Голодомор. Війна цифр: 3,9 vs 10,5

2021 року — 100-ті роковини початку Великого Голодомору 1921—1923, 88-ті роковини Голодомору 1932—1933 та 75-ті роковини Голодомору 1946—1947 років…
У ХХ сторіччі Українці пережили три хвилі Великого Голодомору: 1921—1923, 1932—1933 і 1946—1947 років…
Всі три хвилі Великого Голодомору — геноцид Української Нації, скоєний сталінським комуністичним тоталітарним совєтським окупаційним режимом терористичного квазідержавного утворення "СССР" на території совєтської квазіреспубліки "УССР" та на українських етнічних теренах і місцях компактного проживання Українців…

Сумно й прикро, що в саме в ці скорботні листопадові дні в України розгорілась суперечка навколо цифр кількості жертв Голодомору…
Цей скандал лишиться ганебною сторінкою 2021 року…

ПОПЕРЕДЖЕННЯ!
«ПОРОХІВНИЦЯ» виступає проти маніпуляцій і зменшення\збільшення до абсурду кількості жертв Голодомору… Важливо усвідомлювати, що зростання страшних цифр жертв Голодомору не має перетворитись у якусь абсурдну гонитву за кількість.
Натомість, і абсурдне зменшення цифр неприпустиме!
7 чи 10 мільйонів — це не десятки, а мільйони життів Українців…

Цей матеріял — суто суб'єктивні роздуми власника майданчика «ПОРОХІВНИЦЯ» стосовно ганебного скандалу навколо цифр кількості жертв Голодомору та кепської тенденції останніх років щодо методичного зменшення кількості жертв Голодомору або навіть і заперечення Голодомору…
Національний Музей Голодомору-геноциду не має жодного стосунку до цієї приватної публікації й до історико-освітнього майданчика «ПОРОХІВНИЦЯ».
Це приватний бльоґ.
— Dem'än Dzüba

Матеріял “Заперечення Голодомору як геноциду Українців триває…” всебічно висвітлював цю ганебну ситуацію та містив окрім інформаційних матеріялів Національного Музею Голодомору-геноциду об'єктивні авторські роздуми як щодо ситуації в цілому, так і суб'єктивну оцінку декого з тих, хто не перший рік методично займається зменшенням кількості жертв Голодомору і наполягає на цифрі "3,9 мільйонів", а то й заперечення Голодомору…
Саме тезу про "3,9 млн" постійно всим нав'язують москальські "історікі", та й то, "в рамках всєсоюзноґо ґолода".

Розляньмо знову цю ганебну "війну цифр". Але спочатку…

Сумно й прикро, що в саме в ці скорботні листопадові дні в України розгорілась суперечка навколо цифр кількості жертв Голодомору…
Саме у 100-ті роковини початку Великого Голодомору 1921—1923, 88-ті роковини Голодомору 1932—1933 та 75-ті роковини Голодомору 1946—1947…
Цей скандал лишиться ганебною сторінкою 2021 року…
Винні в цій ганебній ситуації всі!

Саме в ці скорботні листопадові дні краще помовчати…
Запалити Свічку Пам'яті й помовчати…
Скорбота відбувається в тиші…

Голодомор — геноцид Українців…

Голодомор — геноцид Українців — найбільший злочин сталінського комуністичного тоталітарного совєтського окупаційного режиму, метою якого була етнічна чистка Українців та приборкання чисельних селянських повстань проти совєтських окупантів; а також метою був тотальний грабунок українського селянства з метою продажу награбованого зерна за кордон задля "індустріалізациі" (зведення військово-промислового комплексу СССР).

Організатори геноциду не тільки створили систему знищення Українців, а й механізм приховування наслідків злочину від громадськості та міжнародної спільноти. Причинами і мотивами особливо тяжкого злочину геноциду є недопущення відновлення Української Держави та знищення національно-визвольного руху.

Відбулось три хвилі Голодомору: 1921 — 1923, 1932 — 1933, 1947 — 1948…
Відповідно, приблизна кількість жертв — 2, 7 і 2 мільйони…
Такі страшні цифри були відомі із 30-х років ХХ століття…
Точна кількість жертв Голодомору невідома…
І ніколи не стане відома точна кількість жертв Голодомору…
Хіба що з часом будуть зростати страшні цифри…

Точну цифру жертв трьох хвиль Великого Голодомору не вдасться вирахувати нікому, ніколи й за жодних обставин… Це неможливо…
Втім, важливо усвідомлювати, що зростання страшних цифр жертв Голодомору не має перетворитись у абсурдну гонитву за найбільшу кількість. 7 чи 10 мільйонів — це не десятки, а мільйони життів Українців…
Три хвилі Великого Голодомору… 1921 — 1923, 1932 — 1933, 1947 — 1948…

Совєтський окупаційний режим максимально знищив всі дані, статистику, цифри, відомості й архівну документацію з ключовими фактами й цифрами… Лишились якісь крихти розсекречених в Україні архівів НКВД-КҐБ СССР, а також засекречені й сховані в "лубянскіх подвалах" архіви ОҐПУ-СМЕРШ-ҐПУ-НКВД-КҐБ СССР і ФСБ РФ.

Навіть під час кожної з трьох хвиль Великого Голодомору належним чином не велась статистика померлих від голоду… В сільській місцевості взагалі! А саме селяни складають переважну більшість жертв Голодомору…

Вираховувати кількість жертв почали, спираючись на статистику даних совєтських переписів населення 1926, 1937 і 1939 років. Перепис 1926 року — досить якісний та інформативний. У переписі 1937-го не було статево-вікового розподілу населення, але він показував демографічну катастрофу, що сталася у 1932—1933 роках (за що демографів і репресували в 1937-му).
Перепис 1939 року був сфальсифікований. У ньому до України "приписали" близько 804 тисяч ув’язнених та переселених, що насправді перебували у таборах та поселеннях РСФСР, завищивши загальну чисельність населення на 2,6%. Скільки для "УССР" відбулось ще подібних фальсифікацій та приписувань "мертвих душ"?
Отже, демоґрафів і статистів, які мали бодай дотичний стосунок до статистики населення "УССР", під час "красноґо тєррора" і "чісткі" в 1937-му знищено…
Вочевидь, демоґрафів і статистів перепису-1939 теж відправили в ҐУЛаґ?…
Совєти вміли замітати сліди своїх кривавих злочинів…

Будь-які статистичні дані й цифри, котрі можливо було приховати чи викривити — приховували й викривлювали!…
Вся махіна кремлядської пропаґанди як в "СССР" так і у Світі невпинно брехала що "нєт нікакова ґолада на Украінє"!

Заперечення Голодомору почалось ще в 1921 році!
100 років поспіль злочинці та їхні нащадки й прихвостні заперечують Голодомор!

Лише після відновлення Незалежності України в 1991 році, лише після того, як у 2005 році ІІІ Президент України Віктор Ющенко офіційно проголосив Пам'ять про жертв Голодомору наріжним каменем державної політики і Національної Пам'яті…
28.ХІ.2006 Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», яким Голодомор визнаний геноцидом Української Нації…
Нарешті стало можливим розсекречувати й досліджувати архіви та знаходити дедалі більше фактів і страшних цифр…

Лише після визнання Голодомору геноцидом, у 2006 році, Голодомор почали всебічно досліджувати. Щоправда, всю увагу було зосереджено чомусь лиш на третій хвилі Голодомору — 1932—1933 років…
Звісно ж, з викриттям все нових і нових фактів зростали й цифри жертв…
Проте, зазвичай, в усі ці підрахунки вже вочевидь практично не втрапляють перша й третя хвилі Голодомору — 1921—1923 та 1946—1947 років, обмежуючись лише 1932—1933 роками…
Відтак, все ще багато білих плям і невідомих жертв Голодомору…

Неабияк важливо наголосити, що Голодомор — це не лише 1933 рік…
У ХХ сторіччі Українці пережили три хвилі Великого Голодомору: 1921—1923, 1932—1933 і 1946—1947 років…

Голодомор — це не лише вбиті голодом мільйони Українців в межах "УССР", але й вбиті голодом мільйони Українців на українських етнічних теренах Кубані, Підкавказзя, північно-східної Слобожанщини; Українці на Подонні й Поволжжі, на Жовтому і Сірому Клинах…
Скільки Українців було заморено голодом?…

Зазвичай, у підрахунки кількості жертв Голодомору не зараховуються вбиті Голодомором Українці з Кубані, Підкавказзя, північно-східної Слобожанщини, українські етнічні терени та анклавні ареали розселення Українців на "Землях Войска Донскоґо", на Подонні й Поволжжі, на Жовтому і Сірому Клинах…
Будь яка мапа даних про Голодомор містить дані лише в межах квазіреспубліки "УССР" станом на 1933 рік та, зазвичай, репрезентує дані саме про Голодомор 1932—1933…
Немов і не було українського етнічного терену "від Сяну по Кавказ"…
Немов і не було Голодоморів 1921—1923 та 1946—1947 років…

Ні, зрозуміло, що західня частина України не була, на щастя, заграбастана совєтськими окупантами, й це, беззаперечно, врятувало тамтешніх Українців від Голодомору-геноциду… Втім, Західні терени України були пошматовані між Польщею, Румунією і Чехо-Словаччиною — таким було рішення Антанти…
Беззаперечно, що Західня Україна на мапи Голодомору ніяк не має втрапляти.
Але дані по Голодомору на мапах все ж варто відображати з урахуванням жертв всього українського етнічного терену, а також не забувати, що Голодомор — це не лише 1933 рік…
Три хвилі Голодомору: 1921 — 1923, 1932 — 1933, 1947 — 1948…

Такою була Україна до Голодомору…
Етноґрафічна мапа 1930-х років від Кубійовича і Кулицького ретельно зафіксувала етнічний ареал Українців станом на 1933-й рік… Вже на момент друку цієї мапи в "Атлясі України" Кубійовича вона застаріла, позаяк після Голодомору 1933-го етнічний ареал Українців зменшився на третину…

Мапи вміють говорити…
Мапи говорять не гірш за цифри статистик, а часто мапи відтворюють ці статистичні цифри і дані.
Яскравим прикладом є етноґрафічні мапи, особливо ті, де наведено український етнічний терен.
Наведена етноґрафічна мапа України від Кульчицького укладалась і кореґувалась з 1930 року і вперше була друкована 1933 року в Кракові. На мить друку ця новенька мапа із запахом друкарської фарби вже мала в собі застарілі дані, позаяк в страшну чорну зиму 1932—1933 етнічний терен Українців суттєво скоротився… Значно зменшилась кількість Українців на окупованих Совєтами теренах України — фактично вщент зникли Українці на Поволжжі, Подонні, північно-східній Слобожанщині, на Підкавказзі й Кубані…

І це лиш 1932—1933…
Мало відомостей за першу хвилю Голодомору 1921—1923 років, не часто згадують і третю хвилю Голодомору 1946—1947 років…

Голодомор — геноцид Українців…
Сперечатись з цим очевидним фактом, сподіваюсь, ніхто не буде.
Хоча, звісно ж будуть!
Вдосталь ще тих, хто не лише не визнає Голодомор геноцидом Українців, але й заперечують сам факт тричі штучно влаштованого Голодомору!

Вже навіть не дивно, що знову скандал виник напередодні чергових, 2021 року вже 88-х роковин Голодомору, та ще й у 100-ті роковини початку Великого Голодомору 1921—1923…
Розглянемо останню ситуацію 2021 року навколо кількості жертв Голодомору…
Далі буде дещо суб'єктивна частина публікації.

Війна цифр: 3,9 vs 10,5

Національний Музей Голодомору-геноциду до 100-х роковин початку Великого Голодомору і до 88-х роковин Голодомору-1933 оприлюднив нові більш уточнені дані в 10,5 жертв Голодомору-1933 з урахуванням вбитих голодом Українців на всьому українському етнічному терені, окупованому Совєтами, включно з Кубанню, Підкавказзям, північно-східною Слобожанщиною і українськими ареалами Поволжжя, Сірого і Жовтого Клинів, а не лише в межах совєтської квазіреспубліки "УССР", як це визначалось раніше.
Це доказ того, що Великий Голодомор був етнічною чисткою Українців…

Конфлікт виник між Національним Музеєм Голодомору-геноциду з одного боку й з іншого боку — Інститутом історії України та Інститутом демографії НАН.
Приводом стало оприлюднення Національним Музеєм Голодомору-геноциду оновлених даних по кількості жертв Голодомору і озвучена цифра:
10 мільйонів 500 тисяч Українців, з них 4 мільйони українських дітей…

Голодомор: про що свідчать нові дослідження геноциду Української Нації?

Напередодні відзначення 88-х роковин трагедії Голодомору-геноциду 1932—1933 років значно активізувалися співробітники Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України та окремі їхні прихильники з числа академічних істориків.
Головна мета — ще раз спробувати нав’язати широкій громадськості занижену цифру втрат цієї трагедії в кількості 3,9 мільйонів.

Інститут демографії у 2009 році дійшов висновку, що у 1932-1933 роках в Україні прямих втрат від Голодомору і геноциду нараховується 3,9 мільйонів.

Генеральна прокуратура України того ж 2009 року видала вказівку про те, що підрахунок Інституту демографії не відповідає певним критеріям об’єктивності підрахунку цих даних, що для того, щоб більш достеменно і правильно підрахувати всіх можливих жертв Голодомору і геноциду, для цього потрібно залучити не лише демографів, а й широке коло науковців інших сфер, зокрема істориків, криміналістів, правників, соціологів, і залучити більш ширший комплекс документів та матеріалів, і лише після того робити остаточні висновки щодо втрат в Україні в той час.

Лише в 2019-2020 роках було порушено нову кримінальну справу по факту здійснення геноциду в Україні. В рамках цієї кримінальної справи було проведено ряд комплексних досудових експертиз, куди залучалися науковці та фахівці з різних галузей та наукових установ, зокрема було залучено науковців Інституту досліджень Голодомору. Тоді було проведено комплексні експертизи, і, використовуючи різні методики підрахунку, дійшли висновку, що на території "УССР", на території Кубані й Північного Кавказу, а також на територіях компактного проживання Українців в "СССР" за час 1932-1933 років загинуло 10,5 мільйонів Українців…

Проте, напередодні 100-х роковин початку Великого Голодомору, 88-х роковин Голодомору-1933 і 75-х роковин Голодомору 1946—1947 років, у листопаді 2021 року, співробітники Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. Птухи та Інституту історії України на чолі з Геннадієм Єфіменко роздмухали ганебний скандал із запереченням цифри 10,5 мільйонів, істерично наполягаючи на суттєво заниженій цифрі в 3,9 мільйонів.

Цифри академічних демографів про втрати дітей під час Голодомору занижені — зазначає історик, доктор історичних наук, професор і завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.

Навіть кількість вбитих голодом дітей вони занизили до "всього 700 тисяч"!
Хоча за останніми даними ця страшна цифра сягає 4 мільйони дітей…

Хто ж маніпулює і методично знижує страшні цифри жертв Голодомору?
Це, наприклад, "луганський історік" Геннадій Єфіменко вже не перший рік чомусь умисно применшує кількість жертв трьох хвиль Голодомору, активно заперечує будь-які нові дані по Голодомору й немов робить все можливе-неможливе для нівелювання Голодомору як геноциду Української Нації, та тим самим покриває злочини сталінського совєтського окупаційного режиму.

Цю місію 2021 року взяв на себе й Вахтанг Кіпіані, котрий закликає дипломатичні представництва України "не поширювати матеріали, в яких цифра втрат більша, ніж 3,9 мільйона", бо, мовляв, "це провокація, яка дозволить Москві легко заперечувати як цю фантастичну цифру "10,5 млн померлих", так і сам геноцид".
Щоправда, Вахтанг Теймуразович, вочевидь, не знає про те, як ці його слова суголосні з підготовленим у Києві проєктом протесту проти вживання на церемонії відкриття у листопаді 2015 року у Вашингтоні Меморіалу Голодомору-геноциду вже звичного в діаспорі виразу "від 7 до 10 мільйонів", який підписали керівники українських наукових інституцій Північної Америки. Там теж ідеться про те, що це буде на руку Кремлю, а українську історичну науку звинуватять у некомпетентності.

Вахтанг Теймуразович Кіпіані, а може дозволите Українцям самим розібратись у трагедії Голодомору-геноциду?
(Майн Ґотт! Зараз знову звинуватять у "ксєнофобіі і разжиґаніі розні"!)

В жодному разі не ставиться під сумнів фаховий рівень науковців та істориків.
Втім, науковці та історики, в тому числі Вахтанг Кіпіані й Геннадій Єфімєнко — хоч це й фахові історики, які своєю роботою також несуть немалу користь, проте, нівелювання Голодомору заниженням цифр до абсурдних "3,9", та ще й роздмухування ганебного по своїй суті скандалу у ці скорботні листопадові дні — все це суттєво перекреслює ваші здобутки й повагу до вас, на жаль...

Прикро було бачити ще з десяток імен істориків і науковців, які чомусь кинулись на захист тези зменшення кількості жертв Голодомору до тих кремлівських "3,9"...

Олеся СТАСЮК, директорка Національного музею Голодомору-геноциду, зауважила:

– Два роки тому при Музеї Голодомору вперше за 30 років Незалежності України було створено Інститут дослідження Голодомору, який вивчає історію Голодомору-геноциду та масових штучних голодів. Ми вже підготували навчальний посібник для вчителів, де зібрані усі найновіші дослідження та свіжі дані від істориків.
Найбільше нас вразило те, що впродовж останніх 15 років втрати України применшувались. І це прослідковується в документах. Згідно з документами та експертизами, які були проведені під час розслідування кримінального провадження, починаючи з 1934 року до 2003 року, ніхто не говорив про менше число ніж 7,5 мільйона. Після того, як у 2003 році 25 країн-членів ООН підписали Спільну заяву з нагоди 70-х роковин Голодомору (у тому числі і РФ), в якій вказано було кількість жертв від 7 до 10 мільйонів, у роботу включились російські дослідники "всєсоюзноґо ґолода" і вони нарахували "аж" 3,5 мільйони. Потім ця цифра окремими істориками почала впроваджуватись в Україні, приховуючи і применшуючи наслідки жахливого геноциду. А матеріали, які підтверджують справжню кількість жертв є, їх зараз продовжують вивчати. Просто в архівах їх ніхто не брав у руки протягом 85 років.

Проте, оприлюднені нові цифри не до вподоби деяким "науковцям-історикам"!
Хмизом у ватрі конфлікту став анонсований фільм “10.5”.
В Інституті демографії НАН про цифру 10,5 мільйонів жертв відгукуються вкрай скептично.

Роздмуханий напередодні роковин Голодомору скандал набирав обертів...
Обидві сторони конфлікту звинувачували одне одного "в зраді", ну а "академічна" сторона постійно звертала увагу на "російський акцент офіцера КҐБ і СБУ" Герасименка, якого з СБУ направлено радником до Національного музею Голодомору-геноциду.

За день до роковин Голодомору ще більше хмизу у полум'я скандалу підкинув такий собі видавець Марко Мельник ("MarkoBook") з розлогим фейсбук-постом про те, як його "кинув на 100 тисяч" Національний Музей Голодомору-геноциду.
«Радіо Свобода» в статті "Скандал навколо цифри втрат від Голодомору 1932-33 років чи виданої книги?" дослідили гостре питання на диво неупереджено і всебічно (і лаконічно, на відміну від цього довгопису).

Національний Музей Голодомору-геноциду мусив пояснити, що деякі нюанси співпраці видавець Марко Мельник приховав, "забувши" розповісти про свої шахрайські дії з нелегального продажу "наліво" продукції замовника, а саме книги, що не призначена для комерційного продажу.

Ситуація з цим ганебним скандалом щодня набуває все більших обертів, що дійсно виглядає на ретельно сплановану провокацію.

Схоже, комусь дуже не до вподоби ретельне дослідження кількості жертв Голодомору не лише в межах "УССР", але і на решті українського етнічного терену в межах "СССР", зокрема, на українських етнічних теренах Кубані, Підкавказзя, північно-східної Слобожанщини; на Подонні й Поволжжі, на Жовтому і Сірому Клинах…

ГЕНОЦИД
Зростання страшних цифр Голодомору неминуче…

Геноци́д (від грец. γένος — рiд, плем'я та лат. caedo — вбиваю) — цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

Голодомор почали ретельно досліджувати лише у ХХІ столітті.
Визнання Голодомору в Україні геноцидом в 2006 році дозволило розпочати ретельні дослідження, розсекречення архівних документів, вивчення фактів і цифр…

Кропітка й титанічна праця…
Дослідження Голодомору лише на початку свого тривалого шляху.
Відтак, загальновідомі раніше в українській діяспорі умовні приблизні цифри "2, 7 і 2 мільйони за три хвилі Голодомору", цифри різних дослідників ХХ століття та цифри тих же совєтських документів і переписів — всі ці цифри поступово підтверджуються і будуть зростати…

Наша головна мета — встановлення приблизної, але близької до достеменної кількості жертв трьох хвиль Великого Голодомору…

Логіка будь-якого свідомого Українця, навіть підсвідомо, усвідомлює, що голодом було вбито мільйони Українців… Багато хто з Українців впевнені, що навіть жахлива цифра в 10 мільйонів не є остаточною… Й тому нав'язувану деким цифру "3,9 млн" вважають вочевидь заниженою.
Жодній українській родині не вдалось оминути цього геноциду…
А в тому, що це був геноцид — сумнівів жодних!

Геноцид — це цілеспрямоване знищення нації, народу, етносу…
Від етнічної чистки відрізняється масштабами й кількістю жертв.
Втім, 1 чи 3, 6 чи 10 мільйонів — кількість не є єдиним і головним чинником визначення злочину як геноциду. Юристи-міжнародники на сьогодні дійшли висновку, що достатньо від 300 тисяч до 1,5 мільйона загиблих, щоб кваліфікувати злочин геноциду. Критерії геноциду визначаються низкою інших факторів, зокрема, цілеспрямоване знищення однієї етнічної групи іншою.

До прикладу, Мао в Китаї винищив близько 90 мільйонів Китайців!
Цифра жахлива сама по собі! Й це ще не згадано етнічні чистки і геноцид в окупованому Тибеті! Проте, масові вбивства одних Китайців іншими це радше злочин комуністичного режиму. До того ж, допоки існує утворене за допомогою сталіна комуністичне квазідержавне утворення "КНР", воно не допустить, щоби Світ навіть піднімав питання про їхні злочини минулого і сучасності — геноцид Уйгурів у Східному Туркестані окупантами "КНР" в наші дні.

Голокост, натомість, ще у ХХ столітті визнано як геноцид Євреїв і визначено цифру в 6 мільйонів жертв. Нині кількість жертв Холокосту не зростає щороку, позаяк давно вже встановлено практично поіменно всих жертв Голокосту. А ось перші десятиріччя по завершенню ІІ Світової війни кількість жертв Голокосту невпинно зростала, позаяк постійно відкривались все нові й нові факти, дані, свідчення, імена, цифри…

Аналогічний процес відбувається нині й у випадку з Голодомором!
Не варто забувати, що розслідування по Холокосту велись буквально гарячими слідами, більшість інформації та свідчень було зібрано ще у ХХ столітті за участі ще живих жертв і свідків Холокосту…

Голодомор же перебував під тотальною забороною!
У Совєтів було більш аніж вдосталь часу з 1921 року…
Нині вже практично нереально і неможливо зібрати бодай якусь інформацію про першу хвилю Голодомору 1921—1923… Спробуйте знайти реальні світлини про Голодомор 1921—1923 років…
Отож…

Тому, можна лиш дякувати долі та невтомній праці справжніх істориків, які примудряються по крихтах витрусювати із розсекречених чєкістських архівів невідомі раніше свідчення, факти і цифри…
Немов змішані з тютюном крихти хліба з кишені батьківської "куфайки"…
Сухі, черстві й гіркі крихти хліба доби Голодомору…
Хлібчик…

Історик Василь МАРОЧКО наводить свідчення європейських дипломатів в "СССР":

— Якщо дивитись суто з історичної точки зору, то цифра в 15 мільйонів загиблих від голоду, як максимальний рівень, називається ще в 1930-х роках. Зокрема німецький дипломат Отто Шиллер називав цю цифру в своїх доповідних записках, які він надсилав до Берліна. Консул Німеччини в Києві Генке називав 2,5 млн лише в трьох областях з посиланням на його людей серед партійної совєтської номенклатури. Консул Італії Серджо Ґраденіґо теж називав цифру в 15 мільйонів...

Отже, скоріш за все, ймовірно, надалі страшні цифри підтвердженої кількості жертв трьох хвиль Великого Голодомору будуть лиш зростати... Вочевидь, з урахуванням не лише 1932-1933 років в межах "УССР".
І це необхідний процес уточнення цифр і фактів, головне, щоби цифри були підкріплені доказами, а не роздмухувались штучно у абсурдність.
І звісно ж, будуть заперечення!

Історик Василь МАРОЧКО зауважує:

— І тут виникає форма заперечення не лише через брехню чи нівелювання, а через інтерпретацію, через нав’язування дискусії, через запрошення на наперед неправдивий зміст самої дискусії. Він виглядає на перший погляд об’єктивно, мовляв, давайте подискутуємо, чи мало місце антиукраїнське спрямування чи ні. Після того, як був ухвалений Закон 2006 року про визнання Голодомору геноцидом — в будь-якій правовій державі принципові дискусії мали б припинитися. Вони мають бути серед науковців, адже науку, як спосіб пізнання, не можна зупинити.
Чомусь в питаннях Голокосту подібних інтерпретацій не існує. Хоча я міг би теж сказати, що цифра в 6 мільйонів не є достовірною лише тому, що в таборах Освенцима не було статистики за національною ознакою. Але ми визнаємо, що Голокост є геноцидом. Ці дискусії набувають непристойних форм через заперечення кількості жертв Голодомору. Кажуть, що уповноважені по хлібозаготівлях були етнічні Українці. Вони були членами більшовицької партії, членами громадських організацій і виконували злочинні накази свідомо чи не свідомо і тому вони підлягають зовсім іншій юридичній оцінці.
Чому в німецький історіографії Голокост фактично не досліджували? Німцям було важко переступити через почуття провини. Тож смерть єврейського хлопчика в гетто, як і смерть Українця в селі в 1933-му, нічим не відрізнялись...

Голодомор, як геноцид, вирізняється серед інших форм геноциду XX століття, тому що проти мирного населення у мирний час було скоєно акт геноциду. Кампучія, Хорватія, Євреї Другої Світової війни, вірмени Першої Світової — це геноциди, які були скоєні в роки війни, коли соціальний шовінізм та національна ненависть зашкалювали. В нашому випадку є інша специфіка. Тому не всі країни спішать визнавати Голодомор геноцидом.

Але справа, яку ми 7 вересня 2021 року презентували в Українському Домі, де фігурує цифра 10,5 мільйонів Українців, як жертв Голодомору на теренах СССР, не є випадковістю. Вона є наслідком 1,5-річної роботи експертів, в тому числі юристів (Володимир Василенко), істориків, географів, демографів, лінгвістів, психіатрів (Семен Глузман) і навіть слідчих СБУ. За кожним з них ім’я і відповідальність. А ще 18 експертів, які підписали цю справу, в тому числі я, як історик. Були дуже запальні дискусії, але ми дійшли спільного висновку. Адже це не монографія, а саме судова справа з конкретними посиланнями на правові статті та документи. Сподіваюсь, що буде рішення суду. Тоді це буде стосуватись всіх, в тому числі і нас, науковців. Бо ми можемо дискутувати, але ми маємо сприймати цей факт.

Моторошно…
Встановити точну цифру жертв трьох хвиль Великого Голодомору не вдасться нікому, ніколи й за жодних обставин… Це неможливо…
Навіть розбіжності в сотню, тисячу, сто тисяч — це тисячі людських доль…
Тисячі зламаних людських життів…

Але ще гірше — вщент викреслити мільйони, десятки мільйонів людських доль…
Принагідно звертаємось до деяких "істориків", котрі заперечують Голодомор…
Не варто применшувати кількість жертв Голодомору…
Не варто покривати злочини сталінського комуністичного тоталітарного совєтського окупаційного режиму терористичного квазідержавного утворення "СССР"!
Не варто озвучувати тезу кремлядських історіков "всєсоюзноґо ґолода" про "всєґо лішь 3 мілліона".
Бо так невдовзі скотитесь до тези "нє било нікакоґо ґолодомора"!

Що ж, Її Величність Історія та Його Величність Час всих і все ретельно укладуть і розставлять по своїх місцях…
Всьому завжди прийде свій Час…
А нам лишається лиш Пам'ять…