвяну вечеру на традиційний український лад — з борщем, варениками, кутею, голубцями. У кожній батéрії були уставлені столи, за які засіли старшини і рядовики.

В кожній батéрії була прикрашена ялинка, а в куті сніп-дíдух.
Кожна батéрія чекала з вечерею на прихід команданта бриґади.

Полковник Дашкевич заходив до кожної батéрії, ламав з гармашáми прóскурку з мéдом. Бажав гармашáм — старшинам і рядовикам — добра, щоб оборонити і закріпити Українську Республіку. На кінець зайшов на вечерю до бриґадного обозу, де були всякі майстри, які направляли телефони, вози, упряж, сідла, чоботи, однострої. Обоз із своїми спеціялістами-майстрами заложено ще при облозі Києва. Він був найбільше помічний при організації нових батéрій. Пізно вночі засів до вечері і штаб бриґади, всі разом — командир бриґади, старшини і рядовики. Не засіла до вечері: 5-та батéрія, бо вона була на фронті під Одесою у групі отамана Григорієва, і 1-ша батéрія, яка мала вартову службу у казармах. Хоча й можна було б змінити по вечері варти іншою батéрією, але перша батéрія хотіла свою чергу варт відбути, а святочну вечерю постановила уладити на Різдво в полудень.
На Різдво, коло полудня, приїхали до Гарматної Бриґади СС Головний Отáман Симон Петлюра з отáманом Євгеном Коновальцем і кількома старшинами. Головний Отáман з отáманом Коновальцем і старшинами обійшли помешкання всіх батéрій. Бажали гармашáм „Веселих Свят”, та успіхів в обороні України. Зайшли до 1-ої батéрії і там засіли до спільного стола з гармашáми…

Київські Січові Стрільці під командуванням Євгена Коновальця зіграли неабияку роль у придушенні большевицького Січневого заколоту на заводі "Арсенал" в Києві.

ДОВІДКА:
Січовí Стрільцí — військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково з вiйськовополонених австро-угорців українського походження.
Назва „Січові Стрільці“ була вперше використана під час І Світової Війни при формуванні в Австро-Угорщині добровольчого підрозділу — Леґіону Українських Січових Стрільців, ядро якого становили активісти довоєнного січового, сокілського і пластового руху.
Перше військове формування Січових Стрільців в Наддніпрянській Україні — Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців — було зорганізовано у Києві в листопаді 1917 з Українців — галичан та буковинців — військовополонених австро-угорської армії, які перебували в россійсько-імперських таборах, та добровільно згодилися захищати Українську Центральну Раду перед наступом большевиків.
Від початку Січневого заколоту в Києві й аж до кінця існування формувань Січових Стрільців, їх верховним головнокомандувачем вважався полковник армії УНР, колишній фенріх австро-угорської армії, майбутній Провідник, Євген Коновалець.

Першоджерела споминів:
Роман Дашкевич — „Артилерія Січових стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота“. — с. 128.
Михайло Ковальчик — „Життя та діяльність Євгена Коновальця“ — с.54 [PDF]
Спомини публіковано мовою ориґіналу, виділено червоним кольором шрифту.
Титульний постер, укладання матеріялу:
© Dem'än Dzüba
℗ «Porohivnyçä»
2019.ХІІ.27

1 коментар до “Стрілецьке Різдво 1919 року в Києві

  1. Сповіщення: „19-й рік минув… 19-й рік відбувся…“ – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментарі закриті.