✠ «Ніч, коли почалась війна...»

 

30.ХІ.2013 розпочалась війна РФ (Росії Фашистської) проти України
 

Жорстоким розгоном студентів ЄвроМайдану в ніч на 30.XI.2013 Кремль стартував війну РФ (Росії Фашистської) проти України.
 

В ніч з 29 на 30 листопада 2013 року о 04:15 силовиками, за наказом диктатора януковича, який вже цілком залежав від наказів з Кремля, було жорстоко і по-звірячому побито близько 300 студентів та молоді ЄвроМайдану.
Саме цей акт агресії і був стартом війни РФ проти України...

 

…Кремль готувався до війни проти України безпосередньо та Заходу в цілому останні декілька років, ще з часів першого Майдану-2004, та навіть з часів (більше…)


 

❃ Не зрікайтесь Матері...

 

...28 листопада у нашої Бабусі Дусі День Народження — 80 років... ...мало би виповнитись у 2016... 🙁
7 листопада 2010 року Бабусі не стало...
Нашої доброї, веселої, душевної, простої, відкритої, улюбленої Бабусі, котра віддавала всю себе близьким і рідним для неї людям — її більше немає...
Бабуся Дуся померла ...від образи... Від гіркої материнської образи...

 

...І не дивлячись на те, що останній рік ми були поруч з нею, намагаючись втішити, підтримати, — все одно ми відчуваємо провину за те, що не змогли зменшити біль цієї материнської трагедії...
Немає слів, щоб розповісти цю трагедію — складно їх підібрати...
 

Ми (більше…)

 

А що, гора сопе?
Ай гай! Куме, куме! Сиди з лихом дома, та й не рипайся!
Близенький світ!
Близько видати, далеко шкандибати.
Блуд мене вчепився.
В дорозі всяке трапиться.
Вертай Грицько, бо в церкву заїхали.
Видно й хати, та далеко махати.
Волію кодувати, як просто їхати, а бідувати.
Ворона прямо літає, та ніколи дома не ночує.
Гей верни Касіян, круто!
Гладь коня вівсом, а не батогом.
Горе тому, що на печі: сюди пече, туди гаряче; добре тому, що в дорозі: лежить собі на возі.
Господи благослови! Дай Боже час добрий!
Далеко та легко, а близько та слизько

Далеко, та треба їхати.
Де будуть шанувати, там будемо ночувати.
До дому широкі ворота, а з дому вузькі.
Дорога (більше…)

 

— А робив би? — Нехай-но! — А ївби? — Дай-но! — Оженивбися? — Ого! — А сорочка де? — Мовчи!
А що зробиш, як судьба Божа.
А що ми люди чесні без худої науки, то от вам хліб у руки.
А що, дістав гарбуза?
Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть).
Аж трясеться заміж, та ніхто не сватає.
Бабина куриця, на моїм подвір’ї кублиться (змітають свати).
Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
Бери жінку в одній льолі, аби була до любові.
Бідному жениться, то день укоротиться.
Близько, та ходити слизько — далеко, та ходити легко.
Бог тому дасть, хто рівню узяв.
Бодай сватальнику добра не було.
Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
Вибирай жінку на цілий вік.
Відрізана (більше…)

 

Баба і чорт то собі рідня,
Баба тоді і хвора — як на печі.
Бабі дорога — од печі до порога.
Бабу і чорт не змудрує.
Баглайка (лінива) ніколи не буде хазяйка.
Без вірного друга велика туга.
Без жінки, як без рук.
Бий і лай, та все дбай.
Била жінка чоловіка, пішла позивати: присудили чоловікові, ще жінку прохати.
Біда бабу породила, а біду чортова мати.
Біда мені без діда — хлещу борщик без хліба

Біда, в кого жінка бліда, — а в кого рум’яна, то кажуть, що п’яна.
Біда, в кого жінка бліда, — а друга рум’яна, кажуть завжди п’яна, або всім кохана.
Біда, в кого жінка бліда, — у кого червона як калина, то й тому лиха година.
Боже, Боже, що та жінка може!
Борщ варить, а (більше…)

 

А біло? — Біло! — А чорно? — Чорно!
А до Межибожа кіз кувати! (Межибож давно належав до Четвертинських).
А чого ж ви люди добрі мовчите?
Ангельські волоса, а чортова голова.
Бач, який викрутень.
Без мила в душу лізе.
Блоха кусає, а за що, не знає.
Бог з вами, що знаю за вами, а що за мною — то мовчіть.
Були такі дурні, що нас дурили.
В мутній воді рибу ловить.
В постоли вбути.
В свої чоботи хоче його взути.
Вертить хвостом.
Вертиться, як чорт в бочці.
В’ється, як гадина.
Видав, як наче на заріз.
Він і вкусить, і меду дасть.
Він ні нам, ні вам.
Він так як литовський ціп — і сюди, і туди.
Він теє веде, як швець женився.
Вкладається, як чортяка в мисочку.
Вліз, (більше…)

 

Багато галасу даремно.
Багато диму — мало тепла.
Бачили — невидальце з фуркальцем!
В мене так: хоч рак, та на тарілці.
Велика ґуля на рівному місці.
Великої кошари свиня.
Гора мишу вродила.
Гречана каша сама себе хвалить
Дай боже нашому теляті вовка з’їсти.
Добрий товар хвалити не треба.
З великої хмари малий дощ.
З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
Забули воли, як телятами були.
Задер носа — й кочергою не дістанеш.
Задирай голову настільки, щоб шапка не злетіла.
Заліз черв’як у хрін, та й хвалиться, що йому добре.
Знайте нас: ми кислиці, з нас-то квас!
І півень на своєму смітті гордий.
Калина хвалилась, що з медом солодка.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Кожна (більше…)

 

Без підпалу й дрова не горять.
Бери і два і три, та справу попри.
Дарма музики не грають.
З переднього крильця одказав, а з заднього милости просим (так кажуть на тих, хто з виду суворий, а нишком бере хабарі).
За тим діло стало, що мало дано.
Заступить заступив, а червонець ізлупив.
На менших не знайдеш правди там, де діляться з старшими вони пополам.
Не підмазаний віз скрипить.
Просьба не докуки, як не порожні руки.
Слова не кажи, а гаманець покажи.
Суха ложка рот дере.
Того віз заскрипів, що давно дьогтю не їв.
Хочеш добра, — підсипай серебра.
Хто маже, той і їде.
Чия квартина на столі, того й правда на селі.
Як підмажеш, то й поїдеш.

 

Або добути, або дома не бути.
Або зиск, або втрата.
Або на щиті, або за щитом.
Або полковник, або покойник!
Або рибку їсти, або на дно сісти.
Бий сороку й ворону, доб’єшся й до ясного сокола.
Боїться його, як чорт ладану.
Боїться, як чорт ладану.
Боюсь, аж сорочка пополотніла.
Боюсь, як торішнього снігу.
Боязливий, як заєць; шкідливий, як кішка.
Боязливому по вуха, — сміливому по коліна

Боятися вовків — бути без грибків.
Боятися нещастя — і щастя не буде.
В рай проситься, а смерті боїться.
Він одставної кози барабанщик.
Він сам своєї тіні боїться.
Він служить за козла на конюшні. (Так кажуть на тиху людину).
Вовка боятися — і від білки бігти.
Вовків боятися (більше…)

 

Аби живі, а каліками будемо.
Каліка — не довіка, а пан — не до смерті.
Каліка не родиться, а робиться.
Глухе таке, що хоч тури гони, то не почує.
Глухий глухого не спитає, чому він недочуває.
Глухий зачув, а німий крикнув.
Глухий та німий — рідні брати.
Глухий що не дочує, то вигадає.
Глухий сказав: «Послухаємо!», сліпий сказав: «Побачимо!»
Глухий — що хоч йому з гармати стріляй над вухом, то не почує.
Глухого і німого справи не допитаєшся.
Глухому пісню співати.
Для глухого дві обідні не правлять.
Добре глухому — не скаже нікому.
Добре глухому й німому, бо не скажуть нікому.
На одне вухо оглух, а на друге й стільки не чує.
Недавно оглух, а вже не чує.
Немає більшого (більше…)

 

Без знання і постоли не пошиєш.
Більше забувається, як пам’ятається.
Верзи, верзище, поки верзеться.
Від красних слів язик не відсохне. Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Воркотіла — не хотіла, потім сіла та й поїла.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Гладкі бесіди — сухі долоні.
Говори до гори, а гора горою.
Говори до неї, а в неї маковеї.
Говори з другими поменше, а з собою побільше.
Говори й на хату лізь.
Говори, дідьку, за попом.
Говори, доню, виговоришся.
Говорив би, та слів нема, плакав би, та сліз нема

Говорив (більше…)

 

Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Аж очі йому рогом лізуть.
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Баба з воза, на колеса легше.
Бджола мала, а й та працює.
Без діла жить — тільки небо коптить.
Без діла сидіти, то можна одубіти.
Без діла слабіє сила.
Без охоти нема роботи.
Без праці нема життя собаці.
Без роботи день роком стає.
Без снасті тільки блохи ловить.
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
Без труда не виловиш і рибки з пруда.
Без труда нема плода.
Без трудів не їстимеш пирогів.
Без уговору працювати, — що на пустім полі хліб збирати.
Бери Яссько, хоч не легко.
Білі руки чужі труди люблять.
Білоручки — дармоїди та недоучки.
Богу молись, (більше…)