Перейти до контенту

„Це — ХЛІБЧИК…“

„Це — ХЛІБЧИК…“

 
100 років тому, в 1919-му, Україна почала втрачати свою Незалежність і остаточно втратила Державність в 1921-му, коли Соборна Україна була пошматована між Польщею і Совєтами з мовчазної згоди Антанти…
Вже у 1933-му Українці їли власних дітей…

„Це — ХЛІБЧИК…“ — показує пані Тетяна Корчинська сховані її Бабусею на горищі запаси покришених сухарів у бутилях, звертаючись до нинішнього електорату, чий "вибір" 19-го року знову поставив Україну над прірвою втрати Незалежності…

Після 19-го року завжди приходить 33-й…

Тетяна Корчинська

Це — ХЛІБЧИК!!! Саме так — ХЛІБЧИК! Так казала моя Бабуся (Світла їй пам’ять). Бабусі немає вже більше 35 років, а ХЛІБЧИК закритий у 12-ти літрові слоїки досі Є. Ці слоїки стоять на горищі мого будинку. І будуть там, поки є я, поки є цей будинок. Бо є речі святі для мене.
А для 73% населення нічого святого немає! Моя Бабуся знала, що таке голод, а хто з вас — зеленорилі, знає? Це ви вручили булаву тому, хто жартував з Голодомору, з нашого гасла, з наших Героїв, а ви сміялися. Не він абсолютне зло, а ви — огидні 73% — він лише ваше відображення.

«1933» — Олег Шупляк

Джерело світлин:
© Тетяна Корчинська
Малюнок «1933» — © Олег Шупляк