Перейти до контенту

Галицька Республіка — відчайдушна спроба ЗУНР врятувати Державність України…

Галицька Республіка
Відчайдушна спроба ЗУНР врятувати Державність України…

 
100 років тому…
18.Ⅲ.1921 Україна втратила Державність й Незалежність…
Між Польщею і "Совєтской Россієй" було укладено сепаратний “Ріжскій мір”, котрим було пошматовано Україну, Литву і Білорусь.
Перші Визвольні Змагання Української Революції 1917—1921 років завершились поразкою…
12.Ⅳ.1921 — у Відні екзильний уряд ЗУНР уклав конституційний проєкт “Устрій державний Західньо-Української Народної Республіки” та “Основи Державного устрою Галицької Республіки”, які подано на розгляд Ради послів країн Антанти та Ради Ліги Націй.
Але відчайдушна спроба врятувати Державність і Незалежність України хоча б в межах Галичини в форматі Галицької Республіки була повністю проіґнорована Європою — Антанта вже мала свою фаворитку Польщу!
Через два роки, 15.Ⅲ.1923, Антанта остаточно передала Польщі окуповану Галичину…
Такою була кривава згода Антанти проти України…
Адже доля України була вирішена в кулуарах Версалю ще в 1919-му…


100 років тому, 12.Ⅳ.1921 — у Відні екзильний уряд ЗУНР уклав конституційний проєкт “Устрій державний Західньо-Української Народної Республіки”. Навесні 1921 року підготований ще один державно-правовий акт “Основи Державного устрою Галицької Республіки”, який подано на розгляд Ради послів країн Антанти та Ради Ліги Націй. 28.Ⅳ.1921 його англомовну, а 30.Ⅳ.1921 франкомовну версії надіслано відповідно до Лондону та Парижу.
Українською мовою документ опубліковано 18.Ⅵ.1921 у віденському часописі “Український прапор”.

Ситуація в якій тоді опинилось керівництво ЗУНР виглядала безнадійною — повна втрата території, війська та виїзд на еміграцію, після укладення союзу Петлюри з Пілсудським (середина 1920) розрив з керівництвом УНР, відсутність в Європі реальних союзників. Та все ж галицькі експерти не покидали сподівань відродити бодай в галицькій частині українських земель Незалежну Українську Державу. При цьому було прораховано життєздатність такої фрагментарної України, яка володіла великими ресурсами нафти, лісу, солі, переробною промисловістю (цукроварні, спиртзаводи, пивоварні), транзитні транспортні шляхи через Карпати.

Ідея незалежної Галицької Республіки пропагувалась на різних міжнародних майданчиках проте держави-переможці (Антанта) від початків зробили ставку на Польщу й не мали наміру змінювати своїх пріоритетів, особливо після того, як в польський проєкт було вкладено чимало зусиль.
Більше того поляки, де могли пропаґували думку про політичну та державотворчу неспроможність Українців, поширюючи неправдиві чутки про відсутність кваліфікованих адміністраторів, управлінців, фахівців, навіть попри те, що більшість членів Української Національної Ради були високоосвіченими людьми та фахівцями в різних галузях людської діяльності.
Тому, теоретично цілком реальна ідея на практиці не могла бути реалізована…

Меморіял до 100-річчя Західньо-Української Народньої Республіки

Це урок історії про те, що неможливо побудувати Незалежну Державу на клаптику українських земель, що зі слабкою і роз’єднаною нацією Світ не рахується чомусь ніяк не можуть засвоїти окремі "регіональні гура-патріоти" заходу чи сходу, півдня чи півночі.
На щастя для України їх не так багато і вони не становлять критичної маси для розвалу єдиної України. Але все ж і недооцінювати небезпеки таких думок також не варто, бо вони вже спровокували тимчасову втрату Україною Криму й частини Донеччини.

Хоча, при цьому, варто все ж зауважити ще один важливий аспект.
Якби Європа в 1919-му підтримала Україну, якби європейські політики й політикани через свою недалекоглядність не віддали вже дипломатично визнану Україну на пошматування, а натомість підтримали б Армію УНР в боротьбі з "большевіками" терористичного квазідержавного утворення "РСФСР"\"Совєтская Россія", то хід історії пішов би іншим руслом і, цілком можливо, Європа не отримала би Другу Світову війну, та не було би подій сьогодення, якби Совєти були задавлені ще в зародку.
Це теж урок історії, який все ще не вивчила Європа.

Тим часом, Європа знову зливає Україну аґресору…

Матеріял за публікацією спільноти
© “Календар Українця”
Укладач матеріялу, мапа і ремарка:
℗ Dem'än Dzüba
© «Porohivnyçä»
2021.Ⅳ.12