Життєпис Гетьмана Івана Мазепи

Гетьман України Іван Мазепа народився в родовому селі Мазепинці на Київщині 20 березня [30 березня] 1639 року (за іншими даними, 29 серпня [8 вересня] 1639 року в Білій Церкві).
Гетьман Війська Запорожського, Гетьман Козацької Держави Гетьманщини (1687—1704) на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні (1704—1709), Князь Священної Римської Імперії (1707—1709). Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини.

Сайт «Ім’я Івана Мазепи» містить життєпис Гетьмана, який уклала дослідниця Мазепи пані Ольга Ковалевська.

➥ Коли день народин Гетьмана Мазепи?

Ольга Ковалевська

Мазепа Іван Степанович — Гетьман України (1687—1709); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII — початку XVIII століття.

Народився 20 березня (30 березня за новим стилем) 1639 року в родовому селі Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов.
Формування національно-політичних переконань Івана Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах Петрові Дорошенкові та Іванові Самойловичеві, які мали програми відродження Самостійної й Соборної Української Держави.

Іван Мазепа був першим українським Гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

На початку XVIII століття, в умовах Північної війни (1700—1721), Гетьман Іван Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московського царства і утворення на українських землях незалежної Держави.

Помер у ніч з 21 на 22 вересня (2 жовтня нового стилю) 1709 року у селі Варниця поблизу міста Бендери. Похований у Соборі Святого Георгія (Юрія) у місті Ґалац в Румунії (1968 року за участі КҐБ Собор Святого Георгія було знищено).

Гетьман України Іван Мазепа
малюнок © Артур Орленов

Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому:

І. Державно-політична діяльність Івана Мазепи

Завдяки дипломатичному хисту Іван Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду князем В.Ґоліциним, так і з їх наступником — царем Пєтром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московському царстві в 1689 році.

Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у "Коломацьких статтях" — угоді між Україною та Московським царством, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та іншими.

З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на річці Самара.

Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Гетьман Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та іншим. В той же час Гетьман Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток ("панщина").

Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.

ІІ. Підтримка освіти та культури

Усвідомлюючи значення освіти для розбудови держави, Гетьман Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колеґіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бібліотеками й рідкими рукописами.

Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творів української літератури, зокрема творів Афанасія Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох інших.

Опосередковано діяльність Мазепи відбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало підставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII — на початку XVIII століть унікального стилю — "мазепинського барокко". Крім того, цілеспрямована політика Гетьмана Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвиткові уcіх галузей мистецтва, але й в сферi філософії, теології, суспільних та природничих наук.

ІІІ. Меценатська діяльність Івана Мазепи

Коштом Гетьмана Івана Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кількість церковних споруд. Найвідомішими з них були будівлі в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилівський, Золотоверхо-Михайлівський, Чернігівський Троїцько-Iллінський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухівський, Петропавлівський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральні собори у Києві — Святої Софії, Переяславi та Чернігові, церкви в Батуринi, в Дігтярівці та інші.

Крім будівництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, Гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срібні домовини для святих мощей, богослужбові книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком.

Гетьман Іван Мазепа також опікувався станом православної церкви за межами України. Серед подарунків, зроблених Мазепою іноземним православним патріархатам, найбільш відомим є срібна плащениця, що зберігається у вівтарі грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi й використовується лише в особливо урочистих випадках. Іншим відомим дарунком було Євангеліє 1708 року, переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сирійців міста Алеппо. Крім цих подарунків, Гетьман виділяв певні кошти на милостині та допомогу православним християнам за кордоном.

В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті Івана Мазепи, за 20 років свого гетьманування Гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.

ІV. Репрезентація Мазепою України у Світі

Гетьман Іван Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Серед найбільш відомих творів — гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII — початку XVIII століття, що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова.