«Століття Якова»

100

«Століття Якова»

Історія однієї людини і всієї України…

«Століття Якова» — це перша екранізація однойменного історичного роману Володимира Лиса.
Це історія України ХХ століття через призму життя однієї людини.
Дії картини розгортаються в період з моменту закінчення Першої Світової війни і до наших днів.

В основі сюжету – історія України очима волинського селянина-довгожителя Якова Меха. Ще з дитинства він був закоханий в Уляну, проте незважаючи на взаємність почуттів, батьки видали її заміж за хлопця із заможної родини. Не в силах змінити що-небудь, Яків їде з села. Він вступає до Війська Польського та зустрічає польську шляхтянку Зосю… У його долі – війни, полон і втрата близьких, але її головний підсумок – збереження людяності і здатності любити.

❃ ✽ ❃

II► «Століття Якова» (трейлер)

"... Боже! Як дивно з нами
Це стало? ..."

Історична телевізійна драма за відомим романом Володимира Лиса «Століття Якова», яка за перипетіями столітнього життя волинського селянина виявляє столітню ж драму розтерзаного поміж імперіями народу, є напрочуд вдалим вибором для довгоочікуваного телевізійного, мистецького осмислення самих себе в контексті історії та сучасності.
До саундтреку драми «Століття Якова» увійшли пісні Святослава Вакарчука і гурту «Океан Ельзи» – „Не йди“ та лемківська пісня у виконанні Христини Соловій – „Під облачком“.

Головного героя – Якова Меха – зіграли два актори. У молодому віці – Роман Луцький, у зрілому – народний артист України Станіслав Боклан. У драмі також зіграли українські актори Людмила Загорська, Олег Примогенов, Андрій Самінін, Наталя Доля, Олександр Печериця і Ганна Топчій, а також переможець дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» Женя Лебедин.

Виробництвом україномовного проекту займався «1+1 Продакшн». Продюсери – Олена Васильєва, Вікторія Лєзіна. Режисером-постановником виступив Бата Недич, оператор-постановник – Ігор Іванов, художник-постановник – Сергій Бржестовський, а художник по костюмах – Ірина Гергель.

❃ ✽ ❃

❖ 1921
Після падіння УНР українські землі розділили між собою СРСР і Польща (1921).
Перед обома загарбниками стояло завдання придушити український національно-визвольний рух.
❖ 1932—1938
Росіяни влаштували на підвладних їм українських територіях Голодомор 1932-1933 років, який забрав життя 5 мільйонів наших співвітчизників. Після Голодомору був Великий "красный тєррор" 1935-1938, що позбавив Українців національної еліти.
Поляки на Західній Україні проводили політику насильницької асиміляції українського населення. В Українців масово відбирали землю, передаючи її польським переселенцям (так званими "осадникам"). Українське населення за спроби протесту піддавалося організованому терору (так звана "пацифікація"): їх убивали, масово кидали за ґрати, грабували, принижували, їхні культурні осередки знищували... Польський уряд проводив сувору й цілеспрямовану політику полонізації, яка мало чим відрізнялася від аналогічної політики москалів. Це великою мірою зумовило подальші події (зокрема, запеклу боротьбу ОУН та УПА проти польської Армії Крайової та так звану "Волинську різанину").
❖ 1939
Згідно з "Пактом Молотова — Ріббентропа" (23 серпня 1939), Гітлер і Сталін вирішили розділити Польщу. Саме з цього розділу почалася Друга Світова війна.
На окупованих совєтською "Красной Армієй" західноукраїнських землях у вересні 1939 було встановлено совєтський режим.
❖ 1945
Після закінчення Другої Світової війни (8 травня 1945) єдиною організованою силою, що продовжувала боротьбу проти Совєтів на українській території, була УПА. Бандерівці знищували зрадників, заважали депортувати місцеве населення до Сибіру, нападали на осередки й підрозділи "НКВД" ("Народний Коміссаріат Внутрєнніх Дєл", пізніше — КҐБ — "Комітєт Ґосударствєнной Бєзопасності").
❖ 1946—1947
Окремим ударом по українцях став масовий голод 1946-47 років, спричинений політикою більшовицького режиму. Ця трагедія відібрала життя півтора мільйона людей.
❖ 1929—1953
У період з 1929 по 1953 роки через сотні таборів ҐУЛаґ ("Ґлавноє Управлєніє Лаґєрєй") пройшло близько 28,7 мільйонів людей.
Було проведено 800 тисяч політичних страт. На початку 1950-х років Українці становили п'яту частину всіх в'язнів ҐУЛаґу. У таборах перебувало 363 тисячі Українців, і ще 144 тисячі в колоніях – найбільше з-поміж народів Совєтського Союзу. Другими були представники народів Балтики, й лише на третьому місці – самі москалі.
❖ 1947
Але колишні повстанці УПА спромоглися створити в ҐУЛаґу найефективнішу організацію (мережу) спротиву, яка організувала всі головні табірні повстання 1950-х роках…
ПОПЕРЕДУ ЛИШАЛОСЯ ЩЕ 70 РОКІВ ЖИТТЯ...

 

centenary-of-yakov

 

❃ ✽ ❃

«Століття Якова»

II► Частина 1: «Уляна»

II► Частина 2: «Зося»

II► Частина 3: «Війна»

II► Частина 3: «Фінал»

Усі 4 частини у вільному доступі — PLAYLIST.

Більш докладно про стрічку «Століття Якова» на сайті телеканалу «1+1».

❖ „Не йди“ ❖

II► «Океан Ельзи» — „Не йди“ — «Століття Якова» (саундтрек)

Не йди...
Побудь зі мною,
І най зникне все,
Най залишиться тільки
Ця ніч...
Не йди...
Побудь собою,
Я твою тайну пізнаю
Із тисяч облич...

Приспів:
Боже!
Як дивно з нами
Це стало?..
Може,
Так просто склалось
Між нами...
Боже!
Як швидко з нами
Це сталось?..
Може,
Так просто склалось,
Що ангелам вдалось
Не все...

Не йди...
Темної ночі
Ми відкриваєм з тобою
Едем навмання...
Сльози
твої дівочі
Стали перлинами нового
Світлого дня...

Приспів: \двічі\
Боже!
Як дивно з нами
Це стало?..
Може,
Так просто склалось
Між нами...
Боже!
Як швидко з нами
Це сталось?..
Може,
Так просто склалось,
Що ангелам вдалось
Не все...

Я благаю, не йди!..
Не йди!.. Не йди!..
Не йди!.. Не йди!..
Не йди!.. Не йди!..

❃ ✽ ❃

Початок телевізійної екранізації знакових українських літературних творів, що стартує «Століття Якова» – це той початок, який сам по собі може і має стати знаковим. Себто таким, що підштовхне нарешті нашу українську кіно\теле-індустрію до екранізації впливових сюжетів української літератури та і на загал нашої питомої культури й історії. Бо ж реалії українського буття останніх 25 років виявили насправді очевидну річ, усвідомлення якої стає загальносуспільним – жити чужою культурою, чужим баченням своєї історії, перебувати в накинутих ззовні мовних координатах, зрештою, жити чужим розумом та чужою душею означає – відмовитися від самих себе й розчинитися чи то в "руцском мірє", чи то в уявному "глобальному культурному світі".

1 коментар до “«Століття Якова»

  1. Сповіщення: «Океан Ельзи» — океан без меж – ПОРОХІВНИЦЯ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *