Заперечення Голодомору
як геноциду Українців
триває…

Дем'ян Дзюба

Голодомор як геноцид Українців заперечують москвини, і це притаманно для окупантів. Проте, злочинцям підігрують і "наші" покручі та деякі ЗМІ.
Повилазили доморощені ліваки-"історики" із запереченням Голодомору як геноциду Українців…
Звідки вони лізуть?
Пошесть!…

ПОПЕРЕДЖЕННЯ!
Ця публікація назрівала задовго до скандалу, що розгорівся нині.
Цей матеріял — суто суб'єктивні роздуми власника майданчика «ПОРОХІВНИЦЯ» стосовно кепської тенденції останніх років щодо методичного зменшення кількості жертв Голодомору або навіть і заперечення Голодомору...
Національний Музей Голодомору-геноциду не має жодного стосунку до цієї приватної публікації й до історико-освітнього майданчика «ПОРОХІВНИЦЯ».
Це приватний бльоґ.
Dem'än Dzüba

Голодомор — геноцид Українців…

Голодомор — геноцид Українців — найбільший злочин сталінського комуністичного тоталітарного совєтського окупаційного режиму, метою якого була етнічна чистка Українців та приборкання чисельних селянських повстань проти совєтських окупантів; а також метою був тотальний грабунок українського селянства з метою продажу награбованого зерна за кордон задля "індустріалізациі" (зведення військово-промислового комплексу СССР).

Організатори геноциду не тільки створили систему знищення Українців, а й механізм приховування наслідків злочину від громадськості та міжнародної спільноти. Причинами і мотивами особливо тяжкого злочину геноциду є недопущення відновлення Української Держави та знищення національно-визвольного руху.

Відбулось три хвилі Голодомору: 1921 — 1923, 1932 — 1933, 1947 — 1948…
Відповідно, приблизна кількість жертв — 2, 7 і 2 мільйони…
Такі страшні цифри були відомі із 30-х років ХХ століття…
Точна кількість жертв Голодомору невідома…
І ніколи не стане відома точна кількість жертв Голодомору…
Хіба що з часом будуть зростати страшні цифри…

Точну цифру жертв трьох хвиль Великого Голодомору не вдасться вирахувати нікому, ніколи й за жодних обставин… Це неможливо…
Втім, важливо усвідомлювати, що зростання страшних цифр жертв Голодомору не має перетворитись у абсурдну гонитву за найбільшу кількість. 7 чи 10 мільйонів — це не десятки, а мільйони життів Українців…
Три хвилі Великого Голодомору… 1921 — 1923, 1932 — 1933, 1947 — 1948…

Совєтський окупаційний режим максимально знищив всі дані, статистику, цифри, відомості й архівну документацію з ключовими фактами й цифрами… Лишились якісь крихти розсекречених в Україні архівів НКВД-КҐБ СССР, а також засекречені й сховані в "лубянскіх подвалах" архіви ОҐПУ-СМЕРШ-ҐПУ-НКВД-КҐБ СССР і ФСБ РФ.

Навіть під час кожної з трьох хвиль Великого Голодомору належним чином не велась статистика померлих від голоду… В сільській місцевості взагалі! А саме селяни складають переважну більшість жертв Голодомору…

Вираховувати кількість жертв почали, спираючись на статистику даних совєтських переписів населення 1926, 1937 і 1939 років. Перепис 1926 року — досить якісний та інформативний. У переписі 1937-го не було статево-вікового розподілу населення, але він показував демографічну катастрофу, що сталася у 1932—1933 роках (за що демографів і репресували в 1937-му).
Перепис 1939 року був сфальсифікований. У ньому до України "приписали" близько 804 тисяч ув’язнених та переселених, що насправді перебували у таборах та поселеннях РСФСР, завищивши загальну чисельність населення на 2,6%. Скільки для "УССР" відбулось ще подібних фальсифікацій та приписувань "мертвих душ"?
Отже, демоґрафів і статистів, які мали бодай дотичний стосунок до статистики населення "УССР", під час "красноґо тєррора" і "чісткі" в 1937-му знищено…
Вочевидь, демоґрафів і статистів перепису-1939 теж відправили в ҐУЛаґ?…
Совєти вміли замітати сліди своїх кривавих злочинів…

Будь-які статистичні дані й цифри, котрі можливо було приховати чи викривити — приховували й викривлювали!…
Вся махіна кремлядської пропаґанди як в "СССР" так і у Світі невпинно брехала що "нєт нікакова ґолада на Украінє"!

Заперечення Голодомору почалась ще в 1921 році!
100 років поспіль злочинці та їхні нащадки й прихвостні заперечують Голодомор!
І лиш поодинокі сміливі західні журналісти наважувались писати правду…

《Я бачив смерть мільйонів і я не міг мовчати…》
— Ґарет Джоунс — британський журналіст

…Ґарет Джоунс (1905–1935), Малкольм Маґґерідж (1903–1990), митрополит УГКЦ Андрей Шептицький (1865–1944), свідок Голодомору Олександра Радченко (1896–1965), Улас Самчук (1905–1987), Рафаель Лемкін (1900–1959), Роберт Конквест (1917–2015), Джеймс Мейс (1952–2004)…
➥ ЛЮДИ ПРАВДИ…

Українці закликали Захід допомогти, благали, плакали й волали…
Але, Голодомору в Україні Світ і Європа не помічали…
Світ і Європа мовчали…

Лише після відновлення Незалежності України в 1991 році, лише після того, як у 2005 році ІІІ Президент України Віктор Ющенко офіційно проголосив Пам'ять про жертв Голодомору наріжним каменем державної політики і Національної Пам'яті…
28.ХІ.2006 Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні», яким Голодомор визнаний геноцидом Української Нації…
Нарешті стало можливим розсекречувати й досліджувати архіви та знаходити дедалі більше фактів і страшних цифр…

Лише після визнання Голодомору геноцидом, у 2006 році, Голодомор почали всебічно досліджувати. Щоправда, всю увагу було зосереджено чомусь лиш на третій хвилі Голодомору — 1932—1933 років…
Звісно ж, з викриттям все нових і нових фактів зростали й цифри жертв…
Проте, зазвичай, в усі ці підрахунки вже вочевидь практично не втрапляють перша й третя хвилі Голодомору — 1921—1923 та 1946—1947 років, обмежуючись лише 1932—1933 роками…
Відтак, все ще багато білих плям і невідомих жертв Голодомору…

Неабияк важливо, що також, зазвичай, у підрахунки кількості жертв Голодомору не зараховуються вбиті Голодомором Українці з Кубані, Підкавказзя, північно-східної Слобожанщини, українські етнічні терени та анклавні ареали розселення Українців на "Землях Войска Донскоґо", на Подонні й Поволжжі, на Жовтому і Сірому Клинах…
Будь яка мапа даних про Голодомор містить дані лише в межах квазіреспубліки "УССР" станом на 1933 рік та, зазвичай, репрезентує дані саме про Голодомор 1932—1933…
Немов і не було українського етнічного терену "від Сяну по Кавказ"…
Немов і не було Голодоморів 1921—1923 та 1946—1947 років…

Ні, зрозуміло, що західня частина України не була, на щастя, заграбастана совєтськими окупантами, й це, беззаперечно, врятувало тамтешніх Українців від Голодомору-геноциду… Втім, Західні терени України були пошматовані між Польщею, Румунією і Чехо-Словаччиною — таким було рішення Антанти…
Беззаперечно, що Західня Україна на мапи Голодомору ніяк не має втрапляти.
Але дані по Голодомору на мапах все ж варто відображати з урахуванням жертв всього українського етнічного терену, а також не забувати, що Голодомор — це не лише 1933 рік…
Три хвилі Голодомору: 1921 — 1923, 1932 — 1933, 1947 — 1948…

Такою була Україна до Голодомору…
Етноґрафічна мапа 1930-х років від Кубійовича і Кулицького ретельно зафіксувала етнічний ареал Українців станом на 1933-й рік… Вже на момент друку цієї мапи в "Атлясі України" Кубійовича вона застаріла, позаяк після Голодомору 1933-го етнічний ареал Українців зменшився на третину…

Мапи вміють говорити…
Мапи говорять не гірш за цифри статистик, а часто мапи відтворюють ці статистичні цифри і дані.
Яскравим прикладом є етноґрафічні мапи, особливо ті, де наведено український етнічний терен.
Наведена етноґрафічна мапа України від Кульчицького укладалась і кореґувалась з 1930 року і вперше була друкована 1933 року в Кракові. На мить друку ця новенька мапа із запахом друкарської фарби вже мала в собі застарілі дані, позаяк в страшну чорну зиму 1932—1933 етнічний терен Українців суттєво скоротився… Значно зменшилась кількість Українців на окупованих Совєтами теренах України — фактично вщент зникли Українці на Поволжжі, Подонні, північно-східній Слобожанщині, на Підкавказзі й Кубані…

І це лиш 1932—1933…
Мало відомостей за першу хвилю Голодомору 1921—1923 років, не часто згадують і третю хвилю Голодомору 1946—1947 років…

Голодомор — геноцид Українців…
Сперечатись з цим очевидним фактом, сподіваюсь, ніхто не буде.
Хоча, звісно ж будуть!
Вдосталь ще тих, хто не лише не визнає Голодомор геноцидом Українців, але й заперечують сам факт тричі штучно влаштованого Голодомору!
На жаль, є такі й серед тих, хто все ще вважається "українськими істориками і науковцями", хоч зазвичай вони діють обережно, наголошуючи повсякчас на своєму патріотизмі та звинувачуючи всих навколо у "зраді".
Такий собі, наприклад, "луганський історік" ґєннадій єфімєнко вже не перший рік чомусь умисно применшує кількість жертв трьох хвиль Голодомору, активно заперечує будь-які нові дані по Голодомору й немов робить все можливе-неможливе для нівелювання Голодомору як геноциду Української Нації, та тим самим покриває злочини сталінського совєтського окупаційного режиму.
Ось і цього року виліз немов Сірко з пасльону!

Вже навіть не дивно, що знову скандал виник напередодні чергових, 2021 року вже 88-х роковин Голодомору, та ще й у 100-ті роковини початку Великого Голодомору 1921—1923…
Розглянемо останню ситуацію 2021 року навколо кількості жертв Голодомору…
Далі буде суб'єктивна частина публікації.

"Українцям нав’язують 10.5…"

Конфлікт виник між Національним Музеєм Голодомору-геноциду з одного боку й з іншого боку — Інститутом історії України та Інститутом демографії НАН.
Приводом стало оприлюднення Національним Музеєм Голодомору-геноциду оновлених даних по кількості жертв Голодомору і озвучена цифра — 10 мільйонів 500 тисяч Українців, з них 4 мільйони українських дітей…

Національний Музей Голодомору-геноциду до 100-х роковин початку Великого Голодомору і до 88-х роковин Голодомору-1933 оприлюднив нові більш уточнені дані в 10,5 жертв Голодомору-1933 з урахуванням вбитих голодом Українців на всьому українському етнічному терені, окупованому Совєтами, включно з Кубанню, Підкавказзям, північно-східною Слобожанщиною і українськими ареалами Поволжжя, Сірого і Жовтого Клинів, а не лише в межах совєтської квазіреспубліки "УССР", як це визначалось раніше.
Це доказ того, що Великий Голодомор був етнічною чисткою Українців…

Хмизом у ватрі конфлікту став і анонсований фільм “10.5”.
Національний Музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, Національна академія правових наук України, Інститут української мови НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, до 88-х роковин Голодомору-геноциду Українців презентують фільм “10.5”.

До уваги Вельмишановнього Панства — перші трейлери до фільму “10.5”.

📽 В основі фільму “10.5” — результати комплексних судових експертиз щодо Голодомору-геноциду 1932—1933 років.

🔹 Комплексна судова історико-криміналістична експертиза встановила, що під час вчинення злочину геноциду в 1932—1933 роках на території совєтської квазіреспубліки "УССР" та на українських етнічних теренах і місцях компактного проживання Українців в "СССР" сталінський комуністичний тоталітарний совєтський окупаційний режим знищив 10 мільйонів 500 тисяч Українців, з них 4 мільйони українських дітей…

🔸 Відтак, сталінський комуністичний тоталітарний совєтський окупаційний режим у 1932—1933 роках вчинив геноцид Українців з метою ліквідації національно-визвольного руху, нищення Української Нації та недопущення відновлення Української Держави…

Висновки комплексних судових експертиз про 10,5 мільйонів жертв оприлюднили ще 7.ІХ.2021 у Києві на Міжнародному форумі «Масові штучні голоди: пам’ятаємо, вшановуємо». Експертизи призначила СБУ за новим кримінальним провадженням щодо геноциду Українців у 1932—1933 роках. Нове розслідування у цій справі ініціював музей Голодомору у жовтні 2019 року. Методологія підрахунків поки не оприлюднена як наукова праця (але планується невдовзі). Наразі (на 17.ХІ.2021) єдиним друкованим джерелом інформації про методологію експертиз є книга «Геноцид Українців 1932—1933. За матеріалами судових розслідувань», видана Національною академією правових наук України та Національним Музеєм Голодомору-геноциду.

Олеся СТАСЮК, директорка Національного музею Голодомору-геноциду, зауважила:

– Два роки тому при Музеї Голодомору вперше за 30 років Незалежності України було створено Інститут дослідження Голодомору, який вивчає історію Голодомору-геноциду та масових штучних голодів. Ми вже підготували навчальний посібник для вчителів, де зібрані усі найновіші дослідження та свіжі дані від істориків.
Найбільше нас вразило те, що впродовж останніх 15 років втрати України применшувались. І це прослідковується в документах. Згідно з документами та експертизами, які були проведені під час розслідування кримінального провадження, починаючи з 1934 року до 2003 року, ніхто не говорив про менше число ніж 7,5 мільйона. Після того, як у 2003 році 25 країн-членів ООН підписали Спільну заяву з нагоди 70-х роковин Голодомору (у тому числі і РФ), в якій вказано було кількість жертв від 7 до 10 мільйонів, у роботу включились російські дослідники "всєсоюзноґо ґолода" і вони нарахували "аж" 3,5 мільйони. Потім ця цифра окремими істориками почала впроваджуватись в Україні, приховуючи і применшуючи наслідки жахливого геноциду. А матеріали, які підтверджують справжню кількість жертв є, їх зараз продовжують вивчати. Просто в архівах їх ніхто не брав у руки протягом 85 років.

Проте, оприлюднені нові цифри не до вподоби деяким "науковцям-історикам"!
В Інституті демографії НАН про цифру 10,5 мільйонів жертв відгукуються вкрай скептично (детальні рецензії ще готуються).

«ТЕКСТИ» у своєму претензійному та суб'єктивному матеріялі під назвою "Українцям нав’язують суперечливі дані про 10,5 мільйонів жертв Голодомору", даруйте за тавтологію, нав'язують тезу про маніпуляцію кількістю жертв Голодомору. Мовляв, "дані про 10,5 мільйонів жертв уже два місяці активно пропагуються у суспільстві", і стоїть за цим "россійськомовний, з відчутним російським акцентом" Микола Герасименко — генерал-лейтенант СБУ у відставці, радник директора Національного Музею Голодомору-геноциду та заступник голови ГО «Міжнародна асоціація дослідників Голодомору-геноциду».

Дозвольте на хвильку відволіктись.
«Порохівниця» — приватний публіцистичний історико-освітній майданчик, НЕ ЗМІ, на відміну від ЗМІ «ТЕКСТИ», тож у нас в форматі бльоґу може бути авторська публіцистика, як об'єктивна, так і суто суб'єктивна, бо насамперед «Порохівниця» — НЕ ЗМІ, а приватний майданчик. «Порохівниця» не має стосунку до якихось політичних партій, ніким не утримується, ніким не підтримується, ніким не спонсорується. Бо «Порохівниця» не продається й навіть не засмічує себе рекламним сміттям, під котре 100% ЗМІ продають кожен міліметр вільного простору на своїх сайтиках, ще й поверх всієї сторінки, як у "Новоґо Врємья" чи тих же "Текстів" вилазить "баннєр-ґопнік-бомж-попрошайка" зі скигленням "чітатіль, а дай дєнєх нашему СМІ! А єслі найдьом?"
Це була лірична хвилька.

Так ось, приватний майданчик «Порохівниця» може собі дозволити не продаватись під рекламне сміття ніколи й ні за яких обставин, бо можемо самотужки утримувати власний сайт, а ще «Порохівниця» може собі дозволити суб'єктивізм та ремарки, бо НЕ ЗМІ!
А ось ЗМІ НЕ може собі дозволити суб'єктивізм!

«ТЕКСТИ» мали опублікувати нейтральний матеріял, не займаючи позицію жодної сторони висвітлюваного конфлікту!
Це основа основ і стандартів журналістики!
Бо «ТЕКСТИ» — це ЗМІ! З багатотисячною авдиторією!
А не бложик Інни Ґадзинської!

Натомість, «ТЕКСТИ» руцями Інни Ґадзинської опустились до копирсання у тонкощах акценту радника директора Національного Музею Голодомору Миколи Герасименка.
І шо? При всій моїй особистій неповазі "узкоязичних саґраждан", все ж усвідомлюю, що у нас вже наразі понад 50% "узкоязичних" — геть всі воріженьки? Герасименко має хоча б українське прізвище й говорить українською, навіть якщо з акцентом. А мо' це білоруський акцент!
Це все, за що здатна була реп'яшкою вчепитись Інна Ґадзинська?
Це якась ґондзо-журналістика.

З іншого боку, можливо, всі ці суб'єктивні ремарки цілком справедливі.
Видавець Марко Мельник свідчить, наприклад, про неоднозначність Герасименка.
Цим постом ще більше хмизу у ватру скандалу підкинуто!
Припустімо, дійсно окрім помітного у вимові москвинського акценту Герасименко, служивший в структурах КҐБ і СБУ, дійсно не має права бути причетним до діяльності Національного Музею Голодомору? В такому разі, необхідно доводити його шкідливу діяльність не лише доводами про наявність акценту. Журналістика має виковувати цю функцію, але неупереджено, і щоб не нашкодити інтересам України.

«Радіо Свобода» в статті "Скандал навколо цифри втрат від Голодомору 1932-33 років чи виданої книги?" дослідили гостре питання на диво неупереджено і всебічно (і лаконічно, на відміну від цього довгопису).

«Порохівниця» не виступає на захист Герасименка чи проти єфімєнка.
«Порохівниця» виступає проти маніпуляцій і зменшення\збільшення до абсурду кількості жертв Голодомору… Важливо усвідомлювати, що зростання страшних цифр жертв Голодомору не має перетворитись у якусь абсурдну гонитву за кількість.
Натомість, і абсурдне зменшення цифр неприпустиме!
7 чи 10 мільйонів — це не десятки, а мільйони життів Українців…

Опонентом радника директора Національного Музею Голодомору-геноциду є "старший науковий співробітник Інституту історії України" ґєннадій єфімєнко.
Уродженець Луганщини, освіту здобув в Луганську.
Певно ж, теж "узкоязичний".
Прізвище покручене — єфімєнко!
Не Єфименко, не Юхименко, а єфімєнко!
І? Москаль чи просто покруч?

– Чим ви зараз відрізняєтесь від комуністів? — запитує "луганський історік" ґєннадій єфімєнко організаторів пресконференції, де оприлюднили тезу про 10,5 мільйонів загиблих.

Найкращий метод захисту — напад!

Складно сказати, що за мету переслідує "луганський історік" ґєннадій єфімєнко й нащо так завзято і затято, вперто і методично бореться фактично з жертвами Голодомору?
Мерці спокою не дають?… Внук чєкіста?… Карма?…
Це риторичні питання…

Так, в цій публіцистиці особа "луганського історіка" ґєннадія єфімєнка розглядається суб'єктивно, крізь призму особистих фейсбук-дискусій в минулому.
З одного боку, дійсно, цілковито можна зрозуміти й підтримати палке та щире бажання людини не перетворити кількість жертв на невпинно зростаючий абсурд, як це відбувається з "ґєноцидом армян", коли вже доведені й остаточні цифри в 1 мільйон перетворились нещодавно у три, шість… Вірменський геноцид зусиллями псевдоісториків та "московскіх друзєй" дійсно перетворено на "ґєноцид армян".

Натомість, кількість жертв Холокосту не зростає щороку, позаяк давно вже встановлено практично поіменно всих жертв Холокосту. А ось перші десятиріччя по завершенню ІІ Світової війни кількість жертв Холокосту невпинно зростала, позаяк постійно відкривались все нові й нові факти, дані, свідчення, імена, цифри…

Аналогічний процес відбувається нині й у випадку з Голодомором!
Не варто забувати, що розслідування по Холокосту велись буквально гарячими слідами, більшість інформації та свідчень було зібрано ще у ХХ столітті за участі ще живих жертв і свідків Холокосту…

Голодомор же перебував під тотальною забороною!
У Совєтів було більш аніж вдосталь часу з 1921 року…
Нині вже практично нереально і неможливо зібрати бодай якусь інформацію про першу хвилю Голодомору 1921—1923… Спробуйте знайти реальні світлини про Голодомор 1921—1923 років…
Отож…

Тому, можна лиш дякувати долі та невтомній праці справжніх істориків, які примудряються по крихтах витрусювати із розсекречених чєкістських архівів невідомі раніше свідчення, факти і цифри…
Немов змішані з тютюном крихти хліба з кишені батьківської "куфайки"…
Сухі, черстві й гіркі крихти хліба доби Голодомору…
Хлібчик…

Але ніяк не вдається второпати, нащо "луганський історік" ґєннадій єфімєнко вже вісім років поспіль так завзято і затято, вперто і методично бореться з відродженням із забуття нових фактів, свідчень і цифр кількості жертв Голодомору?
Питання риторичне…
Чому саме зараз, під час війни, "луганський історік" ґєннадій єфімєнко щороку перед роковинами Пам'яті жертв Голодомору щораз постійно нав'язливо піднімає й педалює тезу про маніпуляцію кількістю жертв Голодомору?
Теж питання риторичне…

Може його взяли в заручники чєкісти з ФСБ РФ?
Ну, най подасть якийсь сигнал на наступній "науковій пресконференції" — лівим оком най моргає, чи зламає олівця!

Звідки ця наполегливість у нівелюванні Голодомору як геноциду Українців?
Звідки ця наполегливість у встановленні точної, але невеличкої цифри?
Чому "луганський історік" ґєннадій єфімєнко не лише заперечує ймовірність зростання цифр із поступовим дослідженням розсекречених архівів та виявленням нових фактів, але й взагалі заперечує раніше відомі цифри, умовно, 2, 7 і 2 мільйони? Чому у своїх тезах ґєннадій єфімєнко чи не щороку зменшує цифри: 4, 3 мільйони. Що далі? 2, 1 мільйон, "всєґо-нічєґо"?
Чи взагалі "нє било нікакова ґаладамора"?

Десь 2018 року довелось зіткнутись у соцмережах з ґєннадієм єфімєнко — сперечались спочатку щодо кількості загиблих під час підриву греблі “ДнєпроҐЭС” чєкістами 18.VIII.1941. Наведена мною демоґрафічна інфоґрафіка населення міста Запорожжя з "дірою" в понад 100 000 не стала арґументом для "луганськоґо історіка" ґєннадія єфімєнка. Заперечував ймовірність близько 100 тисяч жертв підриву греблі “ДнєпроҐЭС”, бо "іх всєх евакуіровалі!"
Ага, ескадрою океанських лайнерів мабуть евакуювали!
Далі вже зчепились за жертви Голодомору!
Теза "луганськоґо історіка" ґєннадія єфімєнка заперечувала Голодомор як геноцид Українців взагалі, бо "там всєґо трі мілліона!"
Бачте, "всєґо ліш трі мілліона!"
З довготривалої й безперспективної дискусії стало цілком очевидно, що головною метою "луганськоґо історіка" ґєннадія єфімєнка є методичне зменшення кількості жертв Голодомору до максимально можливого мінімуму, нівелювання Голодомору як геноциду Українців та зведення нанівець всієї багаторічної роботи над дослідженнями Голодомору!

Й тому геть не дивно читати в "наукових дослідженнях" "луганськоґо історіка" ґєннадія єфімєнка про розбіжності населення в 1 мільйон. Ну, "подумаєш, мільйон туда, мільйон сюда - да какаяразніца ваще!"

Моторошно…
Встановити точну цифру жертв трьох хвиль Великого Голодомору не вдасться нікому, ніколи й за жодних обставин… Це неможливо…
Навіть розбіжності в сотню, тисячу, сто тисяч — це тисячі людських доль…
Тисячі зламаних людських життів…

Але ще гірше — вщент викреслити мільйони, десятки мільйонів людських доль…
Саме цим завзято й займається "луганський історік" ґєннадій єфімєнко.
Ось за що головна претензія до ґєннадія єфімєнка.
Та й хіба один такий "історік-науковєц"?
Їх хоч греблю гати!

Принагідно звертаємось до деяких "істориків", котрі заперечують Голодомор…
Не варто применшувати кількість жертв Голодомору…
Не варто покривати злочини сталінського комуністичного тоталітарного совєтського окупаційного режиму терористичного квазідержавного утворення "СССР"!
Не варто озвучувати тезу кремлядських історіков "всєсоюзноґо ґолода" про "всєґо лішь 3,5 мілліона".
Бо так невдовзі скотитесь до тези "нє било нікакоґо ґолодомора"!

Що ж, Її Величність Історія та Його Величність Час всих і все ретельно укладуть і розставлять по своїх місцях…
Всьому завжди прийде свій Час…
А нам лишається лиш Пам'ять…