Токмак — Гофманштрассе — Торговий Ряд

В місті Токмак на Запорожжі 100 років тому була своя площа Ринок — як і належить кожному європейському місту — був свій Торговий Ряд з вишуканою європейською архітектурою будівель, було своє обличчя…
Торговий Ряд Гофманштрассе (Hoffmann Straße) вочевидь збудовано за участі місцевих Фольксдойче, як і багато будівель історичного середмістя Токмака, як і збудована напередодні Першої Світової війни у 1911-1914 роках Велико-Токмаківська залізниця, як і школи та кірхи колишніх німецьких сіл на околицях нинішнього Токмака та в передмісті, як і укладена добротна бруківка під совєтським асфальтом…
Втім, совєтський окупаційний режим не міг терпіти європейську архітектуру, тож, історичний Торговий Ряд було знищено наприкінці 1970-х для того, щоб на його місці встромити істукан вошьдю!…
Музейники Токмака нагадали містянам про Торговий Ряд.
«Порохівниця» ж доповнить кольоризованими історичними світлинами Гофманштрассе в Токмаку.

2020 — Токмак, баннер „Токмак вулиця Торговий Ряд“ на будівлі краєзнавчого музею.

За ініціятиви співробітників на будівлі міського краєзнавчого музею Токмака з метою популяризації історії рідного краю розміщено соціяльний банер „Токмак — вулиця Торговий Ряд“.

Старша наукова співробітниця міського краєзнавчого музею Токмака пані Ірина Удод підготувала історико-освітній матеріял про знищену родзинку міста.

„Токмак. Вулиця Торговий Ряд“

Ірина Удод

Своєрідною візитівкою Великого Токмака, місцем прогулянок містян був Торговий Ряд Гофманштрассе.
Цю вулицю з Торговим Рядом ще тоді називали в народі Гофманштрасе.
Старожили Токмака у своїх розповідях й до тепер згадують Торговий Ряд, використовуючи колишню прикмету міста у якості орієнтиру.
Мовив: „Торговий Ряд“ чи „Гофманштрассе“ — і без зайвих пояснень зрозуміло, де й коли та у якому часовому просторі відбувалася подія, яку пригадав співрозмовник. Молодь же нині визначає це місце, орієнтуючись по музейних світлинах та по фотокарточках з альбомів бабусь і дідусів, а тих повертає у молодість власна пам’ять…

У 1864 році в середмісті Великого Токмака, біля базарної площі, розміщувалися 18 торгових лавок з погрібами, хлібні й соляні склади. Річний торговий обіг складав понад 900 тисяч карбованців сріблом.
З часом Торговий Ряд добудовувався — змінювалися господарі, відкривалися нові крамниці.

Токмак, Торговий Ряд

В фондах Токмацького міського краєзнавчого музею зберігається раритетна історична світлина зі старовинною будівлею у Торговому Ряду, побудованою у 1880-ті роки XIX століття.

Дивишся на стару фотокарточку і думаєш, що будинок на ній міг би бути окрасою Токмака і в наш час. Архітектура Торгового Ряду відрізнялася вибагливістю…

Кожний будинок був по-своєму ориґінальним.
Фасад магазину “Тканини” був прикрашений маленькими баштами.
Будівля великої продовольчої крамниці мала арки з геометричним візерунком. Відчувається, що зводили його не тільки за канонами функціонального призначення, а й з естетичним смаком. Про це свідчать прикраси: аркади з фасаду і фронтону, візерунчаста кладка колон, що виділяє дуги арок.
За колонами аркади капітальної будівлі видніються вікна іще одного поверху. Можливо, там розміщувалася служба магазину з обліковцями й комерсантами. Там розміщувався й склад магазину, вхід до якого був зі службового приміщення. Ця велика крамниця мав великий підвал з просторим входом. Для довшого зберігання продуктів у підземному поверсі облаштовували природний холодильник з льодом.

1927 — Токмак, Торговий Ряд
Магазин №7 Мелітопольського агентства Українського пайового товариства роздрібної торгівлі "Ларёк"

Вже після совєтської окупації, у 1920-х роках тут розташовувався магазин №7 Мелітопольського агентства Українського пайового товариства роздрібної торгівлі "Ларёк".
Відомо, що магазин торгував кондитерськими виробами, кавою, какао і чаєм, винами, наливками й настоянками, консервами і рибою, широким асортиментом тютюнової продукції. Аби привабити покупців товар розміщувався й у вікнах-вітринах та перераховувався на зовнішній рекламі.

Наукові співробітники краєзнавчого музею поцікавились історією самого "Ларька" та знайшли в Інтернеті опис і зображення пов'язаних з ним артефактів.
Пайове товариство роздрібної торгівлі було створене у 1921 році. У перші роки совєтської окупації, або як тоді казали, "у роки розрухи", торгівлю дефіцитними тютюновими виробами майже повсюдно прибрала до рук безпритульна дітвора. Звичайно, совєтський окупаційний режим не став миритись з подібною монополією на ходовий товар. "Ларёк" став альтернативою дитячій спекуляції тютюном.
Пайове товариство "Ларёк" навіть мало власні "гроші". Суроґатом грошової одиниці були грошові знаки з порядковим номером у вигляді магазинного чека, схожі на пізньо-совєтські купони, але багаторазового використання. Здійснено кілька випусків примітивних, різного номіналу замінників банкнот.

1925 рік — 1коп. — 10коп. "Паевое Т-во "Ларёк" — "Киев-печать"

Також "Ларёк" мав свій нагрудний знак, який виготовлявся (ніби як) зі срібла і вручався пайовикам. У центрі накладеної на коло совєтської зірки було зображення ятки з серпом і молотом під нею. У колі, між її променями, літери абревіатури товариства – "УПТРТ", а зеленими літерами назви "Ларёк" позначені промені зірки.

1925 рік — Нагрудний знак УПТРТ"Ларёк"

Ті містяни, чия молодість, юність та дитинство припали на 1950—1970-ті роки ХХ століття, й до тепер добре пам’ятають велику картину “Жито”, котра прикрашала стіну в ресторані, а потім в “Пельменній”, магазини: “Продовольчий №1”, “Тканини”, “Лакомка” (солодощі), “Хліб”, “Меблі”, “Господарчі товари”. В Торговому Ряду були й такі приміщення: ательє мод, індпошив одягу, “Змішторг”, дитяча бібліотека, їдальня № 7, готель з рестораном.

Старі світлини лишили для нас поглинутий часом давній куточок середмістя Токмака з його Торговим Рядом…
Торговий Ряд, з його неповторними колоритом та будівлями, з мапи вже новітнього Токмака стертий наприкінці 1970-х років ХХ століття…
Так, улюблений містянами Токмака Торговий Ряд перестав існувати…

Однак член Національної спілки журналістів України, фотокореспондент Микола Киян зміг зупинити ту далеку мить.

Улюблений нами Торговий Ряд залишився тільки в пам’яті і на фотоґрафіях…