✠ ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ ✠
Провідник Української Нації

 
До 130-річчя Народин Першого Провідника ОУН
130 років тому, 14 червня 1891 року, в селі Зашків на Галичині народився Євген Коновалець — майбутній Провідник Української Нації — полковник Армії Української Народньої Республіки, організатор Куреня Січових Стрільців (1917), Командант Української Військової Організації (1920), Голова Проводу Українських Націоналістів (1927) та перший Провідник Організації Українських Націоналістів (1929), батько українського націоналізму.

✠ ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ ✠
ЖИТТЄПИС

Ранні роки

Євген Михайлович Коновалець народився 14.Ⅵ.1891 у вчительській родині в селі Зашків (тоді Львівський повіт, Королівство Галичини та Лодимерії, Австро-Угорська Імперія, нині це Жовківський район, Львівська область, Україна).
Батько — Михайло Михайлович Коновалець — син священика УГКЦ отця Михайла Коновальця, який довгі роки був парохом Зашкова.
Мати — Марія Коновалець — походила з українського священичого роду Венгриновських.
Брати: Степан — лікар у Куликові та Мирон — один із організаторів Листопадового чину, поручник УГА, член УВО, журналіст.

Євген Коновалець у віці 5 років. Зашків, 1896 рік.

Євген Коновалець — учень 4-го класу Академічної гімназії у Львові. 1905

Школу Євген завершив у рідному селі. У 1901—1909 роках навчався у Львівській академічній гімназії. З 1909-го вивчав право на правничому факультеті Львівського університету.
Із студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув Адам Коцко.
З 1912 року — секретар львівської філії «Просвіти», тісно співпрацював з друкованим органом організації — місячником “Письмо з Просвіти”, був членом “Академічної громади”.
Від 1913-го, як один з лідерів українського студентського руху, обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У 1913 року входив до “Тіснішого народного комітету” УНДП (голова Кость Левицький), на засіданнях якого провідні галицькі політики обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань українського політичного життя в Австро-Угорщині.
Найбільший вплив на молодого Коновальця мали один з розбудовників «Соколу» Іван Боберський, акт Мирослава Січинського та знайомство з наддніпрянською еміґрацією (особливо з Дмитром Донцовим).

Євген Коновалець з батьком, 1914

Велика Війна 1914 і полон

На початку Великої Війни (І Світової) 2 серпня 1914-го мобілізований до австрійської армії у 19 полк Крайової оборони ландверу Львова (k.k. Landwehr Infanterie Regiment «Lemberg» Nr. 19). В боях за гору Маківка його ландвер пліч-о-пліч у шанцях були з Леґіоном Українських Січових Стрільців Василя Вишиваного. (Варто зазначити, що з россійського боку фронту теж мусили воювати багато Українців, серед яких був і Петро Болбочан — вже через чотири роки розділені фронтом Українці будуть пліч-о-пліч воювати за Україну!)
В червні 1915-го, під час боїв на Маківці, Євген Коновалець потрапив у россійський полон. У 1915 — початку 1916-го перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру (між Царицином і Астраханню в пустелі на березі Волґи), а з кінця 1916 — у таборі в Царицині (нині Волґоґрад).

Євген Коновалець у таборі полонених біля Царицина. 1916-1917

Євген Коновалець усвідомлював, що Россійська Імперія доживає останні місяці і це великий шанс для здобуття Самостійності України.
Після Лютневої революції в Россійській Імперії Євген Коновалець разом з галицькими старшинами з табору в Дубовці (неподалік Царицина) Андрієм Мельником, Іваном Чмолою, Романом Сушком, Василем Кучабським, Михайлом Матчаком, Федем Черником розгорнули широку організаційну і пропаґандистську роботу серед полонених Українців.
Навесні 1917-го Українцям-побратимам вдається вирватись з табору і в хурделицю вночі вони навпростець степом добрались до найближчої залізничної станції з метою добиратись до України.

Приблизно наприкінці липня 1917 Євген Коновалець приїжджає до Києва. Появу в столиці починає зі вступу до Галицько-Буковинського комітету (ГБК) допомоги жертвам війни і популяризації в середовищі Центральної Ради України та Українського Генерального Військового Комітету (УГВК) ідеї створення окремої військової одиниці. Діяльність в столиці Коновальский проводить під псевдонімом Є.Блавацький. Вперше під своїм прізвищем згадується 28.XII.1917 в протоколі засідання Галицько-Буковинського комітету.

„Шлях до вільного Львова лежить через вільний Київ.“

Київські Січові Стрільці

У жовтні-листопаді 1917 року Євген Коновалець спільно з Романом Дашкевичем та іншими побратимами сформували Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР, більш відому як Київські Січові Стрільці, бо був ще Леґіон Українських Січових Стрільців.

У січні 1918 року після проведення реорганізації Євгена Коновальця обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня — на початку лютого 1918 року разом з Гайдамацьким Кошем Симона Петлюри Київські Січові Стрільці відзначились у ході придушення "січневого заколоту" та у боях проти большевицьких військ (в тому числі окупаційних россійських) на підступах до столиці.
1—2.ІІІ.1918 Січові Стрільці спільно з Запорізьким Корпусом і Гайдамацьким Кошем визволили від большевиків Київ.

З приходом до влади Гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1.V.1918 на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Євген Коновалець, залишившись у місті, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини.

В кінці серпня 1918 року Коновалець отримав від Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. На початку листопада через Дмитра Дорошенка, а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у тому числі Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Россією (Павло Скоропадський виступив із закликом про "єдіную нєдєлімую Россію", частиною котрої бачив Україну). Після підписання Скоропадським "доґовора о фєдєрациі с єдіной нєдєлімой Россієй" Січові Стрільці підтримали Директорію Української Народньої Республіки у повстанні проти влади гетьманського режиму та приєднались до військ Директорії УНР в бою під Мотовилівкою.

Євген Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканської армії. В 1918—1919 керував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти окупаційних "красной арміі" большевиков та дєнікінской "бєлой ґвардіі". Був одним з довірених союзників Петлюри, після сепаратного Зятківського договору УГА з бєлоґвардєйцамі включно. Однак склав повноваження після укладення Симоном Петлюрою союзу з Пілсудським.

Євген Коновалець з Січовими Стрільцями в Шепетівці. жовтень 1919.
Зліва праворуч: Євген Коновалець, Таїсія Юрієва, Іван Юріїв, Петро Пасіка, Михайло Матчак та невідомий.

Після поразки Ⅰ Визвольних Змагань

Після прийняття 6.ХІІ.1919 на нараді Головного Отамана Симона Петлюри з представниками уряду та військовими керівниками УНР рішення про розформування українських регулярних частин Коновалець видав наказ про само-демобілізацію підрозділів Січових Стрільців.

У листопаді 1919 року Коновалець потрапив до табору для полонених у Луцьку. Навесні 1920 року, звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехо-Словаччину. Намагався у порозумінні з Симоном Петлюрою організувати з інтернованих бійців УГА, що перебували в Чехо-Словаччині, і українських полонених з таборів Італії у військове формування та робив спроби організувати збройне підпілля на окупованих українських теренах.

Після поразки Української Революції 1917—1921 років не втратив віру в справу, якій присвятив все своє життя.

„Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.“

Поразка Національно-Визвольних Змагань 1917—1921 років (Ⅰ Визвольні Змагання) та чотиристороння окупація України спонукали Євгена Коновальця до пошуку нових методів боротьби за Незалежність України. В цих обставинах у липні 1920-го Коновалець здійснює заходи щодо створення принципово нової організації, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів.
Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР, вважаючи його безперспективним.

У серпні 1920 року за безпосередньої участі Коновальця створено Українську Військову Організацію (УВО).
20 липня 1921 року Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО.

Еміґрація

Із грудня 1922-го року Євген Коновалець був змушений мешкати на еміґрації у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швайцарії та Італії.
У листопаді 1927-го за його ініціативи на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі.

28 січня — 3 лютого 1929 року на Конґресі у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів (ОУН), головою Проводу якої обрали Євгена Коновальця.

Наприкінці 1920-x — на початку 1930-х років Євген Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Литви, Великої Британії, Королівства Еспанії, Італії, Німеччини та організував українські політично-інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміґрації.
Тобто, не маючи Держави, позаяк внаслідок поразки Визвольних Змагань Україна втратила Незалежність і була окупована з усіх боків сусідніми країнами, не маючи державних інституції і можливості легально працювати, Євген Коновалець, як справжній Провідник Нації, створив підпільні державні інституції та особисто налагоджував зв'язок з політичними колами Європи!
Євген Коновалець здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій в Канаді, в Королівстві Бельгія, в Королівстві Нідерландів, у Франції, навіть в Маньчжоу-Ґо (Маньчжурії).
За безпосередньої участі Євгена Коновальця в Америці були засновані «Громади українських стрільців», що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за Незалежність України за дорученням Коновальця було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Чехо-Словаччині, Австрії, Польщі.

Діяльність Євгена Коновальця з розбудови ОУН, намагання поставити українське питання у Лізі Націй, в тому числі і питання щодо Голодомору, постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля на окупованих Совєтами теренах України (квазідержавне утворення "УССР") викликали занепокоєння у большевицького керівництва в Москві.

Протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні аґенти совєтських спецслужб. 1933-го розпочалася реалізація останньої операції з убивства Провідника під кодовою назвою "Ставка", яку розробляли у Москві під особистим наглядом Джуґашвілі-Сталіна. Виконавцем замаху став аґент НКВД Павєл Судоплатов.
Докладніше в окремій публікації:
Убивство Євгена Коновальця

Євген Коновалець — цитати

„Шлях до вільного Львова лежить через вільний Київ.“

„У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю.“

„У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.“

„Настане час, і не словами будемо з'ясовувати суть невмирущої ідеї.“

„Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як же ж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.“

„Наше громадянство дезорієнтоване, поділене на ріжні табори, зневірене дотеперішніми невдачами, є дуже доброю почвою для всякого роду авантюризмів…“

„Поневолений нарід обдирають з його надбань не тоді, коли він робить повстання, а тоді, коли гнобитель є переконаний, що поневолений нарід не є здібний повстання підняти.“

„Для поневоленого народу найкращою є боротьба, бо у цій боротьбі він себе зберігає від знищення.“

„Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.“

„Як довго не буде самостійної Української Держави, так довго не буде порядку в Європі, всі союзи будуть нереальними.“
— Євген Коновалець

Євген Коновалець
Малюнок © СОАТОМ

Історико-освітній майданчик «Порохівниця» має низку матеріялів за міткою “Євген Коновалець”:
✠ ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ
✠ Київські Січові Стрільці під час Січневого заколоту
✠ Стрілецьке Різдво 1919 року в Києві
✠ „Дорожня карта української Незалежності“
✠ ОУН: „Національний прагматизм, або Декілька уроків від полковника Коновальця“
✠ Євген Коновалець — цитати
✠ УВО: провісник ОУН
✠ Українська Військова Орґанізація — 100-річчя УВО
✠ Становлення ОУН
✠ ОУН — єднання патріотів України
✠ “Зродились ми великої години” — ОУН 90 років
✠ ОУН — 90 років
✠ Фестиваль «Зашків-2019» на честь Провідника ОУН Євгена Коновальця
✠ НБУ випускає монету на честь Першого Провідника ОУН Євгена Коновальця
✠ Убивство Євгена Коновальця
✠ „На могилі Провідника…“

До 130-річчя Народин Полковника свідомі Українці по всій Україні вшановують Провідника Української Нації.

Зерна Української Нації та українського націоналізму, що свого часу посіяв Провідник Євген Коновалець, зійшли!
Зросли нові ґенерації Українців, які підхопили ідеї Національно-Визвольних Змагань і свідомо постають за одну, єдину, Незалежну, Самостійну Соборну Україну, від Карпат і до Кавказу!
Ми повернемо Соборну Україну!
Тому що…

УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!

Слава Україні!
Героям слава!
Слава Нації!
Смерть ворогам!

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

Матеріял укладено з відкритих джерел
Світлини:
© Центр Досліджень Визвольного Руху
© «Експертний Корпус»
Малюнки і постери:
© Михайло Дяченко для УІНП
© СОАТОМ 2018
© Kinal Oleh \ Олег Кіналь
© Саша Ком'яхов
© «ВОЛЯ»\ «The WILL»
© Dem’än Dzüba
© «Порохівниця» \ «Porohivnyçä»
2021.Ⅵ.14