“Якби я став дитиною…”
присвята дітям і Захисникам України
Якби я став дитиною
То прокидався б зранку
І сонечку радів би
Я кожного світанку…
Якби я став дитиною
То всіх своїх рідненьких
Ніколи б не засмучував
Нічим, моїх миленьких…
Якби я став дитиною,
То, ніби в смаківниці,
Я б їв щодня бабусин борщ
З м'якою паляницей…
З духмяними пампушками,
З сметанкою варенички,
І все, що б ви просили
На радість вам би їв!…
Якби я став дитиною,
Сидів би я на ґанку
З Бабусею рідненькою
У світлій вишиванці…
Якби я став дитиною,
Просив би я Матусю,
Щоб вишиванку вишила
Мені разом з Бабусей…
Якби я став дитиною,
Носив би вишиванку,
Що ткали рідні руки
Із вечора до ранку…
Червоними і чорними
рядками витинанка
Життєвий шлях вказала би
рідненька вишиванка…
Якби я став дитиною
То рідну Україну
Я б теж любив всім серцем,
Бо це ж моя країна!
Якби я став дитиною
То б загадав бажання,
Щоб не було війни у нас,
Щоб зникли всі страждання…
Якби я став дитиною…
А може я й лишився
Дорослою дитиною,
якщо такі думки…
Не станеш ти дитиной — Вже сивіє голова,
Немов ота на схилі сива ковиль-трава…
Чатуєш з побратимами свій край від ворогів,
Хоч як би знов дитиною ти стати не хотів…
2018.VI.1
© Dmytro Dzüba
