День Пам‘яті… і примирення?

8 травня – День Пам‘яті…
…а "примирення"… Яке примирення? З ким?
Увесь Світ сьогодні проголошує гасло "Never again!" — "Ніколи знову!"
І тільки РФ (Россія Фашистська) стверджує "Можем павтаріть!"
Із 9 травня 1945 року почалась 45-річна совєтська окупація Європи — ціна за угоду Європи зі сталіним…
Україна знову захлинулась кров'ю, як і під час двох світових війн, тільки знову Світ цього не помічав…
З ким нам "пріміряться" — з чєкістами й московітами, з кацапами, котрі знищили половину Українців? Може "пріміріться" з ними ж, котрі зараз нас вбивають четвертий рік поспіль?
Яке примирення?
Пам'ять – так!
"Прімірєніє" – ні!

Озирніться назад, на початок Великої Війни у 1914 році і згадайте, ХТО роздмухує всі війни?
Озирніться на тисячолітню історію України – Київської Русі, з часів ординської окупації: коли орди московського улуса хана Батия зруйнували Київ, коли московське царство заграбастало Україну, коли спалили Чигирин, коли царь Пьётр-І спалив Батурин, коли шльондра-імпєратріца зруйнувала Запорожську Січ, коли орди кацапів століттями топили в крові Українців…
Озирніться на останні 100 років: бій під Крутами, орди "красноармєйцев" і "бєлоґвардєйцев" по черзі топили в крові Київ і Україну, виснажливі І Визвольні Змагання, І і ІІ Зимові Походи проти "большевіков", поразка І Визвольних Змагань…
Самостійна Соборна Україна втратила свою Першу Незалежність…
Ціною цієї втрати стали життя десятків мільйонів Українців…
Совєтсько-кацапська окупація це – "красный тєррор", "коллєктівізация", "ДнєпроҐЭС", ціною за який стали життя декількох мільйонів Українців, зморених голодом…
Великий Голодомор… Три хвилі Голодомору: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і одразу після ІІ Світової 1946 – 1947…
Не встигли охолонути хати померлих від голоду Українців, як туди завозили "із центральных областєй РСФСР" кацапів! Внаслідок, маємо втрату половини етнічних теренів Українців на сході: Кубань, Підкавказзя, Донщина, Донеччина, східна й північна Слобожанщина… Суттєво зменшилось етнічне українське населення на Запорожжі, Чорномор‘ї…
Українців винищували фізично на рідній землі, Киримських Татар силоміць депортували з рідної землі…
На західних етнічних теренах України кацапи й ляхи також влаштували геноцид Українців з 1930-х років до 1947…
Після заселення кацапами етнічних теренів України почалась тотальна кацапізація…
Кремль вбивав українську інтелектуальну еліту: письменників, музикантів, співаків, художників, письменників, істориків, науковців, митців… Всіх, хто не бажав підкоритись загарбникам і кривавим окупантам!
Друга Світова війна, коли Україна опинилась між двох вогнів, між двох імперій, між двох схиблених кривавих маніаків…
Попри відновлення Незалежності, фактична совєтсько-кацапська окупація ніде не поділась і наступні 24 роки вона була прихованою, а ніби-то суверенна Україна була міцно прив'язана до Москви.
Прагнення Українців до Волі й Самостійності вивели людей на Майдан!
І Кремль відповів на це війною!
Війна РФ (Россії Фашистської) проти України!
Війна триває четвертий рік…
Така страшна за 100 років Ціна Незалежності…
То чи варто з ними примирюватись?…

Хтось зауважить, що мова йде про примирення між націями Світу.
З ким примирюватись Українцям? Ми ні з ким не сварились!
З Європейцями чи з Американцями? А хіба вони були ворогами Українцям? Хіба Українці сварились з ними? З Німцями? Так, Німці давно вже усвідомили свої історичні помилки, засудили нацизм, і з ними давно примирились усі нації в Світі. Або, майже всі, окрім однієї, котра щороку в "дні пабєдабєсія" "может павтаріть" та рядить німецькі ж автівки в кумедний камуфляж з написами "На Бєрлин!" (а з недавніх пір "На Киев!")
Лише ця субетнічна суміш кацапів все ще не визнала свій кривавий совєтським режим, більшовизм і коммунізм, злочинним режимом, як визнано злочинним і антилюдяним нацизм. Ба більш того, ідеологій коммунізма-большевізма тісно сплелися в симбіозі з ідеями націонал-соціалізму та фашизму.
РФ — Россія Фашистская!

Увесь Світ сьогодні проголошує гасло "Never again!" — "Ніколи знову!"
І тільки РФ (Россія Фашистська) стверджує "Можем павтаріть!"
То про яке примирення з кацапами може йти мова?

День Пам‘яті і примирення – Time of Remembrance and Reconciliation і французькою Journées du souvenir et de la réconciliation – 8 і 9 травня, присвячені пам'яті жертв Другої Світової війни, проголошені Генеральною Асамблеєю ООН у 2004 році, відзначаються в Світі з 2005 року.

Примирення — після страшного й кривавого ХХ століття це вельми важливо для Цивілізованого Світу…
Так, для Європи й Світу сенс у цій назві є, позаяк мова йде про примирення між цивілізованими націями.
І це важливо! І всі цивілізовані нації Світу схвалюють це прагнення і дотримуються його.
Всі, окрім кацапів!

Примирення…
З огляду на те, що Світ все ще керується створеною в Ялті 1945 року на умовах Сталіна ООН, а також з огляду на те, що на Міжнародному Трибуналі в Нюрнберзі СССР зробив усе можливе, щоб уникнути звинувачень у роздмухуванні ІІ Світової війни разом з Третім Райхом, в результаті чого нацизм був засуджений, а коммунізм ні — враховуючи лице ці два історичних факти, варто обережно ставитись до термінології "примирення".
Адже в першу чергу, Кремль, маючи в руках такий потужний інструмент, як ООН, вкотре намагається сховатись від відповідальності за свої злочини проти людства, ховаючись за сучасною толерантною сентенцією про "прімірєніє"!
Примирення між європейськими націями давно відбулось. Примирення між Цивілізованим Світом і кривавою імперією орків — ні!
Просто за словами про примирення у 2005 РФ намагалась убезпечити себе від відповідальності за злочини, і убезпечивши себе руками ООН, активно почала створювати з себе "асвабадітєля Європы ат нацизма-фашизма"!
Варто нагадати, що акція "ґєорґієвская лєнта" зародилась також у 2005 році, водночас з "прімірєнієм"!
"Соупадєніє? Не думау!"

Тому, якось це "прімірєніє", закріплене ООН дуже нагадує "уміротворєніє" від Ліги Націй 80 років тому…

Примирення — важлива і необхідна річ, особливо після страшного й кривавого ХХ століття…
Та не варто ховати за цим словом толерування і всепрощення для єдиних військових злочинців у Світі, чиї злочині проти людства за останнє століття так і не були засуджені й покарані!
Вкотре і вкотре важливо повторювати: Велику Війну у 1914 році в першу чергу роздмухала Россійська Імперія, І Світова війна продовжилась на уламках Россійської Імперії, з яких вилізла нова, ще більш кривава Совєтська імперія, котра разом з Третім Райхом роздмухала ІІ Світову війну. Постійними війнами, котрі роздмухував Кремль, ядерною загрозою в часи Холодної війни, війнами по периметру пост-совєтського простору, Світ прийшов у ХХІ століття. І зараз все так ж кривава імперія, що з часів Орди лишилась незмінною, змінюючи лише назви, тепер вже як РФ (Россія Фашистська), фактично роздмухала ІІІ Світову війну.

"Never again!"? — "Ніколи знову!"?
Щось не схоже…

До речі, читачі facebook-сторінки «Порохівниця» вчора запитали стосовно одного з репостів, чому в публікації скептичне ставлення до гасла "Ніколи знову!"?
Автор посту Rostyslav Martynyuk розповів наступну історію:

Голінка Бахмацького району Чернігівщини.
Катерина Андрієнко, 1929 року народження, пам'ятала одне: при німцях наїлася.
Якось під Спас її батько Костянтин Андрієнко прийшли смутні у хату. Батько був обезземелений становий козак і куркулений сусідами Книшами.
Батько сказали матері: "німці збираються відступати".
— А я як почула, плачу і кажу батькові: "Тату! Ми що, знову голодувать будемо?"
Тітка Катерина померла два роки тому. І розказала мені цю історію, коли я провідував її в районній лікарні. Вона зайшлася сміхом, коли пригадала цей епізод. Бо сільрада той рік знову понесла квіти до насупленого бетмена в центрі Голінки. І понесе завтра, как учілі.
А 14-річна Катеринка не помилилася тоді, під Спаса 1943 року.
Всього кілька рік знадобилося аби калхози знову забрали все їстівне. І от 1946-ий
Комірник Іван Гузь, із сусіднього кутка Гузівка, якось сказав про "освобождьонную" Голінку:
— У селі всі були пухлі, може хіба крім мене.
Так шо я не знаю що таке "ніколи знову".
Судячи з теперішніх картинок та лукаву напівправду я б написав: "Ну що, коли знову?"

Дійсно, згадуючи розповіді рідних Бабусь, ставлення німецьких солдат до українських селян часто було не вороже.
Одна з моїх Бабусь 1913 року народження змушена була готувати їжу тим, хто оселився в хаті, німецькі вояки не ображали, допомагали по господарству, перекрили стріху на хаті. Друга Бабуся 1936 року народження ще була маленькою і найбільше запам'ятала німецький шоколад! Бо ні до того, ні багато років потому шоколаду більше не бачила.
І, так, дійсно, під час нацистської окупації, селяни хоча б мали змогу не вмирати з голоду, як це було за совєтів!
А коли знову прийшли "асвабадітєлі", то всі Українці для них були "прєдатєлі" та "враґі народа", і вже у 1946 розпочався страшний голод в Україні...

При німецькій окупації люди мало змогу хоч поїсти, хоча ці окупанти мало чим відрізнялись від совєтів. Прийшли совєти — і у 1946 почався третій Голодомор...
А сьогодні про це мовчать і наполегливо акцентують увагу на московських тезах про "асвабаждєніє ат нацизма". А те що большевізм від нацизму не відрізнявся і був навіть в рази гіршим режимом — зараз воліють мовчати... А те, що "асвабаждєніє ат нацизма" означало просто зміну окупантів — зараз воліють мовчати...

Тому, треба щоб "Ніколи знову!"

Побєдобєсіє "міністєрства абароны"

Але з огляду не дещо дивну тезу про "прімірєніє", якою намагаються "пріміріть" останніх виживших старих вояків ОУН УПА з розовощёкімі "вєтєранамі" та всілякими чєкістами, ҐБшнікамі і сілавікамі, котрі в середині ХХ століття вбивали повстанців і винищували тисячі Українців — таке "прімірєніє" трішки лайном тхне...
Бо вбивця Ніла Хасевича, чєкіст Боріс Стєкляр не покараний, але вже встиг змінити прізвище на "Стеклєр" та обізватись "старєнькім євреєм, каторава прєслєдуют бандеравцы-нацысты"! А дєдушка ж "вытіран" і хочєт прімірєнія!
Тобто, прагне уникнути відповідальності за чисельні вбивства Українців у 1950-ті роки...
І такого "прімірєнія" прагнуть всі "вєтєраны-сілавікі"!

Отже, якщо для країн Європи ще можна зрозуміти тезу про примирення, хоча європейцям вона була потрібна, як зайцю стоп-сигнал, то для України теза про "прімірєніє" мала працювати дещо особливо.

І зараз, на четвертий рік війни, дедалі сильніше видно, як це працює.
Ховаючись за "прімірєнієм" наше (або не зовсім наше) міністерство оборони (МО) утримує цілу армаду ряжених "вєтєранав-сілавіков" та "вєтєранскіх арґанізаций", котрі крадуть сотні мільйонів бюджетних коштів! Наше (або не зовсім наше) МО фінансує третій рік поспіль кремлядський "Бєссмєртный Марш"! Торік півтора мільйони виділили! Наше (або не зовсім наше) МО проводить чисельні ватні кремлядські заходи...

Спеціяльно моніторю офіційні сайти і сторінки МО — навіть жодної згадки про УПА чи Визвольні Змагання. Кругом тільки сентенції про "прімірєніє і память" та купа ряжених "вєтєранов" під окупантськими совєтськими флаґамі, ватні "залежи" совєтської "уніформи" середини ХХ століття, чєкісти, красноармєйци...

Пресс-центр штабу АТО і МО покривають ватні шабаші з пропаґандою "совєтской уніформьі":
Ґовнєніє ватной вєсны — 1
Ґовнєніє ватной вєсны — 2
Ґовнєніє ватной вєсны — 3
Ґовнєніє ватной вєсны — 4
Фотозвіт МО про відкриття "Пам’ятного знаку на вшанування військовослужбовців-учасників бойових дій на території інших держав" (©) з ряженими "вєтєранамі-сілавікамі" — себто, пам'ятник у вигляді сучасної бойової машини (якій місце на лінії фронту), котрий вшановує "моторол совєтскоґо пєріода", бравших участь в совєтських окупаціях Чехо-Словаччини, Угорщини, Афганістану та інших локальних війнах Кремля.

Сайт МО: товаріщ чєкіст каґбе спрашиваєт
"Ну чьто, каґда уже можна будєт расстрєлівать бандеравцев?"

"Какая вайна? Чьто такоє вызвальні змаганія? Какоє УПА? Бендеравцы? Нєт! Вот настаящіє ґєроі!"

Ще трішки, і повернуться до терміну "вєлікая атєчіствєнная" та повиймають колорадські лєнточкі. Просто зараз колорадські лєнточкі в кармашек спряталі.

Диявол в дрібницях...

Аналізуючи блискучий спіч Головнокомандуючого і Президента України, на це звертає увагу пан Віталій Гайдукевич, керівник групи «Нове Військо», що створила концепцію українського військового однострою.
Спіч Президента України, вартий уваги.
Урок Історії просто неба. І важливе нагадування Світові — Россія є найбільшою загрозою Світові!
Як би хто не ставився до Президента, але спіч вартий уваги.
І ще — це перший Президент, котрий на державному рівні постійно визначає роль вояків УПА в захисті України від окупантів.
Хоча, все ж, різанув вуха фінальний реверанс "Слава" на адресу "красной арміі" та партизан, а вже потім, як щось другорядне, згадалось і про вояків УПА...
Уроки Історії треба вчити ретельно й до кінця...
Саме про це й нагадує пан Гайдукевич.

"Красная армія" — це та армія, що втопила в крові Київ у 1918 році, а згодом і всю Україну? Це та армія, частини якої у 1932–1933 роках військовою силою забезпечували утілення в життя сталінської політики Голодомору? Солдати якої зґвалтувала половину Німеччини? Це та армія, що напала на Фінляндію? Котра у 1939–1940 роках спільно із нацистами знищила незалежні Польщу, Литву, Естонію, Латвію, фактично розпочавши Другу Світову? Це та армія, що здалася в полон в перші місяці боїв із вермахтом, здалася в кількості майже 3 мільйонів бійців? Це та армія, в яку багнетами заганяли усіх Українців чоловічої статі від 13 до 80 років у "чорножупанники", щоб завалити трупами добре озброєні війська вермахту і "к 7 ноября асвабадіть Кієв"? Армія, яка йшла заґрадотрядамі за спинами "чорножупанників" з однією на трьох ґвинтівкою та цеглинами "вмєсто ґранат", котрих "маршал пабьєди" жуков наказав "утопіть в Днєпрє, чтоб мєньше в Сібір потом атправлять"? Це та армія, що перемолола в собі 900 000 цих Українців-"чорножупанників"? Це та армія, котра у 1944 році дозволила втопити у крові Варшавське повстання? А партизани, це ті, на диверсії яких окупанти нищили українські села? Це та армія, що допомагала полякам у геноциді над Українцями на Західних Теренах у 1947?
Це та "красная армія"?

Україна досі боїться визначитися в своєму ставленні до армії СССР. Боїться на офіційному рівні говорити, що "красная армія" (під будь-якою назвою), це машина смерті, що молола життя своїх (!) солдат не озираючись на втрати. Життя цивільних взагалі в розрахунок не бралися. Молола самодурно, безглуздо, нікчемно. "Красная армія", це армія, котра засипала трупами Вермахт... душами ненароджених дітей.
Цій структурі слава?

Навіщо долю окремо взятого солдата, що потрапив у вир війни, загинув або вижив, навіщо його ототожнювати із армією країни, що розв’язала цю війну?
Франція знайшла свою формулу ставлення до Другої Світової і ДО УСІХ французів, що воювали НА УСІХ фронтах війни В УСІХ АРМІЯХ. Проста формула. Людяна. Чесна.
Чи могла сьогодні Україна промовити таку ж? Так. Як би вона звучала?
Просто:
"Слава і честь кожному українцю, що віддав своє життя в боротьбі проти нацизму. В усіх арміях світу. На усіх фронтах. Слава і честь кожному воякові, будь-якої національності, що боровся із більшовизмом за незалежну Україну. Ми шануємо вас усіх. Ми будемо намагатись пам’ятати кожного. Адже війна не завершена, допоки спочинок не знайшов останній її солдат."
Це повага до тих, хто волею долі опинився в окопах кривавої м’ясорубки? Так. Повага до усіх сторін? Так. Це визнання, що багато з тих, хто був в лавах "красной арміі" не мав вибору і не міг не бути там? Так. Але чи це слава "красной арміі"? В жодному разі ні.
Вміти ділити "славу "красной арміі" і повагу до простого солдата, це просто. Варто захотіти. Взяти і відмовитися від штампів і бажання сподобатися.
Якщо навчимося, одного разу прийде усвідомлення — Друга Світова, це перш за все трагедія. Для усіх сторін.
Отже квіти 8 травня будуть кластися і на цвинтарях загиблих вояків Вермахту. Так-так, в день Пам’яті вшановують усіх загиблих. Це цивілізовано. Вони так само виконували наказ, як і вояки "красной арміі", що загинули на території Німеччини, скажімо. Це ж примирення!
Якщо навчимося, зможемо говорити в голос, а значить визнавати відповідальність за злочини, що чинила "красная армія". І на територіях, котрі Москва вважала своїми, і на чужих. А головне, якщо навчимося, нарешті, людину будемо ставити вище за структуру. Тим більше структуру, котра в 1921 році знищила українську державність розпочавши окупацію України, що тривала 70 років. Та й все ще триває, позаяк ІІІ Визвольні Змагання це черговий етап Національно-Визвольної боротьби за Самостійну Соборну Україну.
Так-так, не варто про це забувати.

А поки що…
У нас навіть на державному рівні немає навіть терміну "совєтська окупація", який давно є в країнах Балтії, в Грузії, в Чехії…
Доки у нас МО і державна влада на 90% складається з совків і вати — повного визнання совєтської окупації не буде!
Зате є терміни про "прімірєніє" та "адну страну"…