Інфоґрафіка про Україну початку ХХ століття
Перша інфоґрафіка про Україну з’явилась 100 років тому.
1918 року в Берліні друкується перша інфоґрафіка про Україну під назвою «Ukraine Land und Volk».
В 1919 році Ґеорґ де Гасенко уклав інфоґрафіку про Україну під назвою «L'UKRAINE \ THE UKRAINE», яку перевидано чотирнадцятьма мовами Світу!
Інфоґрафіка не сучасний винахід, її зручність оцінили ще сотню років тому. Засновник інфоґрафіки — шотландський інженер і політичний економіст Вільям Плейфер (William Playfair) вперше в 1786 році застосував своє нововведення в комерційних і політичних Атласах.
У 1918 році Україна (УНР) проголосила, що відділяється від Россії та стає самостійною державою. Світові потрібно було розповісти про нову країну — Україну!
Ґеорґ де Гасенко починає укладати перші інфоґрафіки про Україну.
Ґеорґ де Гасенко — український політичний і культурний діяч; у 1917 році — особистий ад'ютант Симона Петлюри, у 1918 — учасник української делегації на мирних переговорах в Бересті; український дипломат, розвідник — створив підвалини нинішнього Головного Управління Розвідки, очолював Інформаційне Бюро України за кордоном, виконував дипломатичні та розвідувальні доручення в країнах Європи і в США; публіцист, дитячий письменник, винахідник.
Життєпис і докладна історія видатного Українця в окремій публікації.
Познайомимось з мапами-інфоґрафіками Ґеорґа де Гасенко і Степана Рудницького.
Інфоґрафіки-мапи України
«Ukraine Land und Volk»
«Ukraine Land und Volk» © 1919 Berlin, Handlung, «Simon Schropp'sche Landkarten»
Перша інфоґрафіка про Україну з’явилась в науковій праці академіка Стефана Рудницького «Україна і Українці». Спочатку брошура була видана 1914-го німецькою мовою у Відні, того ж року — перевидана італійською у Римі, 1915-го — у Берліні, румунською — у Бухаресті, угорською — у Будапешті, а також англійською в США — в Джерзі-сіті, під назвою «The Ukraine & the Ukrainians». 1918 року в Нью-Йорку монографія перевидається під назвою «“Ukraine, the land and its people”: an introduction to its geography» разом із мапами „General Physical Chart of Ukraine“, „General Ethnographic Map of Eastern Europe“, „Geological Map of Ukraine“, „General Climatic Map of Ukraine“, „Map of the Flora of Ukraine і Structural-Morphological Map of Ukraine“. Ці мапи видало підприємство «Rand Mc Nally & Co.», N. Y.
Видання академіком Рудницьким наукових книг і популярних брошур про Україну у діаспорі, зокрема у США, сприяло популяризації українського питання на світовій арені. Це був певний фундамент, на якому вибудовувалися правові основи до виборювання Незалежності України у часі Першої Світової війни та по її завершенні, коли укладалася нова політична мапа Європи.
В усіх виданнях, окрім англомовного, до книги було додано мапу під назвою «Ethnographische Ubersichtkarte der Ukraina», яка мала велике значення для популяризації України у Європі та світі.
В англомовному варіанті цієї брошури «The Ukraine & the Ukrainians» (1915) було вміщено три мапи: німецькомовна мапа „Українська територія у Європі“ та дві — англійською: „Карта Центральної Європи“ та „Карта ґрунтів європейської Росії“. На особливу увагу заслуговує перша із цих мап. Її масштаб — 1:20 000 000, розміри — 12,9 х 17,7 см.
Можна сказати, що це — мапа етноґеокультурного поширення українського народу в Європі. Вона неодноразово передруковувалася у багатьох іноземних книжкових і періодичних виданнях. Зокрема, її було вміщено у франкомовному журналі «La Revue Ukrainienne» (№ 1, 1915) та англомовній газеті «The Ukraine» (№ 1, 1915), що виходили у Лозанні, німецькомовному українському журналі «Ukranische Rundschau» (№ 2, 1915) тощо.
1916 року у Відні, а 1918 вже в Берліні друкується перша інфоґрафіка «Ukraine Land und Volk» з етноґрафічною мапою України Степана Рудницького від 1916 року. Цю мапу під назвою „Україна у своїх етнографічних межах“ було зображено й на двомовному плакаті «Україна — Die Ukraine», що видали 1920 року у Відні Степан Рудницький і Ґеорґ де Гасенко. Мапа «Das Wohngebiet der Ukrainer in Europa» є етнічною, вона відображає українську національну територію Ця ж мапа стає основою для наступних інфоґрафік, виданих вже з іменем Ґеорґа де Гасенка. Вочевидь, до друку мапи-інфоґрафіки «Ukraine Land und Volk» в Берліні Ґеорґ де Гасенко мав безпосередній стосунок, хоча його ім’я не вказано у вихідних даних цієї інфоґрафіки.
Докладно можна переглянути інфоґрафіку можна в повнороздільній версії в архіві Deutsche Digitale Bibliothek — Landesarchiv Baden-Württemberg, Stuttgart.
З 1914 року інфоґрафіка «Ukraine Land und Volk» друкувалась віденьскою типоґрафією «G.Freytag & Berndt», 1918 року з перевиданням наступного року інфоґрафіка друкована берлінською типоґрафією «Simon Schropp'sche Landkarten».
Праця Степана Рудницького «Ukraine. Land und Volk» — найважливіший твір ученого з географії України, а мапи, які автор помістив у ній, зрівняються з найкращими європейськими зразками.
Вельми цікаво дізнатись думки сучасників Степана Рудницького стосовно першої української інфоґрафіки. Доктор Володимир Ґеринович у львівському часописі «Дїло» 1916 року написав чудову рецензію, мовою ориґіналу яку й наводимо.
Ґеоґрафія України Ст. Рудницького
Д-р Володимир Ґеринович
Видану "Союзом визволеня України" нїмецьку працю д-ра Ст. Рудницького під назвою "Ukraіnа — Land und Volk, eine gemeinfassliche Landeskunde" уважаю за річ первостепенної ваги. Праця ся не є лише "Uebersetzung aus dem Ukrainischen", як зазначено в титулї. Знаючи оба українські томи, які появили ся лїт тому кілька (Київ 1910, Львів 1914), находжу в теперішнім виданю зміни, завдяки яким "Ukraina" являєть ся працею новою. В тій працї поробив автор деякі зміни, доповнив її новим матеріялом, додав карти, а що найважнїйше; надав їй нову модерну будову, яка в українськім виданю не виступала так ярко як тут.
Після модерних поглядів на суть та завданя ґеоґрафії не подібна вона до старої, яка ще покутує по катедрах та школах. Ся стара ґеоґрафія виховує ще нашу молодїж, годує її цїлим рядом чисел, каже меморувати непотрібні річи, місто обрадувати молодий ум, забиває його, місто з'єднувати прихильників відстрашує їх. На такій ґеоґрафії виховувала ся наша і не лише наша суспільність. Які понятя про ґеоґрафію винесла вона зі школи, — радше не згадувати. Ось тому одна з найважнїйших галузий знаня не тїшила ся нї дрібкою симпатії.
Тимчасом почали будити ся нові думки, ясні погляди давних ґеоґрафів, душені офіціяльно, починають здобувати собі право горожанства. Остаточно кристалїзують ся погляди і на місце старої бездушної, повстає нова ґеоґрафія. Стара була усїм і нїчим. Усїм, бо займала ся і ґеольоґією, ботанїкою, зоольоґією і т. д. Нїчим стала вона тодї, коли сї науки здобули собі самостійність. Нова ґеоґрафія стає понад ними, вони кують для неї матеріял, з якого вона ставить будівлю.
Впровадженє нових ідей ґеоґрафічних в нашу лїтературу завдячити належить Рудницькому. Найновійша його праця є дитиною модерної ґеоґрафії. В нїй знайде читач природну звязь між ґеоґрафічними явищами, взаїмне дїланє, відносини, осциляції — а все ясне та природне. Серед тої загальної гри не може бути нїщо поминене, призабуте. Описати, уняти ту музику — се цїль ґеоґрафа.
Книжку Рудницького сатисфакція читати. Автор — знаний дослїдник на полї ґеоґрафічних наук — показав ся майстром самої ґеоґрафії. Глубоке знанє пробиваєть ся в кождім реченю, цїлість виведена майстерно! Із неї віє дух писань старого Гумбольда, батька новітної ґеоґрафії. На позір трудні річи з поля ґеольоґії, динаміки, клїматольоґії і т. д. читають ся легенько, розумієте всяке явище, бачите як творить ся з цегол будівля!
Праця Рудницького перша свого рода в світовій лїтературі.
Частина "Land" се фізична ґеоґрафія України. З атомів сотворена цїлість. Форма гарна, стиль щось в родї Реклю.
Більш житя та інтересу для широких кругів суспільности буде мати частина друга: Антропоґеоґрафія. Частина богата змістом та всесторонно опрацьована. Подавши границї української етноґрафічної теріторії та число Українцїв, переходить автор до їх чисельного роздїлу на український землї. Не нїмі числа виступають перед читачем — а житє. Читач бачить факт, зміни, причини; як давно було, чому, як стало ся, як уложать ся відносини в будуччинї. Уступ: український нарід яко антропоґеоґрафічна одиниця, може ривалїзувати з найпершими того рода в світовій літературі. Додаймо до того тепло та любов, якими автор дише до рідної землї, а будемо мати взір наукової апольоґії.
"Взаємини між українським народом і землею", "господарско-ґеоґрафічний огляд України", та "краєвиди і селидьби України" випали гарнїйше чим можна було сподївати ся з огляду на брак матеріялу до так обширної теми.
Шість карт (фізична, ґеольоґічна, тектонїчно-морфольоґічна, клїматична, фльоритична і етноґрафічна) які автор долучив — се дїло великої ваги, новість у нас. Се перші того рода української карти. Вони підносять вартість книжки та надають їй характер инший, чим лиш популярної працї.
Впровадженє українських назв в нїмецьку лїтературу має також велике значінє. Нехай же се і на дальше утримаєть ся.
"Україна" Рудницького приносить честь українській ґеоґрафії, і певне прийме чужа критика сю книгу з великою пошаною. Праця його стане взором для тих, яким доведеть ся працювати на тім полї. Автор знаний методольоґ. В своїй цїнній розвідцї "Нинїшна ґеоґрафія", на семінарах, викладах старав ся скристалїзувати задачі і цїли ковітної ґеоґрафії, зєднати для неї адептів. І коли нинї серед гуртка його ученикїв більш ясні та модерні погляди чим у декотрих народів-сусїдів, се його заслуга.
"Україна" Рудницького стане основною книгою українського національного вихованя.
© «Дїло» 22.03.1916
З початком війни РФ (Россії Фашистської) проти України інфоґрафіку «Ukraine Land und Volk» завзято тягають кремлядські пропаґандони різного штибу, "окармлівая" вату тезами на кшталт: "вот, відітє, Украіну саздалі в нємєцкам\австрійскам ґєнштабє", після чого ватніки стадно верещать: "сматрітє, ані у нас хатят аттяпать Кубань і Паволжьє!". Аналогічні ватні істерики викликають і інші мапи-інфоґрафіки, друковані сто років тому. Позаяк мовами орки не володіють і користуватись Інтернетом не в змозі, то зазвичай роблять висновки, що це "фєйк, ібо інфоґрафікі в то врємя єщё нє сущєствовало", або "вот ані, буржуінскіє планы", або ж вважать, що це якась сучасна "фейкова" українська пропаґанда.
Звісно, вся інфоґрафіка сторічної давнини є справжньою промоцією України і пропаґандою в хорошому сенсі цього терміну, позаяк несе користь навіть через століття!
«Україна у своїх етнографічних межах»
«Die Ukraina in ihren ethnographischen Grenzen» \ «Україна у своїх етнографічних межах»
© 1919 Wien, «Christoph Reisser's Söhne»
1919 року у Відні видавництво «Christoph Reisser's Söhne» («Крістоф Райсер та сини») друкує українською і німецькою мовами першу оглядову інфоґрафіку «Україна у своїх етнографічних межах», яку згодом буде друковано в Румунії в новій редакції та перевидано багатьма мовами Світу як відому інфоґрафіку «L'UKRAINE \ THE UKRAINE».
Інфоґрафіка ілюстрована національною символікою і портретами гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи
«L'UKRAINE \ THE UKRAINE» — 1919 — ІНФОҐРАФІКА «УКРАЇНА»
«L'UKRAINE / THE UKRAINE» © 1919 Bucarest «Lito. Sieber & Co»
Ґеорґ де Гасенко в 1918 році в Парижі власноруч укладає інфоґрафіку «Україна у своїх етнографічних межах», яка стала основою для більш детальної інфоґрафіки «L'UKRAINE / THE UKRAINE», де французькою, німецькою і англійською мовами висвітлено основні економічні показники України за 1914-1919 роки з основними історичними даними, оглядовою статистикою населення і з мапою Соборної України. Інфоґрафіка, як і попередниця, оздоблена національною символікою і портретами гетьманів України.
Ориґінал цього плаката з колекції «Gallica» знаходиться у Французькій Національній бібліотеці — «L'Ukraine dans ses frontières suivant le principe ethnographique» par Georges de Gassenko
Автор інфоґрафіки в короткій та стислій формі подає іноземцям історію України — від Київської Русі до проголошення Незалежності 22.І.1918.
Ґеорґ де Гасенко наголошує на тому, що ні Россія, ні Польща не бажають, щоб Україна була Незалежною, Самостійною Соборною Україною, і намагаються довести в європейській пресі, що українського народу й української мови "ніколи не було і немає", і що Україна – це, мовляв,"дика" країна.
Проте, презентована інфоґрафіка про Україну якраз свідчить кардинально протилежні тези.
Цікаві тези з економіко-географічного огляду України.
Україна була набагато більше сучасної:
Площа – 850 100 км².
Це більше, ніж Велика Британія (очевидно, мова йде тільки про Британські острови: Великобританія та Ірландія), Румунія, Греція, Болгарія, Португалія, Швеція, Данія, Нідерланди, Бельгія та Албанія разом узяті. А також більше Франції та Італії.
Тобто, вже по завершенню Першої Світової, коли Україна проголосила Незалежність, за етнічними теренами і за заявленою на Паризькій мирній конференції державною територією Україна була найбільшою європейською країною! (Россія, більшість якої розташовано в Азії, навряд чи може вважатись європейською країною).
Сучасна територія України – 603,5 тисяч км².
Населення України станом на 1919 рік – 50,2 мільйона чоловік. (Сучасне населення – 43 мільйони, 45 млн. з урахуванням теренів, тимчасово окупованих Россією Фашистською). Зате щільність населення сто років тому була досить низька – 45 осіб на км². Для порівняння: Франція – 73 осіб на км², Бельгія – 255 осіб на км².
Крім того, сто років тому на етнічних теренах України мешкало всього близько 1 мільйона кацапів, в порівнянні з сучасними 6-11 мільйонів (за різними оцінками).
В ХІХ столітті Україна була сільськогосподарським і промисловим гігантом.
Навіть будучи колонією Россійської імперії, Україна виробляла і вирощувала:
— 67% россійських зернових (а пшениці – більше всіх в Світі);
— 64% россійського тютюну;
— 98% антрациту;
— 99% коксу;
— 68% солі;
— 88% цукру (Україна виробляла більше всіх цукру в Світі);
— 74% сталі;
— 71% вугілля;
— 4,5% всієї нафти в Світі.
Виробництво України в порівняння з Россійською Імперією (у відсотковому співвідношенні):
Україна — Россійська Імперія:
Виробництво зерна — 67% — 33%
Експорт від вирощеного зерна — 27% — 0,7%
Виробництво цукру — 88% — 12%
Виробництво солі — 68% — 32%
Виробництво тютюну — 64% — 36%
Виробництво заліза — 74% — 26%
Виробництво вугілля — 71% — 29%
Виробництво коксу — 99% — 1%
Виробництво антрациту — 98% — 2%
Якби в 1914 році Україна була би самостійною державою, доходи бюджету України становили б, згідно інфоґрафіки і статистичних россійсько-імперських даних: 181 244 000 рублів, а доходи решти Россії: 10 833 000 рублів (з дефіцитом 170 331 000 рублів)...
Інфоґрафіка має навіть дані для порівняння про статуру і колір волосся Українців, Німців, Французів, Норвежців, поляків і москалів. Окремо автор зупиняється на тому, що ні Россія, ні Польща не бажають, щоб Україна була Незалежною, вказується на ведення інформаційної війни проти України в європейській пресі з боку поляків і россіян.
Судячи з тактики сучасної россійсько-фашистської пропаґанди, за 100 років на Россії нічого не змінилося. Лєнін тоді верещавав: "Без Украины — советская Россия невозможна!"; "Потерять Украину — потерять ґолову!"; а з початком совєтської окупації плюгавий задоволено писав: "Теперь с завоеванием Украины… наша сила крепнет. Теперь у нас есть возможность получить топливо из Донецкого бассейна, есть источники хлеба и продовольствия… На Украине имеются громадные запасы, излишки хлеба, их трудно взять сразу — там до сих пор партизанщина…".
Московія (РІ, СССР, РФ) завжди жила за рахунок Українців, як в матеріальному плані, так і в духовному та кадровому. Тому, розпочата сьогодні Москвою війна проти України — це питання виживання Россійської імперії, як би там вона себе не називала, СССР чи РФ. Клінч російсько-української війни не залишить каменя на камені від нинішнього штучного паразитичного проекту "РФ" (Россія Фашистська) і від бутафорної неетнічної орди під самоназвою "россіянє"!
1919 року ця інфоґрафіка буде неодноразово перевидана чотирнадцятьма мовами Світу.
Ґеорґ де Гасенко разом з географом Степаном Рудницьким, мапа якого взята за основу, довели Світові існування величезного етносу практично в центрі Європи, з етнічними теренами від Карпат і до Кавказу, з величезним потенціалом та відмінними економічно-статистичними показниками, але пошматованого між імперіями...
«Світовий мир на Україні!»
«Світовий мир на Україні!» \ « Der Weltfriede in der Ukraine!»
© 1919 Wien «Christoph Reisser's Söhne» © Georg de Gasenko & Verté \ Ґ. Гасенко – Відень
На зламі 1920 року в багатьох країнах вже був мир, але не в Україні.
Інфоґрафіки не справили враження на європейських політиків, Україна фактично втратила дипломатичне визнання Незалежності після ганебного політиканства Франції на Паризькій мирній конференції 1919 року... Інфоґрафіка вже не допомагала, пішли в хід плакати.
Ґеорґ де Гасенко у співавторстві з художником Verté створюють плакат під назвою «Світовий мир на Україні!» \ « Der Weltfriede in der Ukraine!»
На плакаті зображено роздираєму звідусіль на шмаття Україну в полум'ї... На Україну з півночі зазіхають большевики, зі сходу – бєлоґвардєйци під россійсько-імперським тріколором. Вгорі мапи – полум’я вогню. І хоча большевики та бєлоґвардєйци й воювали між собою, але й ті, й інші воювали проти України! З заходу теж зазіхали сусіди — поляки, мадяри і румуни. Ось в якій важкій ситуації Україна тоді була!..
Гіркий іронічний заголовок «Світовий мир на Україні!» свідчить, що, можливо, в багатьох країнах Європи після завершення Першої Світової війни вже було спокійно, але не в Україні…
Україна була у вогні, і тоді ще ніхто не знав, що Українська Держава мала лише короткочасне існування...
Мапа видана у Відні майже сто років тому –в 1919-му році у видавництві «Christoph Reisser's Söhne» («Крістоф Райсер та сини»). Художником є Verté і малював він її у Відні, бо поруч із його підписом є і напис „Wien“ в нижньому правому куточку. А автором мапи – себто, автором ідеї, є Ґеорґ де Гасенко. Цей примірник мапи зберігається у Слов’янській бібліотеці у Празі, столиці Чехії.
Мапа показує трагічну історію України тієї доби. І вона також актуальна і через 100 років, ніби промовляє до наших часів…
«Світова мапа з розміщенням Українців по Світу»
— «Svìtova mapa z rozmìŝennâm Ukraïncìv po Svìtu»
— «Weltkarte mit der Verteilung der Ukrainer in der Welt»
— «Planisphère avec la distribution des Ukrainiens dans le monde entier»
© 1920 Kyïv - Wien «Po Switu» © «Christoph Reisser's Söhne» (Wieden - Wien)
Мапу зладив Ґеорґ де Гасенко. Опубліковано у Відні 1920 року.
Уважно роздивитись унікальну і єдину в своєму роді мапу в повному розділі можна в цифровому архіві Academica Wypożyczalnia.
Мапа українською, німецькою і французькою мовами, синопсис і копірайт 1920 року прописані українською латинкою.
Між іншим, чудова була колись традиція писати назви народів світу з великої літери.
Ґеорґ де Гасенко також дотримувався цього правила.
Так зараз пишуть Іспанці. А ми — Українці!
Старовинні мапи корисні тим, що несуть в собі купу важливих доказів того часу, особливо якщо це ретельна етноґрафіка, як у Кубійовича, або коли мапа підкріплена статистичними даними. Втім, у Кубійовича були файні вчителі: Рудницький і Гасенко.
«Світова мапа з розміщенням Українців по Світу» є ще одним свідченням того, що до Голодомору кількість Українців значно переважала кількість москалів. Себто, український етнос був чисельнішим не лише на українських етнічних теренах, які вдвічі скоротились після Голодомору та ІІ Світової війни, але й суттєвою була частка Українців, розпорошених по Світу. Якщо уважно розглядати повнороздільну мапу, то доволі детально показана кількість української діяспори в Канаді, США, Латинській Америці. Найбільше Українців вже осіло в Канаді, значна частка була дисперсно розпорошена у Підкавказзі, по Поволжжю, зверніть увагу на Зелений Кут, розділений між россійським Пріморьєм і існувавшою тоді державою Маньчжоу-Ґо (Манчьжурія), щоправда, загальна кількість Українців Зеленого Кута становила всього близько 300 тисяч.
В своїх мапах-інфоґрафіках Ґеорґ де Гасенко давав не лише демографічні дані українського етносу на час публікації, але й прогнозував на майбутнє за темпом зросту кількість Українців, зокрема, прогнозуючи на початок 1960-х досягнення 100-мільйонної позначки Українців у Світі. Не знав Ґеорґ, яку вже страшну долю Українцям було заплановано в Кремлі…
Після ІІ Світової і Голодомору кількість Українців значно скоротилась, майже на третину від загальної чисельності всього етносу...
Велика Війна триває...
Ось таку інфоґрафіку України створював різнобічний і непересічний представник доби Перших Визвольних Змагань — Ґеорґ де Гасенко.
На жаль, відомостей про Юрія-Ґеорґа Гасенка наразі вкрай мало. Невідомі ні точна дата та навіть рік народження, ні точна дата і причини смерті в Парижі в 1933 році. Можна лишень-бо припустити, що чєкісти таки знайшли можливість вбити видатного Українця, та ще й ад’ютанта Симона Петлюри в минулому (варто нагадати, що Петлюру також вбито в Парижі в 1926 році). Адже Кремль намагався постійно знищувати всіх, хто стояв і боровся за Незалежність України…
Знайти нині ориґінальні прижиттєві видання Ґеорґа де Гасенка практично неможливо, деякі видання зберігаються в архівах світових публічних та приватних бібліотек.
З великим інтересом збиралась звідусіль інформація стосовно життя й діяльності видатних Українців і ґеоґрафів — Ґеорґа де Гасенка, Степана Рудницького, Володимира Кубійовича — таких людей дійсно треба пам’ятати!
Є сподівання, що в епоху відродження справжньої історії України, відродження забутих імен видатних Українців доби Перших Визвольних Змагань, буде згадано й Ґеорґа де Гасенка, і вже скоро історики попрацюють над ґрунтовим дослідженням життєпису автора перших інфоґрафік про Україну.
Історія України відроджується!
І жодні спроби совєтських окупантів за сто років кривавого терору стерти справжню українську історію та імена справжніх Українців не були вдалими. Українці все одно пам’ятають, шукають, знаходять і відроджують те, що так довго та ретельно знищувалось московськими окупантами.
Будуть відроджені Імена!
Буде відроджена Історія!
Буде відроджена Україна!
Одна, єдина, Соборна Україна — від Карпат і до Кавказу!
Матеріял підготовано з відкритих джерел
© «Gallica»
© Deutsche Digitale Bibliothek — Landesarchiv Baden-Württemberg, Stuttgart, Deutschland
© Academica Wypożyczalnia Biblioteka Narodowa Polska
© Степан Рудницький «Україна з погляду полїтичної ґеоґрафії» © «Дїло» 1916 © «Zbruč» 2016
© Д-р Ґеринович В. «Ґеоґрафія України Ст. Рудницького» © «Дїло» 1916 © «Zbruč» 2016
© Леся Ломницька «Англомовні праці академіка Рудницького»
© «Historical Rehab of Ukraine-Ruthenia» Lika Gordasky
© Андрій Байцар
© «Радіо Свобода»
© «WorthPoint Corporation»
© «Кримська Світлиця»
© WikipediA
_______________
2017.ХІІ.
© Dmytro Dzüba
© «Порохівниця»
Сповіщення: Степан Рудницький — ґеоґраф з Україною в серці – ПОРОХІВНИЦЯ
Сповіщення: Ґеорґ де Гасенко – ПОРОХІВНИЦЯ
Сповіщення: Мапи України початку ХХ століття – ПОРОХІВНИЦЯ
Сповіщення: Рідкісна поштова картка з мапою України і символікою УНР (1920) – ПОРОХІВНИЦЯ
Сповіщення: Володимир Кубійович – ПОРОХІВНИЦЯ
Сповіщення: Етноґрафічні мапи Степана Рудницького – ПОРОХІВНИЦЯ
Сповіщення: Україна у своїх етноґрафічних межах — добірка мап України початку ХХ століття – ПОРОХІВНИЦЯ
Сповіщення: Історія, ґеоґрафія, ґеополітика — час вчити – ПОРОХІВНИЦЯ