Тентéн — «Ґаррет Джонс» із гепі-ендом

Олександр Ірванець

У мережі вже анонсується скорий вихід фільму Аґнєшки Голланд «Ґаррет Джонс» — історії британського (валлійського) журналіста, який першим розповів Заходові про Голодомор 1930-х в Україні. Постать Джонса трагічна, невдовзі він загадково загинув десь у Манчжурії. Але сигнал Цивілізованому Світові подати встиг: тут коїться недобре!… В часи інформаційної блокади це важить немало.

А в Києві видавництво «Пінзель» саме випустило книжку „Тентéн. Репортер "ХХ Віку" у країні Сов’єтів“, український переклад відомого бельгійського графічного альбому авторства Жóржа Ремí, який прибрав псевдонім Ержé. Ініціював і реалізував цей проект відомий київський культурний діяч, куратор Міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest» Федір Баландін. Переклад здійснив Іван Тюссо-Рябчій, редактором-консультантом виступив знаний майстер стилістики Юрко Позаяк, він же Юрій Лисенко. Літерація Сашка Ком'якова.

Пригоди Тентéна — це "багатосерійний" бельгійський комікс, який зараз можна сміливо називати культовим. Для бельгійців бравий молодик Тентéн, це як Мікі Маус для американців. Тільки Тентéн живе не серед милих пухнастих каченят і вухатих песиків, а в реальному сучасному світі. І він журналіст, як і Ґаррет Джонс. (Часопис «ХХ Siécle» \ «ХХ Вік» справді видавався у Брюсселі, і в дитячому додатку до нього публікувалися комікси Ержé окремими розділами). Отож, Тентен — репортер «ХХ Віку».

Головний герой круглоголовий і кумедний, та він водночас і спритний, і винахідливий, і дотепний. Його завжди і скрізь супроводжує коротколапий білий песик Мілý, також кумедний і веселий. Удвох Тентéн з Мілý протистоять усім випробуванням, що трапляються на їхньому шляху, виходять звитяжцями із найкарколомніших ситуацій. Альбомів про пригоди Тентéна й Мілý було видано декілька, понад двадцять, та у першому з них шлях героїв лежав у Країну Сов'єтів — саме так транслітерується французьке написання і вимова слова Soviets.

Потім були ще численні видання з пригодами бравого журналіста і в Конго, і в Китаї (де він, до речі, боровся проти японців-аґресорів), і в Тибеті, і в Америці між індіанців, і навіть на Місяці. Та перш ніж відвідати всі ті землі, знані й незнані, герой мав пройти саме Пекло. Яке називалося Pays des Soviets.

Буде доречно згадати, що років понад сто тому Бельгія втратила великі інвестиції, які були вкладені у підприємства Російської імперії, бо уряд Леніна, щойно прийшовши до влади, проголосив "я вам нічево нє должен", відмовившись виплачувати борги. Симпатії Сов'єтській Росії в очах бельгійського суспільства це не додавало. Проте інформації з-за Сталевої Куртини надходило вкрай мало, і була вона суперечливою, та переважно невтішною. Тому насправді перший альбом Ержé є насамперед типовим втіленням візуального бачення Країни Сов'єтів західним пересічним громадянином. Бачення, повного штампів і стереотипів, проте в певних деталях влучного і уїдливого. Вже на прикордонній станції в Столбцях (нині це Білорусь) героя прямо з потяга знімають озброєні бородані в кашкетах, і провадять до "народного комісара", який засідає в кабінеті, тримаючи на столі пістолет і пляшку водки.

Але ще від самого початку подорожі журналіста переслідує і намагається знищити агент Сов'єтів, бородатий тип з розкошланим волоссям, котрий пробує підірвати потяг, що ним Тентéн їде з Бельгії до Німеччини. Потім він виникає знову, вже в Росії, але Тентéн при допомозі Мілý успішно перемагає і його, і десятки інших супротивників.

Сюжет комікса динамічний, і спрощений: коли украй потрібно, то на звалищі герої знаходять справний автомобільний двигун і бак з бензином (його нанюхав Мілý), а у в'язничній камері, куди кинули Тентéна жорстокі мордаті більшовики, випадково валяється в кутку водолазний скафандр, одягнувши якого, журналіст вибирається з пастки по дну річки. Ретельно вималювані бійки, перестрілки, погоні, піші й на транспорті (авто, дрезина, моторний човен і навіть літак — всьому цьому Тентéн дає ради), роблять альбом справжнім візуальним святом для читача.

Динаміка малюнків Ержé справді заворожує, — в епоху, коли кіно ще залишалося дорогою й малодоступною розвагою, комікс давав споживачеві-читачеві (переважно молодому) насичене й енергетичне зображення, цим самим розвиваючи уяву, збагачуючи спектр відчуттів. Кожен кадр комікса (а є там і натуральний "чорний квадрат" — коли дія відбувається в темній кімнаті, стор 106!) - це завершена робота, цікава навіть індивідуально, поза контекстом.

Тогочасні політичні, актуальні деталі проступають крізь тло загального пригодницького сюжету багато разів. Ось "англійські комуністи показують красоти більшовизму", фотографуючи дим із труб заводу, який насправді не працює, а лише спалює солому для зовнішнього ефекту. Ось Тентéн у підземеллях натрапляє на сховок, де "Лєнін, Троцький і Сталін зібрали вкрадені у народу скарби" — на дверях підземних складів журналіст із песиком бачать написи "Зерносховище" та "Кав'яр. Водка. На експорт — сов'єтська пропаганда". Прямим текстом, з вуст головного героя лунає обвинувачення, чітке й зрозуміле: "…поки російський народ гине з голоду, величезну кількість зерна відправляють за кордон, аби довести так званий достаток у раю Сов'єтів". Під словосполученням "російський народ" мається на увазі все населення СССР, бо навіть в епізоді, де "продотряд красноармєйцев" прибуває реквізувати надлишки продуктів у село (а Тентéн, як завжди, майстерно запобігає цьому злому намірові), нещасні селяни зображаються все ж з бородами й у косоворотках, — Бельгія знаходиться задалеко на Захід, і маестро Ержé навряд чи у 1929-му відрізняв росіян від Українців. Але тема голоду і репресій піднімається у коміксі чітко, виразно, і неодноразово.

Після всіх численних пригод і втечі з країни Сов'єтів літаком, Тентéн і Мілý знову ж через Берлін повертаються потягом до рідного Брюсселя, де на площі перед вокзалом їх зустрічає багатотисячна радісна юрба з привітальними плакатами. Це у реальному житті, у випадку з Ґарретом Джонсом подорож журналіста до СССР закінчилась сумно і трагічно, — а в коміксовому жанрі герой має бути безсмертним, попереду його чекають ще двадцять з лишнім багатосторінкових альбомів інших неймовірних пригод і випробувань. Але цікаво насамперед те, що загалом розважальний твір, спрямований на масову авдиторію, вже від першого випуску все ж ніс на собі й відбиток ідеологічний, формуючи світогляд свого читача у потрібний бік. Добро перемагає зло, — і так має бути. Принаймні на заході Европи, якихось неповних сто років тому, коли ще далеко було до всіх цих "сєвєрних потоків", отруєнь у Солсбері й тріумфального поступу "русскоґо міра" континентом, та й цілим Світом. І пригоди Тентéна, перекладені українською, бодай трохи підтримують віру у звитягу добра. Віру, що так потрібна усім нам сьогодні й завжди.

https://www.facebook.com/IrbisComics2015/videos/329476720984713/

P.S.:
Dem'än Dzüba — «Porohivnyçä»
До речі, у подальших альбомах Ержé з пригодами Тентéна, зокрема, альбом „Синій Лотос“ (1936), була показана й історія викрадення Ґарета Джоунса в Манчжоу-Ґо, тільки в ролі Ґарета виступив Тентéн і він зміг себе врятувати…
Ержé завжди приховував цілу купу меседжів для дорослих у дитячому додатку до часопису „ХХ Вік“.
Докладніше про Тінтíна, або ж, Тентéна — у публікаціях за теґом Tintín:
«Тінтін в Країні Совєтів» або Тінтін — бельгійський Бандера
Голодомор: «Європа мовчала… І вкотре мовчить…»
«Тінтíн в Країні Совєтів» — 90 років
«Тінтíн в Країні Совєтів» українською мовою
„Тентéн. Репортер ХХ Віку у Країні Сов’єтів“ — презентація

Тентéн — «Ґаррет Джонс» із гепі-ендом

«ПОРОХІВНИЦЯ» — схожі матеріяли